(ЗАОЧНЕ)
Єдиний унікальний номер №943/147/26
Провадження №2/943/723/2026
15 травня 2026 року м.Буськ
Буський районний суд Львівської області
в складі:головуючого-судді Журибіда Б. М.
при секретарі Пирка В.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Буську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Буської міської ради Золочівського району Львівської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом про визнання права на завершення приватизації земельної ділянки,-
встановив:
ОСОБА_2 звернулася в суд з означеним позовом, покликаючись на те, що після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрилась спадщина, що складається із права на завершення приватизації земельної ділянки загальною площею 0,53 га, для ведення особистого підсобного господарства, що розташована на території Буської міської ради Золочівського району Львівської області (колишньої Соколянської сільської ради Буського району Львівської області). Також померлій належав: житловий будинок (будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами) АДРЕСА_1 . ОСОБА_3 13.03.2020 року склала заповіт, за яким заповіла все своє майно позивачці. Позивачка є спадкоємцем по заповіту до даного майна після смерті матері, фактично частково прийняла спадщину, згідно свідоцтва про право на спадщину виданим 06.04.2021 року державним нотаріусом Буської державної нотаріальної контори Парфенюком О.В., виготовила технічний паспорт на будинок, проживає в даному житловому будинку, користується земельною ділянкою, здійснє постійний догляд та несе витрати по утриманню спадкового майна. Однак не може юридично оформити прийняття спадщини, у зв'язку з тим, що звернулася до державного нотаріуса Буської державної нотаріальної контори з відповідною заявою про прийняття спадщини. Нотаріусом заведена спадкова справа за № 103/2020 року. З метою оформлення спадкових прав на вищевказане майно, нотаріусом було відмовлено у видачі правовстановлюючих документів на вищевказане спадкове майно, а саме на житловий будинок і земельну ділянку, оскільки мати ОСОБА_3 за життя на вищевказаний житловий будинок і земельну ділянку не приватизувала, а отримала рішення про безоплатну передачу її у власність земельної ділянки, оскільки розпочала процедуру приватизації, однак не встигла належним чином зареєструвати право власності. Тому просить суд визнати за нею право власності на дане спадкове майно.
Позивачка, до початку судового засідання, подала заяву з проханням справу слухати у її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному об'ємі, просить позов задовольнити.
Представник відповідача, за викликом суду, не з'явився, був належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, причини неявки суду не повідомив. Клопотань про розгляд справи у їх відсутності, пояснень, заперечень, відзив на позов, не подав.
За змістом ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без участі відповідача, суд вважає за можливе заслухати справу на підставі наявних доказів без фіксування судового засідання звукозаписувальними технічними засобами, згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши інші докази, зібрані в справі, суд приходить до висновку про підставність позову, виходячи з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 цього Кодексу, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно свідоцтва серії НОМЕР_1 , виданим Виконавчим комітетом Соколянської сільської ради Буського району Львівської області від 04.08.2020 року, підтверджується факт смерті матері позивачки ОСОБА_3 , про що зроблено актовий запис № 11.
Після смерті останньої залишилось спадкове майно, що складається із права на завершення приватизації земельної ділянки площею 0,53 га, для ведення особистого підсобного господарства, що розташована на території Буської міської ради Золочівського району Львівської області (колишньої Соколянської сільської ради Буського району Львівської області).
Належність земельної ділянки площею 0,53 га ОСОБА_3 , підтверджується Архівним витягом виданим Золочівською РДА Львівської області № П/2-859 від 12.12.2025 року на підставі ухвали Соколянської сільської ради народних депутатів Буського району Львівської області від 23.03.1994 року про приватизацію земельних ділянок, що знаходяться у користуванні громадян Соколянської сільської ради народних депутатів, яким ухвалено передати у приватну власність ОСОБА_3 , земельну ділянку площею 0,53 га., для ведення особистого підсобного господарства, що розташована на території Буської міської ради Золочівського району Львівської області (колишньої Соколянської сільської ради Буського району Львівської області).
Також померлій належав:
- житловий будинок (будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами) АДРЕСА_1 .
Такий згідно технічного паспорту, виготовленого фізичною особою - підприємець ОСОБА_4 , станом 19.12.2025 року на замовлення позивачки, вбачається, що житловий будинок 1959 року побудови, загальною площею 60,9 кв.м., відповідає технічним нормам та придатний для проживання.
З довідки виданої фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 № 125 від 19.12.2025 року підтверджується інвентаризаційна вартість житлового будинку становить 90003 грн..
Належність спадкового житлового будинку за ОСОБА_3 , підтверджується довідкою виданою Побужанським старостинським округом Буської міської територіальної громади Золочівського району Львівської області № 234 від 28.11.2025 року.
