справа №760/22399/25 Головуючий у І інстанції - ОСОБА_1 апеляційне провадження №11-сс/824/822/2026 Доповідач у ІІ інстанції - ОСОБА_2
14 травня 2026 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
Головуючий суддя: ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_5
прокурора: ОСОБА_6
власник майна: ОСОБА_7
представників: ОСОБА_8 , ОСОБА_9
розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу представника ОСОБА_8 в інтересах власника майна ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 10 вересня 2025 року щодо арешту майна у кримінальному провадженні №22024101110001310 від 16 грудня 2024 року за підозрою ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною п'ятою статті 191, частиною третьою статті 358, частиною четвертою статті 358, частиною четвертою статті 190, частиною третьою статті 27, частиною першою статті 366, частиною третьою статті 27, частиною другою статті 366 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною п'ятою статті 191, частиною першою статті 366, частиною другою статті 366 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 366, частиною другою статті 366, частиною п'ятою статті 191 КК України, ОСОБА_13 , ОСОБА_7 , ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною п'ятою статті 191 КК України, ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених частиною четвертою статті 191 КК України,-
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 10 вересня 2025 року клопотання слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_18 , погоджене прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Київської міської прокуратури ОСОБА_19 , про арешт майна - задоволено частково.
Накладено арешт на майно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №22024101110001310 від 16 грудня 2024 року, із забороною до завершення досудового розслідування та судового розгляду відчужувати, користуватися та розпоряджатися ним у будь-який спосіб, а саме на:
- земельну ділянку, з кадастровим номером: 3224987201:01:010:1082, площею - 0,1326 га; (свідоцтво про право на спадщину, серія та номер: НТВ № 027063, реєстровий номер 621, виданий 12.04.2024, видавник: Приватний нотаріус Фастівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_20 ), частка володіння - 1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 2916452932249;
- будинок, площею 74,4 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 ; (свідоцтво про право на спадщину, серія та номер: НТВ №027062, реєстровий номер 619, виданий 12.04.2024, видавник: Приватний нотаріус Фастівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_20 ), частка володіння - 1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 2916395232140;
- квартиру АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2662008780000;
- машиномісце № НОМЕР_1 , площею 19,2 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2748374280000;
- грошові активи у сумі 5 000 дол. США та 1 550 000 грн;
- грошові активи від відчуження рухомого майна у сумі 1 073 000 грн.
В іншій частині клопотання - відмовлено.
Не погоджуючись з указаною ухвалою представник ОСОБА_8 в інтересах власника майна ОСОБА_7 звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати в частині накладення арешту на майно, а саме: земельну ділянку, з кадастровим номером: 3224987201:01:010:1082, площею - 0,1326 га; (свідоцтво про право на спадщину, серія та номер: НТВ № 027063, реєстровий номер 621, виданий 12.04.2024, видавник: Приватний нотаріус Фастівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_20 ), частка володіння - 1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 2916452932249; - будинок, площею 74,4 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 ; (свідоцтво про право на спадщину, серія та номер: НТВ №027062, реєстровий номер 619, виданий 12.04.2024, видавник: Приватний нотаріус Фастівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_20 ), частка володіння - 1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 2916395232140; квартиру АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2662008780000; машиномісце № НОМЕР_1 , площею 19,2 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2748374280000; грошові активи у сумі 5 000 дол. США та 1 550 000 грн; грошові активи від відчуження рухомого майна у сумі 1 073 000 грн та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання про накладення арешту на майно, належне ОСОБА_7 .
У мотивування скарги зазначає, що об'єкти, на які накладено арешт, є законно набутим майном, що належить власнику на підставі правовстановлюючих документів (свідоцтв про право на спадщину, договорів тощо), таке майно не є знаряддям або об'єктом злочину, не зберегло на собі його слідів і не містить будь-яких даних, що можуть бути використані для доказування обставин кримінального правопорушення.
Зважаючи на викладене, на переконання скаржника, постанова слідчого про визнання вказаного майна речовими доказами, якщо така була прийнята, має формальний характер і не відповідає змісту статті 98 КПК України.
Вказує, що внаслідок таких дій власник майна ОСОБА_7 був безпідставно позбавлений можливості володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном, що грубо порушує його конституційне право власності, гарантоване статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зазначає, що під час розгляду клопотання про накладення арешту на майно ОСОБА_7 не був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, у зв'язку з чим був позбавлений можливості взяти участь у судовому засіданні, подати заперечення чи надати докази законного походження майна.
Окрім того, наголошує, що сторона захисту не ознайомлена станом на час звернення з апеляційною скаргою з клопотанням слідчого про накладення арешту на майно та з додатками до нього.
Уважає, що слідчий суддя формально прийняла рішення щодо розгляду клопотання без повідомлення власника, чим порушила вимоги процесуального закону та обмежила право особи на участь у розгляді питання, яке безпосередньо стосується її майнових прав.
Як на підставу для поновлення строку на апеляційне оскарження посилається на те, що про існування вказаної ухвали та факт накладення арешту на належне ОСОБА_7 майно стало відомо лише 16 жовтня 2025 року в результаті самостійного моніторингу ЄДРСР.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення власника майна ОСОБА_7 та його представників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , які вимоги апеляційної скарги підтримали та просили задовольнити, думку прокурора ОСОБА_6 , який проти задоволення апеляційної скарги заперечував, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно статей 7, 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII від 02 червня 2016 року кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України.
Учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до вимог пункту 3 частини другої статті 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Згідно абзацу 2 частини третьої статті 395 КПК України якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
За змістом частини першої статті 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Відповідно до вимог частини другої статті 113 КПК України, будь-яка процесуальна дія під час кримінального провадження має бути виконана без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
Строк апеляційного оскарження може бути поновлений, якщо причини його пропуску є поважними.
До поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження належать об'єктивні обставини, що перешкодили поданню апеляційної скарги у визначені законом строки.
Дослідженням матеріалів судового провадження встановлено, що клопотання про арешт майна розглянуто у відсутностіОСОБА_7 та/або його представника.
Згідно матеріалів судової справи докази направлення копії ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 10 вересня 2025 року ОСОБА_7 та/або його представнику відсутні.
Як зазначає скаржник, про існування вказаної ухвали та факт накладення арешту на належне ОСОБА_7 майно стало відомо лише 16 жовтня 2025 року в результаті самостійного моніторингу ЄДРСР.
З апеляційною скаргою представник ОСОБА_8 в інтересах власника майна ОСОБА_7 звернулась 20 жовтня 2025 року.
З урахуванням наведеного, строк на апеляційне оскарження апелянтом не пропущено, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Як убачається з наданих суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження, слідчим управлінням СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22024101110001310 за підозрою ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною п'ятою статті 191, частиною третьою статті 358, частиною четвертою статті 358, частиною четвертою статті 190, частиною третьою статті 27, частиною першою статті 366, частиною третьою статті 27, частиною другою статті 366 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною п'ятою статті 191, частиною першою статті 366, частиною другою статті 366 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 366, частиною другою статті 366, частиною п'ятою статті 191 КК України, ОСОБА_13 , ОСОБА_7 , ОСОБА_14 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною п'ятою статті 191 КК України, ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених частиною четвертою статті 191 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що Департамент соціальної та ветеранської політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент) є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), утвореним відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» у складі виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) рішенням Київської міської ради від 20 червня 2002 року №28/28 «Про утворення виконавчого органу Київської міської ради та затвердження його структури і загальної чисельності».
Департамент підзвітний і підконтрольний Київській міській раді, підпорядковується Київському міському голові, входить до структури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), виконує функції органу місцевого самоврядування та, у визначених законодавством України випадках, виконує функції державної виконавчої влади. Департамент з питань виконання функцій органу виконавчої влади взаємодіє з Міністерством соціальної політики України (далі Мінсоцполітики), Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, Міністерством у справах ветеранів України, Національною соціальною сервісною службою України (далі Насоцслужба) та іншими центральними органами виконавчої влади, обласними державними адміністраціями, районними в місті Києві державними адміністраціями, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування та їх посадовими особами, структурними підрозділами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), підприємствами, установами й організаціями, а також з об'єднаннями громадян.
Так, Департамент соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент) є головним розпорядником бюджетних коштів. Департамент забезпечує в місті Києві реалізацію державної політики з питань соціальної підтримки і надання соціальних послуг сім'ям та особам, які належать до вразливих груп населення та/або перебувають у складних життєвих обставинах (зокрема особам похилого віку, особам з інвалідністю, учасникам бойових дій, громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, малозабезпеченим особам, внутрішньо переміщеним особам, дітям, іншим категоріям осіб), оздоровлення та відпочинку дітей, запобігання домашньому насильству, забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків.
07 жовтня 2021 року рішенням Київської міської ради затверджено міську цільову програму - «Турбота. Назустріч киянам» на 2022-2024 роки, з метою подальшого соціального захисту окремих категорій малозахищених верств населення міста Києва, встановлення додаткових до встановлених законодавством гарантій щодо соціального захисту населення.
Виконання Програми забезпечується за рахунок коштів бюджету міста Києва з урахуванням його можливостей у кожному бюджетному році в межах асигнувань, передбачених на соціальний захист та соціальне забезпечення та коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Категорія громадян, на яких поширюється дія Програми: учасники антитерористичної операції, діти віком до 14 років киян - учасників антитерористичної операції, діти загиблих (померлих) киян - учасників антитерористичної операції, віком до 18 років, ветерани війни та праці, сім'ї загиблих учасників бойових дій, сім'ї загиблих військовослужбовців, які загинули або померли в мирний час, жертви політичних репресій, громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, малозабезпечені одинокі громадяни, особи з інвалідністю, діти, студенти з інвалідністю, діти війни, громадяни, які не здатні до самообслуговування та мають групу рухової активності, сім?ї Героїв Небесної Сотні, малозабезпечені сім?ї, особи похилого віку, жінки, які зазнали мастектомії, особи, які опинились у складних життєвих обставинах.
Фінансове забезпечення Програми передбачається за рахунок коштів бюджету міста Києва, а також за рахунок інших джерел фінансування, не заборонених законодавством України.
Наказом №336-ОС від 27 серпня 2019 року ОСОБА_12 призначено на посаду заступника директора, наказом від 08 грудня 2022 року ОСОБА_13 призначено на посаду заступника директора, наказом від 20 квітня 2023 року звільнена з посади та наказом від 31 липня 2023 року ОСОБА_13 призначено на посаду заступника директора а розпорядженням Київської міської голови №817 від 20 вересня 2019 року ОСОБА_7 призначено на посаду директора Департаменту.
Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 11 січня 2022 року, ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , стало достеменно відомо про прийняття рішення Київської міської ради, яким затверджено міську цільову програму «Турбота. Назустріч киянам» на 2022-2024 роки, а також про намір Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) провести конкурс із визначення надавача соціальних послуг у межах зазначеної програми.
