Справа № 909/1081/25
14.05.2026 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишина В. В., секретар судового засідання Карпінець Г. Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали заяви представника Фізичної особи - підприємця Бойко Тетяни Юріївни, адвоката Коломійця М. В. (вх. № 4219/26 від 06.05.2026) про виправлення помилки у виконавчому документі, матеріали заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Буковель", адвоката Хітька В. М. (вх. № 4226/26 від 06.05.2026) про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню у справі
за позовом: Фізичної особи - підприємця Бойко Тетяни Юріївни
( АДРЕСА_1 )
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Буковель"
(участок Щивки, буд. 2, с. Поляниця, м. Яремче,
Івано-Франківська область, 78593)
про стягнення заборгованості за Договором підряду № 202407-АС-02 від 02.08.2024 в розмірі 931 939, 00 гривень, з яких: 811 411, 00 гривень - основна заборгованість, 15 466, 95 гривень - інфляційні втрати, 95 790, 96 гривень - пеня, 9 270, 09 гривень - 3 % річних,
за участю:
від позивача: Коломійця Миколи В'ячеславовича (в режимі відеоконференції),
від відповідача: Хітька Василя Миколайовича (в режимі відеоконференції),
у провадженні Господарського суду Івано-Франківської області перебувала справа за позовом Фізичної особи - підприємця Бойко Тетяни Юріївни до Товариства з обмеженою відповідальністю "Буковель" про стягнення заборгованості за Договором підряду № 202407-АС-02 від 02.08.2024 в розмірі 931 939, 00 гривень, з яких: 811 411, 00 гривень - основна заборгованість, 15 466, 95 гривень - інфляційні втрати, 95 790, 96 гривень - пеня, 9 270, 09 гривень - 3 % річних.
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 09.12.2025 у справі № 909/1081/25 позов Фізичної особи - підприємця Бойко Тетяни Юріївни до Товариства з обмеженою відповідальністю "Буковель" про стягнення заборгованості за Договором підряду № 202407-АС-02 від 02.08.2024 в розмірі 931 939, 00 гривень, з яких: 811 411, 00 гривень - основна заборгованість, 15 466, 95 гривень - інфляційні втрати, 95 790, 96 гривень - пеня, 9 270, 09 гривень - 3 % річних - задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Буковель" на користь Фізичної особи - підприємця Бойко Тетяни Юріївни - 931 939, 00 гривень (дев'ятсот тридцять одну тисячу дев'ятсот тридцять дев'ять гривень) заборгованості за Договором підряду № 202407-АС-02 від 02.08.2024, з яких: 811 411, 00 гривень - основна заборгованість, 15 466, 95 гривень - інфляційні втрати, 95 790, 96 гривень - пеня, 9 270, 09 гривень - 3 % річних, а також 11 183, 27 гривень (одинадцять тисяч сто вісімдесят три гривні двадцять сім копійок) судового збору.
На виконання вищевказаного рішення від 09.12.2025 у справі № 909/1081/25 Господарським судом Івано-Франківської області 04.05.2026 було видано відповідний наказ.
Додатковим рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 18.12.2025 у справі № 909/1081/25 задоволено частково заяву представника Фізичної особи - підприємця Бойко Тетяни Юріївни, адвоката Коломійця М. В. (вх. № 10922/25 від 12.12.2025) про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 909/1081/25; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Буковель" на користь Фізичної особи - підприємця Бойко Тетяни Юріївни - 30 000, 00 гривень витрат на професійну правничу допомогу; в частині стягнення 30 000, 00 гривень витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.
На виконання вищевказаного додаткового рішення від 18.12.2025 у справі № 909/1081/25 Господарським судом Івано-Франківської області 04.05.2026 було видано відповідний наказ.
06.05.2026 за вх. № 4219/26 через підсистему "Електронний суд" від представника Фізичної особи - підприємця Бойко Тетяни Юріївни, адвоката Коломійця М. В. надійшла заява про виправлення помилки у виконавчому документі.
