ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
18.05.2026Справа № 910/2441/26
Суддя Н.Б. Плотницька, розглянувши справу
за позовом Фізичної особи-підприємця Бридуна Віталія Ростіславовича ( АДРЕСА_1 )
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Форвард Агро Трейд" (03143, місто Київ, вулиця Метрологічна, будинок 14Б)
про стягнення 167 212 грн 42 коп.
Представники сторін: не викликались
06.03.2026 до Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Бридуна Віталія Ростісавовича з вимогами про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Форвард Агро Трейд" 167 212 грн 42 коп.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами договору підряду на виконання монтажних робіт від 05.09.2024 № 8/24 не виконав взяті на себе зобов'язання щодо оплати виконаних робіт, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість у розмірі 104 210 грн 00 коп. Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення 43 643 грн 96 коп. пені, 14 958 грн 08 коп. інфляційних втрат та 4 400 грн 38 коп. 3 % річних.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2026 відкрито провадження у справі № 910/2441/26, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Станом на 18.05.2026 відповідачем вимог ухвали суду від 12.03.2026, зокрема, щодо подання відзиву на позов, не виконано, хоча ухвалу про відкриття провадження у справі було отримано 13.03.2026, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи.
З огляду на вищевикладене, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Форвард Агро Трейд" не скористалася наданими йому процесуальними правами, зокрема, відповідачем не надано відзиву на позовну заяву, будь-яких письмових пояснень та інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд, на підставі частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про можливість розгляду даної справи виключно за наявними матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
05.09.2024 між Фізичною особою-підприємцем Бридун Віталієм Ростіславовичем (далі по тексту - виконавець, підрядник, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Форвард Агро Трейд" (далі по тексту - замовник, відповідач у справі) було укладено договір підряду на виконання монтажних робіт №8/24 (далі по тексту - договір).
Згідно пункту 1.1 договору, підрядник зобов'язується у встановлений цим договором строк за завданням замовника на свій ризик виконати монтажні роботи (далі по тексту - - роботи), на об'єкті замовника за адресою: Україна, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, селище міського типу Великі Бірки, а замовник зобов'язується прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість.
Пунктом 1.2 договору визначено, що перелік і обсяг монтажних робіт, інша інформація, пов'язана з цими роботами, вказується в додатках до цього договору, що є його невід'ємною частиною.
Згідно додатку №1 від 05.09.2024 до договору визначено найменування та вартість робіт, а саме: складання та монтаж норії НК-25 7.8 м. з обслуговуючою площадкою, драбиною та захисним огородженням - вартість 22 400 грн 00 коп.; монтаж бункерів оперативних 5,5м3 3шт. - вартість 36 000 грн 00 коп.; монтаж галереї транспортера 12м.п. - вартість 18 000 грн 00 коп.; складання та монтаж транспортера ТС-40 11 м.п. - вартість 22 000 грн 00 коп.; монтаж бортів бункера 10 шт. - вартість 5 810 грн 00 коп. Загальна сума робіт складає 104 210 грн 00 коп. з ПДВ.
Вартість робіт, виконання яких передбачено цим договором, становить суму усіх додатків до цього договору, що є його невід'ємною частиною (пункт 2.1 договору).
Відповідно до пункту 3.1 договору, замовник оплачує роботи наступним шляхом:
- 25% (двадцять п'ять відсотків) суми від загальної вартості робіт перераховується підряднику на умовах передплати до початку їх виконання (пункт 3.1.1 договору);
- 75% (сімдесят п'ять відсотків) сплачується після повного виконання робіт підрядником, прийняття виконаних робіт замовником та підписання обома сторонами акту (актів) здачі - приймання виконаних монтажних робіт (пункт 3.1.2 договору).
У процесі здачі-приймання виконаних робіт сторони перевіряють відповідність виконаних робіт з умовами цього договору (пункт 7.2 договору).
Замовник зобов'язаний при прийнятті виконаних робіт оглянути їх результати і в разі виявлення допущених підрядником відступів від умов цього договору або інших недоліків повідомити про це підрядника в день виявлення цих недоліків (пункт 7.3 договору).
