06 травня 2026 року
м. Київ
справа № 752/21911/21
провадження № 61-2100св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Гулейкова І. Ю., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТКОММ», Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА АГРАРНО-ХІМІЧНА КОМПАНІЯ», Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРАРНО-ХІМІЧНА КОМПАНІЯ» Державний реєстратор Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земельного водного фонду м. Києва «Плесо» Рашков Андрій Георгійович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Войтовський Валентин Сергійович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тверська Інеса Володимирівна, державний нотаріус Хотинської державної нотаріальної контори Дністровського районного нотаріального округу Чернівецької області Мартинюк Єлизавета Ремусівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Маматова Вікторія Валеріївна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуцевич Олена Олександрівна, ОСОБА_3 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Артюхова Дмитра Сергійовича, та представника ОСОБА_2 - адвоката Базалюк Ольги Юріївни, на постанову Київського апеляційного суду від 04 грудня 2024 року у складі колегії суддів: Гаращенка Д. Р., Журби С. О., Приходька К. П.,
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТКОММ» (далі ТОВ «ІНВЕСТКОММ») , Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА АГРАРНО-ХІМІЧНА КОМПАНІЯ» (далі - ТОВ «УКРАЇНСЬКА АГРАРНО-ХІМІЧНА КОМПАНІЯ»), Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРАРНО-ХІМІЧНА КОМПАНІЯ» (далі - ТОВ «АГРАРНО-ХІМІЧНА КОМПАНІЯ») Державного реєстратора Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земельного водного фонду м. Києва «Плесо» Рашкова А. Г., приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського В. С., приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тверської І. В., державного нотаріуса Хотинської державної нотаріальної контори Дністровського районного нотаріального округу Чернівецької області Мартинюк Є. Р., приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Маматової В. В., приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуцевич О. О., ОСОБА_3 , про визнання недійсними договорів та скасування реєстраційних дій.
Позовна заява мотивована тим, що до моменту набуття нею у власність квартири АДРЕСА_1 , власником був ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності від 21 лютого 2008 року, виданого відповідно до наказу Головного управління житлового забезпечення від 09 лютого 2008 року № 251-С/КІ, зареєстрованого 28 лютого 2008 року за № 45278.
25 листопада 2013 року між ОСОБА_2 та Публічним акціонерним товариством (далі - ПАТ) «БАНК «ЮНІСОН» було укладено кредитний договір № RА-000837.
25 листопада 2013 року між ТОВ «УКРАЇНСЬКА АГРАРНО-ХІМІЧНА КОМПАНІЯ» та ПАТ «БАНК «ЮНІСОН» укладено Договір поруки № RА-000837/S-1, за яким ТОВ «УКРАЇНСЬКА АГРАРНО-ХІМІЧНА КОМПАНІЯ» поручилося за виконання ОСОБА_2 зобов'язань за кредитним договором.
26 листопада 2013 рокудля забезпечення зобов'язань за кредитним договором, між ОСОБА_2 та ПАТ «БАНК «ЮНІСОН» було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Жуковською О. Р., зареєстрований у реєстрі за № 2644, за яким ОСОБА_2 передав в іпотеку банку вказану квартиру.
У подальшому, ТОВ «УКРАЇНСЬКА АГРАРНО-ХІМІЧНА КОМПАНІЯ», як поручитель, здійснило часткове погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором. Після часткового погашення заборгованості ТОВ «УКРАЇНСЬКА АГРАРНО-ХІМІЧНА КОМПАНІЯ», вважаючи себе особою, до якої перейшли всі права іпотекодержателя за договором іпотеки від 26 листопада 2013 року, звернулось до державного реєстратора з метою замінити іпотекодержателя з ПАТ «БАНК «ЮНІСОН» на ТОВ «УКРАЇНСЬКА АГРАРНО-ХІМІЧНА КОМПАНІЯ».
Рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 47987701 від 29 липня 2019 року державного реєстратора Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земельного водного фонду м. Києва «ПЛЕСО», м. Київ Рашкова А. Г. було змінено іпотекодержателя за договором іпотеки від 26 листопада 2013 року з ПАТ «БАНК «ЮНІСОН» на ТОВ «УКРАЇНСЬКА АГРАРНО-ХІМІЧНА КОМПАНІЯ».
Позивач вважала рішення державного реєстратора Рашкова А. Г. незаконним, оскільки наслідком часткового погашення заборгованості за кредитним договором не є та не може бути набуття прав кредитора на повну суму заборгованості, а також і набуття прав іпотекодержателя за договором забезпечення.
Зазначена перереєстрація вчинена державним реєстратором без надання необхідних документів, які могли б підтверджувати перехід до ТОВ «УКРАЇНСЬКА АГРАРНО-ХІМІЧНА КОМПАНІЯ» права кредитора та, відповідно, іпотекодержателя.
