05 травня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 914/3086/25
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Бонк Т.Б.,
Суддів Бойко С.М.,
Якімець Г.Г.,
секретар судового засідання Шатан Т.О.
представники сторін:
позивача: Зубач А.З.,
відповідача: не з'явився,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрен Груп» б/н від 11.02.2026 (вх. суду від 12.02.2026 № 01-05/401/26)
на ухвалу Господарського суду Львівської області від 20.01.2026 (повну ухвалу складено 03.02.2026, суддя Мороз Н.В.)
у справі № 914/3086/25
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрен Груп», м. Львів
до відповідача: ELEGANTCASCADE - COMERCIO DE PELES DA UCRANIA, LDA, Portugal
про: стягнення заборгованості 40 702,71 євро,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрен Груп» звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до ELEGANTCASCADE - COMERCIO DE PELES DA UCRANIA, LDA про стягнення заборгованості в розмірі 40 702,71 євро.
В обґрунтування позову вказав, що на виконання укладеного між сторонами договору купівлі-продажу, позивач передав у власність відповідачу товар, однак відповідач за такий товар оплати не здійснив.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 20.01.2026 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрен Груп» залишено без розгляду.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що ухвалами суду від 30.12.2025 та від 08.01.2026 участь позивача в судових засіданнях визнавалась обов'язковою, витребувані ухвалою суду від 08.01.2026 документи - нотаріально засвідченого перекладу на англійську мову позову та ухвали, позивач не подав, як і не подав заяви про розгляд справи за його відсутності. Суд першої інстанції наголосив, що витребувані судом документи є необхідними для належного повідомлення відповідача, який є нерезидентом із місцезнаходженням у Португальській Республіці, про розгляд судової справи, та відповідно забезпечення його права на участь у судовому процесі.
Не погодившись з ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрен Груп» звернулось до Західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просило скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 20.01.2026 у справі № 914/3086/25 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апелянт стверджує, що ні ГПК України, ні міжнародні договори України не містять норми, яка прямо покладала б на позивача обов'язок здійснювати нотаріальний посвідчений переклад таких документів, оскільки такі дії є складовою процесуальної діяльності суду щодо міжнародної правової допомоги, а не процесуальним обов'язком сторони.
Також скаржник наголошує, що керівник відповідача володіє українською мовою, тому немає необхідності надсилати йому позову заяву англійською мовою.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.02.2026 справу № 914/3086/25 розподілено колегії суддів у складі: головуючого судді Бонк Т.Б., суддів Бойко С.М., Якімець Г.Г.
Ухвалою суду від 13.02.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрен Груп» б/н від 11.02.2026 (вх. суду від 12.02.2026 № 01-05/401/26) на ухвалу Господарського суду Львівської області від 20.01.2026 у справі № 914/3086/25.
Процесуальний хід розгляду справи відображено у відповідних ухвалах суду та протоколах судового засідання.
У судовому засіданні 05.05.2026 апелянт підтримав доводи апеляційної скарги, надав суду пояснення, відповідач не з'явився.
При перегляді ухвали місцевого господарського суду судова колегія Західного апеляційного господарського суду керувалась таким:
Предметом апеляційного оскарження у цій справі є ухвала суду про залишення позову без розгляду.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Залишення позову без розгляду є формою закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті заявленого спору у зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.
Залишення позову без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України можливе за умови, якщо суд позбавлений можливості вирішити спір по суті з вини позивача, який не подав без поважних причин витребувані згідно з ухвалою суду докази, необхідні для вирішення спору, або його представник не з'явився на виклик у засідання господарського суду чи не повідомив про причини неявки і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.
Тобто, коли йдеться про ігнорування позивачем своїх процесуальних обов'язків і вимог суду, що унеможливлює розгляд господарським судом і вирішення спору по суті заявлених позовних вимог.
Водночас господарський суд має з'ясувати, яким чином неподання ним витребуваних судом документів перешкоджає вирішенню спору та у чому полягають перешкоди для розгляду та вирішення спору по суті заявлених позовних вимог за відсутності витребуваних документів.
Суд констатує, що умовами застосування зазначеної норми є те, що витребувані матеріали дійсно необхідні для розгляду спору по суті позовних вимог і спір без них вирішити неможливо.