Підрядник зобов'язаний усунути недоліки виявлені замовником, протягом 2-х робочих днів (пункт 7.4 договору).
05.09.2024 замовнику підрядником виставлено рахунок №37 від 05.06.2024 на оплату виконаних робіт згідно додатку №1 від 05.09.2024 до договору на суму 104 210 грн 00 коп.
На виконання договору, підрядник свої зобов'язання виконав в повному обсязі, виконав роботи передбачені договором та додатком №1 до нього, що підтверджується підписаним сторонами та скріпленим печатками актом здачі - приймання робіт (надання послуг) №11 від 01.10.2024 на суму 104210 грн 00 коп.
23.01.2026 відповідачу було направлено претензію про сплату заборгованості, яка не вручена відповідачу та повернута відправнику (копія претензії додається).
Зважаючи на те, що відповідач в порушення норм чинного законодавства та умов договору підряду на виконання монтажних робіт №8/24 від 05.09.2024 не оплатив виконані роботи, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 104 210 грн 00 коп., пені у розмірі 43 643 грн 96 коп., інфляційних втрат в сумі 14 958 грн 08 коп. та трьох процентів річних у сумі 4 400 грн 38 коп.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Дослідивши зміст укладеного договору, суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором підряду.
Відповідно до норм статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно зі статтею 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
Стаття 853 Цивільного кодексу України встановлює обов'язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові, в іншому випадку він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Частиною 1 статті 854 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Відповідно до частини 4 статті 879 Цивільного кодексу України оплата робіт проводиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.
Відповідно до частини 4 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
У відповідності до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги виконавця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (що діяв на момент укладення договірних відносин) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Частиною 1 статті 78 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Оскільки станом на час розгляду справи відповідач вартість виконаних позивачем робіт не заперечував, водночас доказів їх оплати не надав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 104 210 грн 00 коп. підлягають задоволенню.
Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача 43 643 грн 96 коп. пені, 4 400 грн 38 коп. 3 % річних та 14 958 грн 08 коп. інфляційних втрат, суд зазначає наступне.
З урахуванням приписів статті 549, частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається з аналізу статей 612, 625 Цивільного кодексу право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних, які не є штрафними санкціями, є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.
Зазначені інфляційні нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Суд зазначає, що інфляційні нарахування на суму боргу здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
При цьому розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарського кодексу України).
Згідно з статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.
Пунктом 9.4 договору сторонами погоджено, що у випадку порушення термінів оплати виконаних робіт замовник сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.
Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача, відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.
З огляду на вимоги статті 86 Господарського процесуального кодексу господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.
Тобто визначаючи розмір заборгованості за договором, зокрема, в частині пені, процентів річних та інфляційних втрат суд зобов'язаний належним чином дослідити поданий стороною доказ (в даному випадку - розрахунок заборгованості), перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов'язок суду.
За результатами здійсненої за допомогою системи "ЛІГА" перевірки нарахування позивачем заявлених до стягнення пені, інфляційних втрат та 3 % річних судом встановлено, що розмір пені, інфляційних втрат та 3 % річних, перерахований судом у відповідності до приписів чинного законодавства та в межах визначеного позивачем періоду прострочення, відповідає вимогам зазначених вище норм законодавства, умовам договору та є арифметично вірним, тому вказані вимоги позивача про стягнення з відповідача 43 643 грн 96 коп. пені, 4 400 грн 38 коп., 3 % річних та 14 958 грн 08 коп. інфляційних втрат підлягають задоволенню за розрахунком позивача.
Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.Враховуючи вищевикладене та керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237- 238, статтями 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Форвард Агро Трейд" (03143, місто Київ, вулиця Метрологічна, будинок 14Б, ідентифікаційний код 40234919) на користь Фізичної особи-підприємця Бридуна Віталія Ростіславовича ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) 104 210 (сто чотири тисячі двісті десять) грн 00 коп. основного боргу, 43 643 (сорок три тисячі шістсот сорок три) грн 96 коп. пені, 14 958 (чотирнадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят вісім) грн 08 коп. інфляційних втрат, 4 400 (чотири тисячі чотириста) грн 38 коп. 3% річних та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Суддя Н.Плотницька