вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"12" травня 2026 р. м. Рівне Справа № 918/359/26
Господарський суд Рівненської області у складі судді Пашкевич І.О., за участю секретаря судового засідання Ярощук О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Платформ" (вул. Віли 1, буд. 18, офіс 1, м. Здолбунів, Рівненський р-н, Рівненська обл., 35705; код ЄДРПОУ 42904868)
до відповідача Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Інтер-Поліс" (вул. Володимирська, 69, м. Київ, 01033; код ЄДРПОУ 19350062)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 )
про стягнення 64 149,27 грн
у судове засідання з'явилися:
- від позивача: Олексюк Роман Русланович, Мороз Віталій Васильович;
- від відповідача: Гусєв Павло Володимирович (в режимі ВКЗ);
- від третьої особи: не з'явився
Заяви і клопотання сторін, процесуальні рішення.
25 березня 2026 року через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС до Господарського суду Рівненської області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Платформ" до відповідача Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Інтер-Поліс" про стягнення 64 149.27 грн.
Ухвалою від 30.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 918/359/26. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання для розгляду справи призначено на 28.04.2026. Запропоновано сторонам подати заяви по суті спору та встановлено процесуальні строки для подання таких заяв.
07 квітня 2026 року від позивача надійшла заява про залучення ОСОБА_1 в порядку ст. 50 ГПК України до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
Ухвалою від 07.04.2026 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Платформ" про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача до участі у справі - задоволено. Залучено ОСОБА_1 до участі у справі № 918/359/26 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.
15 квітня 2026 року від відповідача надійшов відзив, у пунктах 3, 4 якого викладено клопотання Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Інтер-Поліс" про проведення усіх судових засідань у справі в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів адвоката Гусєва Павла Володимировича.
20 квітня 2026 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Платформ" надійшла відповідь на відзив.
Ухвалою від 23.04.2026 заяву Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Інтер-Поліс" про участь у всіх судових засіданнях у режимі відеоконференції у справі - задоволено. Постановлено провести судове засідання 28.04.2026 та усі подальші судові засідання у Господарському суді Рівненської області у справі № 918/359/26 із представником відповідача адвокатом Гусєвим Павлом Володимировичем в режимі відеоконференції.
У судовому засіданні 28.04.2026 протокольною ухвалою оголошено перерву до 12.05.2026. Ухвалою від 28.04.2026 повідомлено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 , що наступне судове засідання з розгляду справи по суті відбудеться 12.05.2026. Постановлено провести судове засідання у справі № 918/359/26 із представником відповідача адвокатом Гусєвим Павлом Володимировичем в режимі відеоконференції.
12 травня 2026 року судом встановлено, що третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 не з'явилася, явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечила.
Про розгляд справи її було повідомлено ухвалою суду від 28.04.2026, яка направлялась на адресу місця реєстрації: АДРЕСА_1 . Ухвала вручена ОСОБА_1 05.05.2026 що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення - трек-номер відправлення R067160694928.
Станом на 12.05.2026 від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача не надходило будь-яких письмових пояснень, заяв чи клопотань з процесуальних питань.
Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалася обов'язковою, - суд дійшов висновку про можливість проведення судового засідання з розгляду справи № 918/359/26 по суті засідання без участі ОСОБА_1 .
Ухвалою від 30.03.2026, серед іншого, запропоновано відповідачу: у строк протягом 5-ти днів з дня отримання відповіді на відзив подати до суду заперечення на відповідь на відзив з урахуванням вимог ст. 167 ГПК України.
Оскільки відповідач отримав відповідь на відзив 20.04.2026 о 21:25 год - відтак строк на подання заперечень на відповідь на відзив тривав до 27.04.2026 включно та наразі сплинув.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач не скористався процесуальним правом на подання заперечень на відповідь на відзив.
У судовому засіданні 12.05.2026 представники позивача просили позовні вимоги задовольнити з підстав наведених у заявах по суті спору, представник відповідача заперечив проти позовних вимог з підстав наведених у відзиві.
Стислий виклад позиції позивача із позовної заяви.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що є власником автомобіля TOYOTA, котрий постраждав 19 червня 2025 року у м. Здолбунів внаслідок ДТП із іншим автомобілем VOLKSWAGEN, за кермом якого був власник - ОСОБА_1 , яка є винуватцем ДТП та визнала свою вину. Відповідальність ОСОБА_1 була застрахована у ПАТ СК «Інтер-Поліс» за полісом обов'язкового страхування цивільної відповідальності. Директор ТОВ «Платформ» подав до ПАТ СК «Інтер-Поліс» заяву про страхове відшкодування. 01 липня 2025 року було проведено огляд автомобіля TOYOTA та складено дефектну відомість (Акт № 43526). ТОВ «Експертна компанія "Фаворит-Ассистанс"» склала звіт про вартість матеріального збитку: 97 501 грн (з ПДВ на запчастини) та ремонтну калькуляцію. ТОВ «Платформ» оплатило ТОВ «Агат Авто» за ремонт автомобіля 147 590,86 грн.
