П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
18 травня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/262/25
Місце ухвалення рішення суду 1 інстанції:
м. Одеса;
Дата складання повного тексту рішення суду 1 інстанції:
07.08.2025 року;
Головуючий в 1 інстанції: Шевчук Н.О.
П'ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
Головуючого судді - Єщенка О.В.
суддів - Бітова А.І.
- Градовського Ю.М.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Хаджибейського районного суду міста Одеси від 07 серпня 2025 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області, Департаменту патрульної поліції, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, інспектора 1 взводу 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області лейтенанта поліції Яшко Ігоря Миколайовича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому, з урахуванням уточнення позовної заяви, просив:
визнати незаконною та скасувати постанову Серії ЕНА №3681678 від 18.12.2024 року у справі про адміністративне правопорушення, зафіксоване не в автоматичному режимі, про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 122 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.;
закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 18.12.2024 поліцейським на місці зупинки транспортного засобу винесено постанову Серії ЕНА №3681678 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 122 КУпАП. Згідно вказаної постанови поліцейського, позивачем допущено порушення вимог пункту 8.5.1 Правил дорожнього руху, що виразилось у здійсненні перетину подвійної суцільної лінії дорожньої розмітки.
Оспорюючи правомірність та обґрунтованість постанови поліцейського, позивач зазначає, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся під час оголошення повітряної тривоги, без урахування клопотання позивача про відкладення розгляду справи у зв'язку із необхідністю прослідувати в укриття з метою захисту та збереження свого життя, а факт правопорушення не підтверджений належними і допустимими доказами. Поряд з цим, позивачеві не було забезпечено право на ознайомлення із доказами виявленого правопорушення та на надання пояснень з приводу події правопорушення.
Рішенням Хаджибейського районного суду міста Одеси від 07 серпня 2025 року адміністративний позов задоволено частково.
Суд скасував постанову по справі про адміністративне правопорушення Серії ЕНА №3681678 від 18.12.2024 року, у справі про адміністративне правопорушення, зафіксоване не в автоматичному режимі, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП направив до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції.
В іншій частині адміністративного позову суд відмовив.
Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 605 грн. 60 коп.
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не виконано обов'язок, передбачений статтею 77 КАС України, та на підставі належних і допустимих доказів доведено вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 КУпАП.
Поряд з цим, з посиланням на введений на всій території України воєнного стану згідно Указу Президента України №64/2022 та оголошення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення сигналу «повітряна тривога», суд зауважив на тому, що при вирішенні питання про наявність підстав для відкладення розгляду справи, у якій на початок розгляду справи оголошено сигнал «повітряна тривога», пріоритетом є збереження життя і здоров'я людини. Таким чином, у тому числі, з огляду на ту обставину, що поліцейським проігноровано клопотання позивача про неможливість продовжувати розгляд справи в умовах, небезпечних для його життя і здоров'я, суд першої інстанції вказав на порушення порядку вирішення справи про адміністративне правопорушення.
З наведеного суд першої інстанції виснував, що оспорювана постанова не може відповідати критерію правомірності, що є наслідком скасування рішення суб'єкта владних повноважень. Натомість, з огляду на наявні докази факту порушення позивачем Правил дорожнього руху, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, однак встановив підстави для надіслання справи на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи).
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, Департамент патрульної поліції подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у позові.
Обґрунтовуючи доводи та вимоги апеляційної скарги, апелянт зазначає, що розгляд справи розпочався до початку оголошення повітряної тривоги, проводився поліцейським у відповідності до вимог КУпАП, у тому числі з дослідженням доказів, заслуховуванням усних пояснень позивача та роз'ясненням останньому його прав. Однак під час саме прийняття рішення пролунав сигнал повітряної тривоги, позивач повідомив що він прямує в укриття, і в його присутності поліцейським було оголошено, що розгляд справи проведено, а також про прийняте рішення про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу. Поряд з цим, позивачеві дозволено прослідувати до укриття, де в присутності позивача роздруковано оскаржувану постанову, представлено позивачеві для ознайомлення зі змістом цієї постанови та вручено її копію позивачеві під розпис. Таким чином, поліцейський діяв на підставі та в межах наданих законом повноважень, з дотриманням процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Поряд з цим, апелянт наголошує на тому, що чиним законодавством та відомчими актами не передбачено обов'язковість перенесення або завершення, чи неможливість проведення розгляду адміністративної справи під час повітряної тривоги, як і не встановлено заборони на здійснення повноважень поліцейського під час повітряної тривоги. Чинним законодавством не встановлюється підстав для звільнення водія від адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху та виявлене поліцейськими відповідно одразу на місці вчинення правопорушення. Розгляд справи про адміністративне правопорушення під час дії повітряної тривоги є правомірним, оскільки в даному випадку поліцейський мав змогу діяти без загрози для життя, ним дотримано процесуальні вимоги КУпАП, справу розглянуто за матеріалами фіксації, які є належними та допустимими доказами.
