Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/7162/26
04 травня 2026 року м. Київ
Слідча суддя Подільського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3
підозрюваної ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва у кримінальному провадженні № 12024100070001977, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.09.2024 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 362 КК України про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту у певний період доби відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
Прокурор Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту у певний період доби у кримінальному провадженні № 12024100070001977 від 03.09.2024 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України.
Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_4 згідно з свідоцтвом про право на зайняття нотаріальною діяльністю № НОМЕР_1, є приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та здійснює свою діяльність за адресою: АДРЕСА_1 .
При цьому, ОСОБА_4 будучи приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, згідно положень ст. 6 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», є особою, яка наділена повноваженнями державного реєстратора.
Так, ОСОБА_4 , несучи персональну відповідальність за внесення даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, будучи особою, яка здійснює професійну діяльність, пов'язану з наданням публічних послуг та відповідно до ст. 3 Закону України «Про нотаріат» фізичною особою, уповноваженою державою на здійснення незалежної професійної нотаріальної діяльності, зокрема щодо посвідчення прав та фактів, які мають юридичне значення, вчинила умисне кримінальне правопорушення у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), систем та комп'ютерних мереж і мереж електрозв'язку за наступних обставин.
Зокрема, Рішенням Київської міської ради № 486-2/646 від 29.05.2003 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею» (далі - Рішення) Товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «КРОУН» (ЄДРПОУ 31988448) передано в короткострокову оренду на 5 років земельну ділянку площею 0,90 га для будівництва житлових будинків з вбудованими приміщеннями соціальної сфери на перетині проспектів Правди та Радянської України у Подільському районі м. Києва за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови.
На виконання вказаного рішення 21.11.2003 між ТОВ «Будівельна компанія «КРОУН» та Київською міською радою укладено Договір оренди земельної ділянки (далі- Договір), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 , реєстровий номер №1136, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) в книзі записів державної реєстрації договорів 03.12.2003 за № 85-6-00080.
Відповідно до акту здачі-приймання перенесених меж земельної ділянки та передачі на зберігання межових знаків від 08.10.2003 земельна ділянка має кадастровий номер 8000000000:91:312:0100.
У подальшому, інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві від 02.02.2007 ТОВ «Будівельна компанія «КРОУН» видано дозвіл на виконання будівельних робіт із будівництва житлових будинків з вбудованими приміщеннями соціальної сфери на перетині проспектів Правди та Радянської України у Подільському районі м. Києва.
Надалі, з метою добудови житлового комплексу на проспекті Правди, 102-А, у Подільському районі міста Києва, який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:91:312:0100, обслуговуючим кооперативом «Відродження-2018» 23.04.2018 здійснено купівлю корпоративних прав забудовника, у зв'язку з чим, 22.10.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер: 49273486) про реєстрацію за обслуговуючим кооперативом «Відродження-2018» права власності на об'єкт нерухомого майна - незавершене будівництво за адресою: м. Київ, проспект Правди, будинок 102-А, який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером: 8000000000:91:312:0100.
Пунктом 1 Договору передбачено, що в короткострокову оренду
на 5 років ТОВ «Будівельна компанія «КРОУН» надано земельну ділянку площею 0,8517 га, цільове призначення: для будівництва житлових будинків із вбудованими приміщеннями соціальної сфери, розташовану на перетині проспекту Правди та проспекту Радянської України в Подільському районі у місті Київ.
Згідно з пунктом 14 Договору його дія припиняється у випадках, зокрема, закінчення терміну, на який його укладено.
Таким чином, термін дії договору оренди земельної ділянки 21.11.2003
з кадастровим номером 8000000000:91:312:0100, укладеного між Київською міською радою та ТОВ «Будівельна компанія «КРОУН», закінчився 03.12.2008, а рішення щодо його поновлення або передачі в оренду даної земельної ділянки Київської міською радою не приймалось.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» від 05.12.2019 № 340-IX доповнено Земельний кодекс України статтею 126-1.
Частиною другою статті 126-1 Земельного кодексу України встановлено, якщо договір містить умови про його поновлення після закінчення строку, на який його укладено, цей договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах.
Поновленням договору вважається поновлення договору без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення в разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру прав відомостей про поновлення договору. Вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення не вимагається.
У той же час розділом ІХ «Перехідні положення» Закону України «Про оренду землі» передбачено, що правила, визначені статтею 126 Земельного кодексу України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Закону, а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення.
Статтею 31 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, що діяла
на момент здійснення реєстраційних дій) визначено, що договір оренди землі припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.
Відповідно до Договору та Рішення встановлено, що земельна ділянка передана у короткострокову оренду ТОВ Будівельна компанія «КРОУН» строком на 5 років, до 03.12.2008 року, таким чином станом на 08.02.2022 дія Договору оренди була припинена у зв'язку з закінченням строку, на який укладено цей договір.
Надалі, точної дати досудовим розслідування не встановлено, але не пізніше 08.02.2022 у генерального директора ТОВ «Будівельна компанія «КРОУН» ОСОБА_8 виник злочинний умисел, направлений на внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно недостовірних відомостей про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:91:312:0100, яка розташована за адресою: пр-т. Правди, 102-А, у Подільському районі м. Києва за ТОВ «Будівельна компанія «КРОУН», шляхом несанкціонованої зміни інформації, яка оброблюється в автоматизованих системах, особою, яка має право доступу до неї.
