Справа № 752/7663/26
про залишення без руху
11 травня 2026 року м. Київ
Суддя Подільського районного суду м. Києва Петров Д.В. вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 в особі представника адвоката Овсяннікової Ксенії Володимирівни до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркер і Ко», третя особа: приватний нотаріус Мамай Ірина Володимирівна, орган опіки та піклування Козинської селищної ради Обухівського району Київської області, про витребування майна із чужого незаконного володіння,
У березні 2026 року ОСОБА_1 в особі представника адвоката Овсяннікової К.В. звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва із позовною заявою про витребування майна із чужого незаконного володіння.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 30.03.2026 зазначену цивільну справу передано за підсудністю до Подільського районного суду м. Києва.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.05.2026 головуючим суддею у справі обрано суддю Петрова Д.В.
Статтями 175, 177 ЦПК України встановлено обов'язкові вимоги до змісту та форми позовної заяви, обов'язок дотримання яких покладається на позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 2 ст. 185 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Вивчивши подані матеріали, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення її недоліків з наступних підстав.
Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач просить суд: свідоцтво про право власності від 26.01.2024 № 143 на ? частки статутного капіталу ТОВ «УКРПОЛ» (ідентифікаційний код 14299497), видане Приватним нотаріусом Мамай Іриною Володимирівною визнати недійсним; свідоцтво про право власності від 26.01.2024 № 144 на ? частки статутного капіталу ТКП «ШАРМОН-95» у формі ТОВ (ідентифікаційний код 22957023), видане Приватним нотаріусом Мамай Іриною Володимирівною визнати недійсним; витребувати з незаконного володіння ТОВ «МАРКЕР І КО» (ідентифікаційний код 45230505) частку у статутному капіталі ТКП «ШАРМОН-95» у формі ТОВ (ідентифікаційний код 22957023) в розмірі 57 802 (п'ятдесят сім тисяч вісімсот дві гривні) 50 коп., що становить 25 % статутного капіталу ТКП «ШАРМОН-95» у формі ТОВ (ідентифікаційний код 22957023) на користь ОСОБА_3 ; витребувати з незаконного володіння ТОВ «МАРКЕР І КО» (ідентифікаційний код 45230505) частку у статутному капіталі ТОВ «УКРПОЛ» (ідентифікаційний код 14299497) в розмірі 6 000 (шість тисяч гривень) 00коп., що становить 0,75 % статутного капіталу ТОВ «УКРПОЛ» (ідентифікаційний код 14299497) на користь ОСОБА_3 .
Зі змісту даної позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено до суду дві вимоги немайнового характеру та дві вимоги майнового характеру.
Згідно зі ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру встановлено 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру встановлено 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3 328 грн.
Беручи до уваги наведене, ставка судового збору за звернення до суду з вимогою немайнового характеру становить: 3 328 грн*0,4=1 331 грн 20 коп.
За дві вимоги немайнового характеру судовий збір становить: 1331 грн 20 коп.*2= 2662,40 коп.
Позивачем до позовної заяви додано квитанцію про сплату судового збору у розмірі 3993 грн 60 коп.
Отже, за дві вимоги майнового характеру позивачем фактично сплачено лише 1331 грн 20 коп. (3 993 грн 60 коп. - 2 662 грн 40 коп. = 1 331 грн 20 коп.). Така сума судового збору вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна.
Таким чином, позивачу слід доплатити судовий збір за вимоги майнового характеру. З реквізитами для сплати судового збору можна ознайомитись за посиланням: https://pd.ki.court.gov.ua/sud2607/gromadyanam/rs/.
За практикою Європейського суду із прав людини вимога про сплату судового збору цивільним судам у зв'язку з позовами, які вони покликані розглянути, не може розглядатись як обмеження права на доступ до суду, що саме собою є несумісним з пунктом 1 статті 6 Конвенції (рішення у справі «Станков проти Болгарії» (Stankov v. Bulgaria), заява № 68490/01, пункт 52, від 12 липня 2007 року).
Щодо ціни позову слід зазначити наступне.
