ЄУН: 336/4491/26
Провадження №: 1-кс/336/344/2026
15 травня 2026 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , заявника - ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції), розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб відділу поліції №3 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
ОСОБА_3 звернувся до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя зі скаргою на бездіяльність посадових осіб посадових осіб відділу поліції №3 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області, із змісту якої випливає, що заявник просить зобов'язати уповноважену особу відділу поліції внести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення на підставі його заяви, в якій він зазначив про вчинення кримінального правопорушення експертами Запорізького бюро СМЕ. Як зазначає, заявник, факти і докази він надасть в період розслідування.
Представник відділу поліції не з'явився.
15.05.2026 від відділу поліції надійшли копії матеріалів ЄО № 7754 від 18.03.2026.
Заявник підтримав скаргу, пояснивши, що у кримінальному провадженні, де він є обвинуваченим, проводилися судова медична експертиза відносно потерпілої. На його думку заявника, експертами винесено завідомо неправдивий висновок, оскільки він не погоджується із вихідними даними для проведення експертизи.
Заслухавши заявника, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність прокурора, які полягають у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Згідно з ч. 3 ст. 306 КПК України розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Слідчий суддею встановлено, що 03.03.2026 ОСОБА_3 направив заяву про злочин до Запорізькій обласній прокуратурі.
У заяві ОСОБА_3 просив притягнути до відповідальності експертів Запорізького бюро СМЕ за підробку та невідповідність експертиз СМЕ, які проводили потерпілі Самоткан і Скляренко в межах його кримінальної справи № 334/8800/24.
Листом №09/1/2012-01 від 12.03.2026 начальника відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування, дізнання та підтриманням публічного обвинувачення ОСОБА_4 звернення ОСОБА_3 щодо незгоди з діями працівників Запорізького бюро СМЕ, для належного розгляду було направлено до ГУНП в Запорізькій області, з метою перевірки доводів, викладених у зверненні ОСОБА_3 .
Надані суду матеріали справи не містять обґрунтування того, чому скарга скерована від ГУНП в Запорізькій області до відділу поліції № 3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області, проте ці обставини не є предметом оскарження.
Таким чином, відомості за заявою ОСОБА_3 від 03.03.2026 до ЄРДР не внесені.
Листом від 06.04.2026 заступник начальника відділу поліції № 3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області повідомив заявника про відсутність фактичних даних, які б свідчили про наявність ознак кримінального правопорушення, та достатніх підстав для внесення відомостей до ЄРДР.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією Українита законами України. Стаття 55 Конституції України гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових чи службових осіб.
Частиною 1 статті 214 КПК України визначено, що слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення.
Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається (ч. 4 ст. 214 КПК України).
Відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР та їх перелік визначені ч. 5 ст. 214 КПК України.
Так, до ЄРДР підлягають внесенню, серед інших відомостей: короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела; попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Аналогічні за змістом норми містяться у п. 2 Розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення (далі - Положення), затвердженого наказом Генерального прокурора України № 298 від 30.06.2020 року, згідно з яким відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5ст. 214 КПК України, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Статтею 11 КК України надано визначення злочину як передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.
Таким чином, системний аналіз наведених правових норм дозволяє зробити висновок, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань повинні вноситись ті заяви та повідомлення, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення.
Тобто, підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину), суб'єктивна та об'єктивно сторони злочину.
Слід зазначити, що хоча на етапі подання заяви стосовно ймовірного вчинення діяння, відповідальність за яке встановлена КК України, не достатньо об'єктивних відомостей навіть для попередньої констатації наявності або відсутності ознак складу злочину, разом з тим відомості, наведені в заяві мають об'єктивно свідчити про кримінальне правопорушення й давати можливість здійснити попередню кваліфікацію можливого злочину.
Зокрема, Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у своїй постанові від 16.05.2019 року у справі № 761/20985/18 наголосив на тому, що якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато, а якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин.
Як зауважив Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 30.09.2021 у справі № 556/450/18, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які заяви, повідомлення, а лише ті з них, які містять достатньо об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Тобто, закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, дізнавачем, прокурором місту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому відомостей саме про кримінальне правопорушення.
Оскільки у своїй заяві від 03.03.2026 ОСОБА_3 не виклав достатніх та конкретних даних, які б вказували на наявність в діях експертів Запорізького обласного СМЕ ознак об'єктивної сторони будь-якого кримінального правопорушення, передбаченого КК України, то у відділу поліції №3 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області відсутні підставі для внесення до ЄРДР відомостей за цією заявою.
Керуючись ст.ст. 303, 305, 306, 307,309 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб відділу поліції №3 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1