Відповідно до довідки № 235 від 28.11.2025 року, виданої Побужанським старостинським округом Буської міської територіальної громади Золочівського району Львівської області, ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 до дня смерті постійно проживала в АДРЕСА_1 і на час смерті разом з нею проживала донька ОСОБА_2 .
Судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_3 за життя, а саме 13 березня 2020 року склала заповіт, який був посвідчений секретарем Соколянської сільської ради, зареєстрований в реєстрі за № 311, за яким все своє майно заповіла позивачці ОСОБА_2 , який міститься в матеріалах спадкової справи № 103/2020 року, заведена державним нотаріусом Буської державної нотаріальної контори.
Спадкодавець ОСОБА_3 є матір'ю позивачки, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , повторно видане 01.02.1966 року, про що зроблено актовий запис № 1.
Згідно ст.1268 ЦК України вважається що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління спадковим майном.
Суд приходить до переконання, що позивачка фактично частково прийняла спадщину після смерті матері ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину виданим 06.04.2021 року державним нотаріусом Буської державної нотаріальної контори Парфенюком О.В., вступила у володіння і розпорядження спадковим майном, оскільки звернулася до державного нотаріуса Буської державної нотаріальної контори з відповідною заявою про прийняття спадщини. Нотаріусом заведена спадкова справа за № 103/2020 року.
З метою оформлення спадкових прав на вищевказане майно нотаріусом було відмовлено у видачі правовстановлюючих документів на вищевказану земельну ділянку, оскільки мати ОСОБА_3 за життя на вищевказаний житловий будинок і земельну ділянку не приватизувала, а отримала рішення про безоплатну передачу її у власність земельної ділянки, оскільки розпочала процедуру приватизації, однак не встигла належним чином зареєструвати право власності.
Інших першочергових спадкоємців, які б претендували на дане майно, судом не встановлено і у суду немає повноваження щодо збирання доказів по справі, лише оцінка наявних у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельні ділянки переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням їх цільового призначення. Реалізувати своє законне право спадкування на спадкове майно в позасудовому порядку позивач не може, так як відсутній оригінал державного акту на право приватної власності на землю у зв'язку з його втратою.
Відповідно до п. «г», ч.1, ст. 81 Земельного кодексу України, громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі - прийняття спадщини.
Згідно ст.131 ЗК України громадяни мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі спадкування.
Відповідно до ст. 125 3К України право власності на земельну ділянку, а тако право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають моменту державної реєстрації цих прав.
Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, а тако право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власнос без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується:
- цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною у порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою;
- свідоцтвом про право на спадщину (ч. 1, 2 ст. 126 3К України).
Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку.
Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано, то право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до ст. 1216 ЦК не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія п.1 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України.
Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 3К України, проте, розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування, а саме: права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім?я спадкоємця.
На підставі абз. 2 п. 1 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету КМ України від 26.12.1992 року «Про приватизацію земельних ділянок» (втратив чинність на підставі Закону України від 14.09.2006 року № 139-V) є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку (пункт 1 розділу Х доповнено абз. 2 згідно із Законом від 16.09.2008 року № 509-VI).
Отже, якщо видача державного акта про право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету КМ України від 26.12.1992 року «Про приватизацію земельних ділянок», до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку. Зазначений порядок встановлений законодавством у разі набуття права власності на земельні ділянки шляхом їх приватизації громадянами (ч. 3 ст. 116 ЗК України).
В пункті 3.5. листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз?яснено, що якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 ЗК, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім?я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.
Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 року у справі № 350/67/15-ц, та Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17.04.2019 року у справі № 723/1061/17 про можливість визнання в порядку спадкування права на завершення приватизації земельної ділянки, якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зістаттею 125 3К України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім?я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.
Обставин, які б спростовували твердження позивачки в позовній заяві, суд не знаходить, тому кладе їх в основу рішення.
Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що позивачка набула права власності на спадкове майно на законних підставах, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 4, 7, 12, 13, 141, 247, 258-259, 264, 265, 280-282, 354 ЦПК України, ст.ст. 1216, 1218, 1220, 1222, 1223, 1225, 1233, 1235,1268 ЦК України, суд -
ухвалив :
Позов задоволити повністю.
Визнати за ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , жителькою в АДРЕСА_1 , право власності на спадкове майно, а саме:
- житловий будинок (будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами) АДРЕСА_1 ;
- право на завершення приватизації та реєстрації права власності відповідно до Закону України « Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» на земельну ділянку загальною площею 0,53 га, для ведення особистого підсобного господарства, що розташована на території Буської міської ради Золочівського району Львівської області (колишньої Соколянської сільської ради Буського району Львівської області), в порядку спадкування по заповіту, після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Суддя: Б. М. Журибіда