13.05.2026 м.Дніпро Справа № 912/1938/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колег суддів:
головуючого судді: Віннікова С.В.(доповідач)
суддів: Левшина Г.В., Андрейчук Л.В.,
секретар судового засідання: Мошинець Ю.О.
за участю представників сторін:
від позивача: Катафєєва Г.С.;
від відповідача: представник не з'явився;
розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на ухвалу (про відстрочення виконання рішення) Господарського суду Кіроворгадської області від 27.03.2026 (суддя Кузьміна Б.І., повний текст якої підписаний 30.03.2026) у справі №912/1938/25,
за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
до Приватного акціонерного товариства "Кіровоградобленерго"
про стягнення 54 963 418,14 грн,
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції
17.07.2025 до Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява ПрАТ «НЕК «Укренерго», яка містить вимоги до ПрАТ «Кіровоградобленерго» про стягнення заборгованості у розмірі 54 963 418,14 грн, з яких: 54 464 118,66 грн послуги з передачі електричної енергії, 232 177,60 грн - 3% річних та 267 121,88 грн інфляційних втрат, з покладенням на відповідача судових витрат.
В обґрунтування позовних вимог позивач послався на невиконання відповідачем зобов'язань з оплати наданих послуг за Договором про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.01.2024 № 0532-02041-ПП за період з 10.03.2025 по 16.06.2025.
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 17.09.2025 у справі № 912/1938/25 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Кіровоградобленерго" (далі - заявник, боржник) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - стягувач) заборгованість за договором про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.01.2024 № 0532-02041-ПП за період 10.03.2025 - 16.06.2025 в сумі 54 963 418,14 грн, що складається з: 54 464 118,66 грн - послуги з передачі електричної енергії, 232 177,60 грн - 3% річних та 267 121,88 грн - інфляційні втрати, а також судовий збір у розмірі 659 561,02 грн.
03.02.2026 Центральний апеляційний господарський суд апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Кіровоградобленерго" залишив без задоволення, рішення Господарського суду Кіровоградської області від 17.09.2025 у справі № 912/1938/25 залишив без змін.
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі
Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 27.03.2026 у справі №912/1938/25 заяву Приватного акціонерного товариства "Кіровоградобленерго" від 06.03.2026 про відстрочення виконання рішення у справі № 912/1938/25 задоволено. Відстрочено виконання Приватним акціонерним товариством "Кіровоградобленерго" рішення Господарського суду Кіровоградської області від 17.09.2025 у справі № 912/1938/25 до 17.09.2026.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погодившись із зазначеною ухвалою до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго", в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нову якою в задовленні заяви про відстрочення виконання рішення Господарського суду Кіровоградської області від 17.09.2025 по справі №912/1938/25 відмовити в повному обсязі.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
ПрАТ «НЕК «Укренерго» просить скасувати ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 27.03.2026 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення суду відмовити повністю. Скаржник вважає оскаржувану ухвалу незаконною, необґрунтованою та прийнятою з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Обґрунтовуючи вимоги, апелянт зазначає, що суд першої інстанції порушив конституційний принцип обов'язковості судового рішення та створив для боржника безпідставно привілейовані умови. Стягувач наголошує, що відстрочення є винятковим заходом, проте боржник не надав належних і допустимих доказів існування обставин, які роблять виконання рішення неможливим. На переконання апелянта, складне фінансове становище є ризиком господарської діяльності боржника і не може бути автоматичною підставою для відтермінування платежу.
Окрему увагу в скарзі приділено стратегічному статусу НЕК «Укренерго» як оператора системи передачі, від якого залежить енергетична безпека всієї країни. Скаржник вказує, що його інфраструктура постійно страждає від ракетних обстрілів і потребує негайного відновлення, а відсутність своєчасних розрахунків за надані послуги позбавляє компанію можливості фінансувати ремонтні роботи. За 2025 рік товариство вже отримало збитки у розмірі понад 10,6 млн грн, що підтверджує скрутний стан самого стягувача.
