14.04.2026 року м.Дніпро Справа № 908/1561/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Дарміна М.О.(доповідач),
суддів: Кощеєв І.М., Чус О.В.
при секретарі судового засідання Новіковій Д.О.
Представники сторін:
від відповідача - 1: Закладний Юрій Миколайович (в залі суду) - представник Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях
від відповідача - 2: Болобан Дмитро Анатолійович (власні засоби EasyCon) - представник відповідача -2 Державної податкової служби України самопредставництво - витяг з ДЄР
інші представники сторін в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином
розглянувши в відкритому судовому в режимі відеоконференції засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Улісс-Тур» на рішення господарського суду Запорізької області від 06.10.2025р. у справі № 908/1561/25 (суддя Проскуряков К.В.)
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Улісс-Тур» (вул. Сталеварів, буд. 17, м. Запоріжжя, 69035; код ЄДРПОУ 31970760)
До відповідача-1: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (вул. Центральна, буд. 6, м. Дніпро, 49000; код ЄДРПОУ 42767945)
До відповідача-2: Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053; код ЄДРПОУ 43005393)
про визнання укладеним договору оренди нерухомого майна
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Улісс-Тур" звернулося до Господарського суду Запорізької області із позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях та Державної податкової служби України про визнання укладеним договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, - нежитлового приміщення №1 першого та другого поверхів будівлі (Літ. А-2), розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Героїв 93-ої бригади, 10а, площею 827,2 кв.м, яке обліковується на балансі Головного управління ДПС у Запорізькій області (відокремлений підрозділ).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами проведеної у січні 2020 року процедури вивчення попиту на об'єкт оренди наказом Регіонального відділення ФДМУ від 30.01.2020 №12/1-54 було вирішено укласти з позивачем договір оренди зазначеного нерухомого майна, проте відповідачі ухиляються від підписання договору оренди, чим порушують права позивача.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 06.10.2025 (повний текст складено 16.10.2025) у задоволенні позову відмовлено. Витрати зі сплати судового збору в сумі 3 028,00 грн покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Улісс-Тур".
Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що станом на дату прийняття рішення укладення договору оренди спірного нерухомого майна не є можливим в силу вимог закону, оскільки з 01 лютого 2020 року введено в дію Закон України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 №157-IX, яким запроваджено нову модель передачі майна в оренду, що передбачає проведення електронного аукціону через ЕТС. Суд також зазначив, що наказом ФДМУ від 07.09.2023 №1596 спірний об'єкт включено до переліку об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, а відповідно до статті 7 Закону про оренду наявність об'єкта в переліку об'єктів приватизації є підставою для відмови у включенні майна до одного з Переліків. Крім того, суд встановив, що надаючи згоду на передачу в оренду спірного нерухомого майна, ДФС не розглядала звернення саме ТОВ «Улісс-Тур» про його оренду - згода була надана на звернення РВ ФДМУ, а потенційним орендарем було визначено Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради. Суд погодився з доводами відповідача-2 про порушення РВ ФДМУ вимог п. 4 ст. 9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.1992 №2269-XII в частині отримання згоди з органом, уповноваженим управляти відповідним майном, оскільки ДПС не надано згоду щодо погодження умов договору оренди майна після звернення позивача.
Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:
Не погодившись з вказаним рішенням суду, через систему "Електронний суд", Товариство з обмеженою відповідальністю "УЛІСС-ТУР" подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, а також стягнути з відповідачів витрати по сплаті судового збору за подання позову та апеляційної скарги.
Апеляційна скарга обґрунтована наступним:
Апелянт вважає висновки суду першої інстанції такими, що прямо суперечать вимогам законодавства, яке регулювало процедуру передачі державного майна в оренду на дату виникнення правовідносин (до 01.02.2020), свідчать про визначення судом моделі поведінки державних органів, яка не передбачена законодавством та спричиняє корупційні ризики, а також суперечать релевантній судовій практиці, в тому числі ЄСПЛ.
Щодо процедури передачі державного нерухомого майна в оренду Товариство з обмеженою відповідальністю "УЛІСС-ТУР" зазначає, що відповідно до ст. 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.1992 №2269-XII орендодавцями нерухомого майна державної власності виступали ФДМУ та його регіональні відділення. Згідно з ч. 4 ст. 9 цього Закону, у разі якщо подано лише одну заяву, конкурс на право оренди не проводиться і договір оренди укладається із заявником. Повноваження балансоутримувача (відповідача-2) обумовлювались виключно наданням висновків про умови договору оренди та інформації щодо невикористання майна для здійснення своїх функцій, тобто констатації, що майно є вільним (ст. 4, ч. 3 ст. 9 Закону). Законодавство, що діяло у період виникнення спірних правовідносин, не передбачало правомочності балансоутримувача погоджувати (оцінювати, обирати) кандидатуру суб'єкта - потенційного орендаря, який має бути визначеним за результатом проведеного орендодавцем (ФДМУ) конкурсу на право оренди. Обставини щодо невикористання нерухомого майна органом ДФС тривалий період є безспірними, а згода на передачу в оренду, надана ДФС листом від 16.04.2019, покладена відповідачем-1 в основу наказу від 30.01.2020, є правомірною та законною.