Після звернення позивача до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування ПРАТ СК «Інтер-Поліс» здійснило 12 вересня 2025 року виплату у розмірі 83 441,59 грн. Разом з тим фактичний розмір витрат, понесених позивачем на відновлювальний ремонт автомобіля TOYOTA становить 147 590,86 грн, з яких: 139 568,26 грн - вартість товарів та послуг відповідно до рахунку-фактури ТОВ «Агат Авто»; 8 022,60 грн - вартість виконаних робіт, запасних частин та матеріалів відповідно до акта виконаних робіт № 36129 від 23 вересня 2025 року.
Таким чином, різниця між фактичним розміром завданої майнової шкоди та виплаченим страховим відшкодуванням становить 64 149,27 грн, яка підлягає стягненню з відповідача, оскільки загальний розмір шкоди не перевищує ліміту відповідальності страховика у сумі 160 000,00 грн.
Стислий виклад заперечень відповідача із відзиву.
У відзиві відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог та вказав, що позивачем неправильно визначено розмір шкоди, оскільки заявлена до стягнення сума включає ПДВ без урахування вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Відповідач заявляє, що він як страховик може здійснити відшкодування, однак не в межах повної вартості ремонту, а з урахуванням фізичного зносу деталей та без включення сум ПДВ. Вказує, що на виконання вимог Закону України № 1961-IV відповідачем при визначення розміру шкоди було враховано ПДВ, оскільки не проведено ремонт пошкодженого транспортного засобу, а отже в частині ПДВ даний позов повинен бути зменшений на цю суму. Отже, на думку відповідача позивачем порушено порядок визначення розміру шкоди передбаченого нормами Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». ПрАТ СК "Інтер-Поліс" наголошує, що при визначенні розміру страхового відшкодування страховик зобов'язаний враховувати фізичний знос транспортного засобу, а також обмеження, встановлені спеціальним законом, зокрема щодо вартості відновлювального ремонту та порядку врахування ПДВ.
Відповідач зазначає, що в акті виконаних робіт містяться роботи та заміна деталей, які не пов'язані із наслідками дорожньо-транспортної пригоди. Зокрема, передній бампер транспортного засобу, згідно з актом огляду, не підлягав заміні, однак позивач включив його повну заміну до суми збитків.
Також відповідач посилається на правові висновки Верховного Суду, відповідно до яких страховик відшкодовує шкоду лише у межах та порядку, визначених Законом України № 1961-IV, а різниця між фактичними витратами на ремонт та страховою виплатою може бути покладена на винну особу, а не на страховика.
Стислий виклад позиції позивача із відповіді на відзив.
ТОВ "Платформ" заперечує доводи ПрАТ СК "Інтер-Поліс" щодо правомірності визначення розміру страхового відшкодування та зазначає, що відповідач безпідставно намагається зменшити суму відшкодування. Позивач вказує, що твердження відповідача про врахування ПДВ при здійсненні страхової виплати спростовується платіжною інструкцією № 3690 від 12.09.2025, у призначенні платежу якої прямо зазначено: «Без ПДВ». Тобто відповідач фактично здійснив виплату без врахування ПДВ, але одночасно просить зменшити позовні вимоги на суму ПДВ.
Також позивач не погоджується з доводами відповідача щодо необхідності врахування фізичного зносу деталей транспортного засобу. При цьому посилається на Звіт про визначення вартості матеріального збитку № 43526, складений на замовлення самого відповідача, у якому зазначено, що коефіцієнт фізичного зносу автомобіля TOYOTA становить 0,00. Відповідач не надав жодного альтернативного розрахунку чи експертного висновку щодо іншого розміру фізичного зносу, а тому його заперечення ґрунтуються виключно на припущеннях.
Щодо заміни переднього бампера позивач вказує, що автомобіль TOYOTA є високотехнологічним транспортним засобом, а бампер містить елементи систем безпеки та датчики. Позивач зазначає, що відповідно до рекомендацій виробника TOYOTA у разі пошкодження кріплень або порушення геометрії бампера його відновлення є недопустимим, а відповідач не надав жодного технічного висновку, який би спростовував необхідність його заміни.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються аргументи позивача та заперечення відповідача, об'єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 19.06.2025 близько 09 год. 00 хв. у місті Здолбунові Рівненської області на перехресті вулиць Грушевського та Зеленої, сталася дорожньо-транспортна пригода при участі двох транспортних засобів: автомобіля TOYOTA RAV-4 HYBRID, реєстраційний номер НОМЕР_2 , власником якого є позивач, та автомобіля VOLKSWAGEN SHARAN, реєстраційний номер НОМЕР_3 , власником якого є ОСОБА_1 .
