Справа № 577/1308/26
Провадження № 2/577/1039/26
11 травня 2026 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області
в складі :
головуючого судді Рідзевської І.О.,
з участю секретаря судового засідання Олійник В.П.,
представника позивача Тихонової Н.О.,
відповідача ОСОБА_1
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Конотопі справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Суми» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з електропостачання,-
Позивач звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи його тим, що відповідно до постанови НКРЕКП від 26.10.2018 № 1268 ТОВ «Енера Суми» є єдиним постачальником універсальних послуг на території Сумської області та здійснює забезпечення споживачів електричною енергією. Позивачем, на виконання Постанови НКРЕКП 14.03.2018 № 312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії», в грудні 2018 було направлено на адресу відповідача заяву - приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг з 01.01.2019 року на житлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 з пропозицією підписати її та повернути на адресу ТОВ «Енера Суми». Вказана заява-приєднання повернута не була, споживання електроенергії за вищезазначеною адресою не припинилось, виставлені рахунки оплачувались, від споживача не надходило жодних заяв щодо припинення користування послугами з електропостачання, наданими ТОВ «Енера Суми», також жодна інша особа не звернулась до ТОВ «Енера Суми» з заявою-приєднанням. В результаті приєднання до умов Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг ТОВ «Енера Суми» було відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 на ім'я побутового споживача - ОСОБА_1 та з 01 січня 2019 року за вищевказаною адресою почалось постачання електричної енергії відповідачу. Також, ТОВ «Енера Суми» встановлено, що ОСОБА_1 є власником даного житлового приміщення на підставі договору дарування ВРХ № 590961 від 04.09.2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Конотопського міського нотаріального округу Засоріним А.І., реєстраційний номер 2268. Тобто, ТОВ «Енера Суми» вважає, що саме Відповідач за період з 01.01.2019 року по 30.04.2024 року був споживачем житлово-комунальних послуг за місцем виконання договору, в тому числі і послуг позивача з постачання електричної енергії ТОВ «Енера Суми» належним чином виконувало умови публічного договору та здійснювало постачання електричної енергії споживачу за адресою розташування об'єкта - АДРЕСА_1 , а в свою чергу відповідач здійснював споживання електричної енергії, що підтверджується листом АТ «СУМИОБЛЕНЕРГО» № 103-2/103.7/438 від 17.02.2026 року про обсяги споживання електричної енергії за період з 01.06.2023 року по 30.04.2024 року, яке на ринку електричної енергії України виконує функції адміністратора комерційного обліку , відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року № 311, а саме: здійснює надання сертифікованих даних комерційного обліку За період з 01.06.2023 року по 30.04.2024 року ТОВ «Енера Суми» поставило для потреб відповідача електричну енергію в кількості 3026 кВт/год на загальну суму 7988,64 грн., з яких добровільно сплачено 741,84 грн, залишок боргу складає 7246,80 грн, що підтверджується довідкою нарахувань та оплат по активній електроенергії по особовому рахунку № НОМЕР_1 .
Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 16 березня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрите провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом осіб.
30 березня 2026 року на адресу суду від ОСОБА_2 надійшла заява із запереченням щодо розгляду справи у спрощеному позовному провадженні та розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
09 квітня 2026 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому вимоги позивача повністю заперечує, просить відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що ТОВ «Енера Суми» не мало права збирати та використовувати його особисті дані для нарахування заборгованості. Стверджує, що між сторонами відсутні договірні відносини, оскільки заяву-приєднання він не отримував, внутрішньої волі до укладення публічного договору не проявляв. Заявляє, що він не є споживачем, тому що згідно Закону України «Про ринок електричної енергії», споживач - фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання (п.84 ч.1 Закону), а він не фізична особа і ніяк не може споживати електричну енергію, тому що він людина і може тільки користуватися електричною енергією.
Також відповідач наголошував на тому, що більшість нормативно-правових актів щодо діяльності НКРЕКП не відповідає Конституції України, не зареєстровані в Міністерстві юстиції України, як це встановлено ст. 117 Конституції України та офіційно не доведені до населення, як того вимагає чинне законодавство України, а тому не є чинними. Внаслідок цього всі постанови й затверджені договори постачальників є нікчемними. Також на відповідач зазначає, що він до ТОВ «Енера Суми» не звертався для того, щоб вони здійснювали продаж товарів, виконували роботи або надавали послуги та ніяких підписаних копій актів виконаних робіт, оформлених згідно норм Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», не отримував.