06.05.2026 за вх. № 4226/26 через підсистему "Електронний суд" від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Буковель", адвоката Хітька В. М. надійшла заява про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою від 06.05.2026 суд прийняв до розгляду заяву представника Фізичної особи - підприємця Бойко Тетяни Юріївни, адвоката Коломійця М. В. (вх. № 4219/26 від 06.05.2026) про виправлення помилки у виконавчому документі та представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Буковель", адвоката Хітька В. М. (вх. № 4226/26 від 06.05.2026) про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; призначив розгляд заяви представника Фізичної особи - підприємця Бойко Тетяни Юріївни, адвоката Коломійця М. В. (вх. № 4219/26 від 06.05.2026) про виправлення помилки у виконавчому документі та заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Буковель", адвоката Хітька В. М. (вх. № 4226/26 від 06.05.2026) про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню в судовому засіданні на 14.05.2026.
13.05.2026 за вх. № 9041/26 через підсистему "Електронний суд" від представника Фізичної особи - підприємця Бойко Тетяни Юріївни, адвоката Коломійця М. В. надійшли заперечення щодо заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Розглянувши матеріали заяви представника Фізичної особи - підприємця Бойко Тетяни Юріївни, адвоката Коломійця М. В. про виправлення помилки у виконавчому документі та матеріали заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Буковель", адвоката Хітька В. М. про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, заслухавши присутніх в судовому засіданні представників сторін, суд зазначає наступне.
Щодо заяви про виправлення помилки у виконавчому документі.
Подана заява про виправлення помилки у виконавчому документі обґрунтована тим, що як в наказі про примусове виконання рішення у справі № 909/1081/25 так і в наказі про примусове виконання додаткового рішення у справі було допущено помилку наступного змісту: "… зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків ФОП Бойко Т. Ю.: НОМЕР_1 , замість вірного - НОМЕР_2 …".
Відповідно до абзацу 1 частини 1 та частини 3 статті 327 Господарського процесуального кодексу України, виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.
Приписами частини 1 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, зокрема, що у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред'явлення рішення до виконання.
При цьому, під час виготовлення тексту наказу від 04.05.2026 про примусове виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 09.12.2025 по справі № 909/1081/25 та наказу від 04.05.2026 про примусове виконання додаткового рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 18.12.2025 по справі № 909/1081/25, суд допустив помилку - зазначивши невірний реєстраційний номер облікової картки платника податків стягувача - " НОМЕР_1 ", замість вірного - " НОМЕР_2 ", у зв'язку із чим зазначений наказ не відповідає вимогам, встановленим статтею 4 Закону України "Про виконавче провадження", що унеможливлює виконання наказу, виданого на виконання рішення суду, та в свою чергу є підставою для виправлення помилки у виконавчому документі.
Згідно із частиною 1 статті 328 Господарського процесуального кодексу України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
За таких обставин, враховуючи наявність помилки в наказі від 04.05.2026 про примусове виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 09.12.2025 по справі № 909/1081/25 та наказі від 04.05.2026 про примусове виконання додаткового рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 18.12.2025 по справі № 909/1081/25, суд вважає за необхідне заяву представника Фізичної особи - підприємця Бойко Тетяни Юріївни, адвоката Коломійця М. В про виправлення помилки у виконавчому документі задовольнити та виправити помилку в наказі від 04.05.2026 про примусове виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 09.12.2025 по справі № 909/1081/25 та наказі від 04.05.2026 про примусове виконання додаткового рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 18.12.2025 по справі № 909/1081/25 допущену при їх оформленні, зазначивши реєстраційний номер облікової картки платника податків стягувача - Фізичної особи - підприємця Бойко Тетяни Юріївни: " НОМЕР_2 ".
Відповідно до частини 4 статті 328 Господарського процесуального кодексу України, про виправлення помилки у виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу.
Наказ, до якого в установленому статтею 328 Господарського процесуального кодексу України порядку внесено виправлення, є виконавчим документом у розумінні Закону України "Про виконавче провадження" з урахуванням виправлень внесених до наказу ухвалою суду. Він пред'являється до виконання разом з ухвалою про виправлення помилки.
Щодо заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування поданої заяви про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню Товариство з обмеженою відповідальністю "Буковель" зазначило, що після набрання рішенням законної сили 14.04.2026 відповідач здійснив зарахування зустрічних однорідних вимог відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України.
Зарахування оформлено відповідною заявою, направленою засобами поштового зв'язку 05.05.2026 стягувачу ФОП Бойко Т. Ю.