Апелянт також підкреслює порушення балансу інтересів сторін, оскільки зобов'язання за спірним договором прострочене вже на 11 місяців, а з урахуванням наданої відстрочки цей термін збільшиться до 18 місяців. На думку товариства, такий тривалий строк очікування оплати в умовах воєнного стану та інфляції призводить до значного знецінення грошових коштів та фактичного безоплатного користування ресурсами стягувача, що суперечить принципам добросовісності та справедливості.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
ПрАТ «Кіровоградобленерго» у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити ухвалу суду першої інстанції без змін, а скаргу НЕК «Укренерго» без задоволення. Товариство наголошує, що оскаржуване судове рішення прийняте після всебічного дослідження обставин справи та є цілком обґрунтованим. Боржник підкреслює, що він ніколи не ухилявся від виконання зобов'язань, що підтверджується добровільним та повним погашенням боргів у численних інших судових справах ще до спливу термінів наданих відстрочок.
Боржник зазначає, що разом із заявою про відстрочку вже відшкодував стягувачу понад 1,1 млн грн інфляційних втрат, річних та судового збору. Більш того, безпосередньо після постановлення ухвали, наприкінці березня 2026 року, підприємство добровільно перерахувало ще понад 38,5 млн грн основного боргу. Це дозволило боржнику станом на дату відкриття апеляційного провадження фактично виконати рішення суду на 71,32%, що свідчить про реальність його намірів та відсутність зловживань.
Також боржник посилається на практику Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Корнілов та інші проти України», вказуючи, що затримка виконання рішення тривалістю менше одного року не вважається надмірною та не порушує право на справедливий суд. З огляду на значний прогрес у добровільному погашенні заборгованості, ПрАТ «Кіровоградобленерго» вважає доводи апелянта про порушення балансу інтересів безпідставними та просить підтримати висновки суду першої інстанції.
Рух справи в суді апеляційної інстанції
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.04.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Віннікова С.В. (доповідач), судді Левшина Г.В., Андрейчук Л.В.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.04.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на ухвалу (про відстрочення виконання рішення) Господарського суду Кіроворгадської області від 27.03.2026 по справі №912/1938/25. Розгляд справи призначити у судовому засіданні на 13.05.2026.
У судове засідання 13.05.2026 з'явився представник позивача, який підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату та час був повідомлений належним чином.
У судовому засіданні 13.05.2026 колегія суддів оголосила вступну та резолютивну частини постанови.
Встановлені судом першої та апеляційної інстанції обставини справи
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 17.09.2025 у справі № 912/1938/25 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Кіровоградобленерго" (далі - заявник, боржник) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - стягувач) заборгованість за договором про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.01.2024 № 0532-02041-ПП за період 10.03.2025 - 16.06.2025 в сумі 54 963 418,14 грн, що складається з: 54 464 118,66 грн - послуги з передачі електричної енергії, 232 177,60 грн - 3% річних та 267 121,88 грн - інфляційні втрати, а також судовий збір у розмірі 659 561,02 грн.
03.02.2026 Центральний апеляційний господарський суд апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Кіровоградобленерго" залишив без задоволення, рішення Господарського суду Кіровоградської області від 17.09.2025 у справі № 912/1938/25 залишив без змін.
Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 27.03.2026 у справі №912/1938/25 заяву Приватного акціонерного товариства "Кіровоградобленерго" від 06.03.2026 про відстрочення виконання рішення у справі № 912/1938/25 задоволено. Відстрочено виконання Приватним акціонерним товариством "Кіровоградобленерго" рішення Господарського суду Кіровоградської області від 17.09.2025 у справі № 912/1938/25 до 17.09.2026.
Розглядаючи заяву Приватного акціонерного товариства "Кіровоградобленерго" суд першої інстанції виходив з наступного.
За змістом ст. 331 ГПК України підставою для відстрочки виконання рішення суду є обставини, що істотно ускладнюють його виконання або роблять його неможливим. Суд першої інстанції встановив, що виконання рішення натепер унеможливлюється критичним фінансовим станом боржника, зумовленим військовою агресією рф, атаками на об'єкти енергоінфраструктури та дефіцитністю встановлених тарифів, у структуру яких на 2024- 2025 роки прибуток закладено не було.
