Справа № 577/1857/26
Провадження № 2/577/1249/26
04 травня 2026 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області
в складі:
головуючого-судді Рідзевської І.О.,
з участю секретаря судового засідання Олійник В.П.,
розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в м. Конотопі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів,-
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про збільшення розміру аліментів, мотивуючи тим, що вона з 11.08.2007 року перебуває у шлюбі з ОСОБА_2 . Від шлюбу мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На підставі судового наказу Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 20.06.2022 року з ОСОБА_2 на її користь стягнуто аліменти на утримання дітей в розмірі 1/3 частини заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку з 16.06.2022 року і до досягнення дітьми повноліття. Донька ОСОБА_5 досягла віку повноліття і з січня 2026 року відповідач сплачує аліменти лише на сина.
На даний час син потребує значно більшого догляду та матеріальних коштів, у зв'язку з чим збільшуються потреби з розвитку та іншому. Відповідач працездатний та має можливість надавати допомогу сину, що і змусило її звернутись до суду з вказаним позовом.
Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 09 квітня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрите провадження за правилами загального позовного провадження.
20 квітня 2026 року на адресу суду від позивача надійшла заява. В якій остання просить розглядати справу без її участі, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити. Долучила копію супровідного листа та копію постанови державного виконавця.
22 квітня 2026 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.
04 травня 2026 року на адресу суду від відповідача надійшла заява, в якій ОСОБА_2 просить розглядати справу у його відсутності, заперечує проти заявлених вимог та просить у задоволенні позову відмовити. Заперечення обґрунтовує тим, що вони з ОСОБА_1 проживають разом, ведуть спільне господарство. Основні витрати на утримання родини несе він, зокрема оплачує комунальні послуги, здійснює утримання житла, ремонтно-господарські витрати. Також він здійснює додаткові витрати на дітей, а саме оплатив курси на отримання посвідчення водія донькою ОСОБА_3 в розмірі 20 000 грн. та 25 000 грн. на навчання доньки в університеті. (а.с.23).
Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити (а.с. 16).
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі , проти задоволення позову заперечує (а.с.23).
На підставі частини другої статті 247 ЦПК України, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши та всебічно проаналізувавши докази на підтвердження та спростування позовних вимог в їх сукупності, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.
Судом досліджуються представлені письмові докази на підтвердження та спростування тих обставин, на які посилались позивач та відповідач по справі, інших суду доказів не представлено, про їх витребування перед судом питання не порушувалося.
Судом встановлено, що сторони з 11.08.2007 року перебувають у зареєстрованому шлюбі та мають спільних дітей, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6).
Судовим наказом Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 20.06.2022 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частини заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку з 16.06.2022 року і до досягнення дітьми повноліття (а.с.10)
Відповідно до постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ВП № 69317735 від 16.04.2026 року із суми доходів ОСОБА_7 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/6 частин всіх видів його заробітку, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку з 01.04.2026 року і до досягнення дітьми повноліття (а.с.18 зв)
З витягу з реєстру територіальної громади від 03.03.2026 року вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с.8).
Відповідно довідки про реєстрацію місця проживання особи ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 24.07.2021 року і по теперішній час. (а.с.9)
Інших доказів суду не надано, про їх витребування питання не порушувалось.
Відповідно із статті 180 Сімейного кодексу України (далі - СК України) батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
У частині першій статті 3 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року (далі - Конвенція) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до частин першої, другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-ХІІ та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
За змістом статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до частини другої статті 182 СК України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно із частинами другою, третьою статті 181 СК України за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
У статті 192 СК України закріплено вичерпний перелік обставин, які можуть бути підставою для зміни розміру аліментів.
У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз'яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів. Свідченням матеріального становища платника аліментів, є величина витрат на утримання особою себе та членів своєї сім'ї. Під зміною сімейного стану розуміється з'явлення у сім'ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов'язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні. Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я платника аліментів.
У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. СК України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження. Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки). Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
Аналогічні висновки містяться в постанові Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17 (провадження № 61-51сво18) та постановах Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 536/1557/17 (провадження № 61-7584св18), від 30 червня 2020 року у справі № 343/945/19 (провадження № 61-2057св20).
Звертаючись до суду з позовом про зміну (збільшення) розміру аліментів, позивач посилається на те, що старша донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 досягла віку повноліття і відповідач сплачує аліменти тільки на сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Водночас син ОСОБА_4 , потребує значно більшого догляду та матеріальних коштів, у зв'язку з чим збільшуються потреби розвитку та іншому, а відповідач працездатний та має можливість надавати допомогу сину.
Однак суд звертає увагу на те, що до позовної заяви не додано жодного доказу на підтвердження зміни матеріального або сімейного стану відповідача, для вирішення питання для зміни розміру аліментів, передбачених СК України.
Водночас суд враховує, що відповідач сплачує аліменти на утримання сина ОСОБА_4 згідно судового наказу, яке у встановленому порядку набрало законної сили (а.с.25)
Сторони перебувають у шлюбі, проживають разом, ведуть спільне господарство. Відповідач несе витрати на утримання будинку де проживає родина, сплачує комунальні послуги за житло (а.с.31-40).
Також судом враховується та обставина, що відповідач бере участь у додаткових витратах на доньку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.24).
Відповідно до довідки з Пенсійного фонду України форми ОК-5 відносно ОСОБА_1 , зокрема за 2025 рік, фактичний заробіток позивача становить 445 784,29 грн (а.с.28-29).
Відповідно до довідки з Пенсійного фонду України форми ОК-5 відносно ОСОБА_2 , зокрема за 2025, рік фактичний заробіток відповідача становить 411073,44 грн (а.с.26-27).
Виходячи з викладеного суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 не надала до суду належних та допустимих доказів на підтвердження зміни матеріального становища або сімейного стану ОСОБА_2 , погіршення або поліпшення здоров'я когось із сторін та інших випадків, передбачених статтею 192 СК України, тому її вимоги щодо збільшення розміру аліментів не підлягають задоволенню.
Згідно із статтями 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Окрім того, позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що у відповідача змінився матеріальний стан, який дозволяє йому сплачувати аліменти у більшому розмірі, ніж це зазначено у судовому наказі Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 20.06.2022 року.
З огляду на викладене, оцінивши належність та допустимість доказів, а також достатність, взаємозв'язку їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 180, 182, 184, 185, 192 СК України, суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня його проголошення безпосередньо до Сумського апеляційного суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Повний текст рішення виготовлено 14 травня 2026 року.
Суддя Рідзевська І. О.