Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
18 травня 2026 р. № 520/4601/26
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Полях Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо невнесення інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів "Оберіг" стосовно визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 ) внести інформацію до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів "Оберіг" про виключення з військового обліку ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , у зв'язку із визнанням військово-лікарською комісією непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі статті 40А Розкладу хвороб, яка була внесена до військового квитка ОСОБА_1 серія НОМЕР_3 від 02.06.1998 року.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.
Сторони були належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що у спірних правовідносинах він діяв згідно чинного законодавства.
Керуючись приписами ст. 171, 257, 262 КАС України, суд зазначає, що розгляд позовної заяви здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З огляду на вказане вище, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи згідно із приписами ст. 258 КАС України, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, повно виконавши процесуальний обов'язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у військовому квитку серії НОМЕР_3 від 02.06.1998 має запис про те, що військово-лікарською комісією 16.09.2014 визнаний непридатним до військової служби на підставі статті 40А Розкладу хвороб (наказ МО України від 2008 року №402) (сторінка 6 військового квитка).
У розділі VІ Військового квитка позивача «Відмітки про військовий облік» міститься запис начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 16.09.2014 про зняття позивача з військового обліку.
В адміністративному позові позивач посилається на те, що у червні 2025 року за місцем проживання він отримав лист-оповіщення за підписом начальника Наталинської сільської військової адміністрації, яким доводилось до мого відома, що відповідно до проведеної звірки з даними ІНФОРМАЦІЯ_5 від 21.05.2025 позивач має відмітку про порушення правил військового обліку, що може свідчити про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Позивачу запропоновано прибути для уточнення даного питання.
Позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_5 із заявою від 10.07.2025 про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації про визнання його непридатним до проходження військової служби, з виключенням з військового обліку на підставі висновку військово-лікарської комісії від 16.09.2014, статті 40А Розкладу хвороб, відповідно до запису у військово-обліковому документі серії МО №129005 від 02.06.1998.
У лютому 2026 року позивач отримав лист-оповіщення за підписом начальника Наталинської сільської військової адміністрації, яким доводилось до відома, що відповідно до проведеної звірки з даними ІНФОРМАЦІЯ_5 від 16.02.2025 позивач має відмітку про порушення правил військового обліку, що може свідчити про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Позивачу запропоновано прибути для уточнення даного питання.
Позивач у позові посилається на те що із мобільного додатку «Резерв+» 27.02.2026 йому стало відомо, що в електронному військово-обліковому документі відображається інформація, що він є військовозобов'язаним, перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_6 . Дані про його виключення з військового обліку відсутні.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо невнесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів Оберіг щодо визнання непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Відповідач у відзиві посилався на те, що 16.09.2014 позивача медичною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_7 було визнано непридатним до військової служби за статтею 40-а Розкладу хвороб та знято з військового обліку, про що у військовому квитку зроблено запис «знятий з військового обліку». При цьому відповідач зазначив, що поняття «знятий з військового обліку» не є тотожним поняттю «виключений з військового обліку» та не означає звільнення особи від статусу військовозобов'язаного.
Також відповідач зазначив, що після 2014 року позивач повторний медичний огляд військово-лікарською комісією не проходив, а тому у відповідача відсутні правові підстави для виключення позивача з військового обліку та внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Крім того, відповідач зазначив, що станом на час розгляду справи, відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, позивач перебуває на військовому обліку військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_6 та підлягає призову на військову службу.
На підставі викладеного відповідач просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України Про військовий обов'язок і військову службу від 25.03.1992 №2232-XIІ (далі - Закон №2232-XIІ).
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Згідно з ч.1,ч. 3 та 4 ст.33 Закону №2232-XII військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Військовий облік військовозобов'язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний і спеціальний.
Підстави взяття на військовий облік, зняття та виключення з нього визначені в ст. 37 Закону №2232-ХІІ .