Судом враховано суттєве падіння рівня оплати послуг з боку споживачів (зростання дебіторської заборгованості з 21,7 млн грн до 64,1 млн грн) та підтверджені факти відмови банківських установ у кредитуванні боржника. Водночас встановлено, що ПрАТ "Кіровоградобленерго" не включено до переліку осіб, до яких застосовано персональні санкції згідно з Указом Президента України № 279/2023.
Суд першої інстанції дійшов висновку про добросовісність поведінки боржника, який 10.02.2026 частково виконав рішення, сплативши в повному обсязі інфляційні втрати, 3% річних та судовий збір. Крім того, прийняття НКРЕКП постанови від 05.12.2025 № 2020 про підвищення тарифів з 01.04.2026 створює реальну можливість акумулювання коштів для повного розрахунку зі стягувачем.
Оцінюючи баланс інтересів сторін, суд врахував стратегічне значення обох підприємств для енергосистеми України та зазначив, що негайне примусове стягнення всієї суми боргу може призвести до блокування діяльності оператора розподілу, що загрожує стабільності електропостачання Кіровоградської області (близько 900 000 мешканців) та виникненням надзвичайних ситуацій.
Щодо заперечень стягувача про безоплатне користування коштами, суд зазначив, що згідно зі ст. 625 ЦК України відстрочка не припиняє нарахування 3% річних та інфляційних втрат, які мають компенсаційний характер, а отже, майнові інтереси стягувача залишаються захищеними.
Враховуючи особливі обставини справи, суд першої інстанції визнав обґрунтованим відтермінування виконання рішення на 6 місяців і 14 днів (до 17.09.2026), що є співмірним терміном у розумінні практики ЄСПЛ (справа "Корнілов та інші проти України") та забезпечить можливість добровільного виконання рішення без загрози для сталого функціонування об'єктів критичної інфраструктури.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції
Відповідно до ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Колегія суддів констатує, що причиною звернення з апеляційною скаргою стала незгода позивача з оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції повністю та вимога її скасувати та прийняти нову якою в задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення Господарського суду Кіровоградської області від 17.09.2025 по справі №912/1938/25 відмовити в повному обсязі.
Розглянувши апеляційну скаргу, колегія суддів зазначає наступне.
Частинами 1, 3 - 5 ст.331 ГПК України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Вказана норма визначає процесуальну можливість вирішення питань, пов'язаних з проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. У процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим.
При цьому згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст.331 ГПК України, ця норма не вимагає, і господарський суд законодавчо обмежений конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення, який не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення.
Проте, як зазначено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.03.2018 у справі № 910/8153/17, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, тощо. Таким чином, законодавець у будь-якому випадку пов'язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. При цьому положення ГПК України не містять визначеного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд повинен оцінити докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст.86 ГПК. Відповідно до вказаної норми, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. З урахуванням наведеного, суд самостійно вирішує питання стосовно достовірності доказів, достатності їх для винесення рішення, істинності відомостей, які містяться в доказах.
Разом з тим, необхідно враховувати, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п.2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 р. № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 р. № 11-рп/2012); відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення від 19.03.1997 у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece); за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 ст.6 Конвенції права (рішення від 28.07.1999 у справі "Іммобільяре Саффі проти Італії" (Immobiliare Saffi v. Italy).
З огляду на те, що існування заборгованості, підтверджене обов'язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно ухвалене, «легітимні сподівання» на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить «майно» цієї особи у розумінні ст.1 Першого протоколу до Конвенції (рішення від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України"), то з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності, суд, який надає відстрочку чи розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: 1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; 2) чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація "потерпілій стороні" за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь, та індексації присудженої суми; 3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як "потерпілої сторони"; 4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.
Тобто, у цьому контексті, для виправдовування затримки виконання рішення суду недостатньо лише зазначити про відсутність у боржника коштів. Обов'язково мають враховуватися і інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення.
Так, у п. 40 рішення від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" Суд зазначив, що затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається п. 1 ст. 6 Конвенції. На державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці.
Із підстав, умов та меж надання розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки чи розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.
Отже, питання щодо надання розстрочення/відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.
Таким чином, враховуючи, що необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочки/відстрочки виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.
Особа, яка подала заяву про відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у даній справі.
