Справа №: 398/2750/25
провадження №: 2/398/258/26
Іменем України
"15" травня 2026 р. м.Олександрія
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого судді Москалик В. В.,
за участю секретаря судового засідання Ситник І. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Олександрія в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Виконавчий комітет Олександрійської міської ради як орган опіки та піклування, ОСОБА_3 , про позбавлення батьківський прав,
ОСОБА_1 звернулася до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області з позовною заявою до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Виконавчий комітет Олександрійської міської ради як орган опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона доводиться бабусею малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Батьками ОСОБА_4 є ОСОБА_2 та син позивачки ОСОБА_3 . Мати онука ще в березні 2019 року покинула родину та виїхала за межі України, де вона перебуває позивачці невідомо, жодного разу ні позивачці, ні своєму синові ОСОБА_2 не дзвонила та на зв'язок не виходила. Під час останньої розмови повідомила, що її родина не цікавить, а дитину у разі потреби порекомендувала влаштувати в інтернат. Батько дитини виїхав за кордон в 2022 році де і перебуває, з сином спілкується за допомогою засобів зв'язку, матеріально допомагає, однак не виконує своїх обов'язків щодо виховання та розвитку неповнолітнього ОСОБА_4 . З ОСОБА_2 стягуються аліменти, які вона не сплачує, відповідно до довідки Новоукраїнського ВДВС в Новоукраїнському районі Кіровоградської області з часу подання виконавчого листа на стягнення аліментів існує заборгованість станом на 01.04.2024 в розмірі 99 709,40 грн. Вихованням та розвитком дитини займається лише позивачка. Відповідачі ніяким чином не піклується про дитину, не проявляють заінтересованості в його подальшій долі, не цікавляться успіхами, станом здоров'я, не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, його навчанням, підготовкою до самостійного життя, зокрема - не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на його фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для його нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Вказані факти підтверджуються довідкою з ліцею № 10 від 17.04.2025, в якій зокрема зазначено, що навчанням та вихованням дитини займається бабуся ОСОБА_1 . Мати, ОСОБА_2 , не цікавиться успішністю та поведінкою сина. На батьківські збори жодного разу не з'явилася. На контакт із сином не виходить. Батько, ОСОБА_3 , на даний час знаходиться за кордоном, на заробітках, вихованням та опікою сина займається бабуся ОСОБА_1 . Згідно виписки КП «Центр первинної медико санітарної допомоги Олександрійської міської ради» амбулаторія № 4 -дитяча лікарня від 25.04.2025 здоров'ям дитини замається лише бабуся. Згідно з довідкою виконавчого комітету Рівнянської сільської ради Новоукраїнському районі Кіровоградської області мати дитини за адресою реєстрації не проживає. Батько дитини подав заяву в органи опіки та піклування, в якій визнав факт невиконання батьківських обов'язків. Наказом № 36/24-ОД від 27.11.2024 орган опіки та піклування встановив, що онук ОСОБА_5 залишився без батьківського піклування, оскільки матір ОСОБА_2 не виконує своїх батьківських обов'язків, вихованням та утриманням дитини не займається, має заборгованість за аліментами, дитиною не цікавиться більш 5 років, малолітній ОСОБА_6 тимчасово влаштований у родину позивачки. Відповідачі покладених законом на батьків обов'язків не виконують, не беруть педагогічної, матеріальної, грошової, посильної трудової, або будь-якої іншої участі у вихованні сина. Всі питання щодо виховання вирішуються позивачкою самостійно без участі та підтримки з боку відповідачів. Дитина проживає з позивачкою та знаходиться на повному її вихованні та утриманні. Зазначені факти, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини батьками, свідомого нехтування ними своїми обов'язками, що підтверджує відсутність серйозного ставлення відповідачів до своїх батьківських обов'язків. Ці факти підтверджуються письмовими доказами та показами свідків, яких позивачка планує запросити до суду. За таких обставин просила суд позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою суду від 01.07.2025 прийнято цивільну справу, відкрито провадження в порядку загального позовного провадження.
21.07.2025 відповідач ОСОБА_3 направив на адресу суду відзив, відповідно якого зазначив, що ознайомившись з матеріалами позовної заяви та позовними вимогами вважає їх передчасними та просить частково відмовити у задоволенні позову в частині позбавлення його батьківських прав, оскільки він тимчасово перебуває за кордоном, де працює. Зазначає, що спілкується зі своєю дитиною ОСОБА_7 за допомогою засобів зв'язку, здійснює його виховання та утримання, надає матеріальну допомогу. Розірвання шлюбу між батьками та проживання їх окремо від дітей не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини. Зазначає, що любить свою дитину та просить не побавляти його батьківських прав.
