Справа № 355/1074/26
Провадження № 1-кс/355/137/26
14 травня 2026 року селище Баришівка
Слідча суддя Баришівського районного суду Київської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Баришівка клопотанняпрокурора Згурівського відділу Броварської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно в межах кримінального провадження №12026111080000209, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 травня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України,
1.Суть питання. Встановлені органом досудового розслідування обставини. Обґрунтування щодо підставності арешту майна.
12 травня 2026 року до слідчої судді Баришівського районного суду Київської області надійшло означене клопотання про накладення арешту на майно у порядку ст. 170 Кримінального процесуального кодексу України (надалі також КПК України).
За доводами означеного клопотання, слідчим відділенням ВП № 1 Броварського районного управління поліції ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12026111080000209 від 10.05.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 09.05.2026 об 09 год. 10 хв. надійшло повідомлення зв служби «102» про те, що на території парку-пам'ятки «Згурівський парк» який розташований в межах селища Згурівка, Броварського району, Київської області, громадянин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійснив незаконну порубку двох дерев породи в'яз.
Так, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійснив порубку дерев порушуючи встановлений порядок охорони, раціонального використання та відтворення лісу, без дозвільних документів, а саме: лісорубного квитка та товарно-транспортної накладної, всупереч постанові Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2006 № 1045 «Про затвердження порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах», постанові Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 № 761 «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів», постанови Кабінету міністрів України № 724 від 12.05.2007 (із змінами), статті 10 Закону України «Про рослинний світ», статті 1, 5, 69 «Лісового кодексу України», статті 55, 79 «Земельного кодексу України».
09.05.2026 під час проведення огляду на території парку пам'ятки садово-паркового мистецтва загально-державного значення «Згурівський парк» в селищі Згурівка Броварського району Київської області, за координатами 50.4884455, 31.7947632 поблизу вул. Квітуча, виявлено громадянина ОСОБА_5 , який мав при собі одноручну пилку по дереву. Також на вказаному місці виявлено спиляні два дерева породи в'яз, одне діаметром пня в місці спилу 7 см, друге дерево діаметром пня в місці спилу 8 см. Крім цього, на місці огляду виявлено стовбури спиляних дерев. За результатами проведеного огляду з місця вилучено ручну пилку по дереву, з дерев'яною ручкою без маркування; 6 колод деревини породи в'яз, довжиною 40-45 см діаметром 7-8 см; одне дерево породи в'яз, діаметром в місці спилу 7 см та довжиною 6 м; одне дерево породи в'яз, діаметром в місці спилу 8 см та довжиною 6 метрів.
Вказаними незаконними діями спричинено шкоду навколишньому природному середовищу.
Постановою слідчого від 10.05.2026 вилучені під час проведення огляду речі, у зв'язку з тим, що вони містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, визнані речовими доказами у кримінальному провадженні №12026111080000209 від 10.05.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України. Вказана вище пилка по дереву має ознаки матеріального об'єкту, який був знаряддям вчинення кримінального правопорушення, тобто саме нею здійснювалась порубка дерев. Самі вилучені дерева мають ознаки предмету, що є об'єктом кримінально протиправних дій. Також, вилучені речові докази мають суттєве значення для розслідування даного кримінального провадження та прийняття процесуального рішення у ньому.
Прокурором у поданому клопотанні обґрунтовується, що речі (предмети), які перераховані у зазначеному клопотанні, мають значення для досудового розслідування, містять відомості, які будуть використані як докази у розслідуваному кримінальному провадженні та під час судового розгляду.
2.Участь сторін кримінального провадження. Позиція щодо заявленого клопотання.
У поданому клопотанні міститься прохання про його розгляд без виклику особи, у якої були вилучені відповідні речі.
Разом з тим, особа, у якої були вилучені відповідні речі, - ОСОБА_5 , 13.05.2026 подав до суду заяву про розгляд клопотання про накладення арешту в цьому кримінальному провадженні без його участі, з приводу арешту не заперечив.
14.05.2026 через систему «Електронний суд» прокурор Згурівського відділу Броварської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 подала заяву про розгляд клопотання накладення арешту без її участі, клопотання підтримує, просить задовольнити.
3.Правове регулювання питання арешту майна у кримінальному провадженні.
Підстави, порядок, завдання, умови та інші аспекти арешту майна регламентовані ст. 170 КПК України, застосовні положення якої у даному провадженні такі:
- арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку (абз. 1 ч. 1 ст. 170 КПК України);
- завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України);
- арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, тобто, на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України (п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України);
- арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів (ч. 10 ст. 170 КПК України);
- заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК України).
