П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
18 травня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/9531/25
Суддя першої інстанції: Величко А.В.
Час та місце ухвалення судового рішення «--:--»: м.Миколаїв
Повний текст судового рішення складений: 30.09.2025
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Крусяна А.В.,
суддів Шевчук О.А., Яковлєва О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційні скарги Головного управління ДПС у Миколаївській області, товариства з обмеженою відповідальністю «Південьбудресурс» на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Південьбудресурс» до Головного управління ДПС у Миколаївській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
02.09.2025 товариство з обмеженою відповідальністю (надалі - ТОВ) «Південьбудресурс» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення комісії №13084378/40812723 від 17.07.2025 про відмову в реєстрації податкової накладної; зобов'язання зареєструвати податкову накладну №27 від 05.06.2025 датою фактичного її подання.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення про відмову у реєстрації податкової накладної є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки до контролюючого органу було надано повний пакет документів, який підтверджує здійснення господарської операції, за результатом чого було складено спірну податкову накладну.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.09.2025 позов задоволено; визнано протиправним та скасовано рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Миколаївській області №13084378/40812723 від 17.07.2025; зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати подану ТОВ «Південьбудресурс» податкову накладну №27 від 05.06.2025 в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою її подання на реєстрацію; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Миколаївській області на користь ТОВ «Південьбудресурс» судові витрати на правничу допомогу у розмірі 3000грн.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що у квитанції про зупинення реєстрації спірної податкової накладної відсутня інформація, які саме документи слід було надати позивачу до контролюючого органу для її реєстрації, з урахуванням специфіки господарської діяльності. Разом з тим, суд вказав, що подана позивачем первинна документація на підтвердження інформації, зазначеної у спірній податковій накладній, відповідає вимогам закону за формою, змістом та обсягом, а тому податковий орган не мав правових підстав для відмови в реєстрації податкової накладної. Також, суд першої інстанції зазначив, що заявлені представником позивача до відшкодування 30000грн. витрат на професійну правничу допомогу є необґрунтованими, не відповідають реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а тому вважав, що сума судових витрат на правничу допомогу підлягає зменшенню до 3000грн.
Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, сторони подали апеляційні скарги, в яких посилаються на порушення судом першої інстанції, при вирішенні справи, норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просили: позивач - скасувати судове рішення в частині стягнення судових витрат у розмірі 3000грн. та ухвалити нове про стягнення з ГУ ДПС у Миколаївській області судові витрати у розмірі 30000грн.; відповідач - скасувати рішення суду першої інстанції повністю та відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу до суду були надані всі докази, що свідчать про реальність таких витрат. Зокрема, позивач наголошує, що в описі виконаних робіт наведено детальних перелік наданих адвокатом послуг та зазначено кількість витраченого часу. В свою чергу, відповідач, заперечуючи проти стягнення витрат у розмірі 30000грн. не навів жодних доводів та не спростував співмірність їх розміру із обсягом виконаних робіт.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, відповідач зазначає щодо правомірності прийнятого рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, оскільки підставою його прийняття слугувало ненадання позивачем усіх необхідних документів на підтвердження реальності здійснення господарської операції, внаслідок чого було складено спірну податкову накладну. Зокрема, контролюючий орган посилається на те, що позивач не надав на його вимогу договір щодо придбання товару та довіреностей. Крім того, відповідач не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині щодо стягнення витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги у розмірі 3000грн., вважаючи, що така сума є завищеною та не співмірною фактично наданим послугам правової допомоги.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що вони не підлягають задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Південьбудресурс» 06.09.2016 зареєстровано як юридичну особу в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом діяльності якої згідно КВЕД є 46.69 оптова торгівля іншими машинами й устаткування. /а.с.15-17/
Позивач є платником податку на додану вартість за індивідуальним номером 408127214091, що підтверджується витягом з реєстру №1614094500028. /а.с.18/
21.05.2025 між ТОВ «Південьбудресурс» (постачальник) та АТ «НАЕК «Енергоатом», від імені якого діє філія «Відокремлений підрозділ «Хмельницька АЕС» (покупець) укладено договір поставки №53-124-01-25-26018, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупцю товар, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити вказаний товар згідно з найменуванням, асортиментом, виробником, кількістю, ціною та з кодом згідно УКТЗЕД, які зазначаються в специфікації. /а.с.26-31/
Згідно специфікації №1 до договору від 21.05.2025, постачальник поставляє на адресу покупця товар на загальну суму 1132128грн., а саме: анкерну закладку (код УКТЗЕД 7326) на суму 73220грн., блискавкоприймач окремостоячий (код УКТЗЕД 7326 ) - 499800грн., комплект стрижневого уземлювача (код УКТЗЕД 8302) - 100800грн., насадку ручного монтажу для стержня (код УКТЗЕД 8302) - 7980грн., полосу горячеоцинковану (код УКТЗЕД 721230) - 25200грн., сталь арматурну (код УКТЗЕД 7228) - 221340грн., ударну насадку (код УКТЗЕД 8302) - 14280грн., стрічку антикорозійну (код УКТЗЕД 5907) - 820грн. /а.с.31з.б.-32/
На підставі видаткової накладної від 05.06.2025 №27 та товарно-транспортної накладної від 05.06.2025 №Р27 позивач поставив філії «Відокремлений підрозділ «Хмельницька АЕС» товар на суму 178896грн. /а.с.22/
За правилом першої події, у відповідності до п.187.1 ст.187 ПК України (за фактом поставки товару), позивачем складено податкову накладну №27 від 05.06.2025 на суму 178896грн. /а.с.47/