Крім того, станом на момент прийняття рішення про держреєстрацію у Державному реєстрі речових прав були наявні заборони: заява власника об'єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об'єкта нерухомого майна; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, існувало обтяження приватного виконавця Коновалова О. С., яке було накладено шляхом арешту на нерухоме майно ОСОБА_2 .
Оскільки вказані дії державного реєстратора підтверджують те, що ним не було додержано вимог статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію» щодо послідовності дій під час проведення державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, а також положень Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 № 1141 (далі - Порядок 1141), оскаржуване рішення про держреєстрацію є незаконним та підлягає скасуванню.
Зазначала, що у подальшому, 27 січня 2020 року між ТОВ «УКРАЇНСЬКА АГРАРНО-ХІМІЧНА КОМПАНІЯ»та ТОВ «ІНВЕСТКОММ» було укладено договір про відступлення прав вимоги за договором іпотеки, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським В. С., зареєстрованим у реєстрі за № 104, за яким ТОВ «УКРАЇНСЬКА АГРАРНО-ХІМІЧНА КОМПАНІЯ» передало па користь ТОВ «ІНВЕСТКОММ»своє набуте право іпотекодержателя за договором іпотеки від 26 листопада 2013 року.
На підставі вказаного договору відступлення прав вимоги від 27 січня 2020 року, рішенням приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського В. С. здійснено державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний помер: 50830222 від 27 січня 2020 року, яким у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно змінено іпотекодержателя з ТОВ «УКРАЇНСЬКА АГРАРНО-ХІМІЧНА КОМПАНІЯ» на ТОВ «ІНВЕСТКОММ».
Позивач зазначала, що часткове виконання поручителем зобов'язань за кредитним договором без повного погашення боргу не породжує переходу до нього прав кредитора за кредитним договором та іпотекодержателя за договором іпотеки.
Оскільки ТОВ «УКРАЇНСЬКА АГРАРНО-ХІМІЧНА КОМПАНІЯ» набуло право іпотекодержателя без достатніх правових підстав, то відступлення такого права на користь ТОВ «ІНВЕСТКОММ» є безпідставним та таким, що порушує права власника квартири.
21 травня 2020 року на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: № 52317076, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тверської І. В., було здійснено державну реєстрацію переходу права власності на квартиру від ОСОБА_2 до ТОВ «ІНВЕСТКОММ» у зв'язку із задоволенням вимог іпотекодержателя, шляхом набуття права власності на предмет іпотеки у порядку, передбаченому положеннями статті 37 Закону України «Про іпотеку».
Проте, відповідних доказів отримання боржником вимоги про усунення порушень під час прийняття рішення про держреєстрацію № 52317076 державному реєстратору надано не було, що також свідчить про незаконність вказаної реєстраційної дії.
08 вересня 2020 року між ТОВ «ІНВЕСТКОММ», як власником квартири, та ТОВ «АГРАРНО-ХІМІЧНА КОМПАНІЯ» було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським В. С., зареєстрований у реєстрі за № 2387, за яким ТОВ «ІНВЕСТКОММ» було передано квартиру в іпотеку ТОВ «АГРАРНО-ХІМІЧНА КОМПАНІЯ».
На підставі вказаного договору іпотеки від 08 вересня 2020 року, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським В. С. було прийнято два рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а саме: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 54002117 від 10 вересня 2020 року, яким у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно внесено відповідний запис про іпотеку, іпотекодержателем є ТОВ «АГРАРНО-ХІМІЧНА КОМПАНІЯ», та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 54002155 від 10 вересня 2020 року, яким внесено відповідний запис про обтяження, обтяжувачем є ТОВ «УКРАЇНСЬКА АГРАРНО-ХІМІЧНА КОМПАНІЯ».
При цьому, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно також було внесено записи про іпотеку номер 3547492 від 26 листопада 2013 року та запис про заборону номер 13544502 від 26 листопада 2013 року, за якими іпотекодержателем та обтяжувачем є ТОВ «ІНВЕСТКОММ».
Зазначені реєстраційні дії, як похідні від попередніх реєстраційних дій, які неможливо вважати правомірними та законними, позивач просила визнати незаконними та скасувати.
У подальшому, державним нотаріусом Мартишок Є. Р. Хотинської державної нотаріальної контори, Дністровського районного нотаріального округу, Чернівецької області було прийнято наступні рішення: про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а саме: рішення № 58287519 від 19 травня 2021 року, яке внесене до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 25 червня 2021 року, про припинення запису про іпотеку № 38125301; рішення № 58287519 від 19 травня 2021 року, яке внесене до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 25 червня 2021 року, про припинення запису про іпотеку № 3547492; рішення № 56167762 від 15 січня 2021 року, яке внесене до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 25 червня 2021 року, про припинення запису про обтяження № 38125267; рішення № 56167762 від 15 січня 2021 року, яке внесене до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 25 червня 2021 року про припинення запису про обтяження № 3544502.
Вказані рішення державного нотаріуса Мартишок Є. Р. про припинення іпотеки та обтяжень позивач вважала незаконними, як і рішення про іпотеки та обтяження.