Апелянт наголошує, що відповідач-2, заперечуючи проти підписання договору оренди з підстав відсутності згоди, за весь час існування правовідносин (з 2020 року) не вжив заходів щодо скасування наказу відповідача-1 про передачу в оренду майна або перегляду згоди на передачу невикористовуваного майна, наданої органом управління - ДФС. Відповідно до постанови КМУ від 19.06.2019 №537 територіальні органи ДПС визначено правонаступниками майна, прав та обов'язків територіальних органів ДФС.
Щодо можливості укладання договору оренди за умови зміненого правового регулювання апелянт зазначає, що процедура передачі в оренду майна, розпочата за Законом до 01.02.2020, була завершена - конкурс/вивчення попиту на оренду проведено, результати затверджено наказом відповідача-1, складено та підписано примірник договору від 31.01.2020, проте процедура не закінчена укладанням договору. Прикінцевими та перехідними положеннями Закону про оренду від 03.10.2019 №157-IX визначено особливості перехідного періоду лише для випадків, коли орендодавець не провів конкурс або не ухвалив рішення про надання майна в оренду заявнику станом на дату введення в дію нового Закону. У даному випадку рішення про укладення договору оренди було ухвалено наказом від 30.01.2020, тобто до набрання чинності новим Законом, а отже висновки суду щодо неможливості передачі в оренду нерухомого майна спростовуються зазначеними обставинами.
Позивач також посилається на п. 81 Постанови КМУ від 03.06.2020 №483, яким передбачено, що у разі відмови балансоутримувача від підписання договору оренди договір укладається між орендодавцем та переможцем електронного аукціону, що свідчить про врегулювання зміненим законодавством обставин ухилення балансоутримувачів від підписання договорів оренди.
Товариство з обмеженою відповідальністю "УЛІСС-ТУР" зазначає, що ризик помилки державних органів, допущеної при вчиненні процедур, не може покладатись на товариство, яке не було учасником та не впливало на вчинення такими органами дій. Посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі №912/2797/21, де наголошено на принципі «належного урядування», згідно з яким державні органи не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків, а ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу.
Позивач також посилається на практику ЄСПЛ, зокрема рішення у справі «Федерація профспілкових організацій Чернігівської області» проти України (заява №40633/15), рішення у справі «Максименко та Герасименко проти України» (заява №49317/07), рішення у справі «Фонд «Батьківська турбота» проти України», рішення у справі «Шмакова проти України» (заява №70445/13), рішення «Руїз Торійа проти Іспанії» від 09.12.1994, рішення «Артіко проти Італії» від 13.05.1980, рішення «Дюлоранс проти Франції» від 21.03.2000, рішення «Донадзе проти Грузії» від 07.03.2006, зазначаючи, що допущені органами державної влади помилки повинні служити на користь постраждалих осіб, а ризик будь-якої помилки має покладатися на саму державу.
Апелянт вказує, що тривале (понад 6 років) невикористання спірного об'єкта свідчить про відсутність суспільного (державного) інтересу до нього, а ухилення державних органів від виконання законодавчих зобов'язань є порушенням права на майно (майнові права) та законних очікувань суб'єкта господарювання, що є суттєвим порушенням ст. 1 Першого протоколу до ЄКПЛ. Включення спірного об'єкта до переліку малої приватизації не тягне за собою неможливість укладення договору оренди, оскільки ст. 18 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» прямо передбачає особливості приватизації об'єктів, переданих в оренду. Відповідачами не доведено законних, об'єктивних та обґрунтованих підстав неукладання договору оренди, заперечень щодо пред'явленого проекту договору та його умов не надано.
Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях подало відзив на апеляційну скаргу, згідно якого не погоджується з апеляційною скаргою ТОВ «УЛІСС-ТУР» та просить відмовити в її задоволенні у повному обсязі, посилаючись на наступне:
Відповідач-1 зазначає, що відповідно до ст. 12 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», який діяв на момент прийняття наказу від 30.01.2020 №12/1-54, договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору. Договір оренди спірного нежитлового приміщення укладено не було, оскільки балансоутримувач не підписав договір та акт приймання-передавання. Управлінням здійснювалися усі необхідні заходи щодо підготовки та укладання договору оренди, проте ГУ ДФС у Запорізькій області, а згодом ГУ ДПС у Запорізькій області тричі повертали примірники договору без підписання. Відповідач-1 також зазначає, що Закон України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 №157-IX набув чинності з 01.02.2020 та передбачає нову етапність передачі майна в оренду через ЕТС, а ТОВ «УЛІСС-ТУР» не відноситься до переліку суб'єктів, які мають право на отримання майна в оренду без проведення аукціону (ст. 15 Закону). Крім того, наказом ФДМУ від 07.09.2023 №1596 спірний об'єкт включено до переліку об'єктів малої приватизації, а відповідно до ст. 7 Закону наявність об'єкта в переліку приватизації є підставою для відмови у включенні майна до одного з Переліків. Також відповідач-1 зазначає, що Перелік документів, затверджений наказом ФДМУ від 15.02.2013 №201, на який посилається апелянт, втратив чинність 23.10.2023. Враховуючи вимоги чинного законодавства, підписання договору оренди Регіональним відділенням не є можливим.