Відповідач вказує, що боржник має зустрічну грошову вимогу до стягувача в сумі 1 322 419, 80 гривень, з яких: 962 136, 00 гривень - основна сума безпідставно набутих коштів, 184 948, 40 гривень - інфляційні втрати, 46 473, 35 гривень - 3% річних, пеня - 128 862, 05 гривень, яка є такою, що підлягає зарахуванню відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України.
Так, відповідач стверджує, що вимога виникла у зв'язку з перерахуванням авансу 04.09.2024 ТОВ "Буковель" у сумі 962 136, 00 гривень ФОП Бойко Тетяні Юріївні, що підтверджується платіжною інструкцією № 10414. Вказані кошти були сплачені як аванс за договором підряду № 202408-Б від 19.08.2024.
При цьому, відповідач звертає увагу, що правова підстава для утримання коштів відсутня, оскільки: договір підряду № 202408-Б від 19.08.2024 у письмовій формі сторонами не укладений та не підписаний; відсутні належні докази погодження істотних умов договору; відсутні підписані акти приймання виконаних робіт; результат робіт не прийнятий замовником (ТОВ "Буковель").
Відтак, за твердженням відповідача, згідно зі статті 1212 Цивільного кодексу України, вказані кошти є безпідставно набутими та підлягають поверненню. Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України, договір вважається укладеним лише за умови досягнення згоди щодо всіх істотних умов. Сам факт зазначення реквізитів у платіжному документі не є доказом укладення договору про, що було зазначено ФОП Бойко Т. Ю. у відповіді від 28.04.2026 на вимогу № 21/04/26 від 21.04.2026.
ТОВ "Буковель" звертає увагу, що відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України, зарахування є одностороннім правочином, та оскільки вимоги є зустрічними, грошовими (однорідними) та строк їх виконання настав, зобов'язання ТОВ "Буковель" перед ФОП Бойко Т. Ю. за наказом від 04.05.2026 припинилося у повному обсязі.
У запереченні на заяву про визнання виконавчого документу таким, що на підлягає виконанню позивач зазначив, що заява відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог є необґрунтованою та такою, що спрямована на уникнення відповідачем виконання своїх зобов'язань, в тому числі внаслідок прийняття судом рішення у справі № 909/1081/25.
Так, позивач зауважує, що заборгованість, на яка нібито наявна у ФОП Бойко Т. Ю. та на яку, як на підставу для зарахування зустрічних вимог посилається відповідач є вигаданою та такою, що фактично відсутня у зв'язку з наступними обставинами.
Так, позивач вказує, що 19.08.2024 між позивачем та відповідачем було укладено Договір підряду № 202408-Б від 19.08.2024.
Вказана обставина не визнається відповідачем, як вбачається зі змісту його заяви від 06.05.2026, однак, позивач звертає увагу суду, що в разі якщо такий Договір не був би укладений, то зазначення його реквізитів в платіжній інструкції № 10414 від 03.09.2024 не відбулося б, оскільки договір вважається укладеним з моменту його підписання всіма сторонами, а отже з 19.08.2024.
Позивач зазначає, що в призначенні платежу в платіжній інструкції № 10414 від 03.09.2024, чітко зазначено посилання на реквізити вищевказаного Договору, що на думку позивача підтверджує укладення Договору за яким була здійснена передоплата, та яку відповідач визначає як аванс.
Більше того, за твердженням позивача в подальшому, ФОП Бойко Т. Ю. приступила до виконання своїх зобов'язань за Договором підряду № 202408-Б від 19.08.2024.
Так, 27.03.2025 позивачем, за результатами виконання своїх договірних зобов'язань було направлено відповідачу:
- Комплект проектних Робіт розділу АІ (архітектура інтер'єрів) по об'єкту: "Нове будівництво будинків відпочинку сімейного типу в с. Поляниця Надвірнянського району Івано-Франківської області" за Договором № 202408-Б-19 від 19 серпня 2024 року (формат А3, в трьох примірниках);
- АКТ передачі-приймання виконаних робіт № 05 від 11 березня 2025 року (формат А4, два примірники);
- Рахунок-фактура № 202501-АІ-01 (формат А4, два примірники).
Вищевказана обставина підтверджується цінним листом з описом вкладення за трекінг-номером 6500907797206, а також накладною за аналогічним трекінг-номером, що були видані АТ "Укрпошта". Вищевказане поштове відправлення було вручено відповідачу, що підтверджується відомостями веб-сайту АТ "Укрпошта".
