Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
18 травня 2026 року № 520/4053/26
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Полях Н.А., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАЙ-ЕНЕРДЖІ-ТРЕЙД» про ухвалення додаткового рішення у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАЙ-ЕНЕРДЖІ-ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ: 45358391, 61145, м. Харків, вул. Космічна, буд. 21, оф. 1007) до Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ: 43983495, 61057, м. Харків, вул. Григорія Сковороди, буд. 46) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся представник позивача з адміністративним позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 01.12.2025 р. № 00539800703 у частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 2 159196,78 грн. та штрафної санкції 539799,19 грн.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 01.12.2025 р. № 00539750703, яким ТОВ «ХАЙ-ЕНЕРДЖІ-ТРЕЙД» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 1 855 957,50 грн.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 01.12.2025 р. № 00540040703, яким ТОВ «ХАЙ-ЕНЕРДЖІ-ТРЕЙД» зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 88 477,00 грн та застосовано штрафні санкції у розмірі 22 119,25 грн.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 01.12.2025 р. № 00539950703, яким до ТОВ «ХАЙ-ЕНЕРДЖІ-ТРЕЙД» застосовано штрафні санкції у розмірі 136951,91 грн за порушення термінів реєстрації податкових накладних;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 28.11.2025 р. № 538110902 щодо застосування штрафних санкцій у сумі 680000,00 грн. за порушення правил обігу підакцизних товарів.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду було відкрито загальне позовне провадження у справі.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05 травня 2026 р. (справа № 520/4053/26) адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАЙ-ЕНЕРДЖІ-ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ: 45358391, 61145, м. Харків, вул. Космічна, буд. 21, оф. 1007) до Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ: 43983495, 61057, м. Харків, вул. Григорія Сковороди, буд. 46) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 01.12.2025 р. № 00539800703 у частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 2 159 196,78 грн. та штрафної санкції 539 799,19 грн.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 01.12.2025 р. № 00539750703, яким ТОВ «ХАЙ-ЕНЕРДЖІ-ТРЕЙД» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 1 855 957,50 грн.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 01.12.2025 р. № 00540040703, яким ТОВ «ХАЙ-ЕНЕРДЖІ-ТРЕЙД» зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 88 477,00 грн та застосовано штрафні санкції у розмірі 22 119,25 грн.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 01.12.2025 р. № 00539950703, яким до ТОВ «ХАЙ-ЕНЕРДЖІ-ТРЕЙД» застосовано штрафні санкції у розмірі 136 951,91 грн за порушення термінів реєстрації податкових накладних.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 28.11.2025 р. № 338110902 щодо застосування штрафних санкцій у сумі 680 000,00 грн. за порушення правил обігу підакцизних товарів.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ: 43983495, 61057, м. Харків, вул. Григорія Сковороди, буд. 46) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАЙ-ЕНЕРДЖІ-ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ: 45358391, 61145, м. Харків, вул. Космічна, буд. 21, оф. 1007) суму судового збору у розмірі 33 280,00 грн. (тридцять три тисячі двісті вісімдесят гривень).
Надано Товариству з обмеженою відповідальністю «ХАЙ-ЕНЕРДЖІ-ТРЕЙД» строк - п?ять днів після ухвалення рішення для подання суду доказів про розмір витрат, які позивач сплатив у зв'язку з розглядом справи.
Роз?яснено позивачу, що у разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку заява про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу залишається без розгляду.
08.05.2026 до суду надійшла заява позивача, в якій він просив:
- ухвалити додаткове судове рішення у справі № 520/4053/26, яким стягнути на користь ТОВ «ХАЙ-ЕНЕРДЖІ-ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 45358391) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43983495) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 80 000,00 грн (вісімдесят тисяч гривень 00 копійок).
12.05.2026 до суду надійшли заперечення відповідача, в яких він просив:
- відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАЙЕНЕРДЖІ-ТРЕЙД" про ухвалення додаткового судового рішення в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 80 000,00 грн.
За правилами ч.4 ст.143 КАС України, у випадку, визначеному частиною третьою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Дослідивши подану заяву позивача, заперечення відповідача, надані сторонами докази, а також враховуючи характер заявлених вимог, суд дійшов висновку про можливість вирішення питання щодо ухвалення додаткового рішення у письмовому провадженні без виклику учасників справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно з ч. 3 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
За правилами ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
Суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем у порядку ч.7 ст.139 КАС України було подано заяву про розподіл судових витрат.
