ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
18.05.2026Справа № 910/5770/26
Господарський суд міста Києва у складі судді Сташківа Р.Б., розглянувши
заяву Київської міської ради
про забезпечення позову подану в межах справи №910/5770/26
за позовом Київська міська рада
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Білд 2014"
про усунення перешкод у володінні та розпорядженні земельними ділянками
Без повідомлення (виклику) учасників процесу.
На розгляд Господарського суду міста Києва передано указаний позов Київської міської ради (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Білд 2014" (далі - відповідач) з позовними вимогами про усунення перешкоди власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у володінні та розпорядженні земельними ділянками з кадастровими номерами 80000000000:75:284:0033, 8000000000:75:284:0026 місце розташування яких: місто Київ, Святошинський район, вул. Якуба Коласа, 29, шляхом зобов'язання ТОВ «АЛЬФА БІЛД 2014» знести об'єкт самочинного будівництва - майновий комплекс нежитлових торгових приміщень, загальною площею 54,3 кв.м, а саме: нежитлове торгове приміщення літери «М», загальною площею 18,3 кв.м з ганком 18,0 кв.м, нежитлове торгове приміщення літери «Н», загальною площею 36,0 кв.м з ганком 18,0 кв.м за адресою: вул. Якуба Коласа, 29 у Святошинському районі м. Києва, право власності на який зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно на підставі рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Агаркової А.М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04.12.2014, індексний номер: 17726447, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 365232180000.
Вимоги позову обґрунтовані безпідставним використанням відповідачем земельних ділянок з кадастровими номерами 80000000000:75:284:0033, 8000000000:75:284:0026 місце розташування яких: місто Київ, Святошинський район, вул. Якуба Коласа, 29, в якості майнового комплексу нежитлових торгових приміщень, загальною площею 54,3 кв.м, а саме: нежитлове торгове приміщення літери «М», загальною площею 18,3 кв.м з ганком 18,0 кв.м, нежитлове торгове приміщення літери «Н», загальною площею 36,0 кв.м з ганком 18,0 кв.м.
Разом з позовною заявою позивачем було подано заяву про забезпечення позову, у якій заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладання арешту на майновий комплекс нежитлових торгових приміщень, загальною площею 54,3 кв.м, а саме: нежитлове торгове приміщення літери «М», загальною площею 18,3 кв.м з ганком 18,0 кв.м, нежитлове торгове приміщення літери «Н», загальною площею 36,0 кв.м з ганком 18,0 кв.м за адресою: вул. Якуба Коласа, 29 у Святошинському районі м. Києва, право приватної власності на який зареєстровано за ТОВ «АЛЬФА БІЛД 2014» в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно на підставі рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Агаркової А.М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04.12.2014, індексний номер: 17726447, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 365232180000.
Відповідно до вимог ч.1 ст.136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч. 2 ст. 136 ГПК України).
Отже, заходи до забезпечення позову можуть вживатися лише за умов, визначених ст. 136 ГПК України, а саме:
- якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду;
- якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Положеннями пункту 4 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позов забезпечується забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Отже, забезпечення позову - це, по суті обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Необхідність звернення Київською міською радою із заявою про забезпечення позову обґрунтована наступним.
Згідно з даними електронної бази документообігу Департаменту територіального контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), даними Міської інформаційно-аналітичної системи забезпечення містобудівної діяльності «Містобудівний кадастр м. Києва»: містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва за адресою: вул. Якуба Коласа, 29 в Святошинському районі м. Києва (відповідно до наданої схеми) не надавались, відсутні відомості про реєстрацію схеми генерального плану об'єкта будівництва на вул. Якуба Коласа, 29 в Святошинському районі м. Києва.
05.05.2026 Департамент територіального контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до Київської міської ради щодо вжиття заходів для захисту законних прав та інтересів територіальної громади.
Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Київською міською радою встановлено, що первинна реєстрація на майновий комплекс нежитлових торгових приміщень, загальною площею 54,3 кв.м, а саме: нежитлове торгове приміщення літери «М», загальною площею 18,3 кв.м з ганком 18,0 кв.м, нежитлове торгове приміщення літери «Н», загальною площею 36,0 кв.м з ганком 18,0 кв.м за адресою: вул. Якуба Коласа, 29 у Святошинському районі м. Києва здійснена за ТОВ «АГРОПОЙНТ» 21.05.2014 на підставі рішення Господарського суду Запорізької області від 05.05.2014 у справі №908/780/14.
В подальшому, на підставі договору купівлі-продажу № 338, укладеного між ТОВ «АГРОПОЙНТ» та ТОВ «НТП ГРУП» 21.05.2014 право власності на майновий комплекс нежитлових торгових приміщень, загальною площею 54,3 кв.м, а саме: нежитлове торгове приміщення літери «М», загальною площею 18,3 кв.м з ганком 18,0 кв.м, нежитлове торгове приміщення літери «Н», загальною площею 36,0 кв.м з ганком 18,0 кв.м зареєстровано за ТОВ «НТП ГРУП» (надалі - майновий комплекс нежитлових торгових приміщень).
26.05.2014 між ТОВ «НТП ГРУП» та ФОП Пойда В.С. укладено договір купівлі продажу № 390, згідно з яким право власності на майновий комплекс нежитлових торгових приміщень перейшло до ФОП Пойда В. С.
