65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"18" травня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/842/26
Господарський суд Одеської області у складі судді Літвінов С.В., розглянувши матеріали за позовом Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) до відповідача: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТОТАЛОПТ" (65045, Одеська обл., місто Одеса, вул. Космонавтів, будинок 36, офіс 415А) про стягнення 271405 грн.
Відповідно до ч. 13 ст. 8, ч. 2, 5 ст. 252 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.
Військова частина НОМЕР_1 звернулась до Господарського суду Одеської області із позовом про стягнення з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТОТАЛОПТ" 271405 грн., з яких пеня у розмірі 47895грн. та штраф у розмірі 223510грн.
Ухвалою суду від 16.03.2026 позов залишено без руху.
20.03.2026 надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.03.2026 відкрито провадження у справі. Справу прийнято розглядати за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін). Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст. 165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив із урахуванням вимог ст. 166 ГПК України протягом 10 днів з дня отримання відзиву. Встановлено відповідачу строк для подання заперечень із урахуванням вимог 167 ГПК України, протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив.
Відповідачу ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана в межах строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, на адресу реєстрації.
Як вбачається з матеріалів справи, надіслана судом відповідачу рекомендованим листом з позначкою "Судова повістка" ухвала про відкриття провадження у справі була повернута поштовою установою з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою"
Суд зауважує, що згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, день спроби вручення поштового відправлення за адресами місцезнаходження відповідача, який зареєстрований у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу відповідної ухвали суду.
Отже, оскільки ухвала суд про відкриття провадження у справі направлена судом за належною адресою відповідача і повернута поштою, суд доходить висновку, що відповідач повідомлений про відкриття провадження у справі та прийняття позовної заяви до розгляду.
Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Згідно з ч.ч.5, 7 ст. 252 ГПК України ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учассуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.
Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Зі змісту ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Згідно положень ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи суд встановив.
24.09.2025 між військовою частиною НОМЕР_1 (далі - Замовник, Позивач) та ТОВ "ТОТАЛОПТ" (далі - Постачальник, Відповідач) було укладено договір № 41 про закупівлю товарів з державні кошти (далі - Договір), відповідно до предмету якого Постачальник зобов'язується поставити Замовнику БПЛА оборонного призначення, а саме квадрокоптер 'DJI Маvіс 3 Рго", що зазначений у специфікації до договору, а Замовник зобов'язується прийняти Товар та оплатити його на умовах цього Договору.
Закупівля товару, відповідно до п.1.6. Договору, відбувається без застосування електронної системи торгів "РrоZоrrо" відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 "Про затвердження особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану".
Згідно з пунктом 2.1. Договору, постачання товару здійснюється протягом ЗО (тридцяти) днів після отримання Постачальником письмового підтвердження про готовність Замовника прийняти та оплатити товар згідно з умовами та в терміни, зазначені в Договорі.
Пунктами 3.2. Договору передбачено, що приймання товару оформлюється видатковою накладною та Актом прийому-передачі товару, який підписується представниками Замовника та Постачальника при прийманні товару та затверджується командиром військової частини НОМЕР_1 . Належним чином оформлений Акт прийому-передачі товару є підтвердженням приймання товару.
Так, п.4.3. Договору передбачено, що розрахунки за товар здійснюються Замовником на підставі ст.49 Бюджетного кодексу України у безготівковій формі, після приймання товару та оформлення Первинних документів відповідно до п.п.3.2. цього Договору, а також відповідно до інших умов Договору шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника відповідно до специфікації протягом 10 банківських днів з моменту підписання видаткової накладної та акту приймання-передачі товару.