Посилалася на те, що право власності на квартиру вона набула 25 червня 2021 року на підставі договору дарування, укладеного з ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мамотовою В. В., зареєстрований у реєстрі за № 259.
На підставі договору дарування рішенням приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мамотовою В. В. здійснено державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а саме: рішення № 58962179 від 25 червня 2021 року, та № 58962179 від 25 червня 2021 року.
Після реєстрації права власності на квартиру за нею вказаний об'єкт нерухомого майна було обтяжено іпотекою на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 59100164 від 05 липня 2021 року, приватний нотаріус Гуцевич О. О., Київський міський нотаріальний округ, м. Київ, Обтяжувач: ОСОБА_3 .
Вказані реєстраційні дії були обумовлені укладенням договору іпотеки від 05 липня 2021 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуцевич О. О., зареєстрованого за № 552.
Однак, з урахуванням незаконності у цілому відчуження прав на спірну квартиру, що ставить під сумнів і чинність договору дарування, позивач вважала, що і вказаний запис про обтяження квартири іпотекою підлягає скасуванню.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила суд:
- визнати недійсним договір про відступлення прав вимоги за договором іпотеки від 27 січня 2020 року, укладений між ТОВ УКРАЇНСЬКА АГРАРНО-ХІМІЧНА КОМПАНІЯ» та ТОВ «ІНВЕСТКОММ», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським В. С., і зареєстрований у реєстрі за № 104;
- визнати недійсним договір іпотеки від 08 вересня 2020 року, укладений між ТОВ «ІНВЕСТКОММ» та ТОВ «УКРАЇНСЬКА АГРАРНО-ХІМІЧНА КОМПАНІЯ», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським B. C., і зареєстрований в реєстрі за № 2387;
- визнати недійсним договір дарування від 25 червня 2021 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мамотовою В. В., зареєстрованим в реєстрі за № 259;
- визнати недійсним договір іпотеки від 05 липня 2021 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуцевич О. О., зареєстрований за № 552.
- Скасувати рішення № 47987701 від 29 липня 2019 року, державного реєстратора Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земельного водного фонду м. Києва «ПЛЕСО», м. Київ Рашкова Андрія Георгійовича;
- скасувати рішення № 50830222 від 27 січня 2020 року, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського В. С.;
- скасувати рішення № 52317076 від 21 травня 2020 року, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тверської І. В.;
- скасувати рішення № 54002117 від 10 вересня 2020 року, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського В. С.;
- скасувати рішення № 54002155 від 10 вересня 2020 року, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського В. С.;
- скасувати рішення № 58287519 від 19 травня 2021 року, державного нотаріуса Хотинської державної нотаріальної контори, Дністровського районного нотаріального округу, Чернівецької області Мартишок Є. Р., на підставі якого внесені записи від 25 червня 2021 року про припинення іпотеки № 38125301 та від 25 червня 2021 року про припинення іпотеки № 3547492;
- скасувати рішення № 56167762 від 15 січня 2021 року, державного нотаріуса Хотинської державної нотаріальної контори, Дністровського районного нотаріального округу, Чернівецької області Мартишок Є. Р., на підставі якого внесені записи: від 25 червня 2021 року про припинення обтяження № 38125267 та від 25 червня 2021 року про припинення обтяження № 3544502, на підставі якого внесені записи: № 42694705 від 25 червня 2021 року про реєстрацію права власності та № 36569165 від 25 червня 2021 року про припинення права власності;
- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 59100164 від 05 липня 2021 року, приватного нотаріуса Гуцевич О. О., Київський міський нотаріальний округ, м. Київ, обтяжувач: ОСОБА_3 ;
- визнати недійсним договір іпотеки від 05 липня 2021 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуцевич О. О., зареєстрований за № 552.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 09 жовтня 2023 року у складі судді Колдіної О. О. позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТОВ «Інвесткомм», ТОВ «УКРАЇНСЬКА АГРАРНО-ХІМІЧНА КОМПАНІЯ», Державного реєстратора Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земельного водного фонду м. Києва «Плесо» Рашкова А. Г., приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського В. С., приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тверської І. В., державного нотаріуса Хотинської державної нотаріальної контори Дністровського районного нотаріального округу Чернівецької області Мартинюк Є. Р., приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Маматової В. В., приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуцевич О. О., ОСОБА_3 про визнання недійсними договорів та скасування реєстраційних дій задоволено.
Скасовано рішення № 47987701 від 29 липня 2019 року, прийняте державним реєстратором Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земельного водного фонду м. Києва «ПЛЕСО», м. Київ Рашковим А. Г.
Скасовано рішення № 50830222 від 27 січня 2020 року, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським В.С.
Скасовано рішення № 52317076 від 21 травня 2020 року, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В.
Скасовано рішення № 54002117 від 10 вересня 2020 року, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським В.С.