Таким чином, визначальною умовою залишення позову без розгляду є саме можливість або неможливість вирішення спору по суті при невчиненні позивачем певних дій, покладених на нього судом.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що наведені вище положення процесуального закону пов'язують можливість залишення судом позову без розгляду не з ухиленням позивача від виконання будь-якої ухвали суду про витребування доказів, а лише з неподанням позивачем витребуваних судом доказів, необхідних для вирішення спору, тобто таких, що мають істотне значення і унеможливлюють розгляд справи за наявними у ній доказами (постанова від 26.07.2022 у справі № 905/825/21, від 21.04.2025 у cправі № 902/383/24(902/871/23)
Як слідує з матеріалів справи, позов у цій справі поданий в жовтні 2025 року, ухвалою суду першої інстанції від 14.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
За змістом позовної заяви, відповідачем у справі визначено ELEGANTCASCADE - COMERCIO DE PELES DA UCRANIA, LDA, що є юридичною особою, яка створена та діє за законодавством іншої держави та є нерезидентом із місцезнаходженням у Португальській Республіці.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою суду від 30.12.2025 підготовче засідання призначено на 08.01.2026. Цією ж ухвалою суд визнав участь представника позивача в судове засідання обов'язковою. 08.01.2026 позивач не забезпечив участь представника в судове засідання.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 08.01.2026 підготовче засідання відкладено на 20.01.2026. Цією ж ухвалою суд першої інстанції зобов'язав позивача на виконання судом вимог Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах (Гаага, 1965) подати Господарському суду Львівської області нотаріально засвідчений переклад на англійську мову (у двох примірниках): позовної заяви з додатками; ухвали Господарського суду Львівської області у справі № 914/3086/25 від 14.10.2025; від 10.11.2025; від 28.11.2025; від 12.12.2025; від 30.12.2025 та від 08.01.2026.
Зазначені документи, згідно п.3 резолютивної частини ухвали від 08.01.2026, позивачу необхідно було подати до господарського суду в строк до 19.01.2026 включно - для подальшого направлення їх судом до Компетентного органу Португальської Республіки з метою належного повідомлення відповідача про розгляд справи.
20.01.2026 представник позивача повторно в судове засідання не прибув, вимог ухвали суду від 08.01.2026 не виконав.
Як зазначено вище, позов у цій справі заявлений до відповідача - ELEGANTCASCADE - COMERCIO DE PELES DA UCRANIA, LDA, що є юридичною особою, яка створена та діє за законодавством іншої держави та є нерезидентом із місцезнаходженням у Португальській Республіці.
Згідно з частиною 1 статті 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.
Згідно з ч. 1 ст. 38 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" спори, що виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України.
Відповідно до статті 365 ГПК України іноземні суб'єкти господарювання мають такі самі процесуальні права і обов'язки, що і суб'єкти господарювання України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Статтею 366 цього Кодексу визначено, що підсудність справ за участю іноземних суб'єктів господарювання визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Згідно статті 367 ГПК України, у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.
Португальська Республіка є учасником Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, укладеної 15 листопада 1965 року в м. Гаага, до якої приєдналась Україна згідно з Законом України "Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах" від 19 жовтня 2000 року № 2052-III (далі Конвенція).
Статтею 1 вказаної Конвенції передбачено, що ця Конвенція застосовується у цивільних або комерційних справах щодо всіх випадків, коли існує потреба в передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном.
Статтею 3 Конвенції передбачено, що орган влади чи судовий працівник, компетентний відповідно до права запитуючої Держави, направляють Центральному Органу запитуваної Держави прохання згідно з формуляром, що додається до цієї Конвенції, без потреби легалізації або виконання інших аналогічних формальностей. До прохання додається документ, що підлягає врученню, або його копія. Прохання і документ надаються в двох примірниках.
За змістом статті 15 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних та комерційних справах судове рішення не може бути винесено, поки не буде встановлено, що документ був дійсно доставлений особисто відповідачеві та було здійснено в належний строк, достатній для здійснення відповідачем захисту.
У випадку, передбаченому частиною 2 статті 15 Конвенції, суд може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку, якщо з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців.
Відповідно до пункту 2.3 Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації України від 27 червня 2008 року № 1092/5/54 (далі - Інструкція) документи, що підлягають врученню згідно з дорученням суду України, складаються мовою запитуваної держави чи іншою мовою, передбаченою міжнародним договором України, або супроводжуються завіреним перекладом на таку мову.
Переклад здійснюється фахівцем, запрошеним до відповідного суду України згідно із статтею 75 Цивільного процесуального кодексу України, або засвідчується уповноваженим перекладачем, або нотаріально.
Відповідно до статті 7 Конвенції про вручення формуляр обов'язково складається французькою чи англійською мовою чи мовою запитуваної держави, а в разі заповнення українською мовою - обов'язково супроводжується перекладом на одну із зазначених мов (п. 6.3 Інструкції). Заповнений формуляр доручення і документи, що підлягають врученню, надсилаються у двох примірниках (п. 6.5 Інструкції).
Відповідно до інформації, розміщеної на веб-сайті Гаазької конференції з міжнародного приватного права http://www.hcch.net, Центральним Органом Португальської Республіки є Direcзгo-Geral da Polнtica de Justiзa Ministйrio da Justiзa Gabinete de Relaзхes Internacionais (Генеральний директорат з питань правосуддя Міністерства юстиції Управління міжнародних відносин), який знаходиться за адресою: Avenida D. Joгo II, n.є 1.08.01 E Torre H, pisos 2/3, 1990-097 LISBOA, Portugal (Avenida D. Joгo II, n .є 1.08.01 E, Башта H, квартири 2/3, 1990-097 Лісабон, Португалія).