Оскільки відповідач з АТ «СУМИОБЛЕНЕРГО» не має жодних договірних стосунків та ніяких послуг не замовляв, тому обсяги споживання електричної енергії є нічим іншим, як нав'язаними послугами, а жодна послуга не може бути нав'язана.
Розрахунок заборгованості вважає неправомірним, оскільки такий не є первинним документом, оформленим у відповідності до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Також на думку відповідача спірним є питання про належність електроенергії, якою він користувалась саме ТОВ «Енера Суми». Зважаючи на викладене, в задоволенні позову просить відмовити за безпідставністю.
24 квітня 2026 року ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області у задоволенні заяви ОСОБА_1 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовлено.
04 травня 2026 року від відповідача до суду надійшло клопотання про витребування доказів по справі, а саме: витребування у ТОВ «Енера Суми» оригінал довідки про розмір нарахованих платежів та оплат за електропостачання, оригінал (затверджену копію) ліцензії на право постачання електричної енергії споживачу, зобов'язавши позивача надати вказані документи в судове засідання у встановлений судом строк.
Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 06 травня 2026 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів у цивільній справі за позовом ТОВ «Енера Суми» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з електропостачання відмовлено.
Представник ТОВ «Енера Суми» Тихонова Н.О. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, з підстав викладених у позовній заяві, просила їх задовольнити.
Відповідач в судовому засідання проти позову заперечував з підстав, наведених у відзиві.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з положеннями ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до вимог ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.
Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. При цьому дані докази повинні бути належними та достовірними, як це передбачено ст. ст. 77-79 ЦПК України.
Постановою НКРЕКП від 14 червня 2018 року № 429, Товариству з обмеженою відповідальністю «Енера Суми» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності постачання електроенергії споживачу.
Починаючи з 01.01.2019 року ТОВ «Енера Суми» є постачальником електричної енергії споживачам на території Сумської області, згідно постанови НКРЕКП від 26.10.2018 № 1268 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо передачі даних побутових та малих непобутових споживачів постачальнику електричної енергії, на якого відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» покладається виконання функції універсальної послуги на закріпленій території.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавцями комунальних послуг з постачання та розподілу електричної енергії - енергопостачальник або інший суб'єкт, визначений законом, в даному випадку.
Тобто, ТОВ «Енера Суми» має право постачати та постачає електроенергію за адресою: АДРЕСА_1 за місцем проживання відповідача ОСОБА_1 .
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_2 . (а.с.8 зв).
Факт проживання ОСОБА_1 за вказаною адресою та користування ним електричною енергією за спірний період з 01.06.2023 року по 30.04.2024 року не заперечувався останнім під час розгляду справи, а відтак, в силу ч.1 ст. 82 ЦПК України, не підлягає доказуванню.
Крім того, як вбачається з довідки про розмір нарахованих платежів та оплат за електропостачання за особовим рахунком № НОМЕР_1 відкритого на ім'я ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 починаючи з 01.01.2019 року відповідач регулярно сплачував платежі за використану електроенергію до 01.06.2023 року. У тому числі відповідачем було здійснено оплату послуг за спірний період з 01.06.2023 року по 30.06.2023 року в розмірі 741,84 грн. (а.с.9).
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Згідно ст. 162 ЖК України відповідач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги, в тому числі і за послуги з постачання електроенергії у строки, встановлені чинним законодавством.
Відповідно до ч.2 ст. 12 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Такі договори можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір та колективний договір про надання комунальних послуг) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач, колективний споживач).
Згідно ч.1,4 ст.13 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку.
З пропозицією про укладання договору про надання комунальних послуг або внесення змін до нього може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором.
Враховуючи наведене, обов'язок по укладанню договору про надання житлово-комунальних послуг покладено законодавцем як на споживача, так і на виконавця.
Згідно пункту 2 Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018р. «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.