Позивачем через автоматизовану систему «Єдине вікно подання електронних документів» отримано в електронному вигляді квитанцію від 20.06.2025, відповідно до якої: документ збережено, реєстрація зупинена: «обсяг постачання товару/послуги 5907, 7212, 8302 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій». Також, позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, а саме: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі), достатніх для прийняття рішення про реєстрацію розрахунку коригування в Реєстрі. /а.с.48/
Позивач скористався своїм правом та, з метою подальшої реєстрації податкової накладної, направив до ГУ ДПС у Миколаївській області пояснення (вих. №14 від 02.07.2025) та копії документів у кількості 11 додатків. /а.с.49/
08.07.2025 позивачу направлено повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної в Реєстрі, за встановленою формою, а саме: первинних документів щодо придбання товарів/послуг, транспортування продукції, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків, документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності). /а.с.79-80/
На вимогу податкового органу, позивач направив додаткові пояснення (вих.№13 від 15.07.2025) з додатками у кількості 14 документів. /а.с.42/
Однак, за результатами розгляду пояснень та доданих до них документів, 17.07.2025 Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Миколаївській області прийнято рішення №13084378/40812723 про відмову у реєстрації податкової накладної від 05.06.2025 №27. /а.с.50/
Підставою для відмови у реєстрації податкової накладної вказано: надання/часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отримані повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку.
У графі «додаткова інформація» зазначено: платником не надано договори та довіреності.
Не погоджуючись із рішенням про відмову у реєстрації податкової накладної, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.
Згідно п.201.16 ст.201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначений в Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (надалі - Порядок №1246).
Відповідно до п.2 Порядку №1246, податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронні формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Так, за правилом першої події, ТОВ «Південьбудресурс» було складено податкову накладну від 05.06.2025 №27 та направлено її на реєстрацію до ЄРПН.
Згідно п.12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до п.13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених п.12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Як вбачається з квитанції від 20.06.2024 реєстрація податкової накладної зупинена контролюючим органом відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України та сформовано висновок про відповідність податкової накладної п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
01.02.2020 набрав чинності Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (надалі - Порядок №1165).
Так, п.5 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Відповідно до п.6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, який склав та/або подав податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (крім розрахунку коригування, складеного відповідно до вимог підпунктів «б» і «в» підпункту 97.4 пункту 97 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу).
Додатком 3 до Порядку №1165 установлено, зокрема, наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість: п.1 «Обсяг постачання товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовним кодом такого товару, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування (зокрема обсягом постачання за операціями з вивезення за межі митної території України товарів, до яких застосовується режим експортного забезпечення відповідно до вимог статті 19-2 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»), зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі за відсутності такого товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовного коду товару у врахованій таблиці даних платника податку».
Пунктами 25 Порядку №1165 Комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, скарги на рішення комісій регіонального рівня про неврахування таблиці даних платника податку та скарги на рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пу.201.16 ст.201 ПК України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, врегульовано Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 (надалі - Порядок №520).
Пунктами 2-7 Порядку №520 передбачено, що рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, приймають комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі територіальних органів ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку на додану вартість (далі - платник податку) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронні довірчі послуги».
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у п.5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Таким чином, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого розкриття фіскальним органом критерію ризиковості здійснення операцій.
Так, зі змісту квитанції про реєстрацію податкової накладної вбачається, що контролюючим органом зазначено посилання на відповідність Критеріїв ризиковості платника податку, визначених в п.1 вказаних Критеріїв, а також вказано перелік документів, які слід надати для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію розрахунку коригування.
Однак, контролюючим органом зазначено лише загальний перелік документів, визначений п.5 Порядку №520 без конкретизації документів з урахуванням специфіки господарської операції, внаслідок чого було складено спірну податкову накладну.
З матеріалів справи вбачається, що позивач в порядку, визначеному пп.201.16.2 п.201.16 ст. 201 ПК України та Порядку №520, надавав відповідачу пояснення (вих. №14 від 02.07.2025) та копії документів по господарській операції, внаслідок чого було складено спірну податкову накладну.
На підтвердження факту поставки товару, позивачем надано податковій та до суду: договір поставки від 21.05.2025 №53-124-01-25-26018, видаткову накладну від 05.06.2025 №27, товарно-транспортну накладну від 05.06.2025 №Р27, оборотно-сальдову відомість по рахунку 361 станом на 30.06.2025.
Крім того, на вимогу контролюючого органу, позивач надав додаткові пояснення (вих.№13 від 15.07.2025), до яких було додано документи, що підтверджують походження товару, його транспортування, оплату та сертифікати якості.