Автомобіль TOYOTA був застрахований згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР - 222228025 від 30.07.2024, виданим ПАТ "СГ "ТАС".
Автомобіль VOLKSWAGEN був застрахований згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР- 224440383 від 30.10.2024, виданим ПРАТ СК "Інтер-Поліс". Страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну за полісом № 224440383 становить 160 000,00 грн, розмір франшизи 0,00 грн. Вказане підтверджується листом-відповіддю Приватного акціонерного товариства Страхової компанії "Інтер-Поліс" за вихідним № 2385 від 08.10.2025.
30 червня 2025 року директор ТОВ "Платформ" ОСОБА_2 звернувся до Приватного акціонерного товариства Страхової компанії "Інтер-Поліс" із заявою про страхове відшкодування за полісом серії ЕР № 224440383.
Згідно з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду, поданим 30.06.2025 директором ТОВ "Платформ" до ПрАТ Страхової компанії "Інтер-Поліс", власник VOLKSWAGEN повертаючи на перехресті з вул. Грушевського на вул. Зелену здав назад чим створив ДТП з пошкодженням TOYOTA.
Внаслідок ДТП, що сталася через порушення водієм автомобіля VOLKSWAGEN Правил дорожнього руху, автомобіль TOYOTA зазнав механічних пошкоджень.
Додатком до повідомлення є схема дорожньо-транспортної пригоди від 30.06.2025.
ОСОБА_1 (водій автомобіля VOLKSWAGEN) не заперечувала щодо наявності її вини у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.
01 липня 2025 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Експертною компанією "Фаворит - Ассистанс" на замовлення Приватного акціонерного товариства Страхової компанії "Інтер-Поліс" було проведено оцінку пошкодженого транспортного засобу TOYOTARAV-4 HYBRID, реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Вказаний факт підтверджується Актом огляду транспортного засобу № 43526 (дефектна відомість) від 01 липня 2025 року.
23 серпня 2025 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Експертною компанією "Фаворит - Ассистанс" було складено "Звіт про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу" за вихідним № 43526, а також Ремонтну калькуляцію № 43526.
Документ під назвою "Звіт про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу" від 23 серпня 2025 року містить, з-поміж інших, висновок такого змісту: "На підставі виконаних досліджень та рекомендацій, зроблено висновок, що вартість матеріального збитку, заподіяного власнику після аварійного пошкодження КТЗ TOYOTA RAV-4 HYBRID д.р.н. НОМЕР_2 станом на 01.07.2025 дорівнює з урахуванням ПДВ на запасні частини, але без врахування ВТВ: 97 501,00 грн.
У пункті 2.1 Звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу", за вихідним № 43526 від 23 серпня 2025 року, серед іншого, зазначено:
"Оцінювач припускає відсутність будь-яких прихованих фактів, що впливають на оцінку КТЗ.";
"Оцінювач не несе відповідальності за наявність таких прихованих фактів та не зобов'язаний їх виявляти.";
"Відомості, що отримані оцінювачем та містяться в звіті, вважаються достовірними. Однак оцінювач не може гарантувати абсолютну точність інформації, тому для всіх відомостей вказане джерело інформації.";
"Висновки оцінювача щодо вартості об'єктів та розміру збитку дійсні лише на дату оцінки.";
"Звіт про оцінку містить професійну думку оцінювача відносно розміру матеріального збитку КТЗ і не може бути гарантією того, що власник КТЗ зможе відремонтувати його за суму, яка дорівнює розміру матеріального збитку.".
В той же час суд враховує, що звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що може бути витрачена на відновлення транспортного засобу.
З метою здійснення ремонту автомобіля TOYOTA RAV-4 HYBRID, реєстраційний номер НОМЕР_2 , ТОВ "Платформ" звернулося до ТОВ "Агат Авто" (код ЄДРПОУ - 35440311), котре провело ремонт після ДТП, яке сталося 19.06.2025.