Державна податкова служба України подала відзив на апеляційну скаргу, згідно якого заперечує проти апеляційної скарги ТОВ «УЛІСС-ТУР» та вважає рішення Господарського суду Запорізької області від 06.10.2025 законним і обґрунтованим, посилаючись на наступне:
Відповідач-2 зазначає, що рішенням суду першої інстанції правомірно встановлено, що надаючи згоду на передачу в оренду спірного нерухомого майна, ДФС не розглядала звернення саме ТОВ «Улісс-Тур» - згода була надана на звернення РВ ФДМУ, а потенційним орендарем було визначено Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради. Лист ДФС від 16.04.2019 №8147/5/99-99-03-04-02-16 містить конкретного потенційного орендаря, а ГУ ДПС у Запорізькій області ніколи не отримувало цю згоду ані від ДФС, ані від ДПС. Апеляційна скарга ґрунтується на помилковому твердженні про обов'язок відповідачів укласти договір оренди виключно на підставі наказу від 30.01.2020, тоді як укладення договору оренди можливе виключно за наявності чинної згоди органу управління майном - ДПС, яка не надавалася. Посилання апелянта на тривале невикористання спірного об'єкта є юридично неспроможними, оскільки факт невикористання сам по собі не створює обов'язку держави щодо передачі майна конкретному суб'єкту, а визначення доцільності використання належить до дискреційних повноважень уповноважених органів. У 2023 році ДПС ініціювала включення спірного об'єкта до переліку об'єктів малої приватизації, що підтверджує наявність державного управлінського інтересу. З 01.02.2020 набрав чинності Закон №157-IX, яким запроваджено нову модель передачі майна в оренду через електронний аукціон, і укладення договору оренди поза встановленими законом процедурами є неможливим. ТОВ «УЛІСС-ТУР» не набуло жодного майнового права щодо спірного об'єкта, оскільки договір оренди не укладався, а участь у процедурі визначення потенційного орендаря не створює «законних очікувань» у розумінні ст. 1 Першого протоколу до ЄКПЛ.
Відповідач-2 також подав заперечення на відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в яких додатково зазначив, що ДФС та ДПС ніколи не давали згоди на передачу в оренду державного нерухомого майна саме ТОВ «УЛІСС-ТУР», а наказ від 30.01.2020 №12/1-54 є безпідставним. Позивач надає свій варіант договору, намагаючись примусити до підписання без згоди відповідача щодо істотних умов договору. Матеріалами справи підтверджено, що ГУ ДПС у Запорізькій області повертало примірники договору оренди без підписання через відсутність згоди балансоутримувача.
ТОВ «УЛІСС-ТУР» подало відповідь на відзив ДПС на апеляційну скаргу, в якій зазначило, що нормативне обґрунтування щодо права балансоутримувача «оцінювати» потенційного орендаря відсутнє, механізм такої оцінки законодавством не передбачений. Наявність згоди ДФС на передачу нерухомого майна в оренду, датованої до дати звернення потенційного орендаря, повністю відповідала процедурі, що діяла до 01.02.2020. Листом від 16.04.2019 балансоутримувач засвідчив відсутність потреби у використанні спірного майна. Тривале ухилення відповідача-2 від підписання договору призвело до порушення ст. 1 Першого протоколу до ЄКПЛ та неотримання державним бюджетом коштів від орендної плати. Доводи щодо ініціювання включення у 2023 році спірного майна до переліку об'єктів малої приватизації, процедура приватизації якого не розпочата станом на 2025 рік, не може свідчити про неможливість укладення договору оренди на підставі чинного наказу відповідача-1 від 30.01.2020.
Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:
Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.11.2025 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Дармін М.О., судді: Чус О.В., Кощеєв І.М.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.11.2025 витребувано у Господарського суду Запорізької області матеріали справи № 908/1561/25. Відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Улісс-Тур» на рішення господарського суду Запорізької області від 06.10.2025р. у справі № 908/1561/25 до надходження матеріалів даної справи з Господарського суду Запорізької області.
02.12.2025р. матеріали справи № 908/1561/25 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.12.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Улісс-Тур» на рішення господарського суду Запорізької області від 06.10.2025р. у справі № 908/1561/25.
Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 24.03.2026 об 09:30 годин.
12.12.2025 до Центрального апеляційного господарського суду через «Електронний суд» від представника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях надійшов відзив на апеляційну скаргу.
15.12.2025 до Центрального апеляційного господарського суду через «Електронний суд» від представника Державної податкової служби України надійшов відзив на апеляційну скаргу.
18.12.2025 до Центрального апеляційного господарського суду через «Електронний суд» від представника Товариства з обмеженою відповідальністю “Улісс-Тур» надійшла відповідь на відзив.
23.12.2025 до Центрального апеляційного господарського суду через «Електронний суд» від представника Державної податкової служби України надійшли заперечення на відповідь на відзив.
16.03.2026 до Центрального апеляційного господарського суду через «Електронний суд» від представника Державної податкової служби України надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалами Центрального апеляційного господарського суду від 23.03.2026 заяву представника Державної податкової служби України про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено. Також сторін доведено до відома що розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Улісс-Тур» на рішення господарського суду Запорізької області від 06.10.2025р. у справі № 908/1561/25 відбудеться в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду зал судового засіданні №511.