Також, позивач надав до суду: Альбом ескізних планувань і візуалізацій інтер'єру BUKOVEL . Hidden Hill & Luferenko BRTB Interiors ТИП 01 ТИП 02 ТИП 03 ТИП 04 для 4 - ох типів житлових будинків загальною площею 1 030 м. кв. з підтипами, та адміністративної будівлі площею 350 м. кв. по об'єкту: "Нове будівництво будинків відпочинку сімейного типу в с. Поляниця Надвірнянського району Івано-Франківської області" - який є результатом виконаних робіт ФОП Бойко Т. Ю.
Окрім цього, ФОП Бойко Т. Ю., з метою виконання своїх зобов'язань за Договором № 202408-Б-19 від 19 серпня 2024 року уклала Договір підряду у сфері архітектури про виконання проектних робіт № 170924-Б від 17.09.2024 з ФОП Луференко О. Г.
В подальшому, між сторонами було складено Акт приймання-передачі виконаних робіт № 3 від 21 лютого 2025 року до Договору підряду у сфері архітектури про виконання проектних робіт № 170924-Б від 17.09.2024, яким, в свою чергу, зафіксовано виконання зобов'язань щодо розробки альбому ескізних планувань з боку ФОП Луференко О. Г.
Таким чином, на переконання позивача, відповідач знову намагається ввести суд в оману щодо дійсних обставин справи та взаємовідносин між ним та позивачем за Договором підряду № 202408-Б від 19.08.2024.
Відповідно до положень статті 601 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Згідно зі статтею 602 Цивільного кодексу України, не допускається зарахування зустрічних вимог: 1) про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю; 2) про стягнення аліментів; 3) щодо довічного утримання (догляду); 4) у разі спливу позовної давності; 4-1) за зобов'язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, крім випадків, установлених законом; 5) в інших випадках, встановлених договором або законом.
Отже вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим); однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду); строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог можливе на будь-якій стадії розвитку відносин сторін, у тому числі й на стадії виконання судового рішення.
У частині 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.
Відповідно до частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно із частинами 1, 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Такі висновки викладено у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18.
Заборгованість позивача перед відповідачем в розмірі 1 322 419, 80 гривень, на думку заявника, підтверджується платіжною інструкцією № 10414 від 03.09.2024 на суму 962 136, 00 гривень, про сплату авансу 50 % за Договором № 202408-Б-19 від 19.08.2024, а також розрахунком відповідача про стягнення з позивача 184 948, 40 гривень - інфляційних втрат, 46 473, 35 гривень - 3 % річних та пені в сумі 128 862, 05 гривень.
Як зазначено у частині 2 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статті 11 цього Кодексу. Відповідно до частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.
Отже, підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків є договори та правочини.
При цьому, суд звертає увагу, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18) зроблено правовий висновок про те, що не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього вимогам закону.
Засоби, визначені абзацом другим частини першої статті 218 Цивільного кодексу України, можуть бути використані також для доведення факту вчинення правочину, що сприятиме захисту права іншої сторони правочину, який фактично відбувся, від зловживань у вигляді оспорювання факту вчинення цього правочину лише з огляду на відсутність підпису.
Неукладеність договору у зв'язку з недотриманням установленої для нього законом обов'язкової письмової форми, зокрема й щодо його підписання, повинна насамперед корелюватися з відсутністю у сторони правочину волевиявлення на його укладення, про що може свідчити факт непідписання договору цією особою чи підписання його від імені сторони іншою неуповноваженою особою (підроблення підпису). Наведений вище висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2024 у справі № 204/8017/17.
Відповідачем заперечується факт укладення між сторонами договору підряду № 202408-Б від 19.08.2024, відтак, за твердженням останнього, згідно зі статті 1212 Цивільного кодексу України, вказані кошти є безпідставно набутими та підлягають поверненню.
Більше того, за твердженням позивача в подальшому, ФОП Бойко Т. Ю. приступила до виконання своїх зобов'язань за Договором підряду № 202408-Б від 19.08.2024.