ТОВ "Агат Авто" виставило позивачу Рахунок- фактуру № АА00003828 від 07 серпня 2025 року. Даним рахунком-фактурою підтверджується вартість робіт і товарів, а саме: енергопогашувач бампера на суму 1 980,75 грн з ПДВ, бампер на суму 18 200,10 грн з ПДВ, накладка бампера на суму 11 582,40 грн з ПДВ, кріплення датчика парктроніка на суму 1 000,35 грн з ПДВ, кріплення датчика парктроніка на суму 1 000,35 грн з ПДВ, молдинг на суму 6 073,35 грн з ПДВ, фара на суму 65 307,75 грн з ПДВ, кришка форсунки омивача фари на суму 658,35 грн з ПДВ, активатор форсунки омивача на суму 5 255,40 грн з ПДВ, датчик парктроніка на суму 4 659,75 грн з ПДВ, технологічна мийка, SUV на суму 146,83 грн з ПДВ, БАМПЕР ПЕРЕДНІЙ В ЗБОРІ (ЗНЯТТЯ/ВСТАНОВЛЕННЯ/ЗАМІНА) на суму 1 782,96 грн з ПДВ, пофарбування бампера переднього на суму 5 768,40 грн з ПДВ, пофарбування накладки бампера на суму 2 622,00 грн з ПДВ, фарба, лак, затверджувач на суму 6 292,80 грн з ПДВ, комплект підготовчих матеріалів (ґрунт, шпаклівка) на суму 5 244,00 грн з ПДВ, фара в зборі (одна сторона) (зняття/встановлення/заміна) на суму 1 468,32 грн з ПДВ, комплексна мийка, SUV на суму 524,40 грн з ПДВ. Загальна сума становить 139 568,26 грн з ПДВ.
Судом встановлено, що згідно з Актом виконаних робіт № 36129 від 23.09.2025 на підставі договору № 21 від 04 червня 2024 року, Товариством з обмеженою відповідальністю "Агат Авто" було проведено на автомобілі ряд робіт, які супроводжувалися використанням обладнання, деталей, запасних частин та матеріалів. Загальна вартість відповідно до Акта виконаних робіт - 8 022,60 грн.
Також згідно з Актом виконаних робіт № 36009 від 30.09.2025 було проведено роботи по автомобілю Toyota RAV4 HYBRID а саме: технологічна мийка SUV - 122,36 грн; зняття/встановлення/заміна переднього бампера в зборі - 1 485,80 грн; фарбування переднього бампера - 4 807,00 грн; полірування накладки бампера - 2 185,00 грн; затертування лівої фари - 3 210,20 грн; комплект підготовчих матеріалів (ґрунт, шпаклівка) - 4 370,00 грн; зняття/встановлення/заміна фари в зборі (одна сторона) - 1 223,60 грн; Комплексна мийка SUV - 437,00 грн. Разом вартість робіт без ПДВ: 17 840,96 грн.
Згідно з Актом виконаних робіт № 36009 від 30.09.2025 були використані запчастини та матеріали: Енергопоглинаючий бампера - 1 650,62 грн; передній бампер - 15 166,75 грн; накладка бампера - 9 652,00 грн; кріплення датчика парктроніка - 833,63 грн; кріплення датчика парктроніка - 833,62 грн; молдинг - 5 005,13 грн; ліва фара - 54 423,12 грн; кришка форсунки омивача фари - 548,36 грн; активатор форсунки омивача - 4 379,50 грн; Датчик парктроніка - 3 883,12 грн; Фарба TOY 1G3 - 1 026,40 грн; лак Sprint H694 - 576,27 грн; Абразивне волокно MIRKA - 74,10 грн; ґрунт 488 - 88,90 грн; ґрунт Spectral 325 - 268,13 грн. Всього запчастин і матеріалів без ПДВ: 98 465,92 грн.
Загальна сума згідно з Актом виконаних робіт № 36009 від 30.09.2025 -139 568,26 грн.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Платформ" здійснило оплату для ТОВ "Агат Авто" на загальну суму 139 568 грн 26 коп., що підтверджується платіжною інструкцією № 3375 від 07.08.2025.
З огляду на викладене у матеріалах справи наявні належні докази, які дозволяють встановити та оцінити розмір шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди власнику транспортного засобу "TOYOTA".
З матеріалів справи вбачається, що 12.09.2025 Приватне акціонерне товариство Страхова компанія "Інтер-Поліс", яке є страховиком заподіювача майнової шкоди - ОСОБА_1 , здійснило Товариству з обмеженою відповідальністю "Платформ" страхову виплату у розмірі 83 441,59 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 3690, складеною 12.09.2025 Акціонерним товариством комерційним банком "ПриватБанк".
У свою ж чергу, ТОВ "Платформ" вважає страхову виплату у розмірі 83 441,59 грн недостатньою для відшкодування витрат, здійснених ТОВ "Платформ" під час ремонту автомобіля TOYOTA RAV4 HYBRID, реєстраційний номер НОМЕР_2 , із огляду на те, що різниця між фактичним розміром шкоди (147 590 грн 86 коп. = 139 568 грн 26 коп. + 8 022,60 грн.) і страховою виплатою (83 441,59 грн) становить 64 149,27 грн.
Доказів сплати відповідачем 64 149,27 грн різниці між завданою майновою шкодою та страховою виплатою по страховому випадку, який мав місце 19.06.2025, матеріали справи не містять.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі
Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Частиною 1 ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Підпунктом 8 п. 2 ст. 16 ЦК України визначено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Згідно з ч. 1, п. я. ч. 2 та абз. 1 ч. 3 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відтак за загальним принципом цивільного права, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Частинами 1 та 2 статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
За змістом вказаної норми, за загальним правилом шкода підлягає відшкодуванню: по-перше, в повному обсязі; по-друге, особою, яка безпосередньо її завдала.
