8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"13" травня 2026 р. м. ХарківСправа № 922/5341/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Аюпової Р.М.
при секретарі судового засідання Задорожний К.О.
розглянувши матеріали скарги Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на дії (бездіяльність) державного виконавця (вх. № 9033 від 15.04.2026) по справі
за позовом Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (код ЄДРПОУ 24584661, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3) в особі філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" (місцезнаходження: 30100, Хмельницька обл., м. Нетішин, вул. Енергетиків, буд.20, код ЄДРПОУ 21313677)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківенергоремонт" (вул. Сіриківська, буд. 1, м. Харків, 61017; код ЄДРПОУ 32832085)
про стягнення коштів у розмірі 521 040, 00 грн
за участю представників:
скаржника - Романова К.С.;
інші учасники - не з'явились.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 14.03.2024 по справі №922/5341/23 повністю задоволено позовні вимоги Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", в особі філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція", до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківенергоремонт" та з відповідача присуджено до стягнення на користь позивача передбачені додатковою угодою №4 від 08.06.2023 штрафні санкції в розмірі 521 040, 00 грн за порушення строків виконання робіт за Договором від 05.11.2021 № 1-124-01-21-16140; витрати зі сплати судового збору в розмірі 6 252, 48 грн.
15.04.2024 на виконання вищевказаного рішення був виданий відповідний наказ.
15.04.2026 до Господарського суду Харківської області звернулось Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" зі скаргою на дії (бездіяльність) державного виконавця (вх. № 9033), в якій просить суд:
- Визнати протиправною бездіяльність заступника начальника Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Кріт Анни Вікторівни у виконавчому провадженні НОМЕР_3.
- Зобов'язати заступника начальника Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Кріт Анну Вікторівну у виконавчому провадженні НОМЕР_3 здійснити необхідні виконавчі дії у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом та ЗУ «Про виконавче провадження».
Скарга мотивована тим, що, на думку скаржника, державним виконавцем всупереч ЗУ «Про виконавче провадження» та постанові начальника відділу про результати перевірки законності виконавчого провадження не вжито всіх можливих, передбачених законом, заходів для примусового виконання судового наказу Господарського суду Харківської області № 924/484/24. Станом на момент написання скарги державним виконавцем так і не направлено до суду подання щодо тимчасового обмеження боржника/керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України. Перевірка щодо виявлення рахунків боржника та перевірка виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника проводились з порушенням строків, встановлених ч. 8 ст. 48 ЗУ «Про виконавче провадження». Всупереч ст. 75 ЗУ «Про виконавче провадження» державним виконавцем не було притягнуто до відповідальності боржника за невиконання без поважних причин рішення суду та не було винесено постанови про накладення штрафу на боржника. Також державним виконавцем попри виявлення рухомого майна у боржника, в порушення ч. 3 ст. 36 ЗУ «Про виконавче провадження» станом на момент написання скарги не було винесено постанову про розшук та арешт відповідного майна боржника, з подальшим описом та реалізацією з метою зарахування коштів в загальний розмір заборгованості. Отже, матеріали виконавчого провадження, за твердженням скаржника, не підтверджують, що виконавцем було вжито усіх можливих заходів щодо розшуку коштів та майна боржника, що і стало підставою для звернення стягувача до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.04.2026, у зв'язку з відпусткою судді Кухар Н.М., для розгляду скарги АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" визначено суддю Аюпову Р.М.
Ухвалою господарського суду від 16.04.2026 прийнято скаргу АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на дії (бездіяльність) державного виконавця (вх. № 9033 від 15.04.2026) до розгляду. Розгляд призначено на 29.04.2026 о 14:00 год. Зобов'язано заступника начальника Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Кріт А.В. надати суду належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження НОМЕР_3, для долучення до матеріалів справи та відзив на скаргу.
Враховуючи невиконання виконавцем вимог ухвали суду від 16.04.2026, розгляд скарги відкладався на 13.05.2026 о 14:15 год.
11.05.2026 Холодногірсько-Новобаварським відділом державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надано до суду відзив на скаргу (вх. № 11295), в якій проти доводів скарги заперечував та просив суд відмовити в її задоволенні. Також виконавцем надані до суду матеріали виконавчого провадження № НОМЕР_3.
У судовому засіданні 13.05.2026 представник скаржника підтримав доводи скарги та наполягав на її задоволенні.
Представники боржника та ВДВС у судове засідання не з'явились. Про розгляд скарги повідомлені належним чином.
Розглянувши подану скаргу, дослідивши матеріали справи та докази, надані в обґрунтування скарги, заслухавши пояснення скаржника, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Згідно зі ст. 232 ГПК України судовими рішеннями є: ухвали; рішення; постанови; судові накази.
Згідно з ч. 3 ст. 327 ГПК України наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.
