8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41
12 травня 2026 року м. ХарківСправа № 922/3793/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Аріт К.В.
при секретарі судового засідання Христенко І.С.
розглянувши заяву відповідача про відстрочення виконання рішення суду (вх.№10486 від 01.05.2026) у справі
за позовом Фізичної особи-підприємця Мартинюк Максима Андрійовича, м.Харків (адреса: АДРЕСА_1 )
до Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м.Харків
про стягнення 253730,00 грн збитків
за участю представників:
позивача - Космацька В.В. (адвокат, ордер ВІ № 1394198 від 05.05.2026);
відповідача - Братушка Г.І. (самопредставництво).
В провадженні Господарського суду Харківської області знаходилась справа №922/3793/25 за позовом Фізичної особи-підприємця Мартинюка Максима Андрійовича до Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" про відшкодування збитків у сумі 253730,00 грн та витрат на проведення незалежної експертизи у сумі 14400,00 грн.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 20.01.2026 року позов задоволено повністю, стягнуто з Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" на користь Фізичної особи-підприємця Мартинюка Максима Андрійовича завдані матеріальні збитки у сумі 253730,00 грн, витрати на проведення незалежної цінової експертизи пошкодженого майна у сумі 14400,00 грн, а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн та 3217,56 грн судового збору.
25.02.2026 матеріали справи направлено до Східного апеляційного господарського суду.
01.05.2026 представник відповідача подав до суду заяву про відстрочення виконання рішення суду (вх. № 10486), у якій просить суд відстрочити виконання рішення на один рік: з дня ухвалення постанови Східного апеляційного господарського суду від 21.04.2026 до 21.04.2027.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.05.2026 заяву відповідача про відстрочення виконання рішення суду (вх. № 10486) прийнято до розгляду та призначено її розгляд в удовому засіданні на 12.05.2026 року.
05.05.2026 представник стягувача подав до суду клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. № 8796).
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.05.2026 року задоволено клопотання стягувача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
11.05.2026 року представник стягувача надав до суду заперечення на заяву КП «Харківські теплові мережі» про відстрочення виконання рішення суду у справі 922/3793/25 (вх.№11241).
Обґрунтовуючи свої заперечення, стягувач зазначав, що підстави для задоволення заяви Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" про відстрочення виконання судового рішення відсутні, оскільки посилання відповідача на важкий фінансовий стан за змістом статті 331 ГПК України не може вважатися тією виключною обставиною, що може слугувати підставою для відстрочення виконання рішення. Крім того, докази на підтвердження вказаних обставин сформовані на бланках КП «Харківські теплові мережі» самим же підприємством без долучення інших первинних документів, які підтверджували б зазначені цифри (розміри) заборгованості та відповідали критеріям, характерним для доказів, а саме належності, допустимості та достовірності.
Позивач зазначав, що надання відстрочки буде порушувати майнові інтереси позивача внаслідок надзвичайно тривалого перенесення терміну виконання зобов'язання відповідача у спірних правовідносинах, крім того, довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, а рішення набуде ознак довготривалого невиконання.
У судовому засіданні 12.05.2026 представник стягувача заперечував проти задоволення заяви про відстрочення виконання судового рішення.
Представник боржника у судовому засіданні 12.05.2026 підтримував заяву про відстрочення виконання судового рішення.
Розглянувши заяву (вх.№10486 від 01.05.2026) представника Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" про відстрочення виконання судового рішення, суд виходить з наступного.
В обґрунтування заяви про відстрочення виконання судового рішення представник заявника посилається на важкий фінансовий стан Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", який виник зокрема внаслідок значного збільшення заборгованості споживачів за теплову енергію в період воєнного стану (станом на 01.02.2022 загальна сума заборгованості споживачів за теплову енергію складала 5,3 млрд грн, у тому числі населення 4,5 млрд грн, то станом на 01.03.2022 загальна сума заборгованості споживачів за спожиту теплову енергію складає 10,2 млрд грн, у тому числі населення - 8,9 млрд грн, бюджетних установ - 57,0 млн грн, госпрозрахункових підприємств - 928,2 млн грн, заборгованість місцевого та державного бюджету з компенсації пільг - 87,5 млн грн.), накопичення величезної бюджетної заборгованості з різниці в тарифах, знищення майна підприємства в результаті бойових дій, вилучення частини обігових коштів внаслідок запровадження спеціальної системи розрахунків за постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.2022 № 812; обмеження впливу відповідача на стан розрахунків населення внаслідок дії постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану»; обмеження нарахувань Відповідачем вартості комунальних послуг рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 08.06.2022 №163 «Про деякі питання оплати житлово-комунальних та транспортних послуг в умовах воєнного стану»; невідповідності структури тарифів на теплову енергію реальним витратам Відповідача в умовах дії мораторію на їх підвищення згідно з Законом № 2479; відсутності компенсації різниці в тарифах на теплову енергію у зв'язку із запровадженням мораторію на їх підвищення Законом № 2479; відсутності компенсації витрат та/або втрат, понесених внаслідок воєнних дій, витрат на ремонт пошкоджених виробничих потужностей, втрат від зниження рівня розрахунків, що утворилися за періоди з 01.02.2022, відповідно до ст.2 Закону №2479. За таких підстав заявник наголошує, що в умовах військової агресії Російської Федерації та постійних обстрілів об'єктів критичної інфраструктури майже всі кошти підприємства спрямовуються на забезпечення відновлення та сталої роботи обладнання для забезпечення споживачів послугами з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, натомість негайне виконання рішення суду у справі № 922/3793/25 може привести до неможливості виконання відновлювальних та ремонтних робіт у зв'язку з нестачею коштів, що в остаточному підсумку може привести до ненадання цих послуг.