Проте із вказаних правил є винятки, передбачені законом. Одним з таких винятків є страхування особою цивільно-правової відповідальності.
Відповідно до п. 69 частини першої ст. 1 Закону України "Про страхування" від 18.11.2021 № 1909-IX, страхування - правовідносини щодо захисту страхових інтересів фізичних та юридичних осіб (страховий захист) при страхуванні ризиків, пов'язаних з життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням, з володінням, користуванням і розпорядженням майном, з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі, у разі настання страхових випадків, визначених договором страхування, за рахунок коштів фондів, що формуються шляхом сплати страхувальниками страхових премій (платежів, внесків), доходів від розміщення коштів таких фондів та інших доходів страховика, отриманих згідно із законодавством.
Страхова виплата (страхове відшкодування) - грошові кошти, що виплачуються страховиком у разі настання страхового випадку відповідно до умов договору страхування та/або законодавства (п. 50 частини першої ст. 1 Закону № 1909-IX).
Згідно абз. 3 частини першої ст. 89 Закону № 1909-IX, страхування здійснюється на підставі договору страхування, який укладається відповідно до загальних умов страхового продукту, якщо інше не визначено законодавством України.
За приписами ст. 980 ЦК України предметом договору страхування є передача страхувальником за плату ризику, пов'язаного з об'єктом страхування, страховику на умовах, визначених договором страхування або законодавством України. Об'єктом страхування можуть бути, зокрема відповідальність за заподіяну шкоду особі або її майну.
Згідно зі ст. 999 ЦК України, законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
Спеціальним законом, що регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної, зокрема, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України є Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
20 червня 2024 року набрав чинності новий Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" № 3720-IX, який введено в дію з 01.01.2025.
У пункті 6 розділу 6 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України №3720-IX "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" зазначено, що договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що укладені та набрали чинності до введення в дію цього Закону, продовжують діяти на умовах, що були чинними на день набрання чинності такими договорами. На договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, що укладені після набрання чинності цим Законом та набирають чинності після введення в дію цього Закону, поширюються вимоги цього Закону. Дія положень цього Закону поширюється виключно на страхові випадки, які настали за договорами страхування, що набрали чинності після введення в дію цього Закону. Жодне положення цього Закону не може збільшувати будь-які зобов'язання за будь-якими випадками, що мають ознаки страхових випадків за договорами страхування цивільно-правової відповідальності, укладеними відповідно до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Оскільки дата початку дії полісу № 224440383 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів - з 31.10.2024, то зазначений поліс, який був укладений та набрав чинність до введення в дію Закону №3720-IX, продовжує діяти на умовах, що були чинними на день набрання чинності такого договору, а на спірні правовідносини поширюються норми Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" №1961-IV.
За змістом ст. 1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (Закон №1961-IV) страхувальники - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу. Страховики - страхові організації, що мають право на здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідно до вимог, встановлених цим Законом та Законом України "Про страхування". Потерпілі - юридичні та фізичні особи, життю, здоров'ю та/або майну яких заподіяна шкода внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з використанням транспортного засобу. Особи, відповідальність яких застрахована, - страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду. Забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована. Страховий поліс - єдина форма внутрішнього договору страхування, яка посвідчує укладення такого договору.
Згідно з абз. 1 пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди (ст. 28 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").
Відповідно до ч. 1 п. 35.1 ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування. У цій заяві має міститися: а) найменування страховика, якому подається заява, або МТСБУ; б) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) заявника, його місце проживання (фактичне та місце реєстрації) або місцезнаходження; в) зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування заподіяної шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують; г) інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, або інших осіб, відповідальних за заподіяну шкоду, та потерпілих; ґ) підпис заявника та дата подання заяви.
Судом встановлено, що позивачем подано для відповідача заяву про страхове відшкодування 30.06.2025.
Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна (абз. 1 та абз. 2 п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.
Згідно з ч. 1, абз. 1 та абз. 10 ч. 2 ст. 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", оцінка майна проводиться у випадках, встановлених законодавством України, міжнародними угодами, на підставі договору, а також на вимогу однієї з сторін угоди та за згодою сторін. Проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках: визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.
Звіт про оцінку майна є документом, складеним, зокрема, в електронному вигляді з дотриманням законодавства про електронні довірчі послуги, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності (ч. 1 ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні")
При цьому, звіт про оцінку є лише попереднім оціночним документом, який показує можливу вартість відновлювального ремонту пошкодженого майна, тоді як реальна (фактична) вартість відновлювального ремонту майна визначається, виходячи з реальної вартості ремонту, необхідного для відновлення майна, що вказується у рахунку або акті виконаних робіт.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що фактичний розмір шкоди, завданої власнику автомобіля TOYOTA RAV4 HYBRID, становить 147 590 грн 86 коп.
