Справа № 357/2981/26
1-кп/357/645/26
18.05.2026 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у закритому підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора про дозвіл на затримання з метою приводу обвинуваченого ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 62024100140000528 від 21.08.2024 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Біла Церква Київської області, громадянин України зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
1.На розгляді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 62024100140000528, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.08.2024, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
1.1.Прокурором у судовому засіданні у зв'язку з черговою неявкою обвинуваченого та неможливістю застосування щодо нього приводу подано клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу.
1.2.В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що ОСОБА_4 обвинувачується у самовільному залишенні військової частини без поважних причин в умовах воєнного стану, тобто вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
1.3.Обвинувальний акт щодо нього надійшов до суду 25.02.2026. Однак ОСОБА_4 в судові засідання не з'являється.
1.4.В обґрунтування необхідності затримання ОСОБА_4 з метою приводу прокурор зазначає про подання ним клопотання про застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою та посилається на те, що останній переховується від суду.
2.В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив його задовольнити.
3.Заслухавши прокурора, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, суд дійшов таких висновків.
3.1.У відповідності до ст. 12 КПК України під час кримінального провадження ніхто не може бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.
Розділ ІІ Кримінального процесуального кодексу України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення цього провадження, до яких, зокрема, віднесено запобіжний захід у виді тримання під вартою (п. 9 ч. 2 ст. 131 , п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України).
Порядок подання прокурором, слідчим клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою і розгляду його судом визначений ст. 183-187 КПК України. У відповідності до ч. 2 ст. 187 цього кодексу, якщо слідчий, прокурор подав разом із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою клопотання про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу, слідчий суддя, суд приймає рішення згідно зі статтею 189 цього Кодексу.
3.2.В судовому засіданні 18.05.2026 прокурор Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 подав клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 .
Одночасно прокурор подав клопотання про дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_4 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу.
Суд не має права відмовити в розгляді клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу обвинуваченого, навіть якщо існують підстави для затримання без ухвали суду про затримання з метою приводу (ч. 1 ст. 189 КПК України). За таких умов Суд розглядає клопотання по суті в порядку, визначеному ст. 189 КПК України.
3.3.Виходячи із змісту ч. 4 ст. 189, п. 4 ч. 1 ст. 190 КПК України, під час розгляду клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу суд встановлює, чи стороною обвинувачення доведені такі обставини:
-є підстави для обґрунтованої підозри про вчинення особою кримінального правопорушення;
-зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини вказують на наявність підстав для тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого (обставини, передбачені ч. 2 ст. 183 КПК України та наявність відповідних ризиків кримінального провадження);
-достатні підстави вважати, що обвинувачений переховується від органів досудового розслідування чи суду АБО одержавши відомості про звернення слідчого, прокурора до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу, обвинувачений до початку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу вчинить дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу і зазначені у статті 177 КПК України.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 177 КПК України).
3.4.Щодо обґрунтованості підозри
3.4.1.В провадженні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 62024100140000528 від 21.08.2024.
3.4.2.З обвинувального акта вбачається, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.407 КК України, який відноситься до тяжких злочинів, відповідно до вимог ч. 5 ст. 12 КК України.
3.4.3.Вказане кримінальне провадження знаходиться на стадії підготовчого провадження, метою якого відповідно до глави 27 КПК України є вирішення питань, пов'язаних з підготовкою до судового розгляду.
3.4.4.Водночас метою судового розгляду відповідно до глави 28 КПК України є встановлення поза розумним сумнівом винуватості або невинуватості особи у зазначеному прокурором в обвинувальному акті кримінальному правопорушенні за наслідками безпосереднього дослідження і оцінки доказів судом, що виключає можливість оцінки судом на час розгляду клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу обґрунтованості підозри у розумінні п. 175 рішення Європейського суду з прав людини «Нечипорук і Йонкало проти України» та інших рішень Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» і «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства»).
3.4.5.Разом з тим, оцінці судом на зазначеній стадії кримінального провадження підлягають характер та тяжкість кримінального правопорушення, а також наявність та/або продовження існування наведених прокурором ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
3.5.Щодо наявності підстав для тримання під вартою:
3.5.1.З аналізу норм КПК України випливає, що запобіжні заходи (в тому числі тримання під вартою) можуть застосовуватися виключно до осіб, які у кримінальному провадженні мають відповідний процесуальний статус підозрюваного, обвинуваченого, засудженого. Обвинуваченим є особа, обвинувальний акт щодо якої переданий до суду в порядку, передбаченому статтею 291 цього Кодексу (ч. 2 ст. 42 КПК України).
3.5.2.Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України ОСОБА_4 має статус обвинуваченого у цьому кримінальному провадженні.
3.5.3.Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років. Санкція ч. 5 ст. 407 КК України передбачає позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років. Отже, виходячи із кваліфікації кримінального правопорушення - ч. 5 ст. 407 КК України, застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є законодавчо передбаченим.
3.6.Щодо ризиків кримінального провадження:
3.6.1.У відповідності до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу (в тому числі у виді тримання під вартою) є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам кримінального провадження. Такі ризики закон пов'язує зі спробами переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
3.6.2.Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов'язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.
3.6.3.Відповідно до поданого клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, прокурор вказує на наявність ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду та вчинення іншого кримінального правопорушення. Заявлені прокурором ризики заслуговують уваги з огляду на таке.
