вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"06" квітня 2026 р. Справа№ 910/2995/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Скрипки І.М.
суддів: Мальченко А.О.
Сибіги О.М.
при секретарі судового засідання Супрун В.В.
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 06.04.2026
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Южний електротехнічний завод» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.01.2026
за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Южний електротехнічний завод» на бездіяльність головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчука Костянтина Петровича
у справі №910/2995/24 (суддя Мудрий С.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Южний електротехнічний завод»
до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
про стягнення 19 973 153,20 грн,
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2026 у справі №910/2995/24 у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Южний електротехнічний завод» на бездіяльність головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчука Костянтина Петровича відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, позивач 28.01.2026 (документ сформований в системі «Електронний суд» 28.01.2026) звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та ухвалити нове рішення, яким скаргу задовольнити.
Доводи апеляційної скарги позивача зводяться до наступного.
Висновок Господарського суду міста Києва, що надана представником Фонду гарантування вкладів фізичних осіб довіреність від 19.11.2024 року №60-11850/24 на ім'я Шевченка Юрія Анатолійовича надає йому повноваження діяти одночасно і від імені Фонду гарантування вкладів фізичних осіб і від імені директора-розпорядника, суперечить нормам цивільного законодавства та ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», оскільки законодавець встановлює обов'язковість нотаріального посвідчення правочинів, які видаються в порядку передоручення, а спеціальний закон не визначає можливість передання повноважень, якими наділений керівник Фонду, шляхом оформлення довіреності.
Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 28.01.2026 апеляційну скаргу передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Мальченко А.О., Сибіга О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.02.2026 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали оскарження у справі №910/2995/24.
Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Южний електротехнічний завод» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.01.2026до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №910/2995/24.
26.02.2026 матеріали скарги у справі №910/2995/24 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді у справі.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2026 залишено апеляційну скаргу без руху з підстав неподання доказів, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
06.03.2026 (документ сформований в системі «Електронний суд» 05.03.2026) через підсистему «Електронний суд» представником апелянта подано заяву про усунення недоліків, до якої долучено платіжну інструкцію №4027 від 05.03.2026 про сплату судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 2662,40 грн.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.03.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Южний електротехнічний завод» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.01.2026 у справі №910/2995/24, призначено до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Южний електротехнічний завод» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.01.2026 у справі №910/2995/24 на 06.04.2026.
У поданому відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача повністю заперечує доводи апеляційної скарги позивача, оскаржувану ухвалу просить залишити без задоволення, посилаючись додатково на те, що Білай Ольга Сергіївна не є боржником за виконавчим документом у справі №910/2995/24 та не є боржником у виконавчому провадженні №77879667. Довіреність Шевченка Ю.А. видана без права передоручення, а діюче законодавство не зобов'язує юридичну особу нотаріально посвідчувати довіреності. Окрім того, згідно наказу Фонду гарантування від 26.11.2024 №299 відповідальним за виконання судових рішень є Новіков Віктор Володимирович. Зазначена інформація відображена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Білай О.С. мала право передавати свої повноваження шляхом видачі довіреності, правомірно видала довіреність на ім'я Шевченка Ю.А., яка була надана державному виконавцю на підтвердження його повноважень.
В судовому засіданні 004.2026 представник позивача підтримали доводи своєї апеляційної скарги, просив їх задовольнити.
Представник відповідача заперечував доводи апеляційної скарги, просив у її задоволенні відмовити з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.
Головний державний виконавець Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчук Костянтин Петрович в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом направлення ухвали суду про відкриття апеляційного провадження до його електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» (документ доставлено 10.03.2026 о 18:58). Про причини неявки суд не повідомив.
Враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка державного виконавця обов'язковою в судове засідання не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у його відсутність за наявними у справі матеріалами.
В судовому засіданні 06.04.2026 відповідно до ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, у березні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Южний електротехнічний завод" (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) 19973153,20 грн, з яких:
- 16 449 906,00 грн - кошти, сплачені позивачем за придбання земельної ділянки (гарантійний внесок в сумі 650 000,00 грн, перший платіж в сумі 12 139 468,00 грн, другий платіж в сумі 3 502 132,00 грн державне мито в сумі 156 650,00 грн та адміністративний збір в сумі 1 656,00 грн);
- 2 033 446,71 грн - інфляційні втрати, нараховані за період з 14.01.2016 по 31.12.2016 на суму сплачених за земельну ділянку коштів в розмірі 16 449 906,00 грн;
- 1 450 155,49 грн - грошові кошти, сплачені позивачем за період з 14.01.2016 по 29.03.2023 у вигляді земельного податку за користування земельною ділянкою;
- 39 645,00 грн - судовий збір, сплаченого на підставі постанови Верховного Суду №367/1748/18 від 29.03.2023.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.05.2024 у справі №910/2995/24 позовні вимоги Товариства задоволені частково, стягнуто на користь останнього з Фонду збитки в розмірі 17 900 061,49 грн (16 449 906,00 грн, що сплачені позивачем за придбання земельної ділянки та 1 450 155,49 грн, які сплачені позивачем за період з 14.01.2016 по 29.03.2023 у вигляді земельного податку за користування земельною ділянкою) та судовий збір в розмірі 268 499,10 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2024 рішення суду першої інстанції було скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційних втрат в сумі 2 033 446,71 грн з ухваленням у цій частині нового рішення про задоволення позову, а в іншій частині рішення місцевого господарського суду -залишено без змін.