На теперішній час існує величезна заборгованість з різниці в тарифах, що підлягає компенсації з державного бюджету, у зв'язку із встановленням тарифів на теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води для окремих категорій споживачів («населення», «бюджетні організації») нижче економічно обґрунтованих. Так, територіальною комісією з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах, утвореною Харківською обласною військовою адміністрацією, для реалізації положень Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» від 03.11.2016 № 1730-VIII з урахуванням змін, внесених Законом України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування», за період з 01.06.2021 по 31.12.2025 для КП «Харківські теплові мережі» узгоджено різницю в тарифах на теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води на загальну суму 16,9 млрд грн, яка на сьогоднішній день не відшкодована.
Заявник посилається на важкий фінансовий стан підприємства, де станом на 31.12.2025 сума збитків становить 12,6 млрд грн, посилаючись на баланс підприємства.
Від початку повномасштабної агресії Російської Федерації, через активні бойові дії та обстріли території міста Харкова, в тому числі об'єктів критичної інфраструктури, було пошкоджено понад 177 об'єктів підприємства, у тому числі об'єкти критичної інфраструктури. Зокрема неодноразово були пошкоджені ТЕЦ-3, ТЕЦ-4, 44 котельні, 46 центральних теплових пунктів, 7 індивідуальних теплових пунктів, 3 насосні станції, понад 20 км теплових мереж, 5 адміністративних будівель та ін., які знаходяться у господарському віданні підприємства. За попередніми підрахунками вартість пошкодженого майна сягає 2 млрд гривень. Тому KП «Харківські теплові мережі» у першу чергу необхідно вирішувати питання ліквідації наслідків обстрілів, відновлення об'єктів теплопостачання та надання послуг. З метою децентралізації системи теплопостачання та забезпечення споживачів послугами з постачання теплової енергії та гарячої води підприємство закуповує та встановлює модульні котельні, які потребують значних грошових вкладень.
Таким чином, боржник просить відстрочити виконання рішення Господарського суду Харківської області від 20.01.2026 у справі № 922/3793/25 на один рік з дня ухвалення постанови Східного апеляційного господарського суду від 21.04.2026 до 21.04.2027.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Виконання судового рішення є важливою стадією судового процесу у контексті забезпечення міжнародних демократичних стандартів щодо дотримання закріпленого у статті 8 Конституції України принципу верховенства права.
Відповідно до частини 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Згідно з положеннями чч. 1, 3 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Таким чином, законодавець у будь-якому випадку пов'язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, виключними обставинами, що ускладнюють виконання судового рішення.
Тобто, підставою для відстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк, встановлений судом.
Питання про відстрочення (розстрочення) виконання рішення суду господарські суди мають вирішувати із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення (подібний висновок наведено в п.4.12 постанови Верховного Суду від 21.01.2020 року у справі №910/1180/19).
У той же час, відстрочка виконання рішення означає перенесення його виконання на інший час.
Водночас, відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. При цьому, саме відстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа заборгованості за відповідними правовідносинами є незмінною.
Тобто, відстрочення виконання судового рішення не змінює цивільне або господарське зобов'язання, у тому числі в частині строків його виконання.
Натомість, таке відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом.
За висновками Конституційного Суду України, викладеними в рішенні від 26.06.2013 року №5-пр/2013 у справі №1-7/2013 підставою для застосування відстрочки виконання судового рішення є наявність об'єктивних обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення в установлені процесуальним законодавством строки. Зокрема, до таких обставин належать скрутне матеріальне становище боржника, наявність загрози банкрутства юридичної особи боржника, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.