3.6.4.ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України. Санкція відповідної частини статті передбачає покарання у виді позбавлення волі від п'яти до десяти років. Отже, очікування можливого вироку з призначенням покарання у вигляді позбавлення волі може мати значення при встановленні ризику переховування, однак в сукупності з іншими обставинами. При чому ризик втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв'язки, а також будь-які інші зв'язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення у справі «Becciev v. Moldova», п. 58). Тому суд, вирішуючи питання про дозвіл на затримання з метою приводу враховує тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_4 , у сукупності з іншими обставинами. Такими обставинами є зокрема його процесуальна поведінка.
Зокрема, як вбачається матеріалів справи, обвинувальний акт надійшов до суду 25.2.2026. Обвинувачений ОСОБА_4 повідомлений про призначені на 02.03.2026, 25.03.2026, та 06.04.2026 судові засідання шляхом надсилання СМС-повідомлень, про що свідчать відповідні, складені секретарем судового засідання, довідки про доставку SMS.
Зокрема:
-повідомлення про призначене на 02.03.2026 судове засідання доставлено обвинуваченому 26.02.2026 о 09 год 30 хв (том 1, а.с. 20),
-повідомлення про призначене на 25.03.2026 судове засідання доставлено обвинуваченому 02.03.2026 о 17 год 12 хв (том 1, а.с. 32),
-повідомлення про призначене на 06.04.2026 судове засідання доставлено обвинуваченому 25.03.2026 о 17 год 14 хв (том 1, а.с. 37),
У подальшому, у зв'язку з відключенням обвинуваченим свого мобільного телефону судові повістки про виклик у судове засідання на 20.04.2026 та 18.05.2026 направлена за місцем проживання останнього.
Відтак обвинувачений викликаний у судове засідання у встановленому КПК України порядку, про що наявне відповідне підтвердження. Однак в порушення вимог ч. 7 ст. 42 КПК України обвинувачений жодного разу до суду не з'явився, та про причини своєї неявки не повідомив.
Ухвалою суду від 20.04.2026 до обвинуваченого застосований привід. На виконання ухвали суду оперативними співробітниками Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області проведено відпрацювання адреси проживання обвинуваченого. Однак позитивного результату не отримано.
Вказані дії можуть свідчити, що обвинувачений вчиняє дії, направлені на переховування від суду.
Надаючи оцінку можливості обвинуваченому в подальшому переховуватися, суд вважає такі дії цілком реальними та вірогідними, оскільки незважаючи на те, що обвинувачений має зареєстроване місце проживання, працівники ДБР не змогли його там відшукати, а направлені судові повістки не отримані ним та перебувають наразі в статусі «повернені». Відтак співставлення можливих негативних для обвинуваченого наслідків переховування у вигляді його ув'язнення у невизначеному майбутньому, тобто після його затримання, з засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі свідчать про високий ступінь такого ризику. У зв'язку з цим ризиком, який вже фактично має місце, надання дозволу на затримання обвинуваченого з метою приводу для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою вбачається обґрунтованим.
3.6.5.Щодо ризику вчинення інших кримінальних правопорушень, суд вважає, що вони не знайшли свого підтвердження під час розгляду клопотання.
3.7.Щодо підстав вважати, що обвинувачений ухиляється від суду
3.7.1.Як вже зазначалося вище, місцезнаходження ОСОБА_4 наразі невідоме. Він відсутній за місцем реєстрації, не виходить на зв'язок та не з'являється в судові засідання.
3.7.2.Відповідно до ст. 335 КПК України передбачено, що у разі якщо обвинувачений ухилився від суду, суд зупиняє судове провадження щодо цього обвинуваченого до його розшуку і продовжує судове провадження стосовно інших обвинувачених, якщо воно здійснюється щодо декількох осіб. Розшук обвинуваченого, який ухилився від суду, оголошується ухвалою суду, організація виконання якої доручається слідчому та/або прокурору.
3.7.3.Отже, в світлі обставин цієї справи систематичність неявки обвинуваченого ОСОБА_4 в судові засідання без поважних причин свідчить про ухилення обвинуваченого від явки до суду.
3.8.Враховуючи зазначене, наявність підстав щодо застосування запобіжного заходу та обставини переховування обвинуваченого від суду дають процесуальні підстави для оголошення ОСОБА_4 в розшук, надання дозволу на його затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та зупинення провадження у справі.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 187-191, 314, 372, 376 КПК України, Суд
1.Клопотання прокурора про дозвіл на затримання з метою приводу задовольнити.
2.Обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 , оголосити у розшук.
3.Надати дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою приводу до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області для вирішення питання про обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
4.Роз'яснити, що затримана на підставі ухвали суду особа, не пізніше 36 годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до приміщення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, за адресою: 09107, Київська область, м. Біла Церква, вул. П. Скоропадського, 4-А.
5.Виконання цієї ухвали доручити Білоцерківському РУП ГУНП в Київській області.
6.Прокурор, за клопотанням якого постановлена ця ухвала, - прокурор Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , адреса: Київська область, м. Біла Церква, вул. Шолом-Алейхема, 21А, мобільний телефон: НОМЕР_1 .
7.Судове провадження з розгляду кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.08.2024 за № 62024100140000528, стосовно ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, зупинити до розшуку обвинуваченого.
8.Ухвала втрачає законну силу після закінчення шести місяців з дати її постановлення, тобто 18.11.2026, або з моменту добровільного з'явлення обвинуваченого до суду чи відкликання ухвали прокурором протягом строку дії цієї ухвали.
9.Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
10.Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.
СуддяОСОБА_5