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.03.2025 закрито касаційне провадження у справі №910/2995/24 за касаційною скаргою Фонду. Касаційну скаргу Фонду залишено без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2024 у справі №910/2995/24 залишено без змін.
11.06.2025 через загальний відділ діловодства суду від Товариства надійшла заява, в якій позивач у порядку статті 3451 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) просив суд:
- встановити судовий контроль за виконанням рішення Господарського суду міста Києва №910/2995/24 від 21.05.2024 та постанови Північного апеляційного господарського суду №910/2995/24 від 22.10.2024;
- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення у господарській справі №910/2995/24.
13.06.2025 через систему "Електронний суд" (зареєстрована судом 16.06.2025) Фонд подав заперечення, в яких просив відмовити у задоволенні заяви Товариства про встановлення судового контролю.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2025 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Южний електротехнічний завод" про встановлення судового контролю.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.08.2025 ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.06.2025 залишено без змін.
07.11.2025 через систему "Електронний суд" від державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчука Костянтина Петровича надійшло подання про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України керівнику Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - Білай Ользі Сергіївні до виконання зобов'язань за рішенням суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2025 у справі №910/2995/24 у задоволенні подання державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчука Костянтина Петровича про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України керівнику Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - Білай Ользі Сергіївні до виконання зобов'язань за рішенням суду - відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні подання державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчука Костянтина Петровича про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України керівнику Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - Білай Ользі Сергіївні, місцевий господарський суд виходив з того, що державним виконавцем не доведено, що встановлення тимчасового обмеження керівнику боржник в праві виїзду за межі України буде гарантувати стягнення боргу за виконавчим провадженням. Одночасно, до подання не додано доказів наявності наміру керівника боржника перетнути державний кордон України з метою ухилення від виконання рішення суду.
Подання державного виконавця не містить доказів того, що керівник боржника дійсно ухиляється від виконання рішення та вчиняє, наприклад, умисні дії щодо відчуження майна чи виведення коштів, чим ускладнює виконання грошового зобов'язання.
Відтак, саме посилання державного виконавця на не виконання рішення суду не є достатнім обґрунтуванням для встановлення судом тимчасового обмеження боржнику в праві виїзду за межі України та гарантією стягнення боргу в межах виконавчого провадження.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.02.2026 апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Южний електротехнічний завод» та Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.11.2025 у справі №910/2995/24 залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.11.2025 у справі №910/2995/24 залишено без змін.
17.12.2025 через систему "Електронний суд" до суду першої інстанції від Товариства з обмеженою відповідальністю "Южний електротехнічний завод" надійшла скарга на бездіяльність головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчука Костянтина Петровича.
В обґрунтування поданої скарги Товариство з обмеженою відповідальністю "Южний електротехнічний завод" зазначає, що 14.11.2025 року на адресу Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) позивачем направлено заяву із вимогою про складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно керівника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за фактом адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 183-13 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме фактом неявки керівника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на виклик державного виконавця на 14 годину 00 хв. 04.11.2025 року, який встановлено актом державного виконавця від 04.11.2025 року.
15 грудня 2025 року Позивач отримав відповідь на зазначену заяву №5803/21.10-25 від 25.11.2025 року, в якій керівником Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) було повідомлено, що 04.11.2025 року до державного виконавця з'явився представник директора - розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за довіреністю Шевченко Юрій Анатолійович, який надав усні пояснення. Крім того, 06.11.2025 року боржником надано до Відділу Декларацію про доходи та майно боржника юридичної особи. Враховуючи викладене, державним виконавцем не складався протокол відносно керівника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за фактом неявки керівника на виклик державного виконавця.
Скаржник вважає, що не складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно керівника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за фактом адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 183-13 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме фактом неявки керівника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на виклик державного виконавця на 14 годину 00 хв. 04.11.2025 року, який встановлено актом державного виконавця від 04.11.2025 року є незаконною та протиправною бездіяльністю головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Савчука Костянтина Петровича, якою порушуються права стягувача.