Наведений правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.07.2025 у cправі №910/9798/24.
Відстрочення означає виконання рішення у строк, встановлений господарським судом, з певним інтервалом у часі, але не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, що узгоджується зі змістом ч.5 ст. 331 ГПК України.
Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Обставини, які зумовлюють надання відстрочки виконання рішення суду повинні бути об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Отже, питання щодо надання відстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.
Розглянувши матеріали справи, суд зазначає, що доводи заявника підтверджені наявними у матеріалах справи документами, зокрема, балансом (звіт про фінансовий стан) на 31.12.2025, витягом з наказу Міністерства енергетики України від 15.07.2024 року № 259 Про визнання підприємства паливно- енергетичного комплексу критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період (Протокол № 30), довідкою про заборгованість за теплову енергію, довідка про кількість теплової енергії, відпущеної КП Харківські теплові мережі споживачам за 2025 рік.
Відповідно до довідки про заборгованість за спожиту теплову енергію станом на 01.02.2022, загальна сума заборгованості споживачів за теплову енергію складала 5, 3 млрд.грн, у тому числі населення 4, 5млрд.грн, станом на 01.03.2026 загальна сума заборгованості споживачів за спожиту теплову енергію складає 10,2млрд.грн, у тому числі населення 8,9 млрд.грн, бюджетних установ 57,0 млн. грн, госпрозрахункових підприємств 928,2 млн.грн, заборгованість місцевого та державного бюджету з компенсації пільг 87,5 млн.грн.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який є продовженим до теперішнього часу.
Згідно із Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджених Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 із змінами, Харківська територіальна громада увійшла до означеного переліку.
З початком введення в Україні воєнного стану Харківська територіальна громада, на території якої розташовано Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" з перших днів знаходилась в зоні активних бойових дій.
Підприємство боржника належить до комунальної власності територіальної громади міста Харкова та відповідно до мети діяльності, передбаченої Статутом, забезпечує задоволення суспільних потреб населення, підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності у якісній тепловій енергії при найменших витратах. Предметом статутної діяльності КП "Харківські теплові мережі" та відповідно основними видами господарської діяльності підприємства є виробництво, транспортування, розподіл та реалізація теплової енергії усім групам споживачів за тарифами, що регулюються відповідно до чинного законодавства.
Фінансування господарської діяльності КП "Харківські теплові мережі" здійснюється за рахунок платежів від надання послуг з постачання теплової енергії та гарячої води населенню, підприємствам, установам і організаціям.
Незадовільний фінансовий стан боржника підтверджується балансом підприємства станом на 31.12.2025, відповідно до якого сума збитків становить 12,6 млрд грн.
Відповідач посилається на те, що враховуючи тяжкий фінансовий стан підприємства, постійні обстріли об'єктів відповідача, негайне виконання рішення Господарського суду Харківської області у справі унеможливить своєчасне відновлення об'єктів критичної інфраструктури внаслідок їх руйнування через обстріли.
Зокрема, від початку повномасштабної агресії Російської Федерації, через активні бойові дії та обстріли території міста Харкова, в тому числі об'єктів критичної інфраструктури, було пошкоджено понад 177 об'єктів підприємства, у тому числі об'єкти критичної інфраструктури. Зокрема неодноразово були пошкоджені ТЕЦ-3, ТЕЦ-4, 44 котельні, 46 центральних теплових пунктів, 7 індивідуальних теплових пунктів, 3 насосні станції, понад 20 км теплових мереж, 5 адміністративних будівель та ін., які знаходяться у господарському віданні підприємства. За попередніми підрахунками вартість пошкодженого майна сягає 2 млрд гривень. Тому KП «Харківські теплові мережі» у першу чергу необхідно вирішувати питання ліквідації наслідків обстрілів, відновлення об'єктів теплопостачання та надання послуг. З метою децентралізації системи теплопостачання та забезпечення споживачів послугами з постачання теплової енергії та гарячої води підприємство закуповує та встановлює модульні котельні, які потребують значних грошових вкладень.
Також, постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану" до припинення чи скасування воєнного стану в Україні заборонено нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/ або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги; припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх не оплати або оплати не в повному обсязі.
Виконавчий комітет Харківської міської ради рішенням від 08.06.2022 №163 "Про деякі питання оплати житлово-комунальних та транспортних послуг в умовах воєнного стану" зобов'язав комунальні підприємства, які надають житлово-комунальні послуги на території міста Харкова, здійснити заходи щодо припинення стягнення плати за надані послуги фізичним особам громадянам України - споживачам за теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води за період з 24.02.2022 до 31.05.2022 включно.
