ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
18.05.2026Справа № 910/4186/26
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді - Блажівської О.Є., розглянувши матеріали справи № 910/4186/26,
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська енергетична сервісна компанія» (01133, м. Київ, вулиця Генерала Алмазова, буд.18/7; код ЄДРПОУ: 44311373)
до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (01032, м. Київ, вулиця Симона Петлюри, буд. 25; код ЄДРПОУ: 00100227)
про стягнення 225 034, 78 грн
без виклику представників сторін,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська енергетична сервісна компанія» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» про стягнення суми втрат від інфляції 166 809,94 грн. та 3% річних 58 224,84 грн.
14.04.2026 через систему «Електронний суд» від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська енергетична сервісна компанія» надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва 21.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі. Визнано справу № 910/4186/26 малозначною. Розгляд справи здійснюватиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
13.05.2026 через систему «Електронний суд» від Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» надійшов відзив на позовну заяву.
15.05.2026 через систему «Електронний суд» від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська енергетична сервісна компанія» надійшла відповідь на відзив.
До Господарського суду міста Києва 13.05.2026 через систему «Електронний суд» від Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» надійшов відзив на позовну заяву.
У відзиві представник відповідача зазначає, що Ухвалою суду від 21.04.2026 відкрито провадження у справі та надано НЕК «Укренерго», як Відповідачу, п'ятнадцятиденний термін, з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, для надання суду відзиву на позовну заяву.
Відповідно до Указу Президента України №?64/2022 від 24 лютого 2022 року з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні було введено воєнний стан строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався та на сьогодні діє з продовженням строку на 90 днів. Загальновідомим та таким, що не потребує доказування, є факт систематичного здійснення російською федерацією ракетних ударів, а також застосування інших засобів ураження, зокрема безпілотних літальних апаратів типу «Shahed», «Герань» тощо.
Окремо слід зазначити, що протягом останнього місяця кількість оголошених повітряних тривог суттєво зросла, що безпосередньо впливає на організацію та безперервність робочого процесу. Постійні повітряні тривоги та об'єктивна необхідність реагування на них спричиняють стан хронічного стресу, що, своєю чергою, негативно впливає на здатність зосереджуватися, своєчасно опрацьовувати процесуальні документи та належним чином виконувати поточні службові обов'язки.
За таких обставин представник Відповідача несвоєчасно ознайомився з ухвалою суду про відкриття провадження у справі, наслідком чого став пропуск строку на подання відзиву на позовну заяву строком на три дні. Пропуск Відповідачем процесуального строку є незначним за тривалістю, становить лише три дні, не призвів до затягування розгляду справи та не порушив прав і процесуальних гарантій іншої сторони, водночас після фактичного ознайомлення з відповідним процесуальним документом Відповідач без зволікань вжив усіх необхідних заходів та належним чином виконав свій процесуальний обов'язок, що у сукупності свідчить про його добросовісну процесуальну поведінку та відсутність будь-якого наміру зловживати процесуальними правами.
Представник відповідача у відзиві просить суд поновити Відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.
Дослідивши обґрунтування представника відповідача, суд дійшов висновку про те, що клопотання представника відповідача Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», що міститься у відзиві на позовну заяву, слід задовольнити, з огляду на наступне.
За положеннями ч.ч. 1-3 ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Частиною 4 ст. 80 ГПК України визначено, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 ГПК України).
За змістом частин першої та четвертої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22 виснувала, що за змістом частин першої та четвертої статті 119 ГПК України пропущений учасником процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений судом за умови вчинення учасником процесуальної дії, для вчинення якої було встановлено строк, подання учасником заяви про поновлення процесуального строку та визнання причин пропуску строку поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. (Рішення ЄСПЛ у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008).
Суд звертає увагу на те, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом.
Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Верховний Суд зазначає, що згідно з практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, та як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.
Надмірний формалізм є порушенням права на справедливий судовий захист.
Європейським судом з прав людини зазначено, що "надмірний формалізм" може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах "Белеш та інші проти Чеської Республіки", "ЗУБАЦ ПРОТИ ХОРВАТІЇ" (ZUBAC v. CROATIA), (Beles and Others v. the Czech Republic), №47273/99, пп. 50-51 та 69, ЄСПЛ 2002 IX, та "Волчлі проти Франції" (Walchli v. France), №35787/03, п. 29, від 26 липня 2007 року).
При цьому, Європейський суд з прав людини провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний ж формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.
У такий спосіб здійснюється "право на суд", яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом (рішення у справі "Кутіч проти Хорватії", заява №48778/99).
Відповідно до частини 1 та 2 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Згідно з частиною 3 зазначеної статті судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.
Приписами ст. 42 ГПК України встановлено, що учасники справи мають право, зокрема, подавати докази, заяви, клопотання, надавати пояснення суду, свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду.
Відтак, враховуючи наведені представником відповідача обґрунтування причин пропуску процесуального строку на подання відзиву, з метою всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи, а також з метою забезпечення реалізації принципу змагальності сторін, суд дійшов висновку визнати поважними причини пропуску представником відповідача процесуального строку для подання відзиву та поновити представнику відповідача пропущений процесуальний строк.
Керуючись ст.ст. 80, 81, 114, 119, 177, 182, 183, 232, 233, 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Клопотання представника відповідача Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» про поновлення строку на подання відзиву від 13.05.2026 - задовольнити.
2. Поновити Приватному акціонерному товариству «Національна енергетична компанія «Укренерго» строк для подання відзиву на позовну заяву у справі № 910/4186/26.
3. Долучити до матеріалів справи № 910/4186/26 відзив на позовну заяву.
Дана ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, відповідно до приписів статті 255 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Оксана БЛАЖІВСЬКА