Позивачем зазначено у позовній заяві, що ціна позову становить 63 802 грн 50 коп.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
У п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
При цьому у п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України передбачено, що ціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
Проте, до позовної заяви не додано належних і допустимих доказів, які б підтверджували відповідність заявленої ціни позову дійсній (ринковій, інвестиційній) вартості статутного капіталу КТП «ШАМОН-95» та ТОВ «УКРПОЛ», на момент подання позову. Враховуючи те, що у власності ТОВ «УКРПОЛ» перебуває нерухоме майно (нежила будівля магазин № 1350, загальною площею 921,3 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Матикіна Генерала, 1) , у власності ТКП «ШАРМОН-95» перебуває об'єкт нерухомого майна (нежитлове приміщення загальною площею 831,8 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 ).
Тягар доказування вартості майна несуть позивачі. Відтак, позивачем не надано доказів проведення належної оцінки майна, яка б відповідала дійсній вартості майна, яке є предметом спору.
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 358 від 21 серпня 2014 року строк дії звіту про оцінку нерухомого майна становить не більше шести місяців з дати оцінки.
Долучені до позовної заяви документи не містять інформації про вартість майна станом на дату звернення до суду з позовними вимогами.
Для визначення ціни позову позивачу слід долучити до позовної заяви оцінку вартості майна станом на час звернення до суду, чи інший доказ про його вартість та визначити дійсну ціну позову у відповідності до ч. 2 ст.176 ЦПК України, та розрахувати суму судового збору, яка підлягає сплаті.
Згідно ч. 2 ст. 176 ЦПК України якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.
Отже, з урахуванням вищенаведених обставин, позивачу слід вказати ціну позову станом на момент звернення до суду, надавши докази на підтвердження наведених обставин, а також розрахувати суму судового збору відповідно до ціни позову.
Щодо змісту заявлених позовних вимог до відповідачів слід зазначити таке.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Як убачається з матеріалів позовної заяви, відповідачами визначено ОСОБА_2 та ТОВ «МАРКЕТ І КО», однак зміст позовних вимог фактично стосується лише ТОВ «МАРКЕТ І КО», ТОВ «УКРПОЛ», ТКП «ШАРМОН-95», при цьому позовні вимоги до ОСОБА_2 відсутні.
За таких обставин позивачу необхідно уточнити зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів та надати обґрунтування заявлених вимог до ОСОБА_2 .
Щодо повноважень звернення до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до ч. 7 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
У ч. 5 ст. 177 ЦПК України зазначено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Так, у ч. 1 ст. 56 ЦПК України визначено, що у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб або державних чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах. При цьому органи державної влади, органи місцевого самоврядування повинні надати суду документи, що підтверджують наявність передбачених законом підстав для звернення до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 62 ЦПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позовну заяву подано опікуном в інтересах недієздатної особи, а саме ОСОБА_3
Водночас, не надано документів, які підтверджують, що він є опікуном недієздатної особи, у порушенні вимог ст. 62 ЦПК України.
Окрім цього, прохальна частина позовної заяви містить орфографічні помилки, а саме: у ч. 2 прохальної частини позовної заяви зазначено «…на ? частки...», аналогічна описка міститься і в ч. 3 прохальної частина позовної заяви, що позбавляє суд можливості однозначно розуміти суть та розмір заявлених позовних вимог.
Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст. 175-177 ЦПК України.
Частиною 1 статті 185 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, керуючись положеннями ст. 175-177, 185, 260 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 в особі представника адвоката Овсяннікової Ксенії Володимирівни до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркер і Ко», третя особа: приватний нотаріус Мамай Ірина Володимирівна, орган опіки та піклування Козинської селищної ради Обухівського району Київської області, про витребування майна із чужого незаконного володіння - залишити без руху та надати позивачці десятиденний строк з дня вручення копії даної ухвали для усунення вказаних в ухвалі недоліків.
Роз'яснити позивачу, що якщо останній відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, в тому числі сплатить суму судового збору (якщо на такий недолік є вказівка в даній ухвалі), позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Дмитро ПЕТРОВ