Справа № 136/941/26
провадження № 1-кс/136/155/26
15 травня 2026 року м. Липовець
Слідчий суддя Липовецького районного суду Вінницької області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб ВП № 4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
13.05.2026 ОСОБА_3 звернувся до суду із вищевказаною скаргою, відповідно до якої просив зобов'язати посадових осіб ВП № 4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за поданою ним 20.04.2026 заявою про вчинення кримінальних правопорушень та розпочати досудове розслідування, обґрунтовуючи скаргу тим, що 20.04.2026 скаржник звернувся до начальника ВП № 4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області із заявою про вчинення дій, та бездіяльність які містять ознаки злочину, яку він відправив поштовим відправленням. Цю заяву, згідно чеку та трекінгу з офіційного сайту «Укрпошта», було вручено адресату 24.04.2026, однак станом на 03.05.2026 витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань надано не було.
Ухвалою слідчого судді від 13.05.2026 поновлено строк для подання скарги, відкрито провадження за скаргою та витребувано з ВП № 4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області матеріали перевірки за заявою ОСОБА_3 від 20.04.2026 року.
15.05.2026 від т.в.о. начальника ВП № 4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області - полковника поліції ОСОБА_4 надійшли витребувані судом матеріали по заяві ОСОБА_3 від 20.04.2026 року.
У судове засідання скаржник не з'явився, у поданій до суду скарзі просив її розгляд проводити без його участі.
Уповноважена особа ВП № 4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області до суду не з'явилась, про дату, час та місце розгляду скарги була повідомлена належним чином.
З огляду на викладене та відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України, слідчий суддя не вбачає перешкод для розгляду скарги в даному судовому засіданні.
Враховуючи те, що учасники судового розгляду не з'явились в судове засідання, слідчий суддя вважає за можливе розглянути дану скаргу без застосування технічних засобів фіксування.
Слідчим суддею встановлено, що скарга подана заявником у порядку п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, суб'єктом, що наділений таким правом та в силу вимог ст. 304 КПК України у визначені законодавцем строки.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали скарги та надані поліцією матеріали, встановив, що відповідно до листа т.в.о. начальника ВП № 4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області - полковника поліції ОСОБА_4 № 91123-2026 від 27.04.2026, заява від ОСОБА_3 , яку зареєстрували до ІТС ІПНП ВП № 4 за № 3084 від 27.04.2026, оскільки викладені факти у заяві останнього мали місце на території обслуговування ВП № 1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, матеріали за територіальністю було скеровано до відділення поліції № 1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області.
Крім того, відповідно до листа т.в.о. начальника ВП № 4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області - полковника поліції ОСОБА_4 № 96444-2026 від 27.04.2026 до ОСОБА_3 , останнього повідомлено, що його заява щодо вчинення кримінальних злочинів відносно нього та його родини від 20.04.2026, направлено за належністю до відділення поліції № 1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, так як факти, викладені у зверненнях, мали місце на їх території обслуговування, відповідно до наказу ГУНП у Вінницькій області від 22.06.2023 № 931 «Про внесення змін до наказу ГУНП від 31.12.2020 № 1836 «Про розмежування зон оперативного обслуговування між територіальними підрозділами ГУНП у Вінницькій області».
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.
Окрім цього, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань також врегульовано Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженим наказом Генерального прокурора України № 298 від 30.06.2020 року, згідно з пунктом 2 глави 3 розділу II "Порядок формування та ведення Реєстру" якого, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 4 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Мова йде саме про прийняття та реєстрацію заяв та повідомлень, а внесення відомостей до реєстру є вже іншою дією, про що вказано у частині п'ятій вказаної статті.
Разом з тим, зміст ч. 1 ст. 214 КПК України не передбачає обов'язку слідчого чи прокурора вносити до Єдиного реєстру досудових розслідувань всі прийняті та зареєстровані ними заяви.
Чинним Кримінальним кодексом України визначено, які саме діяння є злочинами, в чому полягає об'єктивна та суб'єктивна сторона того чи іншого злочину, кваліфікуючі ознаки та інше. У випадках, якщо у заяві чи повідомленні є ті чи інші об'єктивні дані, що свідчать про ознаки того чи іншого злочину, наявні підстави вважати таке звернення саме заявою чи повідомленням про злочин, за якими приймаються передбачені законом процесуальні рішення.
Таким чином, обов'язковою умовою початку досудового розслідування є наявність обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Вищезазначені положення закону дають підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо ж зі змісту заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу, то такі повідомлення не мають вноситися до Єдиного реєстру досудових розслідувань і це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Таким чином, закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.
Узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12.01.2017 року № 9-49/0/4-17 "Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування" передбачає, що найбільш складним і неоднозначним питанням, яке характеризує стан судової практики розгляду аналізованої категорії скарг, є правова оцінка заяви чи повідомлення на предмет обґрунтованості викладених у них відомостей, що свідчать саме про кримінальне правопорушення. У слідчій і в судовій практиці щодо цього питання є щонайменше два підходи. Згідно з першим передбачається так зване автоматичне внесення відомостей про кримінальне правопорушення, якщо такі повідомлення на предмет того, що викладені відомості дають підстави констатувати певні ознаки складу злочину. У свою чергу, другий підхід не передбачає автоматичного внесення відомостей, викладених у будь-яких заявах чи повідомленнях - вносяться лише визначені як такі, що на думку суб'єкта, який їх вносить, дійсно можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. Реалізація другого підходу, крім іншого, допускає розгляд заяв, які не містять таких відомостей, у порядку, встановленому Законом України "Про звернення громадян".
В пункті 36 постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 зазначено, що у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
З аналізу статей глави 26 КПК України вбачається, що територіальна підсудність скарг не визначена.
Однак відповідно до норм КПК України, зокрема ч. 7 ст. 100, ч. 2 ст. 132, ч. 1 ст. 184, ч. 1 ст. 192 КПК України, клопотання, заяви, скарги під час досудового розслідування розглядає слідчий суддя місцевого суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Таким чином, з урахуванням положень ч. 6 ст. 9 КПК України, зазначене правило слід застосовувати і до розгляду скарг, клопотань, територіальна підсудність, щодо яких прямо не визначена процесуальним законом.
З матеріалів клопотання вбачається, що матеріали перевірки за зверненням громадянина ОСОБА_3 зареєстровані в ІТС ІПНП ВП № 4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області за № 3084 від 27.04.2026 року та скеровані до відділення поліції № 1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області для їх розгляду та прийняття рішення, який знаходиться не в межах територіальної юрисдикції Липовецького районного суду Вінницької області.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що скарга ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб ВП № 4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 214, 303 - 307, 309, 369 - 372, 376 КПК України, слідчий суддя,
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб ВП № 4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, - відмовити.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення до Вінницького апеляційного суду через Липовецький районний суд Вінницької області.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_5