Відповідно до ч. 4 ст. 37 Закону №2232-ХІІ (у редакції чинній станом на час зняття позивача з обліку призовників) зняттю з військового обліку у військових комісаріатах підлягають громадяни: а) які вибувають в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України на постійне або тимчасове проживання на строк більше трьох місяців (відрядження, навчання, відпустка, лікування тощо); б) які після проходження строкової військової служби прийняті на службу рядового і начальницького складу Міністерства внутрішніх справ України, а також взяті на військовий облік Служби безпеки України, Управління державної охорони України та інших військових формувань; в) які вибули на строк більше трьох місяців за межі України; г) в інших випадках, визначених Міністром оборони України.
Частиною 5 цієї статті передбачено, що виключенню з військового обліку у військових комісаріатах підлягають громадяни а) визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку; б) які досягли граничного віку перебування в запасі; в) які припинили громадянство України; г) які були засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжких злочинів; д) які не отримали до 36-річного віку військово-облікової спеціальності або спорідненої з нею.
Згідно із частиною першою статті 33 Закону №2232-ХІІ військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для Законодавством встановлено, що виключення військовозобов'язаного з військового обліку повинне відбуватися у спосіб визначений відповідним порядком, що вимагає від особи здійснити відповідні встановлені законодавством дії.
Статтею 70 Закону № 2801-XII визначено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, встановлює причинний зв'язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
З метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністерства оборони України 14 серпня 2008 року затверджено Положення № 402.
Військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при військових комісаріатах і закладах охорони здоров'я Міністерства оборони України, Служби безпеки України та інших військових формувань, а також Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Відповідно до пункту 1.1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Пунктом 1.1 розділу ІІ Положення № 402 передбачено, що медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови).
Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний та воєнний час.
Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема військовослужбовців до військової служби.
Абзацом п'ятим пункту 3.8 глави 3 розділу ІІ Положення № 402 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що під час дії особливого періоду постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП про непридатність до військової служби військовозобов'язаних оформлюються свідоцтвами про хворобу, які направляються на затвердження до штатних ВЛК.
Суд зазначає, що зняття із військового обліку, не є тотожним поняттю виключення із військового обліку.
Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові від 21.05.2025 року у справі №280/2880/24 Верховний Суд зробив висновок, що законодавець виокремлює поняття «зняття з військового обліку» та «виключення з військового обліку», при цьому, при знятті з військового обліку Законом передбачено можливість повторного взяття військовозобов'язаного на такий облік. Отже, різними є як підстави, так і правові наслідки зняття або виключення з військового обліку.
Положення №402 у редакції станом на дату проходження ВЛК 16.09.2014, визначало порядок проходження медичного огляду.
Так, розділом II. Медичний огляд визначено, що постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров'я (далі - ТДВ) (додаток 3).
Оцінка стану здоров'я та придатності до військової служби проводиться у відповідності з графою I Розкладу хвороб та графами 1-11 ТДВ "А" (п.2.6 Положення №402).
Під час огляду призовників лікарі визначають стан їх здоров'я та ступінь придатності до військової служби. При цьому враховуються характер захворювання або фізичної вади, ступінь їх розвитку, функціональних порушень, а також освіта, спеціальність, фактична працездатність оглянутого та вимоги, які ставить військова служба до стану здоров'я у тому чи іншому виді Збройних Сил України, роді військ (п.2.7 Положення №402).
Після закінчення огляду кожний лікар записує в облікову картку призовника (на збірному пункті - у Картку медичного огляду призовника на збірному пункті (додаток 8)) висновок про придатність (тимчасову непридатність або повну непридатність) до строкової військової служби, відповідну статтю Розкладу хвороб, дату огляду та підписує висновок із зазначенням свого прізвища та ініціалів і скріплює особистою печаткою. За результатами медичного огляду спеціалістами лікар - член призовної комісії приймає підсумкове рішення щодо придатності призовника за станом здоров'я до військової служби та служби в тому чи іншому роді військ, що скріплюється його підписом та особистою печаткою лікаря.
На призовників, у яких виявлені захворювання або відхилення від норми, що обмежують придатність за родами військ або визначають їх тимчасово непридатними та непридатними до строкової військової служби, оформлюється Висновок лікаря. Висновок підписується лікарем з обов'язковим зазначенням дати огляду, висновком про придатність до строкової військової служби, обмеженням за родами військ у відповідності з ТДВ "А" та лікарем - членом призовної комісії (комісії з питань приписки).