4.Мотиви слідчої судді при постановленні ухвали.
Вирішуючи питання про арешт майна з метою збереження речових доказів, слідчий суддя повинен встановити, чи є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Відповідно до частини 1 статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Питання відповідності майна критеріям ст. 98 КПК України, для цілей, визначених п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України, аналізується під час розгляду клопотання про арешт такого майна у порядку ст. 94 КПК України слідчим суддею, виходячи з фактичних обставин справи та суті вчинюваного кримінального правопорушення.
В цьому випадку, означене майно (ручна пилка, колоди деревини та дерева), згідно із постановою слідчого СВ ВП №1 Броварського РУП ГУНП в Київській області від 10.05.2026, визнано речовими доказами, у порядку ст. 98 КПК України, з наведенням відповідних мотивів такого визнання.
В свою чергу, слідчою суддею шляхом дослідження матеріалів провадження у порядку ст. 94 КПК України встановлено, що це майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України, тобто існує дійсна сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, яке розслідується у межах кримінального провадження, матеріальні об'єкти (ручна пилка, колоди деревини та дерева) можуть бути використані як докази фактів і обставин, що встановлюються під час досудового розслідування, тобто мають значення речового доказу. Таким чином, відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, є достатні підстави вважати, що зазначене майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а не застосування заходів забезпечення кримінального провадження, шляхом накладення арешту на таке майно, може призвести до його відчуження, знищення, перетворення або зміни.
Обставини, передбачені абз. 2 ч. 3 ст. 170 КПК України, також є наявними, враховуючи аргументи, відображені у клопотанні щодо мети арешту.
Власне клопотання про накладення арешту відповідає вимогам ст. 171 КПК України.
Зазначене у клопотанні майно відноситься до видів майна, передбачених главою 17 розділу ІІ КПК України, на яке може бути накладено арешт.
У судовому засіданні слідчою суддею не встановлено, що клопотання суперечить вищезазначеним вимогам КПК України. Суд констатує, що клопотання містить правові підстави для арешту майна, обґрунтування достатності доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, вказівку на розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, яке є пропорційним, відповідає тяжкості правопорушення і не становитиме особистий і надмірний тягар для володільця майна.
З огляду на зазначене, слідча суддя доходить висновку щодо доцільності накладення арешту на майно, на підставі ст. 170 КПК України, оскільки є достатні підстави вважати, що це майно відповідає критеріям, зазначеним у п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.
5.Висновки за результатами розгляду клопотання.
За таких обставин, слідча суддя, дослідивши матеріали клопотання, долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, констатує та виснує, що:
-є наявними обставини, регламентовані ст. 167, 168, п. 1 ч. 2, абз. 2 ч. 3 ст. 170 КПК України;
-вказане у клопотанні майно відповідає критеріям, зазначеним у ч. 10 ст. 170 КПК України.
З огляду на зазначене, слідча суддя, враховуючи правову підставу для арешту майна; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, доходить висновку, що клопотання підлягає задоволенню та вважає за необхідне застосувати найменш обтяжливий спосіб арешту майна, тобто такий спосіб арешту майна, який не призведе до наслідків, які суттєво позначаться на інтересах осіб, та накласти арешт саме на підставі ч. 2 ст. 170 КПК України, оскільки існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти з дотриманням відповідних положень національного законодавства та принципів верховенства права.
На підставі викладеного, керуючись вимогами статей 131-132, 170 - 173, 309, 369 - 372, 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідча суддя
Клопотання прокурора Згурівського відділу Броварської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно в межах кримінального провадження №12026111080000209, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 травня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України, - задовольнити.
Накласти арешт на речі, вилучені під час проведення огляду на території парку пам'ятки садово-паркового мистецтва загально-державного значення «Згурівський» в селищі Згурівка Броварського району Київської області, а саме за координатами 50.49171, 31.78250, поблизу вул. Грушевського, та які перебували у громадянина ОСОБА_5 , з позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування майном, а саме на:
- ручну пилку по дереву, з дерев'яною ручкою без маркування;
- 6 колод деревини породи в'яз, довжиною 40-45 см діаметром 7-8 см;
- одне дерево породи в'яз, діаметром в місці спилу 7 см. та довжиною 6 м;
- одне дерево породи в'яз, діаметром в місці спилу 8 см та довжиною 6 метрів.
Ухвала підлягає негайному виконанню на всій території України.
В силу ст. 175 КПК України негайне виконання ухвали про арешт майна покласти на прокурора Згурівського відділу Броварської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 .
Ухвала слідчої судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчої судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала слідчої судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідча суддя ОСОБА_6