Виходячи з обставин даної справи, суд зазначає, що негайне стягнення коштів з відповідача навіть якщо і може забезпечити виконання рішення у даній справі, однак, з великою вірогідністю не буде сприяти ефективному відновленню та може порушити господарську діяльність боржника, яка направлена на забезпечення вирішення соціально важливих питань населення та відновлення нормального життя людей в найбільш постраждалих від військової агресії районах України, або зможе призвести до банкрутства підприємства боржника, що також не бути сприяти можливості виконання рішення у справі.
Інститут відстрочення судового рішення існує як раз для того, щоб з урахуванням фінансового стану боржника та стягувача, пропорційності їх інтересів, об'єктивності та винятковості обставин, що ускладнюють або виключають можливість негайного виконання судового рішення, надати можливість боржнику виконати свій обов'язок не ставши при цьому банкрутом у силу тих скрутних обставин, які наразі виникли через війну.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" від 29.07.2022 №2479-IX, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, забороняється підвищення для всіх категорій споживачів тарифів на теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання) і послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.
З 27.07.2023 дія мораторію згідно з частиною 1 статті 1 Закону №2479 зберігається щодо підвищення тарифів на теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання) для населення, послуги з постачання теплової енергії для населення та постачання гарячої води для населення.
Відповідач застосовує тарифи з урахуванням вказаного законодавчого обмеження.
Предметом статутної діяльності КП "Харківські теплові мережі" та відповідно основними видами господарської діяльності підприємства є виробництво, транспортування, розподіл та реалізація теплової енергії усім групам споживачів за тарифами, що регулюються відповідно до чинного законодавства.
Відповідач в тяжких умовах воєнного стану виконує вкрай важливу роль у життєдіяльності міста Харкова та частини населених пунктів Харківської області, забезпечуючи життєво необхідними послугами з постачання теплової енергії та гарячої води об'єкти соціальної сфери, сфери охорони здоров'я, військові об'єкти, житлові будинки, суб'єктів господарювання.
Поряд з цим, відповідач продовжує здійснювати господарську діяльність саме в зоні активних бойових дій та зазнав значної шкоди внаслідок руйнування об'єктів енергетичної інфраструктури та необхідність їх відновлення для забезпечення життєдіяльності міста Харкова. Разом з тим, на підставі постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу щодо особливостей постачання природного газу виробникам теплової енергії та бюджетним установам" від 19.07.2022 № 812 (із змінами та доповненнями), починаючи з вересня 2023 року всі кошти, які надійшли до КП "Харківські теплові мережі" від споживачів у вигляді плати за теплову енергію та послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, через відкриті у органах Казначейства небюджетні рахунки щоденно перераховуються органами Казначейства о 17-й годині згідно з таким розподілом: 65 відсотків на небюджетний рахунок ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", відкритий в органі Казначейства; 35 відсотків - на небюджетний рахунок підприємства, відкритий в органах Казначейства для проведення платежів.
Тобто тільки 35% коштів, що надійшли від споживачів, підприємство відповідача може використовувати на власні потреби: виплату заробітної плати, сплату податків та обов'язкових платежів, ремонтні роботи та роботи з ліквідації наслідків руйнування генеруючого та мережного обладнання, спричинених ракетними обстрілами, здійснювати розрахунки за енергоносії, воду, використані матеріали тощо.
В умовах військової агресії Російської Федерації та постійних обстрілів об'єктів критичної інфраструктури майже всі кошти підприємства спрямовуються на забезпечення відновлення та сталої роботи обладнання для забезпечення споживачів послугами з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.
Відтак, суд зазначає, що відповідачем надано достатні докази та наведено переконливі аргументи, які свідчать, що його фінансовий стан і зазначені у заяві обставини ускладнюють негайне виконання рішення у цій справі.
При цьому, суд відхиляє заперечення стягувача щодо ненадання боржником належних доказів на підтвердження скрутного фінансового стану, скільки вказані обставини спростовуються викладеним вище.
Вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
При цьому, надання відстрочки не звільняє від виконання судового рішення і спрямоване на зменшення негативних наслідків для боржника при одночасному досягненні інтересу для кредитора, оскільки сприяє в повному обсязі виконанню судового рішення.
Матеріали справи не містять та стягувачем не надано суду будь-яких доказів того, що у випадку надання відстрочки, він зазнає збитків або це іншим чином негативно позначиться на можливості ведення ним власної діяльності.