Згідно ст. 339 ГПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Згідно ст. 340 ГПК України, скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Про подання скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного дня після її надходження до суду.
Відповідно до ст. 342 ГПК України, скарга розглядається у двадцятиденний строк з дня прийняття її до розгляду у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. У виняткових випадках для належної підготовки справи до розгляду цей строк може бути продовжений не більше ніж на двадцять днів за вмотивованим клопотанням однієї зі сторін або за ініціативою суду. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Як свідчать матеріали скарги, 10.05.2024 постановою головного державного виконавця Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Тарасовою Н.С. було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_3 з виконання наказу Господарського суду Харківської області від 15.04.2024 у справі № 922/5341/23 про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Харківенергоремонт» на користь державного підприємства «НАЕК «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Хмельницька АЕС» передбачені додатковою угодою № 4 від 08.06.2023 штрафні санкції в розмірі 521 040, 00 грн за порушення строку в виконання робіт та витрати зі сплати судового збору в розмірі 6 252, 48 грн.
17.05.2024 державним виконавцем винесено постанови про відкриття виконавчого провадження ВП НОМЕР_4.
26.06.2024 державним виконавцем винесено постанови про відкриття виконавчого провадження ВП НОМЕР_5.
В рамках зведеного виконавчого провадження були здійснені наступні виконавчі дії:
15.05.2024 державним виконавцем відділу на підставі ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про арешт майна боржника.
Виконавцем неодноразово до банківських установ надсилались платіжні вимоги для списання грошових коштів, що містяться на рахунках боржника.
Згідно з відповіддю на запит МВС боржнику на праві власності належить транспортний засіб, а саме: MITSUBISHI, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 .
15.05.2024 постановою державного виконавця транспортний засіб, а саме: MITSUBISHI, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 , оголошено у розшук.
15.05.2024 державним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на кошти на рахунках боржника.
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек, встановлено, що інформація про майно відсутня.
Виходом державного виконавця встановлено, що за даною адресою боржник не знаходиться, майновий стан перевірити неможливо.
Державним виконавцем здійснено запит до організацій та установ, що мають право здійснювати реєстрацію майна.
Згідно відповідей організацій та установ, будь-яке майно, що належить боржнику відсутнє.
07.05.2026 державним виконавцем до Господарського суду Харківської області направлено подання про тимчасове обмеження виїзду з України боржника/керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України.
Отже, як вказує державний виконавець, ним вживаються усі заходи для повного, фактичного виконання рішення суду, відповідно до вимог ЗУ «Про виконавче провадження».
Суд вважає за необхідне зазначити, що у судовому засіданні 13.05.2026 стягувач (скаржник) підтвердив, що державним виконавцем в рамках виконання наказу господарського суду від 15.04.2024 у справі № 922/5341/23 здійснені виконавчі заходи, які стали підставою звернення скаржника до суду з даною скаргою, натомість скаржник наполягає на задоволенні скарги, оскільки вважає, що в подальшому виконавцем можуть бути не виконані всі виконавчі дії у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом та ЗУ «Про виконавче провадження».
Надаючи правову кваліфікацію доводам скарги, суд виходить з наступного.
Згідно зі ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Однією із основних засад судочинства, передбачених ст. 129 Конституції України, є обов'язковість судового рішення.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України "Про виконавче провадження".
Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (рішення) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» визначені обов'язки виконавців. Так, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.
Згідно з ч. 1, 4, 5 ст. 19 ЗУ «Про виконавче провадження», сторони виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом. Сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи. Боржник зобов'язаний, зокрема, утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; своєчасно з'являтися на вимогу виконавця. Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.
При цьому суд зауважує, що обов'язки та повноваження державного виконавця щодо виконання наказу Господарського суду Харківської області від 15.04.2024 у справі № 922/5341/23 передбачені та визначені Законом України "Про виконавче провадження", та господарський суд не може зобов'язувати державного виконавця вчиняти дії, які й так в силу закону входять до його компетенції.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, наведеною у постанові від 14.10.2024 у справі № 910/10222/22, для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов'язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно з ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 339-1, ч. 1 ст. 340 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права. Скарга подається стороною виконавчого провадження до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Відповідно до ч. 3 ст. 343 ГПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Отже, дослідивши матеріали скарги та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що скаржником не доведена бездіяльність державного виконавця Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у виконавчому провадженні НОМЕР_3, а отже суд дійшов висновку щодо безпідставності та необґрунтованості поданої стягувачем скарги, у зв'язку з чим у її задоволенні слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 232, 234, 342, 343 ГПК України, суд
У задоволенні скарги Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на дії (бездіяльність) державного виконавця (вх. № 9033 від 15.04.2026) - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені ст. 256, 257 ГПК України.
Повна ухвала складена та підписана 18.05.2026.
Суддя Аюпова Р.М.
справа № 922/5341/23