Отримавши зазначену інформацію, ОСОБА_14 усвідомив можливість неправомірного отримання бюджетних коштів шляхом їх відшкодування за нібито надані соціальні послуги, що фінансуються за рахунок коштів місцевого бюджету у формі компенсації.
З огляду на це, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, а також високий ступінь ризику викриття правоохоронними органами, ОСОБА_14 у невстановлений період часу, але не пізніше 11 січня 2022 року, розробив злочинний план, спрямований на заволодіння чужим майном - грошовими коштами місцевого бюджету - шляхом зловживання службовим становищем службових осіб, вчиненого в складі організованої групи.
У межах цього злочинного плану було передбачено систематичне надання соціальних послуг за цінами, завідомо вищими за їх реальну собівартість, з подальшим отриманням компенсаційних виплат від Департаменту.
Усвідомлюючи, що реалізація вказаного злочинного умислу можлива лише за умови залучення до його виконання службових осіб Департаменту, які мають відповідні повноваження щодо організації та проведення конкурсних процедур та подальший контроль за їх виконання, а також підконтрольних суб'єктів господарювання, ОСОБА_14 досяг попередньої злочинної змови з числа посадових осіб Департаменту, а саме директором Департаменту ОСОБА_7 , заступниками директора Департаменту ОСОБА_12 та ОСОБА_13 .
У подальшому, реалізуючи спільний злочинний умисел, спрямований на заволодіння бюджетними коштами територіальної громади міста Києва, виділеними Департаментом, ОСОБА_14 , за сприянням інших невстановлених осіб із числа працівників Департаменту, розробили конкурсну пропозицію, до якої були умисно внесені завідомо завищені ціни на надання соціальних послуг, що створювало умови для неправомірного отримання надлишкових бюджетних коштів.
Відповідно до реалізації злочинного плану, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 11 січня 2022 року, невстановлена досудовим розслідуванням особа з числа працівників Департаменту, діючи умисно, із корисливих мотивів, запросила до адміністративного приміщення Департаменту, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Л. Гузара, 7, працівника ТОВ «Міцне здоров'я» ОСОБА_10 , якому в ході особистої розмови повідомила про проведення конкурсів з відбору надавачів соціальних послуг на умовах міської програми «Турбота. Назустріч киянам» на 2022-2024 роки та про заздалегідь встановлені, економічно необґрунтовані, завищені ціни на такі послуги, що, відповідно, створювало передумови для систематичного заволодіння частиною бюджетних коштів.
Також невстановлена досудовим розслідуванням особа повідомила ОСОБА_10 про реальну можливість забезпечити перемогу ТОВ «Міцне здоров'я» у конкурсах за умови надання останнім згоди на участь у запропонованій злочинній схемі та подальшу взаємодію з вищим керівництвом Департаменту. ОСОБА_10 погодився на запропоновані умови.
Надалі, після отримання попередньої згоди на участь ТОВ «Міцне здоров'я» у конкурсах, за ініціативою ОСОБА_12 , яка, діючи у змові з іншими невстановленими особами з числа працівників Департаменту, в невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 11 січня 2022 року, організувала зустріч ОСОБА_10 із ОСОБА_14 в приміщенні Департаменту.
Під час зустрічі ОСОБА_14 озвучив додаткову умову участі в схемі - обов'язкове повернення 25% від суми компенсації, отриманої від Департаменту за надані соціальні послуги.
Отримавши вказану інформацію, ОСОБА_10 у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 11 січня 2022 року, провів конфіденційну зустріч із директором ТОВ «Міцне здоров'я» ОСОБА_11 , під час якої довів йому відомості про обов'язковість повернення 25% від отриманих коштів у вигляді так званого «відкату». За результатами зазначеної зустрічі, обидва дійшли згоди щодо реалізації злочинного плану шляхом удаваного надання соціальних послуг, які в реальності не здійснювались, та оформлення фіктивних фінансово-господарських операцій з підконтрольними суб'єктами підприємницької діяльності послуг із оренди нерухомого майна, паркомісць, транспортних засобів, придбання продуктів харчування, засобів реабілітації, господарчих товарів.
Так, у подальшому, з метою реалізації спільного злочинного плану, спрямованого на заволодіння бюджетними коштами, виділеними на фінансування заходів із надання соціальних послуг в межах реалізації міської цільової програми «Турбота. Назустріч киянам» на 2022-2024 роки, ОСОБА_10 , діючи умисно, з корисливих мотивів та за попередньою змовою з іншими особами, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 11 січня 2022 року, у невстановленому місці провів особисту зустріч із ОСОБА_14 , якому повідомив про погоджений механізм незаконного виведення надлишкових бюджетних коштів, перерахованих на користь ТОВ «Міцне здоров'я» на підставі укладених із Департаментом договорів.
Під час зустрічі ОСОБА_10 озвучив суть запропонованої злочинної схеми, яка передбачала документальне оформлення удаваного надання ТОВ «Міцне здоров'я» соціальних послуг, фактичне здійснення яких або взагалі не планувалося, або обсяг і якість таких послуг суттєво не відповідали умовам договорів. З метою легалізації отриманих надлишкових коштів та створення видимості належного виконання умов договорів, планувалося залучення підконтрольних ОСОБА_10 та іншим особам суб'єктів господарювання - юридичних осіб, які мали формально виступати контрагентами ТОВ «Міцне здоров'я» у частині постачання товарів та надання послуг, зокрема послуг із оренди нерухомого майна, паркомісць, транспортних засобів, придбання продуктів харчування, засобів реабілітації, господарчих товарів.
