Справа № 462/3526/26
про повернення позовної заяви
18 травня 2026 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Постигач О.Б., розглянувши матеріали позовної заяви Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мисливське-27» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за управління будинком, утримання будинку і прибудинкової території,
встановила:
представниця позивача Глинська Л. І. звернулась до Залізничного районного суду м. Львова із позовом, у якому просить стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за надані послуги управління будинком, утримання будинку і прибудинкової територіїза особовим рахунком НОМЕР_1 у розмірі 12 907,31 грн. та судові витрати.
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 27.04.2026 року указану позовну заяву залишено без руху з підстав, викладених у мотивувальній частині такої та встановлено процесуальний строк для усунення недоліків. Про наслідки невиконання ухвали про залишення без руху було роз'яснено в самому тексті вказаної ухвали.
Копія вищевказаної ухвали скеровувалась позивачу ОСБ «Мисливське-27» засобами поштового зв'язку рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення зі штрих-кодовим ідентифікатором № R067157061086 за його місцезнаходженням за адресою: АДРЕСА_1 .
14.05.2026 року на адресу суду повернувся конверт, в якому міститься копія ухвали про залишення позовної заяви без руху, що була скерована позивачу. Причини повернення - «адресат відсутній за вказаною адресою».
Згідно з відповіді № 34779353 про відсутність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС від 15.05.2026 року, юридична особа за ЄДРПОУ: 40684820 не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Тож, сам лише факт неотримання поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки це зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надала суду таку адресу для направлення кореспонденції, вказавши її у своїй скарзі.
До таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 18.12.2019 року у справі № 2-4159/12 (провадження № 61-4961св19).
Таким чином, суд зазначає, що оскільки судом направлено конверт на дійсну адресу місцезнаходження позивача і такий повернувся до суду у зв'язку із відсутністю адресата за вказаною адресою, позивач вважається належним чином повідомленим про залишення позовної заяви без руху.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що позивач, як сторона, що задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Станом на 18.05.2026 року до суду не надходило будь-яких заяв чи клопотань на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху чи клопотань про продовження строку, визначеного ухвалою для усунення недоліків.
Об'єктивних даних про обставини, в тому числі пов'язані із воєнним станом в Україні, які би перешкоджали виконанню ухвали суду, не встановлено. При цьому представниця позивача про зміну адреси юридичної особи суд не повідомляла, будь-яких заяв та повідомлень на адресу суду не надсилала, провадженням у справі не цікавилась.
Згідно з ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Суддя дійшла висновку, що без усунення зазначених недоліків вказана позовна заява не може бути прийнята до провадження суду.
Суд при цьому враховує, що Європейський суду своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що повернення заяви, відповідно до ч. 6 ст. 185 ЦПК України, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, так як після усунення вказаних недоліків позивач має право повторно звернутися до суду із вказаним позовом, суд вважає за необхідне позовну заяву визнати неподаною та повернути позивачу, у зв'язку із не усуненням недоліків.
Керуючись ст. 185 ЦПК України, суддя -
постановила:
позовну заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мисливське-27» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за управління будинком, утримання будинку і прибудинкової території- вважати неподаною та повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із такою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду.
Суддя: Постигач О. Б.