Лікар виносить одну з таких постанов: а) придатний до військової служби за графами ТДВ "А" 1-11; б) тимчасово непридатний до військової служби. Потребує лікування (динамічного спостереження) на термін до ________ (указати дату); в) підлягає направленню на додаткове медичне обстеження та повторний медичний огляд; г) непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час; ґ) непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку.
Результати медичного огляду заносяться в книгу протоколів засідань призовної комісії (комісії з питань приписки). Карта медичного огляду та висновки лікарів підшиваються в особову справу призовника як додаток до облікової карти. Крім того, призовникам, які включені до складу команд на відправку у війська, надається довідка Р(М)ВК (додаток 9), яка разом з обліковими документами направляється до військової частини.
Медичний огляд військовозобов'язаних проводиться за рішенням військового комісара ВЛК військових комісаріатів.
Військовозобов'язані, залежно від категорії запасу, військово-облікової спеціальності та призначення, підлягають повторному огляду ВЛК військових комісаріатів. Крім того, офіцери запасу підлягають повторному огляду зазначеними ВЛК під час чергового атестування, а рядовий, сержантський та старшинський склад запасу ВЛК військових комісаріатів - у разі зміни призначення.
Кожний військовозобов'язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, окулістом, оториноларингологом, стоматологом, дерматологом, а за медичними показаннями і лікарями інших спеціальностей.
Повторний медичний огляд військовозобов'язаних, які перебувають у запасі 1 і 2 розрядів, раніше визнаних придатними до військової служби або непридатними до військової служби в мирний час за станом здоров'я, які можуть бути вилікувані, а також військовозобов'язаних плавскладу ВМС Збройних Сил України проводиться один раз у 5 років ВЛК військових комісаріатів, а льотного складу - ЛЛК військових комісаріатів.
Особи, визнані непридатними до військової служби, можуть бути повторно оглянуті ВЛК військових комісаріатів за місцем проживання у разі, коли в результаті обстеження у спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах раніше встановлений діагноз переглянутий.
Картка обстеження та медичного огляду на солдатів, матросів, сержантів і старшин зберігається у військовому комісаріаті до чергового огляду, а на офіцерів, прапорщиків (мічманів) у їх особових справах - постійно.
За статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, які передбачають індивідуальне визначення придатності до військової служби і військової спеціальності, ВЛК щодо військовозобов'язаних, яких призивають на військову службу або приймають на військову службу у добровільному порядку за контрактом, виносить одну із таких постанов:
"Непридатний до військової служби у мирний час, обмежено придатний у воєнний час";
"Обмежено придатний до військової служби";
"Придатний (або непридатний) до військової служби за контрактом, за спеціальністю (вказати спеціальність)";
"Придатний (або непридатний) до військової служби в миротворчій місії за спеціальністю (вказати спеціальність)";
"Придатний до військової служби".
Згідно п.3.13 Положення №402 громадяни, які звільнені з військової служби у запас або у відставку без проведення медичного огляду ВЛК або не згодні з постановою ВЛК про ступінь придатності до військової служби на період фактичного звільнення та ставлять питання про перегляд цієї постанови, оглядаються ВЛК госпіталів за узгодженням зі штатною ВЛК регіону за направленням військового комісара.
Цей медичний огляд проводиться незалежно від причини звільнення, але не пізніше ніж через п'ять років після звільнення.
У разі коли після звільнення пройшло більше п'яти років, медичний огляд ВЛК проводиться в облікових цілях із визначенням ступеня придатності до військової служби на теперішній час, при цьому причинний зв'язок захворювання, наслідків травми не встановлюється.