Однак, як встановлено судом з матеріалів справи, позивачем здійснено дії щодо виконання спірного договору підряду № 202408-Б від 19.08.2024, зокрема:
- направлено відповідачу Комплект проектних Робіт розділу АІ (архітектура інтер'єрів) по об'єкту: "Нове будівництво будинків відпочинку сімейного типу в с. Поляниця Надвірнянського району Івано-Франківської області" за Договором № 202408-Б-19 від 19 серпня 2024 року; Акт передачі-приймання виконаних робіт № 05 від 11 березня 2025 року; Рахунок-фактура № 202501-АІ-01;
- з метою виконання своїх зобов'язань за Договором № 202408-Б-19 від 19 серпня 2024 року позивачем укладено Договір підряду у сфері архітектури про виконання проектних робіт № 170924-Б від 17.09.2024 з ФОП Луференко О. Г.
Окрім того, відповідачем здійснено оплату авансу 50 % за Договором № 202408-Б-19 від 19.08.2024 на суму 962 136, 00 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією № 10414 від 03.09.2024.
Відтак, часткове виконання сторонами своїх зобов'язань за Договором № 202408-Б-19 від 19.08.2024 виключають можливість визнання такого договору неукладеним.
Безспірність вимог, які зараховуються, а саме: відсутність між сторонами спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов'язань, є важливою умовою для зарахування вимог. Умова безспірності стосується саме вимог, які зараховуються, а не заяви про зарахування, яка є одностороннім правочином і не потребує згоди іншої сторони, якщо інше не встановлено законом або договором (п. 47 постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду від 22.01.2021 у справі № 910/11116/19).
Окрім того, у заяві про зарахування зустрічних однорідних вимог відповідачем нараховано позивачу пеню в сумі 128 862, 05 гривень.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.
У відповідності до частини 1 статті 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
За змістом статей 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.
За приписами частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Суд звертає увагу на те, що законодавець пов'язує можливість застосування штрафних санкцій за порушення строків виконання зобов'язань саме з умовами їх встановлення у договорі за відсутності законодавчого врегулювання розміру таких санкцій. Отже, якщо сторони не передбачили умовами договору можливість сплати пені за порушення строків виконання зобов'язань та не визначали її розміру, то немає підстав для стягнення пені у розмірі, не погодженому в договірному порядку та прямо не встановленому законом. Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.09.2019 у справі № 908/1501/18.
Враховуючи наведене, а також посилання самого відповідача на відсутність між сторонами договірних правовідносин, суд дійшов висновку, що покладення на позивача відповідальності у вигляді пені за неповернення безпідставно набутих коштів на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України є безпідставним.
Суд звертає увагу, що однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Тож учасники цивільних відносин при здійсненні своїх прав зобов'язані діяти добросовісно, утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб; не допускаються дії, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. На цих засадах мають ґрунтуватися і договірні відносини.
Договір, який укладений з метою уникнути виконання наявного зобов'язання зі сплати боргу, є зловживанням правом на укладання договору та розпорядження власністю, оскільки унеможливлює виконання зобов'язання і завдає шкоди кредитору. Такий договір може вважатися фраудаторним та може бути визнаний судом недійсним за позовом особи, право якої порушено, тобто кредитора.
Обираючи варіант добросовісної поведінки, боржник зобов'язаний піклуватися про те, щоб його юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими. Також поведінка боржника, повинна відповідати критеріям розумності, що передбачає, що кожне зобов'язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор вправі розраховувати, що усі існуючі перед ним зобов'язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно виконані. Доброчесний боржник повинен мати на меті добросовісно виконати усі свої зобов'язання, а в разі неможливості такого виконання - надати справедливе та своєчасне задоволення (сатисфакцію) прав та правомірних інтересів кредитора (аналогічний висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18 та від 26.05.2022 у справі № 908/1730/18 (908/3089/20).
Водночас, однією із важливих умов, за наявності якої можливе припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних вимог, є безспірність вимог, які зараховуються, а саме відсутність спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов'язань. Наявність заперечень іншої сторони на заяву про зарахування чи невідповідність будь-якій із наведених умов виключає можливість зарахування у добровільному порядку.
Для задоволення заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог слід встановити наявність таких умов: зустрічність вимог, однорідність цих вимог, строк виконання яких настав та прозорість вимог, тобто відсутність спору між сторонами щодо характеру зобов'язання, його змісту та умов виконання, оскільки лише за наявності всіх умов у сукупності можливо здійснити таке зарахування.
Подібну правову позицію наведено у постановах Верховного Суду від 14.07.2020 у справі № 910/10471/19, від 24.01.2018 у справі № 908/3039/16, від 05.04.2018 у справі № 910/13205/17 та від 13.11.2018 у справі № 914/163/14.