Під час розгляду справи працівник поліції повідомив позивачеві суть та обставини порушення, надав можливість позивачеві надати усні пояснення з приводу порушення, надав йому для огляду наявні докази правопорушення (продемонстрував позивачеві наявний відеозапис, що зафіксував факт порушення позивачем дорожньої розмітки 1.3, проти належності та допустимості, як доказу, наданого відео позивач на місці не заперечував), дослідивши які та врахувавши суть, обставини, характер правопорушення, особу порушника, працівник поліції виніс оскаржувану постанову.
З огляду на доведеність факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, помилковість висновків суду про скасування оскаржуваної постанови та направлення справи на новий розгляд лише з мотивів порушення процедури розгляду справи, апелянт наполягає на повній необґрунтованості адміністративного позову та відсутності підстав для скасування постанови поліцейського.
Відзив та пояснення на апеляційну скаргу від інших учасників справи у визначений апеляційним судом строк не надійшли.
Судом першої інстанції з'ясовано та як встановлено під час апеляційного розгляду, 18.12.2024 інспектора 1 взводу 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області лейтенанта поліції Яшко Ігоря Миколайовича винесено постанову Серії ЕНА №3681678 про накладення на позивача адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 340 гривень за частиною 1 статті 122 КУпАП.
Згідно вказаної постанови, 18.12.2024 о 08 год. 49 хв. позивач, керуючи автомобілем NISSAN ROGUE, державний номерний знак НОМЕР_1 , в м. Одесі по вул. Євгена Танцюри, 22, здійснив перетин дорожньої розмітки 1.3 «Подвійна суцільна лінія», чим порушив вимоги п. 8.5.1 Правил дорожнього руху.
Не погоджуючись із винесеною поліцейським постановою, посилаючись на її необґрунтованість та неправомірність, позивач звернувся до суду із цим адміністративним позовом.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів виходить з наступного.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюється Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, порушення яких є підставою для відповідальності згідно із законодавством (пункти 1.1, 1.9 Правил).
Згідно пункту 1.3 Правил дорожнього руху від 10.10.2001 року №1306 учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до пункту 8.1 Правил дорожнього руху від 10.10.2001 року №1306 регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.
Згідно пункту 8.5 Правил дорожнього руху від 10.10.2001 року №1306 дорожня розмітка (додаток 2) поділяється на горизонтальну та вертикальну і використовується окремо або разом з дорожніми знаками, вимоги яких вона підкреслює або уточнює.
Пунктом 8.5.1 Правил дорожнього руху від 10.10.2001 року №1306 визначено, що горизонтальна дорожня розмітка встановлює певний режим і порядок руху. Наноситься на проїзній частині або по верху бордюру у вигляді ліній, стрілок, написів, символів тощо фарбою чи іншими матеріалами відповідного кольору згідно з пунктом 1 розділу 34 цих Правил.
У пункті 34 Правил дорожнього руху від 10.10.2001 року №1306 передбачено, що горизонтальна розмітка має таке значення, зокрема, 1.3 - поділяє транспортні потоки протилежних напрямків на дорогах, які мають чотири і більше смуг руху або на ділянках доріг з трьома (2 + 1) смугами.
Лінії 1.1 і 1.3 перетинати забороняється. Лінію розмітки 1.11 перетинати заборонено з боку суцільної лінії розмітки. Лінію 1.2, якою позначено край проїзної частини, перетинати дозволяється (якщо це не заборонено встановленими дорожніми знаками).