У свою чергу розділом 5 Договору передбачено умови відповідальності сторін. Так, за порушення умов Договору щодо якості (комплектності) товару Постачальник сплачує Замовнику штраф у розмірі 20% вартості неякісного (некомплектного) товару (згідно з ст.ст.549-551 Цивільного кодексу України). За порушення строків поставки товару або його заміни відповідно до п.п.2.1., 3.3.цього Договору Постачальник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1% від вартості товару, стосовно якої допущено прострочення постачання, за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів, з Постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7% вартості непоставленого товару (згідно з ст.ст.549-551 Цивільного кодексу України). За відмову від поставки з Постачальника стягується штраф у розмірі 7% вартості непоставленого товару. Товар поставляється Замовнику в будь-якому випадку, незалежно від сплати неустойки, але не пізніше 30.11.2025.
Відповідно до п.9.1. Договору, договір діє з дати набрання ним чинності та діє до 30.11.2025, крім гарантійних зобов'язань, які діють до повного їх виконання.
Всі спори, які можуть виникнути стосовно цього Договору чи з його приводу, сторони будуть прагнути вирішити шляхом взаємної згоди. У випадку, коли сторони не прийдуть до взаємної згоди, спір буде розглядатись у відповідному господарському суді України.
На виконання вимог п.2.1. Договору військовою частиною НОМЕР_1 було підготовлено та направлено Письмове повідомлення про готовність прийняти та оплатити товар, що визначений у специфікації. Додатково було наголошено на необхідності дотримання строків постачання товару протягом 30 днів з дня отримання письмового повідомлення.
Позивач зазначає, що листом від 11.11.2025 вих. № ТО-64 Постачальник повідомив Замовника, що згідно з видатковою накладною № 3 від 10.10.2025 Постачальник здійснив доставку товару у кількості 39 штук, на загальну суму 4 017 000, 00 гри. посилавшись на те, що виробником товару є компанія, що розташована у КНР, уряд якої із 01.09.2023 призупинив пряме постачання товарів подвійного призначення в Україну, а із 01.09.2024 суттєво обмежив експорт таких товарів і до інших країн та встановив на дану групу товарів додаткові експортні перевірки. Посилаючись на наведене Постачальник зазначив, що не має змоги закуповувати товар напряму, а ні у виробника, а ні у посередників, що зареєстровані у КНР. З метою закупівлі товару Постачальник здійснює її у компаній, що розташовані у третіх країнах, а саме у компанії ЕХРЕRТ ТRAIDING PRO, (США), з якою має укладений договір поставки № ТО-2 від 24.09.2025. Зазначеним листом, крім того, було повідомлено, що Постачальник не має можливості виконати своє зобов'язання за Договором повністю та запропоновано внести зміни до Договору поставки на підставі п.п.1 п.19 Особливостей публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених законом України "Про публічні закупівлі", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 та зменшити обсяг закупівлі товару до 39 штук.
Позивач вказує, що враховуючи відсутність підстав для зміни істотних умов та на виконання вимог п.3.2, 3.4. Договору сторонами було підписано видаткову накладу від 17.11.2025 № 3 та акт прийому передачі товару від 17.11.2025, якими встановлено, що Постачальник передав, а Замовник прийняв товар на 4 017 000, 00 грн, без ПДВ та зафіксовано прийняття товару у кількості 39 штук.
Відповідно до п.3.4. Договору, Товар, який поставлений з порушенням умов цього Договору не вважається прийнятим. Всі витрати, які при цьому виникають несе Постачальник.
Відповідно до п.3.5. Договору, Датою виконання зобов'язань по постачанню є дата підписання замовником Акту приймання-передачі.
Позивач зазначає, що приймання товару частинами Замовником не передбачено умовами Догорову № 41 від 24.09.2025 та не є його зобов'язанням відповідно до чинного законодавства України.
Враховуючи неналежне виконання відповідачем зобов'язань стосовно поставки товару, Військова частина НОМЕР_1 звернулась до Господарського суду Одеської області із позовом про стягнення з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТОТАЛОПТ" 271405 грн., з яких пеня у розмірі 47895грн. та штраф у розмірі 223510грн.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов наступних висновків.
У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема: припинення правовідношення.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).