З огляду на наведені обставини, Товариство з обмеженою відповідальністю "Южний електротехнічний завод" просить суд:
- визнати бездіяльність головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Савчука Костянтина Петровича щодо не складання відносно керівника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб протоколу про адміністративне правопорушення за фактом адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 183-13 КУпАП, а саме фактом неявки керівника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на виклик державного виконавця на 14 годину 00 хв. 04.11.2025 року, який встановлено актом державного виконавця від 04.11.2025 року протиправною;
- зобов'язати головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Савчука Костянтина Петровича скласти протокол про адміністративне правопорушення відносно керівника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за фактом адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 183-13 КУпАП, а саме фактом неявки керівника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на виклик державного виконавця на 14 годину 00 хв. 04.11.2025 року, який встановлено актом державного виконавця від 04.11.2025 року.
Державний виконавець Шевченківського відділу ДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчук Костянтин Петрович заперечив проти скарги та зазначив, що у державного виконавця були відсутні підстави для складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно керівника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за фактом адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 183-13 КУпАП, а саме фактом неявки керівника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на виклик державного виконавця на 14 годину 00 хв. 04.11.2025, оскільки 04.11.2025 до державного виконавця з'явився представник директора - розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за довіреністю Шевченко Юрій Анатолійович, який в усних поясненнях повідомив, що останнім не виживаються жодні заходи щодо виконання наказу Господарського суду міста Києва, який видано 07.11.2024 у справі № 910/2995/24. За результатом надання боржником пояснень державним виконавцем складено відповідний акт.
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб заперечив проти скарги, зазначаючи, що сторони можуть реалізувати свої права і обов'язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників. Особиста участь фізичної особи у виконавчому провадженні не позбавляє її права мати представника, крім випадку, коли боржник згідно з рішенням зобов'язаний вчинити певні дії особисто. Фонд гарантування, відповідно до вимог норм чинного законодавства, виконував всі вимоги державного виконавця.
Відмовляючи у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Южний електротехнічний завод" на бездіяльність головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчука Костянтина Петровича, суд виходив з того, що представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб був належним чином уповноважений діяти від імені Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та директора-розпорядника, а його участь у виконавчому провадженні відповідала вимогам законодавства, тому дії державного виконавця, який прийняв пояснення від представника, є правомірними.
Колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 343 ГПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
За приписами ч. 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Пунктом 2 частини другої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" унормовано обов'язок виконавця здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Стаття 16 цього Закону регулює питання представництва сторін у виконавчому провадженні.
Відповідно до частини першої статті 16 Закону України "Про виконавче провадження" сторони можуть реалізувати свої права і обов'язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників. Особиста участь фізичної особи у виконавчому провадженні не позбавляє її права мати представника, крім випадку, коли боржник згідно з рішенням зобов'язаний вчинити певні дії особисто.
Представництво юридичних осіб у виконавчому провадженні здійснюється їх керівниками чи органами, посадовими особами, які діють у межах повноважень, наданих їм законом чи установчими документами юридичної особи, або через представників юридичної особи (ч.3 ст. 16 ЗУ "Про виконавче провадження").
Представником юридичної особи у виконавчому провадженні може бути особа, яка відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань має право вчиняти дії від імені такої юридичної особи без довіреності. Повноваження представника юридичної особи у виконавчому провадженні можуть бути підтверджені довіреністю, виданою і оформленою відповідно до закону. Представник може вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти така особа. Дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи у виконавчому провадженні можуть міститися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань або у виданій довіреності (абзац перший частини четвертої статті 16 Закону України "Про виконавче провадження").
Відповідно до ст. 17 ЗУ "Про виконавче провадження" представниками у виконавчому провадженні не можуть бути: 1) особи, які не мають повної цивільної дієздатності; 2) судді, слідчі, прокурори, працівники підрозділів, які провадять оперативно-розшукову діяльність, експерти, спеціалісти, перекладачі, суб'єкти оціночної діяльності - суб'єкти господарювання, які діють як учасники цього виконавчого провадження, виконавці та помічники приватних виконавців, крім випадків, коли вони діють як законні представники або уповноважені особи відповідного органу, що є стороною виконавчого провадження; 3) інші особи, які відповідно до закону не можуть здійснювати представництво.
Закон України "Про виконавче провадження" є спеціальним законом, який регулює порядок вчинення виконавчих дій, при цьому детально дії виконавців під час вчинення виконавчих дій регламентуються Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (далі - Інструкція), яка визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню.