Скасовано рішення № 54002155 від 10 вересня 2020 року, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським В.С.
Визнано недійсним Договір про відступлення прав вимоги за Договором іпотеки
від 27 січня 2020 року, укладений між ТОВ «УКРАЇНСЬКА АГРАРНО-ХІМІЧНА КОМПАНІЯ»
та ТОВ «Інвесткомм», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським В.С., зареєстрований за № 104.
Визнано недійсним Договір іпотеки від 08 вересня 2020 року, укладений
між ТОВ «Інвесткомм» та ТОВ «Аграрно-хімічна компанія», який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським B. C., зареєстрований за № 2387.
Вирішено питання стягнення судового збору.
Рішення районного суду мотивовано тим, що оскільки 25 червня 2021 року ОСОБА_1 набула право власності на квартиру АДРЕСА_1 , на підставі договору дарування, укладеного з ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мамотовою В. В., зареєстрований у реєстрі за № 259, і на момент розгляду справи такий договір є чинним і не визнаний недійсним у встановленому законом порядку, то суд вважає, що наявні підстави для задоволення позову, оскільки реєстрація прав на спірну квартиру за ТОВ «ІНВЕСТКОММ», ТОВ «УКРАЇНСЬКА АГРАРНО-ХІМІЧНА КОМПАНІЯ», ТОВ «АГРАРНО-ХІМІЧНА КОМПАНІЯ» з порушенням вимог чинного законодавства ставить під сумнів дійсність договору дарування квартири, укладеного позивачем з ОСОБА_2 , та подальшу можливість реєстрації такого права позивачем, а отже, порушує її права, що підлягають захисту в судовому порядку.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 04 грудня 2024 року апеляційні скарги ТОВ «АГРАРНО-ХІМІЧНА КОМПАНІЯ»» та ТОВ «ІНВЕСТКОММ» задоволено.
Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 09 жовтня 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
Вирішено питання стягнення судового збору.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що районним судом не було досліджено та не надано правову оцінку незаконності набуття ОСОБА_2 та ОСОБА_1 права власності на спірну квартиру, яка належить ТОВ «ІНВЕСТКОММ», не було досліджено наявність у ОСОБА_1 реальних підстав захищати свої права у суді з урахуванням незаконності набуття нею права власності на майно, не було враховано, що правомірність набуття ТОВ «ІНВЕСТКОММ» права власності на спірне майно вже була встановлено судами загальної та господарської юрисдикцій і те, що нотаріусом Мартинюк Є. Р. не вчинялися дії у Державному реєстрі прав, зокрема реєстраційні дії реєстрації права власності на спірну квартиру за ОСОБА_2 .
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У касаційній скарзі, поданій у лютому 2025 року до Верховного Суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Артюхов Д. С., посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить оскаржувану постанову скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
У касаційній скарзі, поданій у квітні 2025 року до Верховного Суду, представник ОСОБА_2 - адвокат Базалюк О. Ю., посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить оскаржувану постанову скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи осіб, які подали касаційні скарги
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Артюхова Д. С., мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував факти незаконної реєстрації прав за ТОВ «ІНВЕСТКОММ», ТОВ «УКРАЇНСЬКА АГРАРНО-ХІМІЧНА КОМПАНІЯ», ТОВ «АГРАРНО-ХІМІЧНА КОМПАНІЯ», на що обґрунтовано звернув увагу суд першої інстанції.
Вказує, що справа взагалі не містить належних і допустимих доказів набуття ТОВ «УКРАЇНСЬКА АГРАРНО-ХІМІЧНА КОМПАНІЯ» прав іпотекодержателя на спірне нерухоме майно.
Суд апеляційної інстанції безпідставно послався на наказ Міністерства юстиції України від 08 жовтня 2021 року № 3587/5, відповідно до якого було скасовано рішення державного нотаріуса Хотинської державної нотаріальної контори Дністровського районного нотаріального округу Чернівецької області Мартинюк Є. Р. від 15 січня 2021 року № 56167762, від 22 травня 2021 року № 58287519, від 04 лютого 2021 року № 56462477, та рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Маматової В. В. 05 липня 2021 року №№ 59100531, 59100164, і приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуцевич О. О., у результаті яких спочатку за ОСОБА_2 , а потім за ОСОБА_1 , було зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 . Суд не врахував, що цей наказ було визнано протиправним та скасовано у межах цивільної справи № 752/30324/21.
Касаційна скарга представника ОСОБА_2 - адвоката Базалюк О. Ю., мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не дослідив та не надав правової оцінки обставинам вибуття права власності на спірну квартиру у ОСОБА_2 , яка належала йому з лютого 2008 року. Права іпотекодержателя між відповідачами переходили безпідставно, що не було враховано судом.
Крім того, вказує, що часткове погашення заборгованості не надає правових поручителю набути прав кредитора як за основним зобов'язанням, так і за договором іпотеки.