Так, форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначена Порядком №520.
Разом з тим, Комісією фактично не розглядалися подане позивачем повідомлення з додатками, не співставлялися подані документи з тим переліком, що вимагається, при цьому, як при зупиненні реєстрації податкової накладної, так і при відмові у реєстрації, відповідне рішення відповідача не містить конкретних вимог до платника податків та інформації щодо того, яких саме документів не вистачає для реєстрації податкової накладної.
При цьому, у даній справі не надається оцінка реальності здійснення господарських операцій, на підставі яких позивачем складено спірну податкову накладну, оскільки це питання має досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог ПК України.
Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Разом з тим, відповідачі не надали належних та достатніх доказів відповідності дій щодо зупинення реєстрації податкової накладної положенням п.201.16 ст.201 ПК України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, та за наявності підстав, встановлених Критеріями ризиковості здійснення операцій.
Так, сукупність наданих позивачем первинних документів, факт постачання товару, зумовлював обов'язок позивача в силу вимог п.187.1 ст.187, п.201.1 ст.201, п.201.7 ст. 201, п.201.10 ст.201 ПК України сформувати та направити для реєстрації спірну податкову накладну, тобто, за правилом «першої події», що в даному випадку і було виконано позивачем шляхом подання податкової накладної для реєстрації в ЄРПН.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржуване рішення про відмову у реєстрації податкової накладної у ЄРПН, є протиправним та підлягає скасуванню.
Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що підлягають задоволенню і позовні вимоги стосовно зобов'язання ДПС України зареєструвати спірну податкову накладну в ЄРПН днем подання її на реєстрацію, оскільки п.20 Порядку №1246 прямо передбачено, що реєстрація податкових накладних на підставі рішення суду здійснюється за датою зазначеною у цьому рішенні суду.
Водночас, відповідно до ст.16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 1 ч.3 ст.132 КАС України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст.134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Тобто, в цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч.6 ст.134 КАС України).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.7 ст.134 КАС України).
Згідно з ч.9 ст.139 КАС України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) від 23.01.2014 (справа «East/West Alliance Limited» проти України» (заява №19336/04)) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п.268).
Таким чином, документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень. При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Так, представник позивача просив стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів на користь ТОВ «Південьбудресурс» витрати на правничу допомогу, пов'язані з розглядом справи у суді першої інстанції, у сумі 30000грн.
На підтвердження понесених витрат на правову допомогу, до суду першої інстанції надано опис виконаних робіт від 25.09.2025, відповідно до якого адвокат надав наступні послуги: усна консультація, включно з аналізом фактичних обставин справи, вивченням первинних бухгалтерських документів, вивчення правової позиції та рекомендаціями щодо доцільності позову (2год. - 4000грн.); складання та подання позовної заяви, включно з формуванням правової позиції, викладом аргументів щодо протиправності рішення, посиланням на правові норми та актуальну практику Верховного Суду (10год. - 20000грн.); складання та направлення відповіді на відзив, підготовка заперечень (3год. - 6000грн.). /а.с.101/
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Суд також має враховувати чи пов'язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо.
Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.05.2023 у справі №440/7120/20.
На підставі наведеного у сукупності, враховуючи, співмірність суми витрат зі складністю справи (справа незначної складності), з огляду на зміст та обсяг робіт проведених адвокатом, пов'язаність цих витрат з розглядом справи, обґрунтованість та пропорційність витрат до предмета спору, значення справи для сторін, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що на користь позивача підлягають стягненню понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000грн.
Доводи апеляційних скарг зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при вирішені справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
З урахуванням наведеного, при розгляді справи суд першої інстанції правильно встановив обставини, які мають значення для справи, а тому рішення суду першої інстанції в порядку ст.316 КАС України підлягає залишенню без змін.
Також, в суді апеляційної інстанції адвокатом заявлено клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 15000грн., на підтвердження чого надано опис виконаних робіт від 07.06.2026. Так, адвокатом було надано наступні послуги: надання усної консультації щодо правових аспектів оскарження рішення суду першої інстанції, включно з аналізом норм чинного законодавства, вивчення правової позиції (1год. - 2000грн.); складання та подання апеляційної скарги, включно з формуванням правової позиції (6,5год. - 13000год.).
Судова колегія не вбачає підстав для стягнення з ГУ ДПС у Миколаївській області на користь позивача судових витрат, пов'язаних за поданням апеляційної скарги, оскільки апеляційна скарга товариства не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.139, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, -
Апеляційні скарги Головного управління ДПС у Миколаївській області, товариства з обмеженою відповідальністю «Південьбудресурс» залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року залишити без змін.
Судові витрати за подання апеляційних скарг покласти на Головне управління ДПС у Миколаївській області, товариство з обмеженою відповідальністю «Південьбудресурс».
Відмовити у задоволенні клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «Південьбудресурс» про стягнення з Головного управління ДПС у Миколаївській області судових витрат, пов'язаних з професійною правничою допомогою в суді апеляційної інстанції у розмірі 15000грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.
Суддя-доповідач А.В. Крусян
Судді О.А. Шевчук О.В. Яковлєв