Згідно з пунктом 10 розділу ІІ Інструкції повноваження представників сторін, які беруть участь у виконавчому провадженні, мають бути посвідчені такими документами, зокрема, довіреністю фізичної особи; довіреністю юридичної особи або документами, що посвідчують право представництва юридичної особи (документом про призначення керівником юридичної особи тощо).
Документи, що посвідчують повноваження представників, повинні бути оформлені відповідно до вимог чинного законодавства.
Оригінали документів, зазначених у цьому пункті, або належним чином засвідчені їх копії долучаються до матеріалів виконавчого провадження.
Після пересвідчення наявності у представника належним чином оформленого документа, що посвідчує повноваження представника, його оригінал у разі потреби повертається представникові сторони виконавчого провадження.
Обмеження повноважень представника на вчинення певної виконавчої дії мають бути застережені у відповідному документі, що посвідчує повноваження представника, або в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, згідно довіреності від 19.11.2024 №60-11850/24 Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, в особі директора-розпорядника Білай Ольги Сергіївни уповноважено начальника відділу судового супровадження з проблемних питань управління судово-претензійної роботи Департаменту правового забезпечення Шевченка Юрія Анатолійовича представляти інтереси Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та його директора-розпорядника, зокрема, у органах державної виконавчої служби. Термін дії довіреності до 31.12.2025. Зазначена довіреність завірена підписом директора-розпорядника Ольгою Білай та містить відтиск печатки Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Довіреність - це письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі (стаття 244 Цивільного кодексу України (далі - Кодекс)).
Сутність та правова природа загального цивільного представництва регулюються положеннями глави 17 ЦК України.
Відповідно до частин першої та третьої статті 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Представництво характеризується такими ознаками: цивільні права та обов'язки належать одній особі, а здійснюються безпосередньо іншою; представник вчиняє певні юридичні дії (вчинення виключно фактичних (не юридичних) дій представництвом не охоплюється); представник діє не від свого імені, а від імені іншої особи; представник діє виключно в межах наданих йому повноважень; правові наслідки настають не для представника, а для особи, яку він представляє.
Згідно з частинами першою, третьою статті 244 ЦК України представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю.
Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.
Відповідно до частини першої статті 245 ЦК України форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин.
Отже, довіреність свідчить про наявність між особою, яка її видала, та особою, якій її видано, правовідносин, які є представницькими відносинами.
Відповідно до статті 246 ЦК України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї особи.
Довіреність Шевченка Ю.А. не суперечить вимогам статті 246 ЦК України, видана без права передоручення, а діюче законодавство не зобов'язує юридичну особу нотаріально посвідчувати довіреності.
Окрім того, згідно наказу Фонду гарантування від 26.11.2024 №299 відповідальним за виконання судових рішень є Новіков Віктор Володимирович. Зазначена інформація відображена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Білай Ольга Сергіївна не є боржником за виконавчим документом у справі №910/2995/24 та не є боржником у виконавчому провадженні №77879667, мала право передавати свої повноваження шляхом видачі довіреності, правомірно видала довіреність на ім'я Шевченка Ю.А., яка була надана державному виконавцю на підтвердження його повноважень.
Враховуючи встановлені обставини, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що оскільки представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб був належним чином уповноважений діяти від імені Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та директора-розпорядника, а його участь у виконавчому провадженні відповідала вимогам законодавства, тому дії державного виконавця, який прийняв пояснення від представника, є правомірними.
Доводи позивача про неправильне застосуванням норм матеріального права, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.
З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судом апеляційної інстанції, інші доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, не беруться до уваги, оскільки не впливають на вирішення скарги у даній справі.
Доводи апелянта, викладені в його апеляційній скарзі, не спростовують вірної по суті ухвали суду, при прийнятті якої судом надано оцінку як кожному доказу окремо, так і в їх сукупності, вірно встановлено характер спірних правовідносин та в цілому правильно застосовані норми матеріального права, які їх регулюють.
Наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди апелянта з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні скарги, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що у апеляційній скарзі не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б дійти висновку про помилковість висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994, серія А, №303-А, п.29).
З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, судова колегія вважає, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Южний електротехнічний завод» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.01.2026 у справі №910/2995/24 слід залишити без задоволення, а ухвала ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.01.2026 у справі №910/2995/24 - без змін.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Южний електротехнічний завод» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.01.2026 у справі №910/2995/24 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.01.2026 у справі №910/2995/24 залишити без змін.
3. Матеріали оскарження у справі №910/2995/24 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.
Повний текст постанови складено 15.05.2026.
Головуючий суддя І.М. Скрипка
Судді А.О. Мальченко
О.М. Сибіга