Відповідно до п.20.3 Положення №402, при медичному огляді військовослужбовців та інших контингентів ВЛК приймаються постанови такого змісту:
Б) непридатний:
до військової служби з виключенням з військового обліку;
до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час (На воєнний час приймається постанова: "Обмежено придатний до військової служби");
до військової служби за контрактом;
для підготовки до участі у ММО;
до участі у ММО;
до служби (роботи) у миротворчому персоналі;
до навчання у ВВНЗ;
до служби у плавскладі ВМС Збройних Сил України, морській піхоті, високомобільних військах, спеціальних спорудах, водолазом, водолазом-глибоководником, акванавтом, підрозділах спеціального призначення;
до навчання в учбовій частині за спеціальністю водолаза, водолаза-глибоководника, акванавта;
до підводного водіння танків;
до роботи з ДІВ, КРП, джерелами ЕМП, мікроорганізмами I-II груп патогенності;
до служби у військовому резерві (при цьому постанова про придатність до військової служби не приймається);
до служби на підводних човнах, придатний до служби на надводних кораблях (при цьому постанова про придатність до військової служби не приймається);
до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців (постанова приймається у воєнний час);
до подальшого проходження зборів (постанова приймається щодо призваних на збори військовозобов'язаних, резервістів).
(Щодо військовослужбовців, визнаних ВЛК непридатними до військової служби, інші постанови (про непридатність до служби у виді Збройних Сил України, до навчання у ВВНЗ, в учбовій частині тощо) не приймаються. Щодо військовослужбовців, визнаних ВЛК непридатними (до служби у виді Збройних Сил України або за військовою спеціальністю, спецспорудах, до навчання у ВВНЗ, в учбовій частині, до участі у ММО тощо), одночасно приймається постанова про придатність до військової служби.)
Пунктом 22.1 Порядку №402 визначено, що дані про тих, хто пройшов медичний огляд (прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, військове звання, військова частина, місяць та рік призову на військову службу тощо), діагноз та постанова ВЛК про ступінь придатності до військової служби та про причинний зв'язок записуються в Книгу протоколів засідань ВЛК (ЛЛК).
Крім того, діагноз та постанови ВЛК записуються:
а) на військовослужбовців - у медичну книжку, за необхідності - у довідку ВЛК;
б) на кандидатів на навчання у ВВНЗ, з числа осіб:
цивільної молоді - у Картку медичного огляду кандидата на навчання у ВВНЗ, Картку медичного огляду того, хто вступає до ВВНЗ, який здійснює підготовку льотного складу (додаток 20);
військовослужбовців - у Картку медичного огляду кандидата на навчання у ВВНЗ та в медичну книжку;
в) на військовозобов'язаних, резервістів - у Картку амбулаторного обстеження та медичного огляду, а зміст постанови комісії, крім того, - у військовий квиток та облікову картку.
На офіцерів запасу, визнаних ВЛК непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку, а також на військовозобов'язаних, резервістів, які знаходяться на зборах та визнані непридатними до подальшого проходження зборів, складається Свідоцтво про хворобу;
г) на кандидатів на військову службу за контрактом, військовослужбовців, які залучаються до участі у ММО, - у Картку амбулаторного обстеження та медичного огляду, у довідку ВЛК та в медичну книжку;
ґ) на членів сімей військовослужбовців - у довідку ВЛК або Свідоцтво про хворобу;
д) на працівників Збройних Сил України - у довідку ВЛК, а тих, які працюють з ДІВ, КРП, джерелами ЕМП, ЛВ та мікроорганізмами I-II груп патогенності, - у медичну картку амбулаторного хворого або медичну книжку.
За правилами п.22.2 Порядку №402 Книга протоколів засідань військово-лікарської комісії ведеться у всіх ВЛК секретарями цих комісій. Протоколи засідань ВЛК підписуються головою, членами комісії (не менше двох), які брали участь у засіданні, та секретарем комісії у день засідання комісії.
Штатні ВЛК ведуть книгу протоколів тільки на осіб, які пройшли медичний огляд безпосередньо в цих комісіях, та алфавітний облік розглянутих протягом року свідоцтв про хворобу (довідок ВЛК).
У штатних ВЛК протоколом є також бланк свідоцтва про хворобу, довідки, надіслані для затвердження (контролю) або перегляду постанов, коли текст остаточної постанови підписується головою, членами комісії (не менше двох), які брали участь у засіданні, і секретарем. Особлива думка голови або членів комісії записується на примірнику свідоцтва про хворобу (довідки) або на окремому аркуші, який додається до цього свідоцтва про хворобу (довідки ВЛК).