Таким чином, у ході зазначеної зустрічі ОСОБА_10 фактично підтвердив свою участь у злочинному плані, а також свою готовність забезпечити функціонування фіктивного фінансово-господарського механізму, спрямованого на легалізацію та подальше виведення бюджетних коштів через формально укладені договори із підконтрольними юридичними особами.
У зв'язку з цим, з метою усунення перешкод у проведенні конкурсних процедур ТОВ «Міцне здоров'я» у Департаменті, невстановлена досудовим розслідуванням особа з числа посадових осіб Департаменту надала ОСОБА_10 та ОСОБА_11 відповідні вказівки та рекомендації щодо внесення необхідних даних до конкурсної пропозиції ТОВ «Міцне здоров'я» з метою забезпечення її відповідності умовам конкурсу, необхідною кількістю матеріально-технічних засобів, кількістю працівників які б відповідали конкурсній вимозі задля перемоги у конкурсі.
У зв'язку з цим, діючи у межах попередньо досягнутої злочинної домовленості, з метою забезпечення перемоги ТОВ «Міцне здоров'я» у конкурсних процедурах, що проводилися Департаментом в межах реалізації міської цільової програми «Турбота. Назустріч киянам» на 2022-2024 роки, невстановлена досудовим розслідуванням особа з числа посадових осіб Департаменту, зловживаючи своїм службовим становищем, надала ОСОБА_10 та ОСОБА_11 відповідні вказівки та рекомендації щодо формального наповнення конкурсної пропозиції ТОВ «Міцне здоров'я».
Зокрема, невстановлена досудовим розслідуванням особа з числа посадових осіб Департаменту надала конкретні вказівки щодо внесення до конкурсної документації недостовірних відомостей про наявність у товариства достатньої кількості працівників з відповідним фаховим рівнем, що відповідали вимогам конкурсної документації, а також відомостей про наявність у володінні, користуванні або розпорядженні ТОВ «Міцне здоров'я» матеріально-технічної бази, необхідної для надання соціальних послуг відповідно до умов конкурсів.
Метою зазначених дій було забезпечення формальної відповідності конкурсної пропозиції ТОВ «Міцне здоров'я» встановленим вимогам, створення підстав для визнання товариства переможцем конкурсного відбору та подальшого укладення між ТОВ «Міцне здоров'я» та Департаментом договорів на надання соціальних послуг за бюджетні кошти. Це, у свою чергу, створювало передумови для реалізації злочинного плану щодо заволодіння бюджетними коштами під виглядом компенсації за нібито надані соціальні послуги.
Так, ОСОБА_14 , ОСОБА_7 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , розуміючи протиправний характер своїх дій, з корисливих мотивів, діючи умисно, попередньо домовились про спільну участь у вчиненні кримінального правопорушення з метою заволодіння бюджетними коштами, що виділялися на компенсацію витрат за надані соціальні послуги у межах реалізації вищевказаної міської програми.
У межах досягнутої злочинної домовленості учасники організованої групи розробили єдиний план злочинної діяльності, погодили порядок реалізації злочинного умислу та чітко розподілили ролі між собою, відповідно до функціоналу кожного.
Зокрема, ОСОБА_14 - організатор злочинної діяльності, який розробив загальний план злочину, налагодив взаємодію між співучасниками, здійснював загальне керівництво та координацію дій учасників організованої групи, забезпечував зв'язок із посадовими особами Департаменту, ініціював механізм виведення бюджетних коштів через удаване надання соціальних послуг та фіктивні операції.
ОСОБА_7 , директор Департаменту - використовуючи свої службові повноваження, організував і забезпечив реалізацію злочинної схеми заволодіння бюджетними коштами, покладену на нього відповідно до посадових обов'язків, зокрема організовував підшукання та залучення підконтрольних суб'єктів господарювання, які фактично не надавали передбачені послуги; підписував від імені Департаменту договори про надання соціальних послуг, акти приймання-передачі цих послуг та інші документи, що стали підставою для перерахування коштів на рахунки фіктивних надавачів, координував діяльність підконтрольних структурних підрозділів і суб'єкту надання соціальних послуг міста Києва для створення видимості належного надання послуг та дотримання вимог Закону України «Про соціальні послуги»; контролював цільове використання бюджетних коштів, спрямованих на фінансування соціальних послуг, і свідомо допускав їх розтрату шляхом фіктивного документообігу та завищення вартості послуг; здійснював інформаційну підтримку та поширення недостовірної інформації щодо якості та обсягів наданих соціальних послуг, щоб приховати факти зловживань та уникнути контролю з боку громадськості і правоохоронних органів.
ОСОБА_12 , заступник директора Департаменту - забезпечувала адміністративне сприяння реалізації злочинного умислу, зокрема - впливала на конкурсні процедури, надавала необхідну інформацію, сприяла допуску підконтрольного суб'єкта господарювання (ТОВ «Міцне здоров'я») до участі в конкурсах; погоджувала та сприяла підписанню договорів і актів здавання-приймання соціальних послуг, що стали підставою для неправомірного перерахування бюджетних коштів; забезпечувала відсутність ініціатив з перевірки достовірності фактичного надання соціальних послуг, незважаючи на наявність інформації про фіктивність звітності;
ОСОБА_13 , заступник директора Департаменту - усвідомлюючи наявність фіктивних договорів та звітності, не вживала заходів щодо ініціювання проведення перевірок діяльності ТОВ «Міцне здоров'я», що забезпечило безперешкодну діяльність підприємства, а також не забезпечила належного контролю за фактичним наданням соціальних послуг після укладення договорів з ТОВ «Міцне здоров'я», внаслідок чого бюджетні кошти були витрачені без підтвердженого обсягу та якості наданих послуг.