В судове засідання 24.03.2026 з'явився представник позивача Маловічко Григорій Анатолійович (в залі суду) - представник ТОВ “Улісс-Тур», представник відповідача - 1 Закладний Юрій Миколайович (в залі суду) - представник Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях,представник відповідача - 2 Болобан Дмитро Анатолійович (власні засоби EasyCon) - представник ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДПС У ЗАПОРІЗЬКІЙ ОБЛАСТІ. Колегія суддів перейшла до стадії ухвалення судового рішення. Вступна та резолютивна частина, якого буде проголошена 14.04.2026р. о 15:00 год.
14.04.2026 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови Центрального апеляційного господарського суду.
Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:
Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:
З урахуванням доводів і вимог апеляційної скарги, в порядку частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегією суддів не перевіряється правильність висновків суду першої інстанції в частині неоспорюваних сторонами обставин справи відносно того, що: 14.03.2019 Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради звернувся до Регіонального відділення ФДМУ по Запорізькій області з листом №01-19/01-0082 про передачу в оренду державного нерухомого майна - двоповерхової адмінбудівлі, загальною площею 827,2 кв.м, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Героїв 93-ї бригади, буд. 10а, що перебуває на балансі ДФС у Запорізькій області. 20.03.2019 РВ ФДМУ листом №07-13-01266 звернулось до ДФС з проханням надати висновок про умови договору оренди або про відмову в укладанні договору оренди, а листом №19-13-01267 - до ГУ ДФС у Запорізькій області з проханням надання документів для початку процедури конкурсного відбору суб'єктів оціночної діяльності. 22.04.2019 на адресу РВ ФДМУ надійшов лист ДФС №8147/5/99-99-03-04-02-16 від 16.04.2019 з висновками щодо можливості передачі в оренду державного нерухомого майна. 17.09.2019 Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради повідомив РВ ФДМУ про залишення без розгляду своєї заяви від 14.03.2019.
Відповідо до частини 1 статті 9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» в редакції чинній на час звернення 25.09.2019 ТОВ «УЛІСС-ТУР» до РВ ФДМУ із заявою про передачу в оренду спірного нерухомого майна: Фізичні та юридичні особи, які бажають укласти договір оренди, направляють заяву, проект договору оренди, а також інші документи згідно з переліком, що визначається Фондом державного майна України (далі - матеріали), відповідному орендодавцеві, зазначеному у статті 5 цього Закону.
Колегія суддів констатує, що за текстом листа ТОВ «УЛІСС-ТУР», зареєстрованого РВ ФДМУ 25.09.2019р. за вх.№ 30/1/03649 позивач присив « … передати в оренду ТОВ «УЛІСС-ТУР» державне нерухоме майно-двоповерхову адмінбудівлю загальною площею 827,2 кв.м, що розташована за адресою місто Запоріжжя вул. Героїв 93 бригади, буд.10а та укладсит з нашим товариством договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності…» (т.1 а.с. 32). При цьому доказів на підтвердження спрямування разом з зазначеним листом проекту договору оренди, а також інших документів згідно з переліком, що визначається Фондом державного майна України матеріали справи не містять.
Враховуючи відсутність інших звернень позивача до Відповідача-1 з питання передачі йому в оренду спірних приміщень, які були б датовані раніше 25.09.2019р., колегія суддів виснує, що листування між Відповідачами -1-2 від (лист РВ ФДМУ №07-13-01266 від 20.03.2019 та надійшов лист ДФС №8147/5/99-99-03-04-02-16 від 16.04.2019) не пов'язані із вищенаведеним зверненням ТОВ «УЛІСС-ТУР» 25.09.2019р. за вх.№ 30/1/03649 до РВ ФДМУ).
Постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 №537 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби», територіальні органи ДФС України реорганізовані шляхом приєднання до утворених територіальних органів Державної податкової служби України, правонаступником ГУ ДФС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 39396146) визначено Головне ДПС у Запорізькій області (відокремлений підрозділ), код ЄДРПОУ 44118663 (надалі - Відповідач 2).
Відповідно до пунктів 3 та 4 даної постанови КМУ, установлено, що територіальні органи Державної фіскальної служби, які реорганізуються, продовжують здійснювати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної податкової служби та центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов'язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об'єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України. Територіальні органи Державної податкової служби визначено правонаступниками майна, прав та обов'язків територіальних органів Державної фіскальної служби, що реорганізуються згідно з пунктом 2 цієї постанови, у відповідних сферах діяльності.
Згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, нежитлові приміщення №1 загальною площею 827,2 кв.м першого та другого поверхів будівлі Літ А-2, перебуває на балансі Головного управління ДПС у Запорізькій області. Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 261957223101, номер об'єкта в РПВН 6149572, номер запису про інше речове право 41926866 (дата реєстрації 12.05.2021).
Відповідно до частин 1, пунктів 4-6 частини 3, частини 4 статті 165 Господарського процесуального кодексу України:
1. У відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.