На думку суду, заходи з примусового виконання рішення не призведуть до його реального та швидкого виконання в натурі, а лише погіршать і без того скрутне майнове становище підприємства та створять реальну загрозу повного зупинення виробничої діяльності, з доведенням до стану банкрутства.
Суд звертає увагу на те, що надання відстрочки виконання рішення є виключним заходом, який має застосовуватись лише за наявності поважних причин та при найменшій шкоді кредитору.
При цьому, затримка у виконанні рішення не повинна надто тривалою та бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається п. 1 ст. 6 Конвенції (див. рішення у справі «Іммобільяре Саффі проти Італії», заява №22774/93, п. 74, ЄСПЛ 1999-V). За практикою Суду в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення п. 1 ст. 6 Конвенції (див. «Корнілов та інші проти України», заява №36575/02, ухвала від 7 жовтня 2003 року; тривалість виконання - вісім місяців). І навіть, два роки та сім місяців, не визнавались надмірними і не розглядалися, як такі, що суперечить вимогам розумного строку, передбаченого ст. 6 Конвенції (див. ухвалу від 17 вересня 2002 року у справі «Крапивницький та інші проти України», заява №60858/00). Отже, для з'ясування обставин чи є період виконання рішення надмірно тривалим, варто звернути увагу на особливі обставини кожної справи.
Суд вважає, що відстрочка виконання рішення для боржника в даному випадку не є інструментом ухилення від виконання рішення, боржник лише намагається через існування певних обставин, які таке виконання ускладнюють, забезпечити повне виконання рішення та остаточне погашення заборгованості перед стягувачем.
У даній справі відстрочка виконання рішення суду здійснюється з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника, а також з метою недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора. Тобто, справедливий баланс інтересів сторін у цій справі дотриманий.
На думку суду, відстрочення виконання рішення суду не порушить баланс інтересів сторін, оскільки підприємство відповідача з самого початку військової агресії знаходилося поблизу зони проведення активних воєнних дій, що є загальновідомим фактом, відповідачу завдана значна шкода і має місце втрата потужностей.
Дійсно військова агресія проти України та правовий режим військового стану в країні однаково негативно впливають на обидві сторони цього спору, однак відповідач свою заяву про відстрочення обґрунтовував конкретними обставинами, зокрема тим, що він тривалий час здійснював та продовжує здійснювати господарську діяльність поблизу зони активних бойових дій та зазнав значної шкоди внаслідок руйнування приміщень товариства і втрату потужностей.
За таких обставин, у справі, яка розглядається, відповідачем надано достатні докази та наведено переконливі аргументи, які свідчать, що зазначені у заяві обставини ускладнюють негайне виконання рішення у цій справі з урахуванням соціально важливої діяльності та необхідності забезпечення господарської діяльності з постачання теплової енергії.
У свою чергу, відстрочення виконання судового рішення дасть підприємству боржника можливість стабілізувати фінансовий стан, не допустити його банкрутства, що дозволить акумулювати грошові кошти для погашення боргу перед позивачем без значного одноразового фінансового навантаження, а позивачу - можливість реального отримання грошових коштів.
Відтак, відстрочка виконання рішення суду у даному разі є необхідною та здійснюється з метою недопущення погіршення економічної ситуації відповідача та недопущення невиконання рішення суду на користь позивача, що свідчить про дотримання справедливого балансу інтересів сторін у цій справі.
Крім того, суд вважає, що в даному випадку важливим питанням є не тільки з'ясування обставин, що дійсно ускладнюють негайне виконання рішення суду, а й чи надасть таке відстрочення можливість відповідачу ефективно відновити господарську діяльність, з урахуванням першочергової необхідності вирішення в країні проблем із забезпеченням населення тепловою енергією, а також в подальшому виконати ухвалене у справі рішення суду.
Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вище викладене, оцінивши як доводи боржника, так і доводи стягувача, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви і надання відстрочки виконання рішення Господарського суду Харківської області від 20.01.2026 року на 4 місяці з дня постановлення даної ухвали, а саме до 12.09.2026 року і це не порушує принципу збалансованості інтересів сторін.
Згідно з частиною 7 статті 331 ГПК України про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення постановляється ухвала.
Ухвала суду за результатами розгляду заяви може бути оскаржена у порядку, встановленому цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 234-235, 326, 327, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд-
Заяву Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" про відстрочення виконання рішення суду (вх.№10486 від 01.05.2026) задовольнити частково.
Відстрочити виконання рішення Господарського суду Харківської області від 20.01.2026 у справі № 922/3793/25 - до 12.09.2026 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 254-257 ГПК України.
Повна ухвала складена 18.05.2026
СуддяК.В. Аріт
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.