Так, ОСОБА_8 08.02.2022 з метою реалізації свого злочинного умислу направленому на несанкціоновану зміну інформації, яка оброблюється в автоматизованих системах, діючи як організатор та співвиконавець кримінального правопорушення, достовірно знаючи, що строк договору оренди вказаної земельної ділянки не продовжувався, звернувся до приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 , шляхом подання заяви про державну реєстрацію іншого речового права від 08.02.2022 № 50881647 в інтересах ТОВ «Будівельна компанія «КРОУН», до якої долучив рішення четвертої сесії Київської міської ради XXIV скликання від 29.05.2003 № 486-2/646 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею», а також договір оренди земельної ділянки від 21.11.2003, укладений між Київською міською радою та ТОВ Будівельна компанія «КРОУН», тим самим забезпечив документальне підґрунтя для несанкціонованої зміни інформації в Реєстрі та створення видимості законності проведеної реєстраційної дії.
В подальшому, 15.02.2022 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 перебуваючи за місцем здійснення нотаріальної діяльності за адресою: АДРЕСА_4, будучи особою, яка згідно із Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» наділена повноваженнями державного реєстратора, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з генеральним директором ТОВ «Будівельна компанія «КРОУН» ОСОБА_8 , в порушення вимог ст.ст. 3, 10, 12, 24 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п. 12 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, п. 20, 21 Порядку ведення державного реєстру прав на нерухоме майно, прийняла рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 63454191 від 15.02.2022, на підставі якого у розділі Державного реєстру прав № 1922678180000, відкритому на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:91:312:0100, внесла запис про інше речове право (право оренди) за ТОВ Будівельна компанія «КРОУН» (номер запису 46701213) із зазначенням про автоматичне продовження дії договору оренди строком до 21.11.2028, тим самим безпідставно внесла відомості про поновлення договору оренди землі.
Таким чином, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 , яка згідно положень ст. 6 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», є особою, наділеною повноваженнями державного реєстратора, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб із генеральним директором ТОВ «Будівельна компанія «КРОУН» ОСОБА_8 , в порушення вимог ст.ст. 3, 10, 12, 24 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п. 12 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, п. 20, 21 Порядку ведення державного реєстру прав на нерухоме майно, за відсутності вичерпних правових підстав, здійснила дії, пов'язані зі зміною та внесенням інформації, яка оброблюється в автоматизованій системі Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме прийняла рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 63454191 від 15.02.2022, на підставі якого у розділі Державного реєстру прав № 1922678180000, відкритому на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:91:312:0100, внесла запис про інше речове право (право оренди) за ТОВ Будівельна компанія «КРОУН» (номер запису 46701213) із зазначенням про автоматичне продовження дії договору оренди строком до 21.11.2028, тим самим безпідставно внесла відомості про поновлення договору оренди землі.
Внаслідок спільних протиправних дій приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та генерального директора ТОВ «Будівельна компанія «КРОУН» ОСОБА_8 , були порушенні охоронювані законом права та інтереси територіальної громади міста Києва, в особі Київської міської ради, а також обслуговуючого кооперативу «Відродження-2018» за якими зареєстровано права власності як інвесторів
на об'єкт нерухомого майна - незавершене будівництво за адресою: м. Київ, проспект Правди, будинок, 102-А, що виразились у позбавленні можливості вільно розпоряджатися та користуватись земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:91:312:0100, яка розташована за адресою: пр-т. Правди, 102-А, у Подільському районі м. Києва .
Таким чином, ОСОБА_4 , підозрюється у несанкціонованій зміні інформації, яка оброблюється в автоматизованих системах, вчиненій особою, яка має право доступу до неї, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України.
З огляду на встановлені обставини відносно ОСОБА_4 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби, оскільки інші більш м'які запобіжні заходи не забезпечать належну процесуальну поведінку підозрюваної.
Наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, підтверджують дану позицію органу досудового розслідування, оскільки орган досудового слідства вважає, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив його задовольнити з підстав, викладених в ньому. Зазначив, шо більш м'які запобіжні заходи не забезпечать належну процесуальну поведінку підозрюваної та можуть перешкодити розслідуванню кримінального провадження.
Захисник підозрюваної в судовому засіданні зазначила, що органом досудового розслідування не доведено обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України. Також зауважили про відсутність ризиків, на які посилається прокурор, оскільки підозрювана проявляє належну процесуальну поведінку. Більше того, остання має міцні соціальні зв'язки, двох дітей та матір похилого віку, що потребує постійної допомоги та догляду. Також вона самостійно утримує двох дітей, які навчаються та опікуються матір'ю похилого віку та проживають на даний час закордоном.
Підозрювана ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримала позицію свого захисника.
Заслухавши прокурора, захисника та підозрювану, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідча суддя дійшла наступних висновків.
Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких зокрема віднесені запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.