За положеннями ч.ч.1, 2 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч.1 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
За правилами ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст.627 ЦК України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ч.1 ст.510 ЦК України визначено, що сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Судом встановлено, що 24.09.2025 між військовою частиною НОМЕР_1 (далі - Замовник, Позивач) та ТОВ "ТОТАЛОПТ" (далі - Постачальник, Відповідач) було укладено договір № 41 про закупівлю товарів з державні кошти (далі - Договір), відповідно до предмету якого Постачальник зобов'язується поставити Замовнику БПЛА оборонного призначення, а саме квадрокоптер 'DJI Маvіс 3 Рго", що зазначений у специфікації до договору, а Замовник зобов'язується прийняти Товар та оплатити його на умовах цього Договору.
Відповідно до п. 1.3. Договору, номенклатура, асортимент, кількість Товару, який постачальник зобов'язується передати замовнику, зазначається у Специфікації (додаток № 1 Договору).
Згідно з пунктом 2.1. Договору, постачання товару здійснюється протягом 30 (тридцяти) днів після отримання Постачальником письмового підтвердження про готовність Замовника прийняти та оплатити товар згідно з умовами та в терміни, зазначені в Договорі.
Пунктами 3.2. та 3.4. Договору передбачено, що приймання товару оформлюється видатковою накладною та Актом прийому-передачі товару, який підписується представниками Замовника та Постачальника при прийманні товару та затверджується командиром військової частини НОМЕР_1 . Належним чином оформлений Акт прийому-передачі товару є підтвердженням приймання товару. Товар, який поставлений з порушенням умов цього Договору не вважається прийнятим. Всі витрати, які при цьому виникають несе Постачальник.
Так, п.4.3. Договору передбачено, що розрахунки за товар здійснюються Замовником на підставі ст.49 Бюджетного кодексу України у безготівковій формі, після приймання товару та оформлення Первинних документів відповідно до п.п.3.2. цього Договору, а також відповідно до інших умов Договору шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника відповідно до специфікації протягом 10 банківських днів з моменту підписання видаткової накладної та акту приймання-передачі товару.
На виконання вимог п.2.1. Договору військовою частиною НОМЕР_1 було підготовлено та направлено Письмове повідомлення про готовність прийняти та оплатити товар, що визначений у специфікації. Додатково було наголошено на необхідності дотримання строків постачання товару протягом 30 днів з дня отримання письмового повідомлення.
Листом від 11.11.2025 вих. № ТО-64 Постачальник повідомив Замовника, що згідно з видатковою накладною № 3 від 10.10.2025 Постачальник здійснив доставку товару у кількості 39 штук, на загальну суму 4 017 000, 00 гри. посилавшись на те, що виробником товару є компанія, що розташована у КНР, уряд якої із 01.09.2023 призупинив пряме постачання товарів подвійного призначення в Україну, а із 01.09.2024 суттєво обмежив експорт таких товарів і до інших країн та встановив на дану групу товарів додаткові експортні перевірки.
Зазначеним листом, крім того, було повідомлено, що Постачальник не має можливості виконати своє зобов'язання за Договором повністю та запропоновано внести зміни до Договору поставки на підставі п.п. 1 п.19 Особливостей публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених законом України "Про публічні закупівлі", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 та зменшити обсяг закупівлі товару до 39 штук.
Суд звертає увагу на те що, зазначений договір укладався відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 "Про затвердження особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану" (далі - Постанова), та саме вона мала б бути підставою для внесення змін до такого Договору.
Так, умова стосовно предмета закупівлі є істотною умовою цього договору.