Посилається на відповідну судову практику Верховного Суду, яка не була врахована апеляційним судом.
Суд апеляційної інстанції не врахував, що ТОВ «УКРАЇНСЬКА АГРАРНО-ХІМІЧНА КОМПАНІЯ» набуло права іпотекодержателя без достатніх правових підстав, а тому відступлення такого права на користь ТОВ «ІНВЕСТКОММ» було незаконним.
Апеляційний суд помилково послався на наказ Міністерства юстиції України від 08 жовтня 2021 року № 3587/5, який було скасовано у межах справи № 752/30324/21, а також на висновки у справі № 910/2042/21, не дослідивши її належно, оскільки в ній не досліджувалися обставини правомірності набуття права власності на спірну квартиру ТОВ «ІНВЕСТКОММ», як на те помилково вказав суд.
Відзиви на касаційні скарги учасники справи до суду не подали.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 07 квітня 2025 року, після усунення недоліків касаційної скарги, поновлено заявнику строк на касаційне оскарження судового рішення, відкрито касаційне провадження у цій справі за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Артюхова Д. С. та витребувано цивільну справу із суду першої інстанції.
16 червня 2025 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 26 червня 2025 року, після усунення недоліків касаційної скарги, поновлено заявнику строк на касаційне оскарження судового рішення, відкрито касаційне провадження у цій справі за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Базалюк О. Ю. та витребувано цивільну справу із суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 19 березня 2026 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_2 набув право власності на квартиру АДРЕСА_2 , на підставі свідоцтва про право власності від 21 лютого 2008 року, виданого відповідно до наказу Головного управління житлового забезпечення від 09 лютого 2008 року № 251-С/КІ, зареєстрованого за № 45278 від 28 лютого 2008 року у реєстрову книгу № 525-35,
25 листопада 2013 року між ОСОБА_2 та ПАТ «БАНК «ЮНІСОН» було укладено кредитний договір № RА - 000837, відповідно до умов якого банк надав ОСОБА_2 кредит у розмірі 19 000 000 грн строком до 25 листопада 2023 року.
Як забезпечення зобов'язань за кредитним договором було укладено наступні договори іпотеки та поруки.
26 листопада 2013 року між ОСОБА_2 та ПАТ «БАНК «ЮНІСОН» було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Жуковською О.Р., зареєстрований в реєстрі за № 2644, за яким ОСОБА_2 передав в іпотеку банку квартиру № 1611.
25 листопада 2013 року між ТОВ «УКРАЇНСЬКА АГРАРНО-ХІМІЧНА КОМПАНІЯ» та ПАТ «БАНК «ЮНІСОН» було укладено договір поруки № RА -000837/S-1, за умовами якого ТОВ «УКРАЇНСЬКА АГРАРНО-ХІМІЧНА КОМПАНІЯ» виступило поручителем за зобов'язаннями ОСОБА_2 за Кредитним договором № RА - 000837.
26 липня 2019 року банк звернувся з листом-вимогою до поручителя ТОВ «УКРАЇНСЬКА АГРАРНО-ХІМІЧНА КОМПАНІЯ» про дострокове погашення кредитної заборгованості за договором від 25 листопада 2013 року у розмірі 5 044 576,43 грн, обґрунтовуючи наявністю станом на 25 липня 2019 у ОСОБА_2 заборгованості у розмірі 18 165 706,43 грн та звернення стягнення на предмет іпотеки, розташований за адресою: АДРЕСА_3 , вартістю 1 312 112,8 грн шляхом набуття банком права власності.
ТОВ «УКРАЇНСЬКА АГРАРНО-ХІМІЧНА КОМПАНІЯ», у зв'язку з перебуванням ПАТ «БАНК «ЮНІСОН» у стані ліквідації, перерахувало на рахунок Національного Банку України у рахунок погашення заборгованості залишок кредитної заборгованості у розмірі 5 044 576,43 грн.
Згідно з довідкою ПАТ «ЮНІСОН» від 29 липня 2019 року № 743/13 у ОСОБА_2 відсутня заборгованість за кредитним договором № RА - 000837.
Зазначені обставини були встановлені судовим рішенням Північного апеляційного господарського суду від 17 серпня 2022 року у справі №910/2042/21 за позовами ТОВ «ІНВЕСТКОММ», та ТОВ «УКРАЇНСЬКА АГРАРНО-ХІМІЧНА КОМПАНІЯ» до Міністерства юстиції України про визнання протиправними, скасування наказів та зобов'язання вчинити дії.
Також постановою Північного апеляційного господарського суду від 17 серпня 2022 у справі № 910/2042/21 встановлено, що ТОВ «УКРАЇНСЬКА АГРАРНО-ХІМІЧНА КОМПАНІЯ» станом на 29 липня 2019 року набуло прав іпотекодержателя у зв'язку з погашенням боргу позичальника, який існував на момент такого погашення.