За змістом п. 4 ч. 1 ст. 176 та ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт є одним із видів запобіжних заходів та полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі (ч. 2 ст. 181 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У судовому засіданні встановлено, що у провадженні слідчого відділу Подільського УП ГУ НП у місті Києві перебуває кримінальне провадження, внесене 03.09.2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100070001977 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 362 КК України.
28.04.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у несанкціонованій зміні інформації, яка оброблюється в автоматизованих системах, вчиненій особою, яка має право доступу до неї, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 345 КК України, є тяжким злочином та передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
У судовому засіданні слідчою суддею встановлено, що копію клопотання про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту підозрювана отримала у встановлений ч. 2 ст. 184 КПК України строк.
Слідча суддя перевірила наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України, що підтверджується наступними доказами: рапортом про виявлене кримінальне правопорушення від 23.02.2026; Листом Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 10.08.2023 №05716-10624; Листом Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 11.09.2024 №057-12288; Актом Міністерства юстиції України за результатами проведення камеральної перевірки державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 від 10.10.2023; Відомостями ДП «НАІС» за результатами тимчасового доступу до речей
і документів від 20.04.2026.
При цьому оцінка критерію обґрунтованості підозри здійснюється слідчою суддею з урахуванням позиції Європейського суду з прав людини, яка відображена у пункті 48 рішення від 13.11.2007 року у справі «Чеботарь проти Молдови», а також у пункті 175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає наявність фактів чи інформації, які могли б переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин.
Таким чином, оцінюючи наведені прокурором докази обґрунтованості підозри, слідча суддя дійшла висновку, що стороною обвинувачення зібрані у встановленому законом порядку достатні фактичні дані, які свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України, та про причетність ОСОБА_4 до його вчинення.
Водночас слідча суддя зауважує, що в цьому випадку дотримано стандарт доказування «обґрунтована підозра», який є найнижчим стандартом доказування у кримінальному процесі та не передбачає наявності достовірного знання про вчинення особою кримінального правопорушення, проте є достатнім для вирішення питання про застосування запобіжного заходу. При цьому, доведення стороною обвинувачення вини ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України, має відбутись за найвищим стандартом доказування «поза розумним сумнівом» у змагальному судовому процесі під час розгляду справи по суті.
Оцінюючи наявність на даний час ризиків у кримінальному провадженні, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, слідча суддя встановила наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Як зазначено у клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту встановлено наявність наступних ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема підозрювана ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Щодо наявності ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Як вже зазначалось вище, інкриміноване ОСОБА_4 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 362 КК України, відносяться до тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено максимальне покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Зазначена обставина вже сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів слідства та суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини, означеною у рішенні по справі «Ілійков проти Болгарії» («Ilijkov v. Bulgaria»), заява № 33977/96 від 26.07.2001 року, §80, зокрема суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника дає уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений; також у рішенні по справі «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000, § 76, визначено, що при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання.
З врахуванням викладеного, на думку слідчої судді, тяжкість інкримінованого підозрюваній кримінального правопорушення та суворість призначення покарання за його вчинення у випадку визнання особи винуватою, може свідчити про наявність ризику переховування підозрюваної від органів досудового розслідування чи суду.
Разом з тим, органом досудового розслідування не підтверджено наявність ризиків знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Слідча суддя відповідно до вимог ст. 178 КПК України враховує відомості щодо особи підозрюваної ОСОБА_4 , яка є громадянкою України, працює приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, проживаючій за адресою:
АДРЕСА_3 , раніше не судима, незаміжня, має на утриманні двох дітей та матір.
Слідча суддя зауважує, що метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто, до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і встановлених у судовому засіданні, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність.
Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
За змістом ч. 1 ст. 179 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Отже, стороною обвинувачення зібрані у встановленому законом порядку достатні фактичні дані, які свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України, та про причетність ОСОБА_4 до його вчинення, доведено наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, однак враховуючи особу підозрюваної та її процесуальну поведінку під час досудового розслідування зазначеного кримінального провадження, слідча суддя вважає, що застосування більш м'якого запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання зможе запобігти наявному ризику переховування від слідства та суду.
Такий ступінь втручання у права підозрюваної виправданий завданнями кримінального провадження, до яких належить захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України).
Також, статтею 205 КПК України визначено, що ухвала слідчого судді, суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
В силу положень ч. 3 ст. 179 КПК України контроль за виконанням особистого зобов'язання здійснює слідчий, а якщо справа перебуває у провадженні суду - прокурор.
Керуючись ст. 176-179, 181, 193 - 194, 196, 202, 309 КПК України, слідча суддя
Клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва у кримінальному провадженні № 12024100070001977, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.09.2024 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 362 КК України про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту у певний період доби відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити частково.
Застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, поклавши на неї обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;
- не відлучатися з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи.
Підозрюваній ОСОБА_4 письмово під розпис повідомити про покладені на неї обов'язки та роз'яснити, що в разі їх невиконання до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Строк дії ухвали та обов'язків визначити до 16.06.2026 року, в межах строку досудового розслідування.
Контроль за виконанням ухвали покласти на уповноваженого слідчого, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її оголошення.
Слідча суддя ОСОБА_1