№ 366/460/26
№ 2/366/820/26
18.05.2026 селище Іванків
Іванківський районний суд Київської області у складі судді Н.Слободян, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача у якому просить стягнути з останньої на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованість за Кредитним договором №8265143 від 27.01.2025 в розмірі 17390,25 грн, з яких: 4500,00 грн - сума заборгованості за основним боргом,3890,75 грн - сума заборгованості за відсотками, 9000,00 грн- неустойка, а також понесені позивачем судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27.01.2025 між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем укладено кредитний договір № 8265143.
27.03.2025 між ТОВ ««1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу № 27/03/25, у відповідності до умов якого, ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників № 13 від 26.08.2025 до Договору факторингу № 27/03/25 від 27.03.2025, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до Відповідача в сумі 17390,25 грн, з яких: 4500,00 грн - сума заборгованості за основним боргом,3890,75 грн - сума заборгованості за відсотками, 9000,00 грн - неустойка, які позивач і просить стягнути з відповідача разом з судовими витратами.
Рух справи та процесуальні рішення
02.03.2026 позовна заява надійшла до суду та була передана на розгляд судді.
06.03.2026 у справі відкрите провадженні, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу надано строк для подання відзиву.
Відповідач, яка про розгляд справи повідомлялась шляхом надіслання рекомендованої кореспонденції на зареєстровану адресу його місця проживання (повернулась з відміткою «адресат відсутній»), а також відповідне оголошення опубліковане на сайті судової влади, відзиву на позов, заяв чи клопотань до суду не подала.
Згідно ч. 2 ст. 191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Встановлені судом обставини та застосовані норми права
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором кредиту одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму кредиту) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір кредиту є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 1 ст. 1047 ЦК України договір кредиту укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення кредиту.
Згідно з статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму кредиту, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
У Постанові КЦС ВС від 16.12.2020 року у справі № 561/77/19 зроблено висновок, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 ЗУ «Про електронну комерцію» електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт).
Відповідно до ч. 1, 3, 4, 6, 8 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
У Постанові КЦС ВС від 12.01.2021 року у справі № 524/5556/19 зроблено висновок, що оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.
За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Отже пеня, як і штраф, є різновидом неустойки, обчислення яких різниться і встановлюється умовами договору.
Разом з тим, п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України унормовано, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Судом встановлено, що 27.01.2025 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 , в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, було укладено договір кредитної лінії № 8265143 (а.с.5-12). Договір підписаний ОСОБА_1 з використанням одноразового ідентифікатора електронного підпису 571155, що був направлений товариством на номер його мобільного телефону.
Відповідно до п. 2.1 договору кредиту № 8265143 від 27.01.2025 ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передало у власність ОСОБА_1 грошові кошти на погоджений строк, шляхом їх перерахування на банківських картковий рахунок позичальника на умовах строковості, зворотності, платності, а остання зобов'язалася повернути кредит у день закінчення строку кредиту, або достроково, та сплатити проценти від суми кредиту та комісію за надання кредиту.
Відповідно до п. 2.2. договору кредит надається в розмірі 4500,00 грн на строк 360 днів до 21.01.2026; процентна ставка - 0,95%, неустойка - 225,00 грн в день, комісія за надання кредиту - 17,25% від суми наданого кредиту (що в грошовому еквіваленті складає 776,25 грн). Денна процентна ставка 0,998% (п.2.3.1. договору).
Таким чином, суд приходить до висновку щодо доведеності факту укладення 27.01.2025 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи товариства договору кредиту №8265143, у відповідності до умов якого відповідач отримав суму грошових коштів у якості кредиту та взяв на себе зобов'язання з повернення суми кредиту та сплати процентів за користування нею.
З інформаційної довідки ТОВ «Фінансова компанія «ФІНЕКСПРЕС»» від 26.12.2025 року № КД-000097960 (а.с. 13) судом встановлено, що на картку № НОМЕР_1 , отримувач ОСОБА_1 , було перераховано грошові кошти в сумі 4500,00 грн.
Зазначені обставини відповідачем не спростовано.
Таким чином, судом встановлено, що ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» своє зобов'язання за договором кредиту № 8265143 від 27.01.2025 виконало у повному обсязі, надавши у розпорядження ОСОБА_1 погоджену суму кредиту у погоджений сторонами спосіб та строк.
З розрахунку заборгованості, наданого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» за період з 27.01.2025 по 26.06.2025 (а.с. 14-16), судом встановлено, що на момент відступлення права грошової вимоги до боржників, заборгованість відповідача за кредитом складала 19260,00 грн, з яких: 4500,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 360 грн - відсотки, 6455,25 грн - заборгованість за комісією, 9000,00 грн - заборгованість за пенею. Відповідачем здійснено два платежі: на суму 1582,09 грн 24.02.2025 та 1325,25 грн 27.03.2025.
Судом встановлено, що 27.03.2025 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «Фінансова Компанія «ЄАПБ»» було укладено договір факторингу № 27/03/25 (а.с.26-33), відповідно до п. 1.1 якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, а фактор зобов'язується прийняти їх та передати клієнту кошти за відповідний реєстр за плату.