Відтак, суд констатує, що вимоги заявника щодо стягнення грошових коштів на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України в сумі 962 136, 00 гривень, а також 184 948, 40 гривень - інфляційних втрат, 46 473, 35 гривень - 3 % річних та 128 862, 05 гривень - пені, шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог не є безспірними, оскільки сторонами не узгоджено існування та характер правовідносин між Фізичною особою - підприємцем Бойко Тетяною Юріївною та Товариством з обмеженою відповідальністю "Буковель", зокрема щодо наявності чи відсутності договірних зобов'язань, підстав виникнення та розміру грошових вимог, а також строку виконання відповідного зобов'язання. При цьому матеріали справи не містять доказів вирішення зазначеного спору у судовому порядку.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що зарахування зустрічних однорідних вимог згідно із заявою відповідача від 05.05.2026 вих. № 05/05-26 на суму 1 322 419, 80 гривень не відбулося, а тому твердження відповідача про відсутність непогашених зобов'язань перед позивачем у зв'язку із проведенням такого зарахування є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи. Відтак, спірне зобов'язання не припинилося в порядку, передбаченому статтею 601 Цивільного кодексу України, а обов'язок відповідача щодо належного виконання взятих на себе зобов'язань залишається чинним.
У зв'язку з вищезазначеним у суду відсутні підстави зазначені у статті 328 Господарського процесуального кодексу України щодо визнання наказу від 04.05.2026 про примусове виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 09.12.2025 по справі № 909/1081/25 таким, що не підлягає виконанню, тому у задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Буковель", адвоката Хітька В. М. (вх. № 4226/26 від 06.05.2026) про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню слід відмовити в повному обсязі.
Керуючись статтями 234, 235, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву представника Фізичної особи - підприємця Бойко Тетяни Юріївни, адвоката Коломійця М. В. (вх. № 4219/26 від 06.05.2026) про виправлення помилки у виконавчому документі - задовольнити.
2. Виправити помилку в наказах Господарського суду Івано-Франківської області від 04.05.2026 у справі № 909/1081/25 допущених при їх оформленні.
3. Абзац перший резолютивної частини наказу від 04.05.2026 про примусове виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 09.12.2025 по справі № 909/1081/25 викласти в наступній редакції:
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Буковель" (участок Щивки, буд. 2, с. Поляниця, м. Яремче, Івано-Франківська область, 78593; ідентифікаційний код: 40628724) на користь Фізичної особи - підприємця Бойко Тетяни Юріївни ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) - 931 939, 00 гривень (дев'ятсот тридцять одну тисячу дев'ятсот тридцять дев'ять гривень) заборгованості за Договором підряду № 202407-АС-02 від 02.08.2024, з яких: 811 411, 00 гривень - основна заборгованість, 15 466, 95 гривень - інфляційні втрати, 95 790, 96 гривень - пеня, 9 270, 09 гривень - 3 % річних, а також 11 183, 27 гривень (одинадцять тисяч сто вісімдесят три гривні двадцять сім копійок) судового збору.
4. Дану ухвалу вважати невід'ємною частиною наказу від 04.05.2026 про примусове виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 09.12.2025 по справі № 909/1081/25.
5. Абзац перший резолютивної частини наказу від 04.05.2026 про примусове виконання додаткового рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 18.12.2025 по справі № 909/1081/25 викласти в наступній редакції:
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Буковель" (участок Щивки, буд. 2, с. Поляниця, м. Яремче, Івано-Франківська область, 78593; ідентифікаційний код: 40628724) на користь Фізичної особи - підприємця Бойко Тетяни Юріївни ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) - 30 000, 00 гривень (тридцять тисяч гривень) витрат на професійну правничу допомогу.
6. Дану ухвалу вважати невід'ємною частиною наказу від 04.05.2026 про примусове виконання додаткового рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 18.12.2025 по справі № 909/1081/25.
7. У задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Буковель", адвоката Хітька В. М. (вх. № 4226/26 від 06.05.2026) про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню - відмовити.
8. Ухвала набирає законної сили 14.05.2026 та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду у строк, визначений статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
9. Повний текст ухвали складено - 18.05.2026.
Суддя В. В. Михайлишин