Пунктом 7 вказаної Постанови передбачено, що договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунку постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
Відповідно до абз. 2 п. 1.2.15 Правил роздрібного ринку електричної енергії, для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку).
Текст такого Договору розміщений на офіційному веб-сайті ТзОВ «Енера Суми» за посиланням - http://sm.enera.ua/el/contracts (Договір)http://sm.enera.ua/el/komerc_props (комерційна пропозиція).
Таким чином не заслуговують на увагу твердження ОСОБА_1 про його відсутність. А факт споживання останньою електричної енергії за адресою проживання: АДРЕСА_1 за період з 01.06.2023 року по 30.06.2023 року не заперечувався відповідачем під час розгляду справи, що свідчить про факт приєднання останнього до умов договору.
Жодних звернень щодо припинення користування послугами з електропостачання, наданими ТОВ «Енера Суми» від нього не надходило, що також стверджується поясненнями відповідача в судовому засіданні. Зокрема ОСОБА_1 зазначав, що користувався електроенергією за місцем проживання, однак вважає, що електроенергія є надрами та корисними копалинами, які належать відповідно до Конституції України народу і за них не потрібно сплачувати.
Так, з 01.01.2019 року у Сумській області АТ «Сумиобленерго», зокрема, виступає в якості оператора системи розподілу у межах своєї території здійснення ліцензованої діяльності та розпорядником даних щодо переданих споживачами обсягів спожитої за показами засобів вимірювання електричної енергії, а ТОВ «Енера Суми» - постачальником універсальних послуг, який формує та виставляє споживачам платіжні документи на підставі даних комерційного обліку, отриманих від оператора системи розподілу .
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону, споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Такі правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 712/8916/17, від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц, від 06 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16 , від 04 вересня 2022 року у справі № 201/1807/21, від 07 листопада 2023 року у справі № 643/17352/20, від 22 грудня 2023 року у справі № 607/2611/22, а також від 25 березня 2024 року у справі 462/1232/23.
Як встановлено судом, на виконання вимог постанови НКРЕКП №312 від 14.03.2018 року «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» ТОВ «Енера Суми» в грудні 2018 року направило на адресу ОСОБА_1 заяву - приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (далі заява-приєднання) з 01.01.2019 на житлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 з пропозицією підписати її та повернути на адресу ТОВ «Енера Суми». Вказана заява-приєднання повернута не була, однак споживання електроенергії за вищезазначеною адресою не припинилось. Також від відповідача не надходило жодних заяв щодо припинення користування послугами з електропостачання, наданими ТОВ «Енера Суми»
В результаті приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (далі Договір) ТОВ «Енера Суми» було відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 на підставі даних, переданих під час реформування суб'єктів ринку електроенергії, яким є АТ «Сумиобленерго» (а.с. 8-11).
Згідно повідомлення філії «Конотопський РЕМ» АТ «Сумиобленерго» переданий обсяг розподіленої електричної енергії, яка була поставлена ТОВ «Енера Суми» по особовому рахунку № НОМЕР_1 споживачу ОСОБА_1 складає: з 01.06.2023 по 30.06.2023 року - 296 кВт/год., з 01.07.52023 року по 31.07.2023 року - 336 кВт/год., з 01.08.2023 року по 31.08.2023 року - 203 кВт/год., з 01.09.2023 року по 30.09.2023 року - 241 кВт/год., з 01.10.2023 року по 31.10.2023 року - 271 кВт/год., з 01.11.2023 року по 30.11.2023 року - 285 кВт/год., з 01.12.2023 року по 31.12.2023 року - 314 кВт/год., з 01.01.2024 року по 31.01.2024 року - 297 кВт/год., з 01.02.2024 року по 29.02.2024 року - 252 кВт/год., з 01.03.2024 року по 31.03.2024 року - 270 кВт/год., з 01.04.2024 року по 30.04.2024 року - 261 кВт/год; всього за період 3026кВт/год. (а.с.8).
Відповідач своєчасно та у повному обсязі не здійснював оплату за спожиту електричну енергію, в результаті чого, відповідно до Довідки нарахувань та оплат по активній електроенергії особовий рахунок № НОМЕР_1 ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 за період з 01.06.2023 року по 30.04.2024 року утворилась заборгованість у розмірі 7246,80 грн. (а.с. 11).