Відповідно до умов договору факторингу перехід прав вимоги до ТОВ «Фінансова Компанія «ЄАПБ» пов'язується з моментом підписання сторонами акту-прийому-передачі реєстру боржників, після чого ТОВ «ФК «ЄАПБ» стає кредитором по відношенню до боржників та набуває відповідні права вимоги.
26.08.2025 до договору факторингу укладено додаткову угоду щодо відступлення прав вимоги згідно Реєстру боржників № 13 від 26.08.2025 (а.с.31).
26.08.2025 між ТОВ «Фінансова Компанія «ЄАПБ» та ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» було підписано акт прийому-передачі реєстру боржників (а.с.32) за договором факторингу № 27/03/25 від 27.03.2025, здійснено оплату за цим договором (а.с. 32).
Відповідно до реєстру боржників №13 (а.с. 34) до ТОВ «Фінансова Компанія «ЄАПБ» перейшло право вимоги ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» до ОСОБА_1 за кредитним договором № 8265143 від 27.01.2025 у загальному розмірі 17390,25 грн, з яких: 4500,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 3890,25 грн - відсотки, 9000,00 грн - заборгованість за пенею.
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Фактором, у свою чергу, може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
Таким чином, договірні відносини факторингу передбачають особливий суб'єктний склад, оскільки сторонами такого договору можуть бути лише чітко визначені актом цивільного законодавства особи: клієнтом за договором факторингу може бути будь-яка фізична та юридична особа, які є суб'єктами підприємницької діяльності (ч. 2 ст. 1079 ЦК України), а фактором - банк чи інша фінансова установа, яка має право здійснювати факторингові операції (ч. 3 ст. 1079 ЦК України).
У Постанові ВС від 18.10.2023 року у справі № 905/306/17, а також постановах Верховного Суду від 29.06.2021 у справі №753/20537/18, від 21.07.2021 у справі №334/6972/17, від 27.09.2021 у справі №5026/886/2012 зазначено, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі.
Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.
Таким чином, судом встановлено, що право вимоги первісного кредитора ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» до ОСОБА_1 , що виникло з договорів кредиту № 8265143 від 27.01.2025 на підставі укладеного договору факторингу перейшло до ТОВ «Фінансова Компанія «ЄАПБ».
Разом з тим, суд звертає увагу на таке.
Аналізуючи обґрунтованість розміру заборгованості відповідача за кредитним договором, суд звертає увагу, що належним чином дослідити поданий стороною доказ розрахунку заборгованості за кредитним договором, перевірити його та оцінити в сукупності і взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок це процесуальний обов'язок суду (постанова КЦС ВС від 25.05.2022 року у справі № 219/7527/16-ц).
Кредитна заборгованість визначається умовами кредитного договору та вимогами закону, а суд у будь-якому разі має стягнути ту суму, яка була доведена і щодо якої у суду немає сумніву. Суд першої інстанції у межах наданих йому процесуальним законодавством повноважень не позбавлений можливості самостійно зробити розрахунок заборгованості, якщо не погоджується з розрахунком, наданим позивачем, оскільки незгода з наданим суду розрахунком не є підставою для відмови у задоволенні позову у повному обсязі (постанова КЦС ВС від 07.06.2023 року у справі № 234/3840/15-ц).
Зважаючи на умови договору кредиту, визначені у договорі № 71799513 від 08.05.2025, суд погоджується з наданим розрахунком заборгованості щодо обчислення суми заборгованості за основною сумою боргу, відсотками, що були нараховані в межах строку дії договору вважає їх правильними та обґрунтованими.
Щодо позовних вимог в частині стягнення заборгованості за пенею, суд вважає зазначає таке.
З розрахунку заборгованості за кредитним договором вбачається, що відповідачу було проведено нарахування пені з 27.04.2025 по 05.06.2025 в загальній сумі 9000,00 грн.
Водночас, безвідносно до зазначеного, з огляду на імперативні приписи п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, зважаючи на воєнний стан в Україні, неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, як захід відповідальності, за період включно із 24 лютого 2022 року і на період дії воєнного, надзвичайного стану та тридцяти денний строк після його припинення або скасування, не нараховуються за кредитними договорами (договорами позики) і підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Таким чином, вимоги про стягнення із відповідача пені задоволенню не підлягають.
Щодо судових витрат.
Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З платіжної інструкції № 152019 від 17.02.2026 (а.с. 54) вбачається, що при пред'явленні позову позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662, 40 грн, позов задоволено частково, у розмірі 48,25%, тому з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на оплату судового збору у розмірі 1284,61грн.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 12, 81, 133, 141, 265, 354 ЦПК України, суд,
Позов ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договорами кредиту №8265143 від 27.01.2025 в загальному розмірі 8390,25 грн, з яких: 4500,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 3890,25 грн - відсотки.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1284,61 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. (18.05.2026).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (адреса: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, 2. Код ЄДРПОУ: 35625014).
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_2 )
Суддя Наталія СЛОБОДЯН