3. Відзив повинен містити:
4) обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, наданих позивачем, з якою відповідач погоджується;
5) заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права;
6) перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання;
Так, заперечуючи проти заявлених позовних вимог, Відоповідач-2 у своєму відзиві зазначав про наступне: « …Перше звернення до ГУ ДФС у Запорізькій області (ЄДРПОУ 39396146) (далі - ГУ ДФС 39396146) надійшло листом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (далі - Відповідач 1) (від 12.02.2020 № 19/1-30-00721) з прикріпленим договором оренди майна, що належить до державної власності від 31.01.2020 № 12/1-3859 для підпису.
Листом від 24.02.2020 № 209/10/008-01-03-25 ГУ ДФС 39396146 договір було повернуто без підписання, у зв'язку з тим, що відповідно до постанови КМУ № 5937 від 19.06.2019 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби», територіальні органи ДФС України реорганізовані шляхом приєднання до територіальних органів ДПС України, правонаступником ГУ ДФС у Запорізькій області є Головне управління Державної податкової служби у Запорізькій області.
Повторне звернення до Головного управління ДПС у Запорізькій області (ЄДРПОУ 43143945) (далі - ГУ ДПС 43143945) надійшло листом Відповідача 1 (від 11.06.2020 № 19/1-30-02341) з прикріпленим договором оренди майна, що належить до державної власності від 31.01.2020 № 12/1-3859 для підпису.
Листом від 06.07.2020 № 39825/10/08-01-12-01-25 ГУ ДПС 43143945 договір було повернуто без підписання, у зв'язку з тим, що органом управління майна за адресою: м. Запоріжжя, вул. Героїв 93-ї бригади, 10-А є Державна податкова служба України (далі - ДПС) та у зв'язку з відсутністю погодження уповноваженого органу на передачу вищезазначеного майна в оренду ТОВ «УЛІСС-ТУР»…».
Відповідно до частин 1,3 статті 166 Господарського процесуального кодексу України:
1. У відповіді на відзив позивач викладає свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх визнання або відхилення.
3. До відповіді на відзив застосовуються правила, встановлені частинами третьою - шостою статті 165 цього Кодексу.
Відповідно до частини 4 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
Колегія суддів констутує, що текст відповіді на відзив Відповідача-2, який зареєстровано в системі «Електроний суд» 25.06.2025р. не містить заперечень позивача проти зазначених обставин, в зв'язку із чим, ТОВ «УЛІСС-ТУР» позбавлене права заперечувати проти цієї обставини в силу положень частини 4 статті 165, частини 3 статті 166 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до пункту 1 ПРИКІНЦЕВИХ ТА ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Закону України «Про оренду державного та комунального майна» № 157-IX, цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 1 лютого 2020 року.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зауважує, що Закон України «Про оренду державного та комунального майна» від 10 квітня 1992 року № 2269-XII визначав організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств, установ та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності (далі - підприємства), їх структурних підрозділів та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній та комунальній власності був чинним до 01 лютого 2020 року.
30.01.2020 наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях №12/1-54 (в останній день дії Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 10 квітня 1992 року № 2269-XII), враховуючи згоду Державної фіскальної служби України на передачу в оренду державного нерухомого майна (лист від 16.04.2019 №8147/5/99-99-03-04-0216), наказ Фонду державного майна України від 17.01.2019 №39 «Про реорганізацію регіональних відділень Фонду державного майна України», на підставі заяви ТОВ «УЛІСС -ТУР», яка надійшла до Управління забезпечення реалізації повноважень у Запорізькій області із супровідним листом вх. №11/1/00251 від 21.01.2020, за результатами вивчення попиту на об'єкт оренди «Відомості приватизації» від 15.01.2020 №3 (1283) вирішено укласти договір оренди державного нерухомого майна, яке належить до сфери управління Державної фіскальної служби України а саме: нежитлового приміщення №1 загальною площею 827,2 кв.м. першого та другого поверхів будівлі літ А-2, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Героїв 93-ої бригади, 10а, що перебуває на балансі Головного управління Державної фіскальної служби України у Запорізькій області, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 39396146 з ТОВАРИСТВОМ З ОМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УЛІСС-ТУР» ідентифікаційний код ЄДРПОУ 31970760 строком 2 (два) роки 364 (триста шістдесят чотири) дні.
Колегія суддів зауважує, що в преамбулі Наказу № 12/1 -54 від 30.01.2020р. зазначено наступне: « … враховуючи згоду Державної фіскальної служби України про передачу в оренду Державного нерухомого майна ( лист від 16.04.2019 №8147/5/99-99-03-04¬0216), наказ Фонду державного майна України від 17.01.2019р. № 39 «Про реорганізацію регіональних відділень Фонду державного майна України» …».
Разом з тим, як встановлено колегією суддів вище, згода ДФС, яку Відповідач-1 в вищенаведеній преамбулі визначає як згоду на передачу Відповідача-2 у своєму наказі, датована квітнем 2019 року, тобто до першого звернення ТОВ «УЛІСС-ТУР» до відповідача -1, яке датується вереснем 2019 року.