Розмір шкоди у сумі 147 590 грн 86 коп. підтверджується: Рахунком-фактурою № АА00003828 від 07.08.2025 виставленим ТОВ «Агат Авто» на суму 139 568,26 грн за запасні частини, матеріали та ремонтні роботи автомобіля TOYOTA RAV-4 HYBRID; Актом виконаних робіт № 36009 від 30.09.2025, відповідно до якого загальна вартість робіт, запчастин та матеріалів склала 139 568,26 грн; Актом виконаних робіт № 36129 від 23.09.2025, згідно з яким вартість додаткових робіт становила 8 022,60 грн; платіжною інструкцією № 3375 від 07.08.2025, яка підтверджує оплату ТОВ «Платформ» на користь ТОВ «Агат Авто» у загальному розмірі 139 568,26 грн.
Відповідно до п.22.1 ст.22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно із ст.29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092).
Відповідно до вимог пункту 8.2 цієї Методики вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу розраховується за формулою: Сврз = С р + С м + С с Х (1- Е З), де: С р - вартість ремонтно-відновлювальних робіт, грн; С м - вартість необхідних для ремонту матеріалів, грн; С с - вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту, грн; Е З - коефіцієнт фізичного зносу.
Тобто, якщо для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу, у разі наявності підстав для його вирахування.
Судом встановлено, що Розділ ІІІ "Методологія оцінки" Звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу за вихідним № 43526 від 23 серпня 2025 року, що складений Товариством з обмеженою відповідальністю "Експертна компанія "Фаворит - Ассистанс" на замовлення Приватного акціонерного товариства Страхової компанії "Інтер-Поліс", містить пункт 3.2 "Визначення коефіцієнта фізичного зносу".
Пункт 3.2 розділу ІІІ Звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу за вихідним № 43526 від 23 серпня 2025 року, містить, зокрема, висновки такого змісту: "Значення Ез приймається таким, що дорівнює нулю, для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації який не перевищує: 7 років - для інших легкових КТЗ"; "Якщо під час відновлення були використані нові складники іншої модифікації КТЗ взамін пошкоджених (розукомплектованих), значення процента їх фізичного зносу приймається таким, що дорівнює нулю"; "Отже, коефіцієнт фізичного зносу (Ез) КТЗ TOYOTA RAV-4 HYBRID д.р.н. НОМЕР_2 складає 0,00".
Суд виснує, що оскільки автомобіль позивача (TOYOTA) підпадає під категорію транспортних засобів, строк експлуатації яких не перевищує 7 років, а оцінювачем за результатами дослідження технічних характеристик об'єкта встановлено, що коефіцієнт фізичного зносу (Ез) дорівнює 0,00, - у даному випадку обов'язковість урахування зносу не підтверджується.
Зі Звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу за вихідним № 43526 від 23 серпня 2025 року чітко вбачається, що датою випуску автомобіля TOYOTA RAV-4 HYBRID є 29.07.2023.
Відтак доводи відповідача викладені у відзиві щодо необхідності врахування фізичного зносу транспортного засобу при визначенні розміру страхового відшкодування є безпідставними та спростовуються наявними у справі доказами, зокрема Звітом про визначення вартості матеріального збитку № 43526 від 23.08.2025, складеним на замовлення самого відповідача, відповідно до якого коефіцієнт фізичного зносу (Ез) автомобіля TOYOTA RAV-4 HYBRID, реєстраційний номер НОМЕР_2 , становить 0,00.
Будь-яких належних та допустимих доказів, які б свідчили про інший розмір фізичного зносу транспортного засобу, відповідачем суду не надано.
Також суд відхиляє доводи відповідача, викладені у відзиві про те, що на виконання вимог Закону України № 1961-ІV відповідачем при визначенні розміру шкоди було враховано ПДВ, оскільки не проведено ремонт пошкодженого транспортного засобу, а отже в частині ПДВ даний позов повинен бути зменшений на суму. При цьому судом встановлено, що 12 вересня 2025 року Приватне акціонерне товариство Страхова компанія "Інтер-Поліс" сплатило Товариству з обмеженою відповідальністю "Платформ" 83 441,59 грн із призначенням платежу "Страх.відшк.дог.ОСЦПВВНТЗ №ЕР-224440383 від 30.10.2024 р., страховий акт № 3098/18984/59/25 від 11.09.2025р., Не по тендеру. Без ПДВ, без ПДВ".
Вартість ремонту автомобіля з урахуванням ПДВ виплачується страховою компанією або стягується судом після надання документів про такі витрати. У зазначених випадках суду слід з'ясувати наявність двох обставин: 1) фактичне здійснення ремонту автомобіля; 2) чи є виконавець робіт з ремонту автомобіля платником ПДВ. Вказана позиція викладена Верховним Судом у постанові від 6 липня 2018 року у справі № 924/675/17.