ОСОБА_11 , директор ТОВ «Міцне здоров'я» - виступав відповідальним за організацію удаваного надання соціальних послуг, забезпечував оформлення документів, необхідних для участі у конкурсах та отримання компенсацій, організовував укладання фіктивних договорів із підконтрольними суб'єктами господарювання, вчиняв дії щодо легалізації походження бюджетних коштів, перерахованих на рахунки ТОВ «Міцне здоров'я», координував фінансову частину реалізації схеми.
ОСОБА_10 , працівник ТОВ «Міцне здоров'я» - виконував функції зв'язкового між організатором, керівництвом ТОВ та службовими особами Департаменту, особисто брав участь у комунікаціях із невстановленими працівниками Департаменту, виконував вказівки щодо підготовки конкурсної документації з урахуванням «рекомендацій» посадових осіб Департаменту, забезпечував технічну підготовку документів щодо фіктивного надання послуг та підготовку підконтрольних суб'єктів господарювання до участі у схемі виведення коштів, організовував укладання фіктивних договорів із підконтрольними суб'єктами господарювання, вчиняв дії щодо легалізації походження бюджетних коштів, перерахованих на рахунки ТОВ «Міцне здоров'я», координував фінансову частину реалізації схеми.
У подальшому, на виконання попередньо розробленого та узгодженого між учасниками організованої групи злочинного плану, спрямованого на заволодіння бюджетними коштами, виділеними на фінансування надання соціальних послуг за рахунок бюджету міста Києва в межах реалізації міської цільової програми «Турбота. Назустріч киянам» на 2022-2024 роки, за сприянням ОСОБА_12 - заступника директора Департаменту шляхом зловживання своїм службовим становищем, було забезпечено сприяння в перемозі в конкурсних відборах надавачем соціальних послуг.
Так, відповідно до статті 22 Бюджетного кодексу України, Закону України «Про соціальні послуги», постанови Кабінету Міністрів України від 01 червня 2020 року №450 «Деякі питання надання соціальних послуг шляхом соціального замовлення», міської цільової програми «Турбота. Назустріч киянам» на 2022 2024 роки», затвердженої рішенням Київської міської ради від 07 жовтня 2021 року №2726/2767, Положення про Департамент соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12 лютого 2013 року №175 (в редакції розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 04 червня 2020 року № 805), протоколів № 6 від 30 грудня 2021 року, №2 від 24 січня 2023 засідання Постійно діючої конкурсної комісії з питань здійснення соціального замовлення за рахунок бюджетних коштів, визначили надавачем соціальної послуги «паліативний догляд» та «денний догляд» ТОВ «Міцне здоров'я» було визначено переможцем конкурсного відбору надавачем соціальних послуг за напрямами «паліативний догляд» «денний догляд» та «реабілітація».
На виконання раніше розробленого злочинного плану, спрямованого на заволодіння бюджетних коштів шляхом отримання відшкодування коштів місцевого бюджету, які виділяються в якості компенсації наданих соціальних послуг за цінами, які є завідомо вищими за собівартість послуг догляду, у межах виконання міської цільової програми «Турбота. Назустріч киянам» на 2022-2024 роки між Департаментом в особі директора ОСОБА_7 та директора ТОВ «Міцне здоров'я» ОСОБА_11 , укладено ряд договорів, зокрема: № 11 про надання соціальної послуги денного догляду для осіб з психічними розладами шляхом соціального замовлення та компенсації надавачу вартості соціальної послуги від 11 січня 2022 року; №4 про надання соціальної послуги паліативного догляду шляхом соціального замовлення та компенсації надавачу вартості соціальної послуги від 11 січня 2022 року; №20 про надання соціальних послуг шляхом соціального замовлення та компенсації надавачу вартості соціальної послуги за бюджетні кошти від 13 лютого 2023 року та додатків до нього; №24 про надання соціальних послуг шляхом соціального замовлення та компенсації надавачу вартості соціальної послуги за бюджетні кошти від 13 лютого 2023 року; №27 про надання соціальних послуг шляхом соціального замовлення та компенсації надавачу вартості соціальної послуги за бюджетні кошти від 13 лютого 2023 року.
Крім того, відповідно до додатків до Договорів № 4, 24 вартість однієї соціальної послуги паліативного догляду визначено у розмірі 617,58 грн за одну людино-годину, відповідно до Договору №11, 20 вартість однієї соціальної послуги визначено у розмірі 125,96 грн, відповідно до Договору № 24 вартість однієї соціальної послуги визначено у розмірі 1 267,69 грн, що є економічно необґрунтованим та значно перевищує ринкову вартість таких послуг, у зв'язку з чим передбачено завідомо завищене ціноутворення з метою подальшого привласнення частини бюджетних коштів.
У подальшому, ОСОБА_11 та ОСОБА_21 , діючи за попередньою змовою у складі організованої групи, у невстановлений досудовим розслідуванням час, перебуваючи на території міста Києва, з метою реалізації злочинного плану щодо заволодіння бюджетними коштами, підшукали та залучили підконтрольні їм суб'єкти господарювання, з якими надалі уклали завідомо фіктивні договори оренди транспортних засобів, оренди нерухомого майна, а також договори на постачання товарів.