У подальшому ТОВ «УКРАЇНСЬКА АГРАРНО-ХІМІЧНА КОМПАНІЯ» звернулось до державного реєстратора Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земельного водного фонду м. Києва «ПЛЕСО», м. Київ - Рашкова Андрія Георгійовича з заявою про вчинення реєстраційних дій та зміну іпотекодержателя.
Рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 47987701 від 29 липня 2019 року державного реєстратора Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земельного водного фонду м. Києва «ПЛЕСО», м. Київ - Рашкова Андрія Георгійовича було змінено іпотекодержателя за договором іпотеки від 26 листопада 2013 року з ПАТ «БАНК «ЮНІСОН» на ТОВ «УКРАЇНСЬКА АГРАРНО-ХІМІЧНА КОМПАНІЯ».
27 січня 2020 року між ТОВ «УКРАЇНСЬКА АГРАРНО-ХІМІЧНА КОМПАНІЯ» та ТОВ «ІНВЕСТКОММ» було укладено договір про відступлення прав вимоги за договором іпотеки, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським В. С., зареєстрованим в реєстрі за № 104, за яким ТОВ «УКРАЇНСЬКА АГРАРНО-ХІМІЧНА КОМПАНІЯ» передало ТОВ «ІНВЕСТКОММ» своє право іпотекодержателя за договором іпотеки від 26 листопада 2013 року та договору про відступлення прав вимоги від 27 січня 2020 року.
На підставі договору відступлення прав вимоги від 27 січня 2020 року, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським Валентином Сергійовичем було прийняте рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний помер: 50830222 від 27 січня 2020 року, яким у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно змінено іпотекодержателя з ТОВ «УКРАЇНСЬКА АГРАРНО-ХІМІЧНА КОМПАНІЯ» на ТОВ «ІНВЕСТКОММ».
17 березня 2020 року між ПАТ «Банк «ЮНІСОН» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «ЮНІСОН» Федорченком А. В., та МЕЛІГАНТ ГРУП ЛТД укладено договір про передачу залишкового майна («активів») у власність акціонера № 2/1 та Акт приймання-передачі залишкового майна, відповідно до якого банк передав, а акціонери прийняли у спільну часткову власність залишкове майно, до складу якого у тому числі входить заборгованість за кредитним договором, укладеним з ОСОБА_2 у розмірі 18 165 706,43 грн, оціночною вартістю 12 959 949,72 грн.
21 травня 2020 року на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: № 52317076 від 21 травня 2020 року приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тверської Інесси Володимирівни було здійснено державну реєстрацію на ТОВ «ІНВЕСТКОММ» у зв'язку із задоволенням вимог іпотекодержателя, шляхом набуття права власності на предмет іпотеки у порядку, передбаченому положеннями статті 37 Закону України «Про іпотеку».
Згідно з матеріалами реєстраційної справи, наданої приватним нотаріусом Тверською І. В., для реєстрації права власності було надано: заяву ТОВ «ІНВЕСТКОММ», дублікат договору іпотеки від 26 листопада 2013 року, що укладений між ПАТ «Банк «ЮНІСОН» та ОСОБА_2 , дублікат договору про внесення змін та доповнень № 1 до договору іпотеки, укладений між ПАТ «Банк «ЮНІСОН» та ОСОБА_2 , договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки, укладений між ТОВ «УКРАЇНСЬКА АГРАРНО-ХІМІЧНА КОМПАНІЯ» та ТОВ «ІНВЕСТКОММ», договір поруки № RА-000837/S-1 від 25 листопада 2013 року, укладений між ТОВ «УКРАЇНСЬКА АГРАРНО-ХІМІЧНА КОМПАНІЯ» та ПАТ «Банк «ЮНІСОН», договір про відступлення (купівлі-продажу) права вимоги від 27 січня 2020 року, укладений між ТОВ «УКХК» та ТОВ «ІНВЕСТКОММ», вимога, адресована ОСОБА_2 за вих. № 02-1 від 06березня 2020 року, відповідно до якої іпотекодержатель вимагав сплатити борг у розмірі 5 044 578,43 грн; довідка АТ «Укрпошта» № 33-П-4377/П-4486 від 21 квітня 2020 року, в якій зазначається що експрес відправлення на ім'я ОСОБА_2 надійшло 07 березня 2020 року до відділення та вручене адресату 23 березня 2020 року, а повідомлення про вручення направлено відправнику простим порядком без реєстрації супровідних документах; висновок про вартість майна; довідка № 743/13 від 29 липня 2019 року про те, що станом на 29 липня 2019 року кредитна заборгованість за кредитним договором, укладеним 25 листопада 2013 року погашена в повному обсязі, дана згода на зняття обтяження з майна, припинення іпотеки, зміни обтяжувача нерухомого майна, підписана Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «ЮНІСОН» Федорченко А. В.; довідка № 121 від 20 травня 2020 року, видана ТОВ «ІНВЕСТКОММ» про те, що ОСОБА_2 не було виконано зобов'язання за кредитним договором.