Колегія суддів констатує, що за текстом відповіді ГУ ДФС у Запорізькій області від 24.02.2020 № 209/10/008-01-03-25 Відповідачу -1 було без підпису повернуто Договір оренди від 31.01.2020р. № 12/1-3859-д на 19 аркушах в кількості 3 примірників. Тобто, договір, який передавався 12.02.2020 на підпис Відповідачу -2 було датовано 31.01.2020р, напередодні введення в дію Закону України «Про оренду державного та комунального майна» № 157-IX.
У відповідності до пункту 4 статті 9 Закону, орендодавець протягом п'яти днів після погодження умов договору оренди з органом, уповноваженим управляти відповідним майном (у випадках, передбачених цим Законом, - органом Антимонопольного комітету України), а в разі якщо заява про оренду майна не потребує узгодження (щодо оренди окремого індивідуально визначеного майна, крім нерухомого), протягом 15 днів після дати її реєстрації розміщує в офіційних друкованих засобах масової інформації та на веб-сайтах орендодавців оголошення про намір передати майно в оренду або відмовляє в укладенні договору оренди і повідомляє про це заявника.
Протягом 10 робочих днів після розміщення оголошення орендодавець приймає заяви про оренду відповідного майна.
Протягом трьох робочих днів після закінчення строку приймання заяв орендодавець своїм наказом ухвалює рішення за результатами вивчення попиту на об'єкт оренди. _ У разі якщо подано лише одну заяву, конкурс на право оренди не проводиться і договір оренди укладається із заявником. У разі надходження двох і більше заяв орендодавець оголошує конкурс на право оренди.
Орендодавець відмовляє в укладенні договору оренди в разі, якщо: прийнято рішення про приватизацію або перед приватизаційну підготовку цих об'єктів; об'єкт включено до переліку підприємств, що потребують залучення іноземних інвестицій, згідно з рішенням Кабінету Міністрів України чи органів місцевого самоврядування; орган Антимонопольного комітету України не дає згоди, виходячи з підстав, наведених в абзацах другому - четвертому частини другої цієї статті; державний партнер (концесієдавець) не дає згоди на укладення договору оренди стосовно об'єкта, щодо якого прийнято рішення про доцільність здійснення державно¬приватного партнерства, у тому числі концесії; орендодавець, зазначений в абзацах другому і третьому статті 5 цього Закону, прийняв рішення про укладення договору оренди нерухомого майна з бюджетною установою; є інші підстави, передбачені законом.
Стаття 10 Закону зазначає істотні умови договору оренди: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); термін, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань, якщо їх нарахування передбачено законодавством; відновлення орендованого майна та умови його повернення; виконання зобов'язань; забезпечення виконання зобов'язань - неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо; порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об'єкта оренди; відповідальність сторін; страхування орендарем взятого ним в оренду майна; обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.
З 01 лютого 2020 року введено в дію Закон України «Про оренду державного та комунального майна» від 3 жовтня 2019 року № 157-IX (надалі Закон про оренду), яким визнано таким, що втратив чинність, Закон України "Про оренду державного та комунального майна" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 30, ст. 416 із наступними змінами) з дня введення в дію цього Закону.
Прикінцевими та перехідними положеннями Закону про оренду визначено особливості перехідного періоду у зв'язку з набранням ним чинності.
Так, якщо оголошення про вивчення попиту на майно державної або комунальної власності було оприлюднено до дати введення в дію цього Закону, але станом на дату введення в дію цього Закону:
орендодавець не провів конкурс на право оренди відповідного майна згідно з правилами, встановленими законодавством, яке діяло до дати введення в дію цього Закону, орендодавець зобов'язаний протягом 20 робочих днів з дня введення в дію цього Закону оприлюднити в ЕТС оголошення про передачу відповідного майна в оренду згідно із статтею 12 цього Закону;
орендодавець, представницький орган місцевого самоврядування (або визначений ним орган) не ухвалив рішення про надання відповідного майна в оренду заявнику (у разі, якщо на конкурс було подано лише одну заяву) згідно з правилами, встановленими законодавством, яке діяло до дати введення в дію цього Закону, орендодавець зобов'язаний протягом 20 робочих днів з дня введення в дію цього Закону оприлюднити в ЕТС оголошення про передачу відповідного майна в оренду згідно із статтею 12 цього Закону або передати питання на розгляд уповноваженого органу, до сфери компетенції якого віднесено прийняття рішення про включення об'єкта до відповідного Переліку.
Договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доводити таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
Водночас сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс.
Подібну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18.
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів виснує, що до 01.02.2020р. при вирішенні питання щодо підписання Договору оренди від 31.01.2020р. № 12/1-3859-д було встановлено порушення вимог пункту 4 статті 9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 10 квітня 1992 року № 2269-XII в частині отримання згоди з органом уповноваженим управляти відповідним майном, а саме не надано згоду щодо погодження умов договору оренди майна після звернення Позивача до Відповідача 1.
Вищенаведене спростовує доводи апеляційної скарги : « … Вважаємо означені висновки суду такими, що прямо суперечать вимогам законодавства, що регулювало процедуру передачі державного майна в оренду на дату виникнення правовідносин (тобто до 01.02.2020), свідчать про визначення судом пропонованої (бажаної) моделі поведінки державних органів, яка не тільки не передбачена законодавством, але й спричиняє корупційні ризики для них, прямо суперечать релевантній судовій практиці, в тому числі ЄСПЛ при застосуванні до схожих ("mutatis mutandis») правовідносин.