Також, за злочинним задумом ОСОБА_7 , останній у невстановлений досудовим розслідування час, однак не пізніше 02 травня 2022 року, досяг попередньої змови з ОСОБА_17 та ОСОБА_16 , які в свою чергу є фізичними особами підприємцями, та які надали добровільну згоду на укладення фінансово-господарських договір з ТОВ «Міцне здоров'я», для надання удаваних послуг придбання товарів та надання оренди транспортних засобів, за які ТОВ «Міцне здоров'я», перераховувало грошові кошти відповідно до договору на рахунки вказаних підприємств.
Зокрема встановлено, що між ТОВ «Міцне здоров'я» та ФОП ОСОБА_17 (РНОКПП НОМЕР_2 ) були укладені: договір оренди б/н від 09 серпня 2022 року щодо оренди транспортного засобу марки - «Fiat» модель - «Nuovo Doblo», д.н.з. НОМЕР_3 ; договір оренди б/н від 16 жовтня 2023 року щодо оренди того ж транспортного засобу; договір оренди б/н від 01 січня 2024 року щодо оренди транспортного засобу марки - «Citroen», модель - «Berlingo», д.н.з. НОМЕР_4 ; договір суборенди б/н від 02 травня 2022 року щодо суборенди транспортного засобу марки - «ВАЗ» модель - «211140», д.н.з. НОМЕР_5 ; а також договір постачання від 22 вересня 2022 року щодо поставки медичних виробів, засобів індивідуального захисту, дезінфікуючих та гігієнічних засобів для використання у сфері соціальних послуг - «паліативний догляд»; крім того, між ТОВ «Міцне здоров'я» та ФОП ОСОБА_16 (РНОКПП НОМЕР_6 ) укладено договір суборенди б/н від 16 жовтня 2023 року щодо транспортного засобу марки - «ВАЗ», модель - «211140», д.н.з. НОМЕР_5 та договір постачання від 01.08.2023 щодо постачання медичних виробів і дезінфікуючих засобів.
Ці договори не мали на меті фактичного виконання зобов'язань, передбачених їх умовами, а були інструментом легалізації грошових коштів, здобутих злочинним шляхом, та прикриттям протиправної діяльності учасників організованої групи.
Так, на виконання спільного злочинного плану, спрямованого на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем, а саме - бюджетними коштами місцевого бюджету м. Києва, директор ТОВ «Міцне здоров'я» ОСОБА_11 вносив до звітів про надання соціальних послуг «паліативний догляд» «денний догляд» та «реабілітація», завідомо неправдиві відомості про обсяги наданих послуг у межах виконання міської цільової програми «Турбота. Назустріч киянам» на 2022-2024 роки.
Вказані звіти в подальшому подавались до Департаменту ОСОБА_10 , який діяв у межах реалізації злочинного плану.
Відповідно до вимог статті 113 Бюджетного кодексу України головні розпорядники бюджетних коштів зобов'язані забезпечувати ефективне, цільове та результативне використання бюджетних коштів, вживати заходів контролю за достовірністю підстав для їх витрачання та недопущення порушень бюджетного законодавства.
Проте, у порушення зазначених нормативних приписів, обов'язків покладених посадовою інструкцією та положеннями про Департамент, ОСОБА_7 та ОСОБА_12 , достовірно знаючи про відсутність реального підтвердження обсягів соціальних послуг, які начебто надавалися ТОВ «Міцне здоров'я» у рамках виконання договорів, укладених у межах програми «Турбота. Назустріч киянам», не забезпечували перевірки поданих актів приймання-передачі послуг, у яких містилися завідомо недостовірні відомості.
Незважаючи на відсутність підтвердження фактичного надання соціальних послуг у заявленому обсязі, ОСОБА_7 та ОСОБА_12 погоджували відповідні акти без здійснення перевірки, чим сприяли їх використанню як підстави для перерахування бюджетних коштів.
Так, заступник директора Департаменту ОСОБА_13 , відповідно до посадових обов'язків, була наділена повноваженнями щодо організації, координації та контролю реалізації заходів міської цільової програми «Турбота. Назустріч киянам», будучи обізнаною про факт фіктивності укладених договорів між ТОВ «Міцне здоров'я» та підконтрольними суб'єктами господарювання а також усвідомлюючи, що соціальні послуги, відображені у звітній документації, фактично не надавалися отримувачам, умисно не вживала жодних заходів для ініціювання перевірки діяльності ТОВ «Міцне здоров'я», не повідомляла порушення керівництво Департаменту або правоохоронні органи, не вживала заходів для припинення подальшого фінансування, чим забезпечила безперешкодну діяльність ТОВ «Міцне здоров'я» у межах реалізації міської програми, що дало можливість вказаному товариству продовжувати фіктивну діяльність.
У результаті зазначених дій, на підставі звітів ТОВ «Міцне здоров'я» безпідставно отримувало бюджетні кошти у формі компенсаційних виплат від Департаменту.
Згідно з розробленим механізмом, отримані грошові кошти ТОВ «Міцне здоров'я» перераховувало на рахунки підконтрольних фізичних осіб - підприємців, після чого ОСОБА_11 та ОСОБА_10 здійснювали їх обготівкування через банківські установи, привласнюючи частину для особистого збагачення.
Після того, частину коштів, отриманих у межах вказаної злочинної діяльності, що підлягала компенсації з бюджету, ОСОБА_10 передавав ОСОБА_14 , який координував реалізацію зазначеної злочинної схеми та сприяв її впровадженню, забезпечуючи організаційне прикриття та прихованість джерела походження коштів і характеру правовідносин між учасниками організованої групи та виконавчими органами державної влади.