Висловлені відповідачем під час розгляду справи заперечення стосовно того, що сума страхового відшкодування повинна бути зменшена на суму ПДВ судом відхиляються, оскільки матеріали справи містять акти виконаних робіт, що підтверджують фактичне проведення ремонту автомобіля TOYOTA RAV-4 HYBRID, а також докази оплати проведеного ремонту.
При цьому, у частині 36.2 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зазначено, що «…якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.
Як вбачається з платіжної інструкції № 3375 від 07.08.2025, яка підтверджує оплату ТОВ «Платформ» на користь ТОВ «Агат Авто» у загальному розмірі 139 568,26 грн., виплата страхового відшкодування була здійснена не на користь потерпілої особи, а на рахунок СТО ТОВ «Агат Авто» (яке як вбачається із актів виконаних робіт є платником ПДВ), котре виконувало відновлювальні роботи автомобіля TOYOTA RAV-4 HYBRID, з огляду на що вищевказані заперечення відповідача є безпідставними.
Таким чином, твердження відповідача про те, що при визначенні розміру страхового відшкодування було враховано ПДВ, спростовується матеріалами справи та змістом платіжного документа, який є належним і допустимим доказом фактичного здійснення страхового відшкодування.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14.12.2021 у справі №147/66/17 викладено правову позицію: "основний тягар відшкодування шкоди, спричиненої за наслідками ДТП, повинен нести страховик та саме він є належним відповідачем у справах за позовами про відшкодування шкоди в межах страхової суми. Відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом № 1961-IV у страховика (страховика) не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов'язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (ст. 3 Закону № 1961 IV) (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 03.10.2018 у справі № 760/15471/15-ц з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі №147/66/17).
В Законі наголошено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників. Тобто Закон як спрямований насамперед на захист прав осіб потерпілих внаслідок ДТП, при цьому також забезпечує майнові інтереси винної особи, які полягають у відшкодуванні спричиненої шкоди не нею, а страховиком (страховою компанією) за певні страхові внески (стаття 3 Закону № 1961-IV)".
Таким чином, оскільки розмір завданої Товариству з обмеженою відповідальністю "Платформ" майнової шкоди внаслідок ДТП, не перевищує розміру страхового ліміту (160 000 грн 00 коп) підлягає до виплати страховиком різниця між фактичним (реальним) розміром завданої шкоди та страховим відшкодуванням, оскільки саме страховик, уклавши договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, на випадок деліктного зобов'язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов'язку страхувальника, який завдав шкоди.
В постанові від 05.11.2020 у справі №753/10416/17, Верховний Суд вказав: «Установивши, що позивач поніс реальні витрати на ремонт пошкодженого у ДТП автомобіля, зокрема на придбання запасних частин на суму 51 960 грн та оплату робіт на загальну суму 4 000 грн, а цивільно-правова відповідальність перед третіми особами винної у ДТП особи - ОСОБА_2 , який керував автобусом «Богдан», була застрахована в межах ліміту 50 000 грн у ПрАТ «УТСК», суд першої інстанції, з яким у цій частині погодився апеляційний суд, дійшов правильного висновку, що саме страхова компанія має відповідати за завдані збитки в межах страхового ліміту. Доводи касаційної скарги про неврахування судами звіту по вартості відновлювального ремонту не заслуговують на увагу, оскільки позивач просив стягнути вартість вже проведеного за власні кошти ремонту, а не кошти для проведення відновлювального ремонту і таке право позивача захищене відповідно нормами чинного законодавства (ч. 2 ст. 1192 ЦК України)».
Судом встановлено, що заперечення відповідача по необхідності відшкодування 64 149 грн 27 коп. ґрунтуються також на тому, що достатньо було провести ремонт пошкодженого внаслідок ДТП бампера, а не його зміни. Позиція відповідача ґрунтується на тому, що згідно з актом первинного огляду бампер нібито не підлягав заміні, а тому включення вартості нового бампера до суми збитків є завищенням шкоди.
Суд не погоджується із такими доводами відповідача із огляду на наступне.
Звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу. Реальним же підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику є саме платіжне доручення, яким оплачена виставлена станцією технічного обслуговування сума вартості відновлювального ремонту транспортного засобу. Така правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 910/9396/17, від 06.07.2018 у справі № 924/675/17.
Водночас визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля. Вказані правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 25.07.2018 у справі № 922/4013/17, від 20.03.2018 у справі № 911/482/17, від 03.07.2019 у справі № 910/12722/18.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач надав належні докази, які підтверджують фактичне проведення відновлювального ремонту транспортного засобу, зокрема рахунок-фактуру та акти виконаних робіт від 23.09.2025 та від 30.09.2025, складені станцією технічного обслуговування, платіжну інструкцію № 3375 від 07.08.2026 про оплату 139 568 грн 26 коп. за запчастини, що свідчить про фактичне виконання робіт із заміни пошкоджених елементів автомобіля.