Колегія суддів, проаналізувавши наведені відповідачем доводи в обґрунтування клопотання про відстрочку, зазначає наступне.
Відповідачем в обґрунтування клопотання про надання судом відстрочки виконання судового рішення зазначено, що затверджені для нього з 01.01.2024 тарифи на послуги з розподілу електричної енергії є дефіцитними та не покривали витрати, передбачені структурою тарифів на 2024 рік. Крім того, відповідач вказував, що внаслідок повномасштабної збройної агресії РФ проти України відбулося критичне падіння рівня оплати послуг з розподілу електроенергії з боку постачальників та споживачів. Відповідач зазначає, що дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи та послуги збільшилася втричі: з 21 739 тис. грн до 64 099 тис. грн.
На переконання відповідача, суттєве погіршення його фінансової спроможності також є наслідком падіння обсягів розподілу електроенергії та значного збільшення технологічних втрат у мережах, зокрема через транзитні перетікання в інтересах позивача.
Відповідач повідомляв, що всі зусилля та наявні кошти спрямовуються ним виключно на фінансування невідкладних потреб, таких як облаштування інженерного захисту об'єктів критичної інфраструктури, експлуатаційне утримання мереж та ліквідація наслідків стихійних явищ. Також відповідачем було зазначено, що починаючи з другої половини 2023 року, банківські установи почали відмовляти йому в проведенні кредитних операцій (зокрема у відкритті відновлювальної кредитної лінії). Відмови мотивовані застосуванням обмежувальних санкцій до кінцевих бенефіціарних власників відповідача, що позбавляє його можливості залучати додаткові фінансові ресурси для виконання рішення суду та ще більше погіршує фінансово-економічне становище підприємства.
Основною причиною виникнення заборгованості, за повідомленням відповідача, є невідповідність встановлених протягом 2024- 2025 років тарифів на послуги з розподілу електричної енергії обґрунтованому рівню витрат у складі структури тарифів. Також на стан розрахунків вплинуло збільшення обсягів транзитних перетікань електричної енергії позивача мережами 150 кВ відповідача, що призвело до помітного зростання технологічних втрат.
Водночас відповідач наголошує, що 05.12.2025 НКРЕКП прийняла постанову № 2020 «Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії ПРАТ "КІРОВОГРАДОБЛЕНЕРГО" із застосуванням стимулюючого регулювання». Згідно з цією постановою встановлено нові тарифи, з урахуванням яких, починаючи з квітня 2026 року, відповідач матиме можливість отримати додаткові кошти в розмірі, достатньому для повного виконання рішення суду.
Відповідач зазначає, що ніколи не ухилявся від виконання судових рішень і завжди намагався сплачувати заборгованість у добровільному порядку та в найкоротші строки (зокрема у справах № 912/2044/23, № 912/2484/23, № 912/1841/24, № 912/1842/24, № 912/2801/24, № 912/3198/24, № 912/136/25, № 912/2939/25).
Додатково відповідач повідомляє, що 10.02.2026 ним було частково погашено заборгованість за рішенням суду в цій справі, а саме сплачено стягувачу: 232 177,60 грн 3% річних, 267 121,88 грн інфляційних втрат та 659 561,02 грн сплаченого судового збору.
Частина 2 статті 617 ЦК України та частина 2 статті 218 ГК України передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов'язання.
Згідно з частиною 1 статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а отже посилання відповідача на відсутність необхідних коштів не є виключними обставинами. При цьому фінансові ускладнення не є винятковою і не прогнозованою обставиною в умовах ринкової економіки. Такий стан справ боржника є одним із можливих ризиків підприємницької діяльності.
Колегія суддів зазначає, що посилання відповідача на дефіцит обігових коштів та санкційні обмеження щодо його бенефіціарів не можуть вважатися винятковими обставинами в розумінні ст. 331 ГПК України. Суд першої інстанції не врахував, що ПрАТ "НЕК "Укренерго" перебуває у тотожному, а за певними показниками у значно складнішому становищі, оскільки несе витрати на відновлення стратегічної інфраструктури всієї країни.