Згідно із ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Водночас, приписами ч.ч.3 та 5 ст. 143 КАС України визначено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
З матеріалів справи судом встановлено, що в адміністративному позові позивач заявив клопотання про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Харківській області витрат на професійну правничу допомогу орієнтовно у сумі 80 000,00 грн., остаточний розмір яких та докази, передбачені ст. 134, ч. 7 ст. 139 КАС України, будуть подані додатково до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем у встановлений судом строк надано: договір про надання правничої допомоги № 12/12 від 16.12.2025, укладений між ТОВ «ХАЙЕНЕРДЖІ-ТРЕЙД» та АБ «ЧЕРНИШОВОЇ ЯНИ», платіжну інструкцію № 756 від 17.12.2025 на суму 80 000,00 грн, що підтверджує факт оплати позивачем послуг за надання правничої допомоги згідно дог № 12/12 від 12.12.2025, акт надання правничої допомоги № 1 від 07.05.2026.
Згідно з п. 4.1 Договору, розмір гонорару за правничу допомогу, що надається АДВОКАТСЬКОМУ БЮРО, складає 80000 (вісімдесят тисяч) гривень.
Відповідно до частини 1 пункту 1 частини 3 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За приписами частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина 7 статті 139 КАС України).
Відповідно до частин 3, 4 статті 143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Положеннями частин 3, 4 статті 134 КАС України визначено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт, витрати на проведення яких понесені в межах розгляду конкретної судової справи. При цьому розмір витрат має бути співмірним із складністю виконаних адвокатом конкретних робіт та часом, витраченим на виконання цих робіт.
Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині 5 статті 134 КАС України.
Так, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.5 ст.134 КАС України).
Згідно з частиною 6 статті 135 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 7 статті 135 КАС України).
З аналізу положень статті 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, пов'язаних безпосередньо з розглядом певної судової справи, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат.
Тобто, питання розподілу судових витрат пов'язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Положеннями статті 19 цього Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Надаючи оцінку рівню адвокатських витрат, що мають бути присуджені у цій справі позивачу, суд оцінює чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою понесеним позивачем витратам на правничу допомогу.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі/WestAllianceLimited проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Судом встановлено, що звертаючись до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, представник позивача надав до суду докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що має бути сплачена позивачем.
Так, відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 23.04.2019 у справі № 826/9047/16, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суд на підставі належних та допустимих доказів враховує обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Зі змісту норм частини 4, 5 та 6 статті 134 КАС України вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (саме така позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 816/2096/17).
Вирішуючи питання співмірності заявлених до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката суд зазначає, що сума гонорару адвоката є фіксованою, а тому не залежить від витрат часу, обсягу підготовлених та поданих документів, відтак ці обставини не впливають на вартість наданої професійної правничої допомоги та, відповідно, на розмір судових витрат.
Такий порядок визначення гонорару узгоджується з вимогами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», якою передбачено можливість встановлення фіксованої суми гонорару, що обчислюється з урахуванням складності справи, кваліфікації і досвіду адвоката, фінансового стану клієнта та інших істотних обставин.
Наведений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, наведеній у постанові від 21 червня 2022 року по справі №480/828/19.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд також має враховувати чи пов'язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо.
Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Як зазначено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом за договором про надання правничої допомоги, не є обов'язковими для суду при вирішенні питання про розподіл судових витрат, оскільки суд повинен оцінювати саме ті витрати, які підлягають компенсації за рахунок іншої сторони, з урахуванням їх реальності, необхідності та розумності.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 викладено правовий висновок, відповідно до якого суд, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, не зобов'язаний присуджувати повний розмір гонорару, визначений договором між стороною та адвокатом, якщо встановить, що такий розмір є неспівмірним зі складністю справи та обсягом наданих послуг.
Отже, укладення договору про надання правничої допомоги та визначення у ньому фіксованого розміру гонорару не є безумовною підставою для стягнення з іншої сторони саме такого розміру витрат.
З урахуванням викладеного, характеру спірних правовідносин, складності справи, обсягу виконаних адвокатом робіт, враховуючи заперечення відповідача, а також з урахуванням принципів розумності, співмірності та справедливості, суд дійшов висновку, що справедливим та обґрунтованим розміром витрат на професійну правничу допомогу у даній справі є сума 40000 грн, яка відповідає фактичному обсягу наданих послуг та є пропорційною предмету спору.
Саме у такому розмірі витрати на правничу допомогу підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви позивача.
Керуючись ст. 5-10, 19, 77, 132-143, 241-246, 250, 252, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАЙ-ЕНЕРДЖІ-ТРЕЙД» про ухвалення додаткового рішення у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАЙ-ЕНЕРДЖІ-ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ: 45358391, 61145, м. Харків, вул. Космічна, буд. 21, оф. 1007) до Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ: 43983495, 61057, м. Харків, вул. Григорія Сковороди, буд. 46) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ: 43983495, 61057, м. Харків, вул. Григорія Сковороди, буд. 46) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАЙ-ЕНЕРДЖІ-ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ: 45358391, 61145, м. Харків, вул. Космічна, буд. 21, оф. 1007) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 40000 грн. (сорок тисяч гривень).
У задоволенні заяви в іншій частині вимог - відмовити.
Додаткове рішенні може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.А. Полях