Частиною 1 статті 122 КУпАП передбачено, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Слід враховувати, що відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 260 КУпАП передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частинами 1, 2, 3 статті 283 КУпАП передбачено, що, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити:
найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову;
дату розгляду справи;
відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування;
опис обставин, установлених під час розгляду справи;
зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення;
прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про:
дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення;
транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак);
технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався);
розмір штрафу та порядок його сплати;
правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження;
відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Одночасно, відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За правилами частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Виходячи з обставин справи, позивач заперечує вчинення ним порушення Правил дорожнього руху та правомірність накладення адміністративного стягнення за правопорушення, передбачене частиною 1 статті 122 КУпАП, що в силу приписів частини 2 статті 77 КАС України зобов'язує відповідача довести правомірність свого рішення та дій і обґрунтованість адміністративного стягнення.
Поряд з цим, згідно відеозапису, відтвореного з відео реєстратора службового автомобіля поліцейських (запис від 18.12.2024 року 70МАІ), 18.12.2024 о 08 год. 40 хв. 34 сек. автомобіль NISSAN ROGUE, державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по дорозі, яка має чотири смуги руху і поділена горизонтальною розміткою 1.3 стосовно транспортних потоків протилежних напрямків на дорозі, здійснив перетин цієї подвійної суцільної смуги руху шляхом маневру повороту наліво.
З відео запису встановлено, що у напрямку руху автомобіля горизонтальна лінія 1.3 є чіткою та давала водієві можливість рухатись, не порушуючи Правил дорожнього руху.
Згідно відеозаписів, відтворених з боді камер поліцейських №471441 та №474588, в момент зупинки транспортного засобу за кермом перебував водій ОСОБА_1 . На місці зупинки транспортного засобу та розгляду справи про адміністративне правопорушення поліцейським повідомлено позивачеві обставини правопорушення, ознайомлено позивача із доказами правопорушення, зафіксованого відео реєстратором службового автомобіля поліцейських, у тому числі дозволено позивачеві прослідувати та ознайомитись із наявністю горизонтальної розмітки 1.3 на місці фактичного порушення Правил дорожнього руху. Позивач надав свої пояснення з приводу обставин правопорушення, фактично заперечуючи порушення ним Правил дорожнього руху та наявність в його діях складу адміністративного правопорушення.
На стадії роз'яснення позивачеві його прав та завершення розгляду справи, за місцем розгляду справи про адміністративне правопорушення почав лунати сигнал «повітряна тривогу». Оголошення змісту постанови, роз'яснення строків, роздрукування та вручення під розпис копії постанови відбулось у місці укриття, куди позивачеві дозволено прослідувати.
З наведеного слідує, що поліцейським дотримано основні засади розгляду справи про адміністративне правопорушення, у тому числі щодо доведення водієві обставин правопорушення, ознайомлення із доказами правопорушення, заслуховування пояснень водія з приводу виявленого адміністративного правопорушення, роз'яснення водієві його прав, а сам факт сигналу повітряної тривоги не вплинув на дотримання процедури розгляду і вирішення справи про адміністративне правопорушення.
На переконання апеляційного суду, поліцейським не допущено таких недоліків розгляду справи про адміністративне правопорушення, які можуть бути самостійною підставою для визнання протиправною та скасування постанови поліцейського, за умови доведеності факту порушення позивачем Правил дорожнього руху та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 КУпАП.
Одночасно апеляційний вважає за необхідне зауважити на тому, що оспорювана постанова винесена у справі про адміністративне правопорушення, розгляд якої згідно статті 222 КУпАП віднесено до компетенції органу Національної поліції, тобто відповідача. Таким чином, є помилковим висновок суду першої інстанції про надіслання (повторне) справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи).
Натомість у спірному випадку, оскільки постанова поліцейського відповідає критеріям правомірності та обґрунтованості, згідно пункту 1 частини 3 статті 286 КАС України, рішення відповідача слід залишити без змін, а, відповідно, позовну заяву без задоволення у повному обсязі.
З огляду на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають нормам матеріального і процесуального права та обставинам справи, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідно до статті 317 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у позові.
Відповідно до приписів частини 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 272, 286, 308, 311, п. 2 ч. 1 ст. 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції - задовольнити.
Рішення Хаджибейського районного суду міста Одеси від 07 серпня 2025 року - скасувати.
Ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області, Департаменту патрульної поліції, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, інспектора 1 взводу 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області лейтенанта поліції Яшко Ігоря Миколайовича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення - відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий-суддя: О.В. Єщенко
Судді: А.І. Бітов
Ю.М. Градовський