Крім того, факт добровільного погашення відповідачем понад 71% заборгованості безпосередньо після отримання відстрочки свідчить про наявність у нього фінансового ресурсу та спростовує висновок суду першої інстанції про неможливість виконання рішення без судового втручання. Відстрочення виконання вже частково виконаного рішення за таких обставин призводить до безпідставного обмеження прав стягувача на отримання майна (коштів) протягом надмірного строку.
Колегія суддів також наголошує на тому, що запровадження воєнного стану в Україні не є безумовною підставою для відстрочення виконання судових рішень. Обов'язок щодо належного виконання договору в рівній мірі стосується обох сторін господарських відносин.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 №83 ПрАТ «НЕК Укренерго» віднесено до об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави. Від НЕК «Укренерго» залежить стале функціонування електроенергетичної галузі та електроенергетичної національної безпеки в цілому (по всій території України, в тому числі і в Кіровоградській області).
Крім того, позивач також є об'єктом енергетичної інфраструктури, в умовах воєнного стану також несе значні витрати на відновлювальний ремонт складових систем передачі (магістральних ліній електропередач, підстанцій) через їх постійні пошкодження та руйнування в межах всієї України внаслідок щоденних атак з боку російської федерації.
Відповідачем до клопотання про відстрочення виконання рішення суду у даній справі не надано жодних доказів неможливості або складності процедури виконання рішення суду, а також інших обставин виняткового характеру, які могли б бути розцінені як підстава для відстрочки виконання рішення суду, як і доказів, що можуть підтверджувати обставини реальності виконання рішення суду у даній справі після закінчення терміну, на який відповідач просить відстрочити його виконання.
Колегія суддів апеляційного господарського суду констатує, що існування заборгованості, підтверджене обов'язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, «легітимні сподівання» на те, що заборгованість буде йому сплачена та така заборгованість становить «майно» цієї особи у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008) та з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає відстрочку чи розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити:
- чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами;
- чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація «потерпілій стороні» за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь, та індексація присудженої суми;
- чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як «потерпілої сторони»;
- чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.
Апеляційний суд зазначає, що ПрАТ "НЕК "Укренерго" виконує функції оператора системи передачі - юридичної особи, відповідальної за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії (п. 55 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії»).
Тобто, через об'єкти ПрАТ "НЕК "Укренерго" відповідач та інші користувачі отримують електричну енергію. Позивач так само як і відповідач несе негативні наслідки від збройної агресії російської федерації, що є загальновідомим фактом.
Апеляційний суд констатує, що позивач та відповідач наразі знаходяться в однаковому негативному становищі.
Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного суду, дотримуючись справедливого балансу інтересів сторін у спорі, задовольняє апеляційну скаргу ПрАТ "НЕК "УКРЕНЕРГО" щодо оскарження ухвали суду першої інстанції щодо відстрочення виконання судового рішення та відмовляє у задоволенні клопотання ПАТ "Кіровоградобленерго" про відстрочку виконання рішення суду.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала Господарського суду Кіровоградської області від 27.03.2026 підлягає скасуванню.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
За змістом ст.236 ГПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 277 ГПК України передбачено, що підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку, що суд першої інстанції при винесенні ухвали не надав належної оцінки всім зібраним у справі доказам та дійшов висновків, що не відповідають фактичним обставинам справи. Зокрема, судом не було враховано рівність скрутного фінансового становища обох сторін, а також факт часткового погашення боргу відповідачем, що спростовує висновок про неможливість виконання рішення.
За таких обставин, апеляційна скарга ПрАТ «НЕК «Укренерго» підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні заяви про відстрочку
Судові витрати
Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2 662,40 грн покладаються на ПрАТ "Кіровоградобленерго".
Керуючись статтями 129, 269, 275, 277, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 27.03.2026 №912/1938/25 скасувати.
Ухвалите нове рішення, яким у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Кіровоградобленерго" від 06.03.2026 про відстрочення виконання рішення у справі № 912/1938/25 відмовити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Кіровоградобленерго" на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" 2 662,40 грн судових витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги, про що видати наказ.
Видачу наказу на виконання даної постанови, доручити Господарському суду Кіровоградської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Повна постанова складена та підписана 18.05.2026.
Головуючий суддя С.В. Вінніков
Суддя Г.В. Левшина
Суддя Л.В. Андрейчук