Номер провадження: 11-сс/813/1161/26
Справа № 523/8477/26 1-кс/523/4038/26
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
14.05.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючий суддя - ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
скаржника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Пересипського районного суду м. Одеси від 29.04.2026 року про відмову у задоволенні скарги на бездіяльність посадових осіб Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР розташованого у м. Миколаєві, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР про вчинення відносно ОСОБА_6 кримінального правопорушення,
установив
Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлених судом 1-ої інстанції обставин.
Зазначеною ухвалою слідчого судді було відмовлено у задоволенні ОСОБА_7 на бездіяльність посадових осіб Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР розташованого у м. Миколаєві, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР про вчинення відносно ОСОБА_6 кримінального правопорушення.
Мотивуючи своє рішення, слідчий суддя зазначив, що медична довідка яка міститься в доданих до скарги матеріалах свідчить лише про факт наявності медичного висновку, але сама по собі не є доказом вчинення кримінального правопорушення.
Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.
Не погодившись із зазначеною ухвалою слідчого судді, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржену ухвалу та постановити нову, якою задовольнити його скаргу та зобов'язати посадових осіб ТУ ДБР внести відомості до ЄРДР за його заявою від 14.04.2026 року за ст. 127, 135, 366 КК України.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що:
-твердження слідчого судді в мотивувальній частині не відповідають фактичним обставинам справи;
-слідчий суддя вимагав «доказів злочину» на етапі реєстрації, що прямо суперечить практиці Верховного Суду.
Прокурор, будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, тому апеляційний розгляд проведено за його відсутності.
Відповідно до ч.3 ст.306 КПК України відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора.
Позиції учасників апеляційного провадження.
В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_6 підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали провадження, апеляційний суд приходить до висновків про таке.
Відповідно до п.18 ч.1 ст.3 КПК слідчий суддя наділений повноваженнями судового контролю у кримінальному провадженні.
Частиною 1 ст.9 КПК визначено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
За приписами ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
На досудовому провадженні згідно з п.1 ч.1 ст.303 КПК можуть бути оскаржені, зокрема, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Чинним КПК закріплено процедуру початку досудового розслідування (без проведення дослідчої перевірки).
Так, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (частина 1 статті 214 КПК). Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (частина 2 статті 214 КПК).
Зазначена процедура свідчить про наявність певних критеріїв для віднесення викладеної у повідомленні про кримінальне правопорушення інформації та обставин, які можуть свідчити або не свідчити про вчинення кримінальних правопорушення, внаслідок чого вирішується питання внесення чи невнесення відповідних відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Підстави та порядок внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора від 30 червня 2020 року № 298. Згідно з п. 1 глави 2 розділу I цього Положення до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела ; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами п.п. 4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК України.
Таким чином, для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами Єдиного реєстру досудових розслідувань такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті Кримінального кодексу України).
Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені у ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення, ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Як убачається з матеріалів провадження, ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Пересипського районного суду м. Одеси зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР розташованого у м. Миколаєві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальні правопорушення до ЄРДР за його заявою від 14.04.2026 року.
Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_6 , слідчий суддя послався на те, що до неї не долучено заяву про скоєний злочин.
З таким висновком слідчого судді апеляційний суд погодитись не може.
Так, відповідно до матеріалів судової справи, ОСОБА_6 через підсистему "Електронний суд" звернувся до слідчого судді із скаргою на бездіяльність посадових осіб Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР розташованого у м. Миколаєві. При цьому, в переліку додатків до означеної скарги, скаржником була зазначена заява від 14.04.2026 року у pdf- форматі, на що слідчий суддя уваги не звернув.
Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що не дослідивши текст заяви про вчинений злочин, не можливо перевірити її обгрунтованість, а тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, як передчасна.
Водночас, суд апеляційної інстанції не може підміняти собою слідчого суддю та замість нього здійснювати розгляд скарги по суті, оскільки відповідні висновки по всім питанням, що входять до предмету доказування, має зробити слідчий суддя, тоді як суд апеляційної інстанції має їх перевірити та надати їм відповідну оцінку.
За викладених обставин та враховуючи, що іншим чином усунути наведені вище порушення, допущені слідчим суддею, під час апеляційного розгляду неможливо, призначення нового розгляду скарги ОСОБА_6 у суді першої інстанції не суперечить принципу законності та загальним засадам апеляційного розгляду.
Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
За таких обставин, з огляду на відсутність іншого законодавчо визначеного способу забезпечення виконання завдань кримінального провадження (ст.2 КПК), враховуючи те, що встановлені апеляційним судом порушення, які допущені судом першої інстанції під час розгляду скарги, не можуть бути усунені під час апеляційного розгляду, оскільки слідчим суддею скарга фактично не розглядалась, що свідчить про фактичну відсутність всебічного розгляду в суді першої інстанції у передбаченому законом порядку, апеляційний суд вважає за необхідне частково задовольнити апеляційну скаргу, оскаржену ухвалу слідчого судді скасувати з призначенням нового розгляду скарги в суді першої інстанції, іншим слідчим суддею.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 32, 303, 370, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд,
постановив
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Пересипського районного суду м. Одеси від 29.04.2026 року про відмову у задоволенні скарги на бездіяльність посадових осіб Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР розташованого у м. Миколаєві, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР про вчинення відносно ОСОБА_6 кримінального правопорушення - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою призначити новий розгляд скарги ОСОБА_6 на бездіяльність слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР у м. Миколаєві, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінальних правопорушень до ЄРДР в тому ж суді іншим слідчим суддею.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4