Постанови ВЛК, які не підлягають затвердженню (контролю) штатною ВЛК, оформляються в день медичного огляду і видаються на руки особі, що пройшла медичний огляд, або в установленому порядку направляються у військову частину
Свідоцтво про хворобу в мирний час складається:
на всіх військовослужбовців, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку; непридатними до військової служби в мирний час, обмежено придатними у воєнний час; обмежено придатними до військової служби;
на військовослужбовців плаваючого складу ВМС Збройних Сил України, визнаних непридатними до служби на підводних човнах або у плавскладі; операторами УПР; водолазами; водолазами-глибоководниками; акванавтами;
на військовослужбовців, визнаних непридатними до служби у спецспорудах; до роботи з ДІВ, КРП, джерелами ЕМП, ЛВ, мікроорганізмами I-II груп патогенності; до служби за військовою
спеціальністю; до участі у ММО;
на військовослужбовців, визнаних непридатними до служби в високомобільних військах, морській піхоті, за кордоном;
на курсантів ВВНЗ, визнаних непридатними до подальшого навчання; на курсантів 2-5 курсів військових інститутів ВМС Збройних Сил України, визнаних непридатними до служби у плавскладі; непридатними до служби на підводних човнах, придатними до служби на надводних кораблях;
на офіцерів запасу, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку і в разі, коли медичний огляд їх проведений відповідно до пункту 3.13 розділу II Положення;
на офіцерів запасу, визнаних обмежено придатними до військової служби; непридатними до військової служби у мирний час, обмежено придатними у воєнний час або непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку (за наявності наказу Міністра оборони України про прийняття їх на військову службу, але ще не відправлених до військових частин);
на військовозобов'язаних, резервістів, призваних на збори і визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку; непридатними до військової служби в мирний час, обмежено придатними у воєнний час; обмежено придатними до військової служби та непридатними для подальшого проходження зборів;
на учнів військових ліцеїв, визнаних непридатними до подальшого навчання;
на членів сімей військовослужбовців, у яких виявлені медичні показання до тривалого спеціалізованого лікування (медичного спостереження), до навчання (виховання) у спеціалізованих навчальних закладах або медичні протипоказання до транспортування.
У всіх інших випадках у мирний час постанова ВЛК оформляється довідкою ВЛК.
Згідно п.22.7 Порядку №402 Постанова ВЛК про придатність військовослужбовця (військовозобов'язаного, резервіста) до військової служби оформлюється довідкою ВЛК, затвердженню штатною ВЛК не підлягає.
Постанова ВЛК про ступінь придатності військовослужбовця до військової служби чинна протягом 12 місяців з моменту проведення медичного огляду ( п. 22.12 Порядку №402).
Постанови ВЛК щодо військовослужбовців, які визнані непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку або непридатними до військової служби у мирний час, обмежено придатними у воєнний час, повинні бути реалізовані негайно.
Відповідно до положень ст. 1 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів від 16 березня 2017 року № 1951-VIII, Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
З положень ст. 2 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, випливає, що одним з основних завдань Реєстру є ведення військового обліку громадян України.
Стаття 9 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів визначає, що призовник, військовозобов'язаний та резервіст має право:
1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста;
2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.
Стаття 14 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає, що ведення Реєстру включає:
1) внесення запису про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів існуючим обліковим даним;
2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов'язаними, резервістами;
3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.
У разі якщо відомості про призовника, військовозобов'язаного, резервіста вносяться до Реєстру вперше, автоматично формується окремий номер запису в Реєстрі та фіксуються час, дата та відомості про особу, яка здійснила запис (у електронній формі).
Актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
Пунктом 17-1 частини 1 статті 7 Закон України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів визначені персональні дані призовника, військовозобов'язаного та резервіста, до персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов'язку.
Наказ Міністерства оборони України від 28.03.2022 №94, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 квітня 2022 р. за № 378/37714, Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, втратив чинність на підставі Наказу Міністерства оборони № 478 від 16.07.2024 від 22.08.2024 (далі Порядок №94).