1. Щодо процедури передачі державного нерухомого майна, яка існувала у період виникнення спірних правовідносин.
Організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств, установ та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності (далі - підприємства), їх структурних підрозділів та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній та комунальній власності визначав Закон України «Про оренду державного та комунального майна» від 10 квітня 1992 року № 2269-XII ( у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин).
Відповідно до статті 5 цього Закону, Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва виступали Орендодавцями щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутного (складеного) капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю, крім майна, що належить до майнового комплексу Національної академії наук України та галузевих академій наук, а також майна, що належить вищим навчальним закладам та/або науковим установам, що надається в оренду науковим паркам та їхнім партнерам.
Порядок укладення договору оренди було визначено статтею 9 Закону.
У відповідності до пункту 4 статті 9 Закону, протягом трьох робочих днів після закінчення строку приймання заяв орендодавець своїм наказом ухвалює рішення за результатами вивчення попиту на об'єкт оренди. У разі якщо подано лише одну заяву, конкурс на право оренди не проводиться і договір оренди укладається із заявником. У разі надходження двох і більше заяв орендодавець оголошує конкурс на право оренди.
Орендодавець відмовляє в укладенні договору оренди в разі, якщо: прийнято рішення про приватизацію або перед приватизаційну підготовку цих об'єктів; об'єкт включено до переліку підприємств, що потребують залучення іноземних інвестицій, згідно з рішенням Кабінету Міністрів України чи органів місцевого самоврядування; орган Антимонопольного комітету України не дає згоди, виходячи з підстав, наведених в абзацах другому - четвертому частини другої цієї статті; державний партнер (концесієдавець) не дає згоди на укладення договору оренди стосовно об'єкта, щодо якого прийнято рішення про доцільність здійснення державно-приватного партнерства, у тому числі концесії; орендодавець, зазначений в абзацах другому і третьому статті 5 цього Закону, прийняв рішення про укладення договору оренди нерухомого майна з бюджетною установою; є інші підстави, передбачені законом.
Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України «Про управління о'бєктами державної власності», уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань ведуть облік об'єктів державної власності, що перебувають в їх управлінні, здійснюють контроль за ефективним використанням та збереженням таких об'єктів; виявляють державне майно, яке тимчасово не використовується, та вносять пропозиції щодо умов його подальшого використання; надають орендодавцям об'єктів державної власності згоду на оренду державного майна і пропозиції щодо умов договору оренди, які мають забезпечувати ефективне використання орендованого майна та здійснення на орендованих підприємствах технічної політики в контексті завдань галузі; організовують контроль за використанням орендованого державного майна.
За приписами статті 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 10 квітня 1992 року № 2269-XII (в редакції на момент виникнення та існування спірних правовідносин), нерухоме майно органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, правоохоронних органів і органів доходів і зборів, що не використовується зазначеними органами для здійснення своїх функцій, може бути передано в оренду без права викупу орендарем та передачі в суборенду.
При цьому, за статтею 5 Закону, Орендодавцями нерухомого майна що є державною власністю є - Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва.
Порядок укладання договору оренди, чинний у період виникнення спірних правовідносин, передбачав наступні дії фізичних та юридичних осіб, які бажають укласти договір оренди: направлення заяви, проекту договору оренди, а також інші документи згідно з переліком, що визначається Фондом державного майна України (далі - матеріали), відповідному орендодавцеві, зазначеному у статті 5 цього Закону.
Перелік документів, які подаються орендодавцеві для укладення договору оренди майна, що належить до державної власності було затверджено Наказом Фонду державного майна України від 15.02.2013 № 201.
За пунктом 2 Переліку, разом із заявою про оренду нерухомого майна, що перебуває на балансі підприємства (установи, організації), господарського товариства (заява подається в довільній формі, при цьому резидентами в ній зазначаються ідентифікаційний код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України для юридичних осіб/реєстраційний номер облікової картки платника податків для фізичних осіб (крім тих, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті)) подаються такі документи:
проект договору оренди об'єкта;
копії установчих документів орендаря/копії сторінок паспорта для фізичної особи (сторінки 1, 2 та сторінка із зазначенням останнього місця проживання) (легалізовані та перекладені - для нерезидентів);
інформація про відсутність застосування до заявника санкцій відповідно до законодавства (у довільній формі за підписом керівника).
В окремих випадках, передбачених законодавством, подаються:
інформація про орендаря, зареєстрованого згідно з вимогами законодавства та внесеного органами державної податкової служби в установленому порядку до Реєстру неприбуткових організацій та установ;
погодження органу охорони культурної спадщини (у разі належності об'єкта оренди до об'єктів культурної спадщини, що є пам'ятками).
За частиною 3 статті 9 Закону, орган, уповноважений управляти державним майном, розглядає подані йому матеріали і протягом п'ятнадцяти днів після їх надходження надсилає орендодавцеві висновки про умови договору оренди або про відмову в укладенні договору оренди.