Так, ОСОБА_10 , діючи у складі організованої групи з ОСОБА_14 , ОСОБА_7 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння бюджетних коштів шляхом отримання відшкодування коштів місцевого бюджету, які виділяються в якості компенсації наданих соціальних послуг за цінами, які є завідомо вищими за собівартість послуг догляду у межах виконання міської цільової програми «Турбота. Назустріч киянам» на 2022-2024 роки, забезпечили безперешкодну діяльність злочинного механізму шляхом укладених ТОВ «Міцне здоров 'я» низки завідомо фіктивних договорів з фізичними особами - підприємцями, які прямо або опосередковано є пов'язаними з ТОВ «Міцне здоров'я» та фактично підконтрольні зазначеним особам.
23 липня 2025 року ОСОБА_7 затримано в порядку статті 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною п'ятою статті 191, частиною першою статті 366, частиною другою статті 366 КК України.
23 липня 2025 року ОСОБА_7 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п'ятою статті 191, частиною першою статті 366, частиною другою статті 366 КК України.
Крім того, у ході досудового розслідування встановлено, що у власності підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває нерухоме майно, а саме:
- земельна ділянка, з кадастровим номером: 3224987201:01:010:1082, за адресою:, площа - 0.1326 га; (свідоцтво про право на спадщину, серія та номер: НТВ № 027063, реєстровий номер 621, виданий 12.04.2024, видавник: Приватний нотаріус Фастівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_20 ), частка володіння - 1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 2916452932249;
- будинок, площею 74.4 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 ; (свідоцтво про право на спадщину, серія та номер: НТВ №027062, реєстровий номер 619, виданий 12.04.2024, видавник: Приватний нотаріус Фастівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_20 ), частка володіння - 1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 2916395232140;
- квартира, площею 111.4 кв. м., за адресою: АДРЕСА_4 (Договір купівлі продажу майнових прав, Договори про внесення змін Акти приймання передачі, довідки про 100% оплати, серія та номер: Е209/мп, видавник: ТОВ «АКРОНІНВЕСТ», ОСОБА_7 , ОСОБА_22 ; технічний паспорт, серія та номер: TI01:2885-3735-6003-1025, виданий 16.11.2022, видавник: ЄДЕССБ, Документ отримано з ЄДЕССБ) частка володіння - , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 2662000080000.
- квартира АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2662008780000;
- гараж № НОМЕР_1 , площею 19,2 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2748374280000;
- автомобіль марки - «TOYOTA», модель - «RAV4», він: НОМЕР_8, державний номерний знак НОМЕР_7 ;
- задекларовано грошові активи у сумі 5 000 дол США та 1 550 000 грн;
- отриманий дохід від відчуження рухомого майна у сумі 1 073 000 грн.
14 серпня 2025 року до Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_18 , погоджене прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Київської міської прокуратури ОСОБА_19 , про арешт майна у кримінальному провадженні №22024101110001310 від 16 грудня 2024 року за підозрою ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною п'ятою статті 191, частиною третьою статті 358, частиною четвертою статті 358, частиною четвертою статті 190, частиною третьою статті 27, частиною першою статті 366, частиною третьою статті 27, частиною другою статті 366 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною п'ятою статті 191, частиною першою статті 366, частиною другою статті 366 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 366, частиною другою статті 366, частиною п'ятою статті 191 КК України, ОСОБА_13 , ОСОБА_7 , ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною п'ятою статті 191 КК України, ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених частиною четвертою статті 191 КК України.
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 10 вересня 2025 року клопотання слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_18 , погоджене прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Київської міської прокуратури ОСОБА_19 , про арешт майна - задоволено частково.
Накладено арешт на майно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №22024101110001310 від 16 грудня 2024 року, із забороною до завершення досудового розслідування та судового розгляду відчужувати, користуватися та розпоряджатися ним у будь-який спосіб, а саме на:
- земельну ділянку, з кадастровим номером: 3224987201:01:010:1082, площею - 0,1326 га; (свідоцтво про право на спадщину, серія та номер: НТВ № 027063, реєстровий номер 621, виданий 12.04.2024, видавник: Приватний нотаріус Фастівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_20 ), частка володіння - 1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 2916452932249;
- будинок, площею 74,4 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 ; (свідоцтво про право на спадщину, серія та номер: НТВ №027062, реєстровий номер 619, виданий 12.04.2024, видавник: Приватний нотаріус Фастівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_20 ), частка володіння - 1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 2916395232140;
- квартиру АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2662008780000;
- машиномісце № НОМЕР_1 , площею 19,2 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2748374280000;
- грошові активи у сумі 5 000 дол. США та 1 550 000 грн;
- грошові активи від відчуження рухомого майна у сумі 1 073 000 грн.
В іншій частині клопотання - відмовлено.
Відповідно до вимог частини першої статті 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Оскільки вищевказана ухвала слідчого судді фактично оскаржена апелянтом лише в частині задоволення клопотання про накладення арешту на майно, яке на праві власності належить ОСОБА_7 , а саме: земельну ділянку, з кадастровим номером: 3224987201:01:010:1082, площею - 0,1326 га; (свідоцтво про право на спадщину, серія та номер: НТВ № 027063, реєстровий номер 621, виданий 12.04.2024, видавник: Приватний нотаріус Фастівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_20 ), частка володіння - 1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 2916452932249; - будинок, площею 74,4 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 ; (свідоцтво про право на спадщину, серія та номер: НТВ №027062, реєстровий номер 619, виданий 12.04.2024, видавник: Приватний нотаріус Фастівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_20 ), частка володіння - 1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 2916395232140; - квартиру АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2662008780000; - машиномісце № НОМЕР_1 , площею 19,2 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2748374280000; - грошові активи у сумі 5 000 дол. США та 1 550 000 грн; - грошові активи від відчуження рухомого майна у сумі 1 073 000 грн, тому колегія суддів, відповідно до частини першої статті 404 КПК України, переглядає ухвалу слідчого судді в межах доводів апеляційної скарги та лише щодо накладення арешту на вищевказане майно.