Як встановлено судом, позивач звернувся із заявою до відповідача про внесення військово-облікових даних, які вказані в його паперовому військово-обліковому документі в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо відомостей про виключення із військового обліку.
Відповідно до електронного військово-облікового документа із мобільного застосунку Резерв+, позивач перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Суд зазначає, що на час проходження позивачем військово-лікарської комісії та оформлення паперового військово-облікового документа, у чинному законодавстві існували положення про повноваження військово-лікарських комісій щодо прийняття постанови відносно військовозобов'язаних про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку, які оформлялись карткою обстеження (обліковій картці), книгою протоколів засідань ВЛК, довідкою ВЛК, в якій зазначалась постанова про непридатність до військової служби.
У матеріалах справи, окрім відміток у паперовому військово-обліковому документі позивача, відсутні будь-які докази щодо проходження позивачем ВЛК 16.09.2014.
Довідку військово-лікарської комісії про проходження позивачем 16.09.2014 військово-лікарської комісії позивач суду не надав, проте така довідка, відповідно до Положення №402, видається військовозобов'язаному за результатами проходження ВЛК із зазначенням в ній постанови про непридатність до військової служби, одночасно така постанова ВЛК зазначається у книзі протоколів засідань ВЛК, обліковій картці та у паперовому військово-обліковому документі військовозобов'язаного.
Суд констатує, що без доказів наявності проходження позивачем військово-лікарської комісії неможливо встановити дотримання належної правової процедури виключення позивача із військового обліку 16.09.2014.
Як зазначалося, частиною 5 статті 37 Закону №2232-XII передбачено, що виключенню з військового обліку підлягають громадяни, зокрема, визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.
Отже, законодавець розмежовує поняття «зняття з військового обліку» та «виключення з військового обліку», а також визначає різні правові підстави та наслідки застосування таких процедур.
Поняття «зняття з військового обліку» та «виключення з військового обліку» не є тотожними, а при знятті з військового обліку законодавством передбачена можливість повторного взяття військовозобов'язаного на військовий облік.
Судом встановлено, що у військовому квитку позивача серії НОМЕР_3 від 02.06.1998 міститься запис про те, що 16.09.2014 військово-лікарською комісією позивача визнано непридатним до військової служби на підставі статті 40А Розкладу хвороб (наказ МО України №402 від 14.08.2008) (сторінка 6 військового квитка).
Разом з тим, у розділі VI військового квитка позивача «Відмітки про військовий облік» міститься запис начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 16.09.2014 саме про «зняття з військового обліку».
При цьому матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що позивача було визнано військово-лікарською комісією непридатним до військової служби саме з виключенням з військового обліку у розумінні ч. 5 ст. 37 Закону №2232-XII.
Також судом встановлено, що після 16.09.2014 позивач повторний медичний огляд військово-лікарською комісією не проходив, що не заперечується сторонами.
Відповідно до електронного військово-облікового документа з мобільного застосунку «Резерв+», сформованого 27.02.2026, позивач значиться як військовозобов'язаний та перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач фактично просить суд зобов'язати відповідача внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про його виключення з військового обліку.
Разом з тим, суд зазначає, що внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів повинно здійснюватися на підставі належних документів та у порядку, визначеному законодавством.
Суд також враховує, що відповідачем листом №255 від 05.03.2026 було надано позивачу відповідь на його звернення, у якій зазначено про відсутність правових підстав для внесення до Реєстру відомостей про виключення позивача з військового обліку у зв'язку з відсутністю рішення ВЛК про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку.
Оцінюючи наведені сторонами доводи у їх сукупності, суд доходить висновку, що позивачем не доведено наявності передбачених законом підстав для внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про його виключення з військового обліку.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
Згідно ч. 1 та 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому, ч. 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).
З огляду на те, що позивач не довів обставин, які б свідчили про порушення його прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, то у суду відсутні підстави для задоволення позову.
Керуючись ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 18 травня 2026 року.
Суддя Н.А. Полях