Крім цього, позивач доводить, що його автомобіль є високотехнологічним засобом (Hybrid), де бампер виконує не лише естетичну функцію, а є платформою для встановлення радарів, парктроніків та інших елементів безпеки. Згідно з рекомендаціями виробника Toyota, при виявленні тріщин кріплень або порушенні геометрії пластику в зонах роботи датчиків, відновлення (паяння/склеювання) бампера заборонено, оскільки це впливає на коректність роботи систем безпеки автомобіля.
Водночас відповідач фактично не надав альтернативного технічного висновку, експертизи або рецензії, які б доводили, що бампер був придатний до ремонту чи що його заміна не була технічно необхідною.
У акті огляду транспортного засобу № 43526 (дефектна відомість), складеному ТОВ Експертна компанія Фаворит фінанс" дійсно вказано: "бампер п ремонтувати та фарбувати". Однак суд враховує, що акт первинного огляду фіксує зовнішні пошкодження на момент огляду, але не завжди дозволяє виявити приховані дефекти кріплень, геометрії чи пошкодження елементів безпеки. Саме лише посилання на акт огляду не є безумовним доказом того, що заміна була недопустимою або надмірною.
При цьому, відповідно до частини другої статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Із урахуванням викладеного у сукупності аргументи відповідача, викладені ним у відзиві на позов, суд вважає такими, що не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки не спростовують вимоги позивача.
Висновки суду за результатами вирішення спору.
Як установив суд, спір у даній справі стосується стягнення збитків, завданих у позадоговірних відносинах.
За результатами з'ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв'язку, як це передбачено вимогами ст.ст. 75-79, 86 ГПК України, судом встановлено, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 19.06.2025 з вини ОСОБА_1 , транспортному засобу TOYOTA, що належить ТОВ "Платформ", було завдано механічних пошкоджень. Цивільно-правова відповідальність винної особи на момент настання дорожньо-транспортної пригоди була застрахована у ПрАТ СК "Інтер-Поліс" відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР-224440383, ліміт відповідальності за яким за шкоду, заподіяну майну потерпілої особи, становив 160 000,00 грн. Судом також установлено, що позивачем фактично понесено витрати на відновлювальний ремонт пошкодженого транспортного засобу у загальному розмірі 147 590,86 грн, що підтверджується рахунком-фактурою № АА00003828 від 07.08.2025 та актами виконаних робіт № 36129 від 23.09.2025 та № 36009 від 30.09.2025, проведеними ТОВ "Агат Авто". Водночас відповідачем здійснено страхову виплату лише у розмірі 83 441,59 грн, у зв'язку з чим невідшкодованою залишилася сума збитків у розмірі 64 149,27 грн.
При цьому відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які б спростовували фактичний розмір понесених позивачем витрат на відновлювальний ремонт транспортного засобу, а доводи щодо необхідності врахування фізичного зносу, виключення ПДВ та відсутності підстав для заміни переднього бампера суд визнав необґрунтованими.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Платформ" про стягнення з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Інтер-Поліс" 64 149,27 грн майнової шкоди є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Розподіл судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За умовами статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік", установлено з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3209 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: працездатних осіб - 3328 гривень.
Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Враховуючи вищевикладене, оскільки позовна заява була подана через підсистему "Електронний суд" та заявлено вимогу майнового характеру на суму 64 149,27 грн, - позивачем необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 2 662,40 грн (3 328,00 х 0,8).
Судом встановлено, що заявником внесено судовий збір необхідному розмірі, а саме: 2 662,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 4069 від 16.03.2026.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на зазначене, враховуючи, що позов визнано обґрунтованим судом в повному обсязі, судові витрати у справі по сплаті судового збору (з урахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору) у розмірі 2 662,40 грн покладаються на відповідача у справі.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Платформ" до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Інтер-Поліс", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 про стягнення 64 149,27 грн задовольнити.
2. Стягнути із Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Інтер-Поліс" (вул. Володимирська, 69, м. Київ, 01033; код ЄДРПОУ 19350062) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Платформ" (вул. Віли 1, буд. 18, офіс 1, м. Здолбунів, Рівненський р-н, Рівненська обл., 35705; код ЄДРПОУ 42904868) 64 149 (шістдесят чотири тисячі сто сорок дев'ять) грн 27 коп майнової шкоди та 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві тисячі) грн 40 коп судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Північно - західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку визначеному ст. 257 ГПК України.
Повне рішення складене та підписане суддею "18" травня 2026 року.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Суддя І.О. Пашкевич