Згідно ч. 2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Таким чином, договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг є публічним договором приєднання, який укладений між сторонами, згідно ст.ст. 633, 634, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до цього договору.
Згідно ч.1,3 ст.9 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до частин 1 та 2статті 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
Згідно частини 3статті 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач зобов'язаний: сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Крім того, з постанови Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 521/3743/17-ц (провадження № 61-26462св18) вбачається, що згідно зі статтею 13 Конституції України власність зобов'язує. Вказана норма кореспондується зі статтею 322 ЦК України, відповідно до якої власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частина 1 статті 509 ЦК України визначає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з частиною 1статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до вимог частин 1, 2статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Частиною 1статті 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.
Пропозицією укласти договір, відповідно до частиною 1статті 641 ЦК України, є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.
У разі, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір хоч і не надала відповідь про прийняття договору, але вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом (частина 2статті 642 ЦК України).
Згідно з частиною 1статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Підпунктами 1, 2, 4 пункту 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 передбачено, що споживач електричної енергії зобов'язаний користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів), сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів, здійснювати оплату рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.
Згідно п.1.2.15 ПРРЕЕ, для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку).
На роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.
Згідно абз. 5 п.13розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.
Відповідач безперервно споживав послуги з електропостачання, претензій щодо кількості та якості наданих послуг ОСОБА_1 на адресу ТОВ «Енера Суми» не надсилав. Крім того, як було встановлено судом ОСОБА_1 постійно використовував та регулярно сплачував платежі за використану електроенергію з 01.01.2019 року по 01.06.2023 року, у тому числі за спірний період з 01.06.2023 року по 30.06.2023 року в розмірі 741,84 грн.
Таким чином, суд вважає, що споживач ОСОБА_1 приєднався до договору про постачання еклектичної енергії постачальником універсальних послуг, однак свого обов'язку щодо оплати позивачу послуги за спожиту електричну енергію не виконав, в результаті чого за період з 01.06.2023 року по 30.04.2024 року виникла заборгованість за надані послуги у розмірі 7246,80 грн.
Згідно ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Враховуючи вищевикладене та на підставі досліджених доказів суд дійшов висновку, що оскільки відповідач належним чином умови договору не виконує, у зв'язку з чим має заборгованість, яка на день розгляду справи не сплачена, суд вважає, що право позивача порушено та підлягає захисту, шляхом стягнення з відповідача на користь ТОВ «Енера Суми» заборгованості за спожиту електричну енергію в сумі 7246,80 грн.
Щодо інших наведених у відзиві відповідачем мотивів, а також пояснень в судовому засіданні, як на підставу відмови у позові, такі не заслуговують на увагу і жодним чином не впливають на законність та об'єктивність дій позивача.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» (Seryavin and others v. Ukraine, № 4909/04, § 58).
Також, п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, визначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені судові витрати по справі в розмірі 2662,40 грн.
Відповідно до ст.ст. 3, 205, 526, 625, 633-634, 641 ЦК України, керуючись ст. ст. 4, 5, 10, 12, 76, 81, 141, 247, 265, 268, 274, 279, 280, 282, 352, 354, 355 ЦПК України, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Суми» - задовольнити.
Стягнути в ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ТОВ «Енера Суми» (вул. Реміснича, 35, м. Суми, 40004, Код ЕДРПОУ 41884537) заборгованість за використану електричну енергію за період з 01.06.2023 року по 30.04.2024 року в розмірі 7246 (сім тисяч двісті сорок шість) грн., 80 коп., на рахунок IBAN НОМЕР_3 , відкритий в АБ ''УКРГАЗБАНК'', код ЕДРПОУ 41884537.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ТОВ «Енера Суми» 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві ) грн. 40 грн. сплачений судовий збір на рахунок: НОМЕР_4 , відкритий в АБ 'УКРГАЗБАНК'', код ЕДРПОУ 41884537.
Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін:
Позивач: ТОВ «Енера Суми», юридична адреса: м. Суми, вул. Реміснича, 35, Код ЕДРПОУ 41884537.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Повний текст рішення виготовлено 15 травня 2026 року.
Суддя Рідзевська І. О.