Відповідно до п.48 Постанови, істотні умови державного контракту (договору) не можуть змінюватися після його укладення до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: коригування обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків державного замовника; поліпшення якісного стану предмета закупівлі за умови, що таке поліпшення не призведе до збільшення суми вартості (ціни), визначеної в державному контракті (договорі); продовження строку дії державного контракту (договору) та/або строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, істотної зміни обставин, затримки фінансування замовником, - за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми вартості (ціни), визначеної в державному контракті (договорі); погодження зміни вартості (ціни) в державному контракті (договорі) в бік зменшення - у разі встановлення в державному контракті (договорі) порядку зміни вартості (ціни); зміни вартості (ціни) в державному контракті (договорі) у зв'язку із зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов надання пільг з оподаткування - пропорційно зміні таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв'язку із зміною системи оподаткування пропорційно зміні податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування; зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни розміру мінімальної заробітної плати та/або прожиткового мінімуму, зміни курсу іноземної валюти, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед"; зміни вартості (ціни) в державному контракті (договорі) на закупівлю товарів, робіт і послуг оборонного призначення для виконання програм, пов'язаних з підвищенням обороноздатності і безпеки держави, у зв'язку із змінами відсоткової ставки за кредитами (позиками) та/або строків користування кредитами (позиками), залученими суб'єктами господарювання - резидентами України під державні гарантії для виконання програм, пов'язаних з підвищенням обороноздатності і безпеки держави; зміни ціни в державному контракті (договорі), під час виконання якого було змінено технічні, технологічні, інженерні рішення, що дають можливість отримати поліпшені результати, та параметри предмета державного контракту (договору) під час його виконання, що підтверджуються відповідними обґрунтуваннями.
Враховуючи відсутність підстав для зміни істотних умов та на виконання вимог п.3.2, 3.4. Договору сторонами було підписано видаткову накладу від 17.11.2025 № 3 та акт прийому передачі товару від 17.11.2025, якими встановлено, що Постачальник передав, а Замовник прийняв товар на 4 017 000, 00 грн, без ПДВ та зафіксовано прийняття товару у кількості 39 штук.
Відповідно до п. 1.3. Договору, номенклатура, асортимент, кількість Товару, який постачальник зобов'язується передати замовнику, зазначається у Специфікації (додаток № 1 Договору).
Відповідно до Специфікації (додаток № 1 Договору) кількість товару який постачальник зобов'язується передати замовнику зазначено 70 штук.
Отже, судом встановлено, що приймання товару частинами Замовником не передбачено умовами Договору № 41 від 24.09.2025 та не є його зобов'язанням відповідно до чинного законодавства України.
Враховуючи неналежне виконання відповідачем зобов'язань стосовно поставки товару, Військова частина НОМЕР_1 нарахувала пеню у розмірі 47895грн. та штраф у розмірі 223510грн.
Вимогами п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.
За правилами ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до приписів ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Розділом 5 Договору передбачено умови відповідальності сторін.
Так, за порушення умов Договору щодо якості (комплектності) товару Постачальник сплачує Замовнику штраф у розмірі 20% вартості неякісного (некомплектного) товару.
За порушення строків поставки товару або його заміни відповідно до п.п.2.1., 3.3.цього Договору Постачальник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1% від вартості товару, стосовно якої допущено прострочення постачання, за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів, з Постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7% вартості непоставленого товару
За відмову від поставки з Постачальника стягується штраф у розмірі 7% вартості непоставленого товару. Товар поставляється Замовнику в будь-якому випадку, незалежно від сплати неустойки, але не пізніше 30.11.2025.
Наданий позивачем розрахунок пені в розмірі 47895грн. та штрафу в розмірі 223510 грн. підлягає задоволенню у повному обсязі
Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи вищевикладене, суд задовольняє позовні вимоги позивача в повному обсязі.
Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 238, 240, 241 ГПК України, суд
1. Позовну заяву задовольнити.
2. Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТОТАЛОПТ" (65045, Одеська обл., місто Одеса, вул. Космонавтів, будинок 36, офіс 415А, код 45866820) на користь Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 ) пеню в розмірі 47895грн., штраф в розмірі 223510грн.та витрати по сплаті судового збору у розмірі 4071,08 грн.
Наказ видати згідно зі ст. 327 ГПК України.
Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Літвінов