Ухвала слідчого судді в іншій частині колегією суддів не перевіряється.
З таким висновком слідчого судді суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на наступне.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно статей 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Відповідно до частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно частини другої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
За правилами частини п'ятої статті 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Відповідно до частин десятої, одинадцятої статті 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Санкція частини п'ятої статті 191 КК України, за якою підозрюється ОСОБА_7 , передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
Відповідно до інформації №442844379 від 10 вересня 2025 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта у власності ОСОБА_7 перебуває:
- земельна ділянка з кадастровим номером 3224987201:01:010:1082, площею - 0,1326 га; (свідоцтво про право на спадщину, серія та номер: НТВ № 027063, реєстровий номер 621, виданий 12.04.2024, видавник: Приватний нотаріус Фастівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_20 ), частка володіння - 1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 2916452932249;
- житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, площею 74,4 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 ; (свідоцтво про право на спадщину, серія та номер: НТВ №027062, реєстровий номер 619, виданий 12.04.2024, видавник: Приватний нотаріус Фастівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_20 ), частка володіння - 1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 2916395232140;
- машиномісце № НОМЕР_1 (поверх 1-й), площею 19,2 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2748374280000;
- квартира, площею 76,4 кв.м, за адресою: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 2662008780000.
Відповідно до декларації ОСОБА_7 при звільненні за період з 01.01.2025 по 02.06.2025 вбачається, що останнім задекларовано готівкові кошти у розмірі 5 000 дол. США та 1 550 000 грн.
З огляду на наведене та враховуючи, що слідчим суддею першої інстанції ретельно перевірено майно, на яке слідчий просив накласти арешт і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів уважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на належне підозрюваному ОСОБА_7 майно з метою забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання, оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що вказане майно може бути приховане, пошкоджене, втрачене, знищене, відчужене чи зникнути.
Таким чином, колегія суддів уважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог статей 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на належне ОСОБА_7 майно, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, у випадку визнання ОСОБА_7 винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та призначення йому покарання у вигляді конфіскації майна, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Матеріали провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна для виконання завдань арешту майна.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, апелянтом не надано, а тому відповідні доводи апелянта не є підставою для скасування ухвали слідчого судді.
Доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість оскаржуваної ухвали ретельно перевірялися, проте не знайшли свого підтвердження, оскільки рішення слідчого судді ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, що підтвердженні достатніми даними, дослідженими судом.
Колегія суддів звертає увагу, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, достатності та взаємозв'язку, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, чи існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, яка може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Доводи апелянта про те, що об'єкти, на які накладено арешт, є законно набутим майном, що належить власнику на підставі правовстановлюючих документів (свідоцтв про право на спадщину, договорів тощо), таке майно не є знаряддям або об'єктом злочину, не зберегло на собі його слідів і не містить будь-яких даних, що можуть бути використані для доказування обставин кримінального правопорушення, у зв'язку з чим постанова слідчого про визнання вказаного майна речовими доказами, якщо така була прийнята, має формальний характер і не відповідає змісту статті 98 КПК України, не впливають на правильність висновків слідчого судді, оскільки арешт нерухомого майна та грошових коштів у даному судовому провадженні накладено саме з метою можливості конфіскації майна як виду покарання, яка є самостійною підставою для арешту майна згідно пункту 3 частини другої, частини п'ятої статті 170 КПК України та не вимагає відповідності вилученого майна ознакам речових доказів, визначених статтею 98 КПК України.
На підставі викладеного, не заслуговують на увагу суду посилання скаржника на те, що внаслідок таких дій власник майна ОСОБА_7 був безпідставно позбавлений можливості володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном, що грубо порушує його конституційне право власності, гарантоване статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Накладення арешту на вказане вище майно відбулось у відповідності до норм закону.
Посилання апелянта на те, що під час розгляду клопотання про накладення арешту на майно ОСОБА_7 не був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, у зв'язку з чим був позбавлений можливості взяти участь у судовому засіданні, подати заперечення чи надати докази законного походження майна, а отже слідчий суддя формально прийняла рішення щодо розгляду клопотання без повідомлення власника, чим порушила вимоги процесуального закону та обмежила право особи на участь у розгляді питання, яке безпосередньо стосується її майнових прав, а також, що сторона захисту не ознайомлена станом на час звернення з апеляційною скаргою з клопотанням слідчого про накладення арешту на майно та з додатками до нього, також не можуть бути самостійною підставою для скасування ухвали слідчого судді з огляду на положення частин першої, другої статті 172 КПК України, відповідно до яких, неприбуття власника майна у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання, та слідчий суддя за наявності підстав, викладених у наведеній нормі закону, може розглянути клопотання без повідомлення власника майна.
Окрім того, як власник майна особисто, так і його представник, як учасники кримінального провадження, наділені відповідно до закону правом на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
При цьому, права власника майна відновлені під час апеляційного розгляду.
Інші зазначені в апеляційній скарзі доводи не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді в частині, що оскаржується, необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись статтями 170, 171, 173, 376, 407, 418, 422 КПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_8 в інтересах власника майна ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 10 вересня 2025 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4