04.12.2014 право власності на майновий комплекс нежитлових торгових приміщень, загальною площею 54,3 кв.м, зареєстровано за ТОВ «АЛЬФА БІЛД 2014» на підставі договору купівлі-продажу № 680, який було укладено між ФОП Пойда В. С. та ТОВ «АЛЬФА БІЛД 2014».
Відповідно до листа КП КМР «КМ БТІ» від 13.05.2026 № 062/14-10482 за даними реєстрових книг Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» по нежитловому фонду за адресою: вул. Якуба Коласа, 29 у Святошинському районі м. Києва нерухоме майно на праві власності не реєструвалося.
Приватизація об'єктів нерухомості за вказаними адресами Департаментом не здійснювалась, договори оренди не укладались.
Однак, Київська міська рада жодних рішень щодо передачі земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:75:284:0033, 8000000000:75:284:0026 на вул. Якуба Коласа, 29 в Святошинському районі м. Києва у власність чи користування фізичним та/або юридичним особам не приймала.
На думку позивача, вказані факти свідчать про вчинення відповідачем дій, які направлені на заволодіння земельними ділянками у незаконний спосіб та поза межами встановленого законодавством України порядку набуття прав на землі комунальної власності. Таким чином зареєстрований за ТОВ «АЛЬФА БІЛД 2014» майновий комплекс нежитлових торгових приміщень, загальною площею 54,3 кв.м, а саме: нежитлове торгове приміщення літери «М», загальною площею 18,3 кв.м з ганком 18,0 кв.м, нежитлове торгове приміщення літери «Н», загальною площею 36,0 кв.м з ганком 18,0 кв.м за адресою: вул. Якуба Коласа, 29 у Святошинському районі міста Києва є самочинним будівництвом та підлягають знесенню.
Київська міська рада звертає увагу на те, що можливість відповідача в будь який момент розпорядитися об'єктом самочинного будівництва шляхом відчуження, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача.
Суд зауважує, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи позивача, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення у випадку задоволення позову.
Предметом заявленого позову є вимоги про усунення перешкоди у користуванні та розпорядженні земельними ділянками. Тобто спір немайнового характеру.
Отже, судове рішення у разі задоволення такого позову не вимагатиме його примусового виконання. Відтак у цьому даному випадку не повинна досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а досліджується та оцінюється така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких позивач звернувся до суду.
Аналогічний висновок викладено у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, а також у постанові Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №904/2641/19.
Отже, в кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 914/970/18.
Суд враховує, що одним із завдань господарського судочинства відповідно до вимог статті 2 Господарського процесуального кодексу України є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів юридичних осіб.
Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав та основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.
Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб. Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
У п. 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) 119961 ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02).
Ефективний засіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.
Заходи щодо забезпечення позову мають застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
З огляду на викладене вище, у даному випадку, за висновками суду, застосування обраного заявником заходу забезпечення позову направлено, насамперед, на забезпечення дійсної ефективності судового захисту та унеможливлення в майбутньому нових судових процесів, якщо буде змінено власника.
Суд вважає, що накладення арешту на нерухоме майно по суті спрямоване на неможливість відчуження спірного майна відповідачу, яке за твердженнями позивача незаконно побудоване на земельних ділянках, що нажелить територіальній громаді міста Києва. У випадку відчуження цього майна іншим особам, позивачу доведеться звертатися за захистом своїх прав з позовом до нового власника спірного майна.
Судом враховано, що заходи забезпечення позову є тимчасовими, на період вирішення спору, з метою запобігання розширення кола осіб, прав і інтересів яких стосується вирішення спору та зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки, що можуть істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду.
За висновками суду, визначені заявником заходи забезпечення позову гарантуватимуть виконання рішення суду конкретним відповідачем, у випадку задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищенаведене, оскільки, суд дійшов до висновку, що обрані позивачем засоби забезпечення позову є співмірними і відповідають критеріям розумності, обґрунтованості та адекватності, забезпечують збалансованість інтересів учасників спірних правовідносин, запобігають порушенням у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних інтересів учасників процесу, відповідають інституту забезпечення позову в господарському процесі, суд дійшов висновку про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.
За таких обставин, суд задовольняє заяву позивача про забезпечення позову.
Згідно із приписами ч. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст. 136, 137, 138, 140, 232, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву Київської міської ради про забезпечення позову задовольнити.
З метою забезпечення позову у справі №910/5770/26 до набрання рішенням законної сили у справі накласти арешт на майновий комплекс нежитлових торгових приміщень, загальною площею 54,3 кв.м, а саме: нежитлове торгове приміщення літери «М», загальною площею 18,3 кв.м з ганком 18,0 кв.м, нежитлове торгове приміщення літери «Н», загальною площею 36,0 кв.м з ганком 18,0 кв.м за адресою: вул. Якуба Коласа, 29 у Святошинському районі м. Києва, право приватної власності на який зареєстровано за ТОВ «АЛЬФА БІЛД 2014» в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно на підставі рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Агаркової А.М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04.12.2014, індексний номер: 17726447, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 365232180000.
Стягувач - Київська міська рада (вул. Хрещатик, 36, м. Київ, 01044, ідентифікаційний код 22883141).
Боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфа Білд 2014» (вул. Якуба Коласа, 29, м. Київ, 03148; ідентифікаційний код 39345091).
Дана ухвала є виконавчим документом, підлягає негайному виконанню з дня її підписання незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження та може бути пред'явлена до виконання протягом трьох років із наступного дня після набрання нею законної сили.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені статтями 254-257 ГПК України.
Ухвалу підписано 18.05.2026.
Суддя Р.Б. Сташків