08 вересня 2020 року між ТОВ «ІНВЕСТКОММ», як власником квартири, та ТОВ «АГРАРНО-ХІМІЧНА КОМПАНІЯ» було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським В. С., зареєстрований в реєстрі за № 2387, на підставі якого ТОВ «ІНВЕСТКОММ» було передано квартиру в іпотеку ТОВ «АГРАРНО-ХІМІЧНА КОМПАНІЯ».
На підставі договору іпотеки від 08 вересня 2020 року, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським Валентином Сергійовичем були прийняті рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень:
- рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 54002117 від 10 вересня 2020 року, яким у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно внесено запис про іпотеку, іпотекодержателем є ТОВ «АГРАРНО-ХІМІЧНА КОМПАНІЯ»;
- рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 54002155 від 10 вересня 2020 року, яким у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно внесено запис про обтяження, обтяжувачем є ТОВ «АГРАРНО-ХІМІЧНА КОМПАНІЯ».
Крім того, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно також було внесено записи про іпотеку номер 3547492 від 26 листопада 2013 року та запис про заборону номер 13544502 від 26 листопада 2013 року, за якими іпотекодержателем та обтяжувачем є ТОВ «ІНВЕСТКОММ».
19 травня 2021 року державним нотаріусом Мартишок Єлизаветою Ремусівною Хотинської державної нотаріальної контори, Дністровського районного нотаріального округу, Чернівецької області були прийняті рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а саме:
- рішення № 58287519 від 19 травня 2021 року, яке внесене 25 червня 2021 року про припинення запису про іпотеку № 38125301;
- рішення № 58287519 від 19 травня 2021 року, яке внесене 25 червня 2021 року про припинення запису про іпотеку № 3547492;
- рішення № 56167762 від 15 січня 2021 року, яке внесене 25 червня 2021 року про припинення запису про обтяження № 38125267;
- рішення № 56167762 від 15 січня 2021 року, яке внесене 25 червня 2021 року про припинення запису про обтяження № 3544502.
25 червня 2021 року право власності на квартиру № 1611 перейшло до ОСОБА_1 на підставі договору дарування, укладеного ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мамотовою В. В., і зареєстрованого у реєстрі за № 259.
На підставі договору дарування, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мамотовою В. В. було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а саме: рішення № 58962179 від 25 червня 2021 року, яке внесене до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 25 червня 2021 року про реєстрацію права власності, запис № 42694705; рішення № 58962179 від 25 червня 2021 року, яке внесене 25 червня 2021 року про припинення права власності № 36569165.
На підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 59100164 від 05 липня 2021 року приватний нотаріус Гуцевич Олена Олександрівна, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ, було внесено відомості про обтяження відповідно до договору іпотеку, обтяжувач: ОСОБА_3 .
Зазначене рішення прийнято на підставі договору іпотеки від 05 липня 2021 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуцевич Оленою Олександрівною, зареєстрованого за № 552.
15 вересня 2021 року за скаргою державного нотаріуса Хотинської державної нотаріальної контори Мартинюк Є.Р., на підставі наказу Міністерства юстиції України № 3275/5 було скасовано рішення від 15 січня 2021 року № 56167762, від 22 травня 2021 року № 58287519.
За скаргою ТОВ «ІНВЕСТКОММ» від 01 липня 2021 року, на підставі наказу № 3587/5 від 08 жовтня 2021 року Міністерства юстиції України було скасовано рішення державного нотаріуса Хотинської державної нотаріальної контори Дністровського районного нотаріального округу Чернівецької області Мартинюк Є. Р. від 15 січня 2021 року № 56167762, від 22 травня 2021 року № 58287519, від 04 лютого 2021 року № 56462477, та рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Маматовою Вікторією Валеріївною 05 липня 2021 року № № 59100531, 59100164, і приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуцевич О. О.
Довідка ПАТ «Банк «ЮНІСОН» від 29 липня 2019 року № 743/13, підписана Уповноваженим Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «ЮНІСОН», яка стала підставою для реєстрації переходу прав Іпотекодержателя за ТОВ «УКРАЇНСЬКА АГРАРНО-ХІМІЧНА КОМПАНІЯ», була відкликана відповідно до довідки від 11 вересня 2019 року № 848/1/13 за підписом Уповноваженою особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «ЮНІСОН» Федорченко А. В., у зв'язку зі скасуванням на підставі наказу Міністерства юстиції України від 16 серпня 2019 року державної реєстрації за ПАТ «Банк «ЮНІСОН» права власності на квартиру АДРЕСА_4 , яка була здійснена державним реєстратором Рашковим А. Г. 25 липня 2019 року у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором від 25 листопада 2013 року RA-000837 у сумі 13 121 128 грн та відновлення кредитної заборгованості.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень представник ОСОБА_1 - адвокат Артюхов Д. С., вказує неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зокрема застосування судом апеляційної інстанцій норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 07 серпня 2018 року у справі № 910/22259/17, від 02 липня 2019 року у справі № 910/11247/18, 03 грудня 2019 року у справі № 910/5001/19, від 24 грудня 2019 року у справі № 910/5016/19, від 16 січня 2020 року у справі № 910/5000/19, від 22 січня 2020 року у справі № 910/4997/19, від 23 вересня 2020 року у справі № 759/17152/16, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень представник ОСОБА_2 - адвокат Базалюк О. Ю., вказує неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 27 лютого 2018 року у справі № 910/14109/17, від 12 червня 2018 року у справі № 910/21034/17, від 02 липня 2019 року у справі № 910/11247/18, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Касаційні скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Артюхова Д. С., та представника ОСОБА_2 - адвоката Базалюк О. Ю., підлягають частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону судове рішення суду апеляційної інстанції не відповідає.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).
Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відтак зазначена норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес.
Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.
При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Отже, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.
Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в статті 16 ЦК України.
Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.
Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (статті 8, 9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема статтею 16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.
Такий правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 12 червня 2013 року в справі № 6-32цс13.
У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства, які є конституційними гарантіями права на судовий захист.
Згідно із пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Порушенням вважається такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23)).
Розглядаючи справу, суд має з'ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (подібний висновок викладений у пунктах 6.6., 6.7 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19).
Тлумачення норм процесуального права, а також статей 4, 15, 16 ЦК України дає підстави стверджувати, що захисту в суді підлягає не будь-яке право особи, а саме порушене.
Звертаючись до суду з позовом, особа повинна довести як те, що її права були дійсно порушеними, так і особу, яка їх порушила.
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Відповідно до статті 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Скасовуючи рішення першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції виходив із того, що права останньої не порушені, оскільки як вона, так і попередній власник спірного майна - ОСОБА_2 , набули права власності на спірну квартиру, яка належить ТОВ «ІНВЕСТКОММ», незаконно, оскільки за скаргою ТОВ «ІНВЕСТКОММ» від 01 липня 2021 року, на підставі наказу Міністерства юстиції України від 08 жовтня 2021 року № 3587/5 було визнано незаконним та скасовано рішення про реєстрацію права власності на спірне майно за ОСОБА_2 , який у подальшому подарував його ОСОБА_1 .
Апеляційний суд вказав, що висновок суду першої інстанції про те, що договір дарування квартири, за яким ОСОБА_1 стала власником спірної квартири не визнаний недійсним і є правомірним, є помилковим, оскільки право власності набуте у незаконний спосіб на підставі незаконної, скасованої Міністерством юстиції України реєстрації, тому є нікчемним в силу закону, а вимоги зазначеного власника є сумнівними та незаконними.
Проте, з такими висновками суду апеляційної інстанції погодитися не можна.
Так, наказ Міністерства юстиції України від 08 жовтня 2021 року № 3587/5, який апеляційний суд взяв за основу та, фактично, не перевіряв доводів позовної заяви по суті, був предметом судового оскарження у справі № 752/30324/21 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ІНВЕСТКОММ» та Міністерства юстиції про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 27 жовтня 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 08 жовтня 2021 року № 3587/5.
Постановою Київського апеляційного суду від 11 квітня 2023 року рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 27 жовтня 2022 року скасовано і ухвалено нове, яким відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Постановою Великої Палати Верховного Суду Постанову від 24 квітня 2024 року постанову Київського апеляційного суду від 11 квітня 2023 року скасовано.
Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 27 жовтня 2022 року залишено в силі (провадження № 14-125цс23).
На час постановлення апеляційним судом судового рішення вже були наявними преюдиційні судові рішення про те, що наказ Міністерства юстиції України скасовано.
Отже, суд апеляційної інстанції, вказуючи, що права позивача не порушені та відмовляючи у задоволенні її позову з цієї підстави, послався на наказ Міністерства юстиції України від 08 жовтня 2021 року № 3587/5, який вже було скасовано.
При цьому, позовні вимоги ОСОБА_1 по суті спору апеляційний суд не переглядав, доводів не аналізував та не робив відповідних правових висновків, відмовивши у задоволенні позову через те, що у останньої не було реальних підстав захищати свої права у суді. З огляду на це та вимоги статті 400 ЦПК Украєни Верховний Суд не може давати оцінку спірним правовідносинам по суті.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу.
Оскільки суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості під час розгляду справи в касаційному порядку встановлювати нові обставини або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, суд апеляційної інстанції не забезпечив повного та всебічного розгляду справи, то усунути вказані недоліки розгляду справи на стадії касаційного перегляду неможливо, тому справу необхідно передати на новий розгляд до апеляційного суду.
Керуючись статтями 400, 402, 409, 411, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,
Касаційні скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Артюхова Дмитра Сергійовича, та представника ОСОБА_2 - адвоката Базалюк Ольги Юріївни, задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного суду від 04 грудня 2024 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді:Д. Д. Луспеник І. Ю. Гулейков Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець Ю. В. Черняк