Таким чином, беручи до уваги місцезнаходження відповідача, з метою належного повідомлення останнього про час та місце розгляду даної справи у відповідності до положень Конвенції "Про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах" та Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд констатує, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про зобов'язання позивача надати суду нотаріально засвідченні переклади позову та ухвал для їх подальшого направлення до Компетентного органу Португальської Республіки
Суд зазначає, що конституційне право на участь у судовому розгляді, у тому числі, бути належним чином повідомленим про дату судового розгляду, не може вважатися формальним (постанова Верховного Суду від 02.06.2020 у справі №910/17792/17).
Апеляційний суд наголошує, що дії суду попередньої інстанції були правомірно спрямовані на належне повідомлення відповідача про розгляд справи в передбачений Конвенцією спосіб і невиконання позивачем вимог ухвали суду щодо надіслання відповідачу-нерезиденту нотаріально засвідчених копій перекладів позовної заяви та ухвал, позбавляє суд можливості вчинити дії щодо вручення відповідачу процесуальних документів, і в свою чергу спричиняє неможливість для відповідача у справі бути обізнаним та ознайомленим з позовними вимогами
При цьому, подані заяви про визнання боргу у цій справі (а.с. 53, 106) не можуть слугувати доказом підтвердження про обізнаність відповідача щодо розгляду даної справи, оскільки такі надійшли як до суду першої, так до суду апеляційної інстанційй з використанням електронної пошти та не підписані електронним підписом.
До того ж, ухвалами суду першої інстанції від 30.12.2025 та від 08.01.2026 участь позивача в судових засіданнях визнавалась обов'язковою, позивач, належним чином повідомлений про час і місце судових засідань, явки не забезпечив, витребувані ухвалою суду першої інстанції від 08.01.2026 документи, необхідні для вирішення спору позивач без поважних причин не подав, заяви про розгляд справи за його відсутності, яка б не перешкоджала вирішенню спору, до суду першої інстанції не подав.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 18.11.2022 у справі № 905/458/21 зазначила про те, що норми, закріплені у частині четвертій статті 202 та у пункті 4 частини першої статті 226 ГПК України, за методом правового регулювання є імперативними, тобто відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов'язок залишити позов без розгляду.
При цьому Верховний Суд звертав увагу, що норма статті 226 ГПК України не пов'язує можливість залишення позову без розгляду зі стадією судового розгляду та не містить заборони залишення позову без розгляду на стадії підготовчого провадження. Навпаки, пунктом 1 частини другої статті 185 ГПК України прямо передбачена можливість постановлення судом ухвали про залишення позовної заяви без розгляду за результатами підготовчого засідання (постанови Верховного Суду від 06.11.2019 у справі № 904/2423/18, від 13.01.2021 у справі № 910/4372/20, від 23.10.2025 № 910/3902/24, від 28.10.2025 № 910/14138/24).
Колегія суддів констатує, що місцевим господарським судом обґрунтовано враховано обставини щодо відсутності поважності причин неявки позивача та його уповноважених представників в судові засідання у цій справі, при тому, що позивач сам ініціював розгляд господарським судом цієї справи ще у жовтні 2025 року та мав обов'язок сприяти якнайшвидшому її розгляду, в тому числі, шляхом забезпечення явки уповноваженого представника у судові засідання у справі.
Апеляційний суд також звертає увагу, що Верховний Суд у постанові від 17.03.2023 у справі № 910/17906/21 сформулював висновок, що залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.
На підставі вищевикладеного, беручи до уваги неявку позивача у судові засідання та неподання позивачем витребуваних документів, що позбавляє суд можливості звернутися до компетентного органу Португальської Республіки, і як наслідок, відповідач об'єктивно не може бути повідомлений про розгляд справи, апеляційний суд констатує про підставний висновок суду першої інстанції про залишення позову без розгляду.
Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 276 ГПК України).
На підставі викладеного колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що ухвала Господарського суду Львівської області від 20.01.2026 у справі № 914/3086/25 ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для її скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.
Судові витрати в суді апеляційної інстанції:
Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України). Тому згідно з ст. 129 ГПК України сплачений апелянтом судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.
Керуючись ст. ст. 86, 130, 236, 255, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрен Груп» б/н від 11.02.2026 (вх. суду від 12.02.2026 № 01-05/401/26) - залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 20.01.2026 у справі № 914/3086/25 - залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.
4. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.
Головуючий суддя Т.Б. Бонк
суддя С.М. Бойко
суддя Г.Г. Якімець