За частиною 4 статті 9 Закону, орендодавець протягом п'яти днів після погодження умов договору оренди з органом, уповноваженим управляти відповідним майном (у випадках, передбачених цим Законом, - органом Антимонопольного комітету України), а в разі якщо заява про оренду майна не потребує узгодження (щодо оренди окремого індивідуально визначеного майна, крім нерухомого), протягом 15 днів після дати її реєстрації розміщує в офіційних друкованих засобах масової інформації та на веб-сайтах орендодавців оголошення про намір передати майно в оренду або відмовляє в укладенні договору оренди і повідомляє про це заявника.
Протягом 10 робочих днів після розміщення оголошення орендодавець приймає заяви про оренду відповідного майна.
Протягом трьох робочих днів після закінчення строку приймання заяв орендодавець своїм наказом ухвалює рішення за результатами вивчення попиту на об'єкт оренди. У разі якщо подано лише одну заяву, конкурс на право оренди не проводиться і договір оренди укладається із заявником. У разі надходження двох і більше заяв орендодавець оголошує конкурс на право оренди.
Таким чином, зазначені умови законодавства, що регулювало процедуру передачі в оренду державного нерухомого майна у період виникнення спірних правовідносин не передбачало правомочності балансоутримувача нерухомого майна (органу, уповноваженого управляти державним майном. Відповідача 2) погоджувати (оцінювати, обирати) кандидатуру суб'єкта - потенційного орендаря, який має бути визначеним за результатом проведеного Орендодавцем (ФДМУ) конкурсу на право оренди.
Повноваження Відповідача 2 обумовлювались виключно наданням висновків про умови договору оренди та надання інформації щодо не використанням майна для здійснення своїх функцій - тобто констатації що майно є вільним (стаття 4, частина 3 статті 9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 10 квітня 1992 року № 2269-XII).
Обставини щодо невикористання нерухомого майна органом ДФС тривалий період є безспірними. Відповідно, згода на передачу в оренду нерухомого майна, невикористовуваного у 2019 (та під час розгляду справи у суді в 2025 році), надана Державною фіскальною службою України листом № 8147/5/99-99-03-04-02-16 від 16.04.2019, покладена Відповідачем 1 в основу наказу від 31.01.2020 є правомірною та законною.
Крім того, Відповідачем 2, заперечуючи проти підписання договору оренди з підстав відсутності згоди на передачу в оренду нерухомого майна за час існування правовідносин (з 2020 року) не вжито заходи щодо відміни (скасування) наказу Відповідача 1 про передачу в оренду майна Позивачеві або перегляду (анулювання) згоди на передачу невикористовуваного майна, наданої органом управління - ДФС України.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 №537 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби», територіальні органи ДФС України реорганізовані шляхом приєднання до утворених територіальних органів Державної податкової служби України, правонаступником ГУ ДФС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 39396146) визначено Головне ДПС у Запорізькій області (відокремлений підрозділ), код ЄДРПОУ 44118663
Відповідно до пунктів 3 та 4 даної постанови КМУ, установлено, що територіальні органи Державної фіскальної служби, які реорганізуються, продовжують здійснювати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної податкової служби та центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов'язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об'єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України. Територіальні органи Державної податкової служби визначено правонаступниками майна, прав та обов'язків територіальних органів Державної фіскальної служби, що реорганізуються згідно з пунктом 2 цієї постанови, у відповідних сферах діяльності…», як такі, що носять характер помилки вибіркових доказів, оскільки вказуючи на окремі дані, які, як здається апелянтові, підтверджують його позицію, він ігнорує значну частину даних, які їй суперечать.
Доводи апеляційної скарги, викладені в розділі : « 1. Щодо можливості укладання договору оренди державного нерухомого майна за умови зміненого правового регулювання.» відхиляються як такі, що зводяться до застосування принципу належного урядування у спірних правовідносинах і не містять в собі посилань на докази, які б підтвержували обставини, які, відповідно, входять до предмету доказування у спірних правовідносинах.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
В даній справі колегія суддів дійшла висновку, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права
Відповідно до частин 1, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Під час розгляду справи, колегією суддів не встановлено порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення та неправильного застосування норм матеріального права.
У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, викладених в рішенні суду першої інстанції, яке є предметом апеляційного оскарження.
Враховуючи вищевикладене, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку залишити без задоволення апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Улісс-Тур», а рішення Господарського суду Запорізької області від 06.10.2025р. у справі № 908/1561/25, відповідно, залишити без змін.
Розподіл судових витрат:
У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 4 542,00 грн. покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Улісс-Тур» на рішення Господарського суду Запорізької області від 06.10.2025р. у справі № 908/1561/25 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 06.10.2025р. у справі № 908/1561/25 - залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 4 542,00 грн. покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю “Улісс-Тур».
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку в строки передбачені ст. 288 ГПК України.
Повний текст постанови суддями Дарміним М.О. та Чус О.В. підписано 14.05.2026, суддею Кощеєвим І.М., у зв'язку з перебуванням у відпустці, ______________.
Головуючий суддя М.О. Дармін
Суддя І.М. Кощеєв
Суддя О.В. Чус