Ухвалою суду від 09.09.2025 було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
28.10.2025 представник позивачки ОСОБА_8 направив до суду заяву про часткову відмову від позову щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно малолітнього ОСОБА_4 , в зв'язку із зміною ставлення відповідача ОСОБА_3 до покладених законом на нього батьківських обов'язків щодо утримання та виховання своєї дитини, надання матеріальної допомоги, та вчинення інших позитивних дій по відношенню до своєї дитини ОСОБА_4 . Просив закрити провадження у справі в частині позовних вимог щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 .
Ухвалою суду від 28.10.2025 заяву представника позивача ОСОБА_8 про відмову від позову в частині вимог до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав відносно малолітнього ОСОБА_4 задоволено, провадження у зазначеній цивільній справі закрито в частині позовних вимог про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 стосовно малолітнього ОСОБА_4 .
Ухвалою від 19.01.2026 ОСОБА_3 залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, до участі у цій справі.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Мунтян В.І. підтримали позовні вимоги, наполягали на задоволенні позовних вимог з підстав, наведених у позові, вважають необгрунтованими висновки органу опіки та піклування щодо недоцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно дитини ОСОБА_4 , просили позбавити відповідачку батьківських прав, оскільки це буде відповідати найкращим інтересам дитини.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, про дату, час і місце розгляду справи сповіщена належним чином, на сайті "Судова влада України" розміщено оголошення про виклик ОСОБА_2 як відповідачки у цивільній справі про позбавлення батьківських прав, про причини неявки суду не повідомила, будь-яких заяв або пояснень по суті позовних вимог суду не надала, відзив на позов не подала.
Представник органу опіки та піклування Яковлєв Ю.О. підтримав позовні вимоги, вважає, що наявні всі підстави для позбавлення матері дитини ОСОБА_2 батьківських прав стосовно дитини ОСОБА_4 , це відповідатиме інтересам дитини.
Третя особа - ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надіслав суду відзив на позовну заяву від 03.02.2026, в якому просив задовольнити позов про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав стосовно сина ОСОБА_9 , оскільки подальше збереження за нею батьківських прав суперечить інтересам дитини, це необхідно для забезпечення безпеки дитини та усунення бюрократичних перешкод, а саме стосується реєстрації місця проживання, отримання медичних послуг, виїзд за кордон, тощо. Просив розгляд справи проводити без його участі у зв'язку з перебуванням за кордоном.
Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Заслухавши учасників судового розгляду, показання свідків, думку малолітнього ОСОБА_4 , дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов таких висновків.
Суд в межах заявлених позовних вимог та наданих доказів у справі, встановив наступні факти та правовідносини.
ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_4 , відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Новоукраїнським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області14.09.2016, батько дитини - ОСОБА_3 , мати - ОСОБА_2 .
Відповідно до наказу Служби у справах дітей Олександрійської міської ради Кіровоградської області № 36/24-ОД від 27.11.2024 орган опіки та піклування встановив, що ОСОБА_5 залишився без батьківського піклування, оскільки матір ОСОБА_2 не виконує своїх батьківських обов'язків, вихованням та утриманням дитини не займається, має заборгованість за аліментами, дитиною не цікавиться більш 5 років, місце знаходження матері невідоме, шлюб між батьками розірвано. Батько дитини ОСОБА_3 з січня 2022 року перебуває за межами України, з дитиною систематично спілкується та підтримує матеріально. Засобами електронного зв'язку батько надав погодження на тимчасове влаштування сина в родину бабусі. Малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , тимчасово влаштовано у родину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 та покладено на останню відповідальність за збереження життя, здоров'я та розвиток дитини.
Відповідно до довідки, виданої квартальним комітетом № 43 від 28.04.2026, за адресою: АДРЕСА_1 , фактично зареєстровані та проживають з 13.12.2018: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
Згідно з витягом Державної прикордонної служби України № 8721/26 від 10.02.2026, у період з 08.11.2017 по 18.02.2026 ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 08.04.2019 о 22:37 год перетнула кордон через пункт пропуску "Устилуг" в напрямку - виїзд.
Відповідно до довідки № 158 від 17.04.2025, виданої Ліцеєм № 10 Олександрійської міської ради, ОСОБА_4 , навчається у 2-Б класі Ліцею № 10. Зазначено, що навчанням та вихованням займається бабуся ОСОБА_1 . Мати ОСОБА_2 не цікавиться успішністю та поведінкою сина. На батьківські збори жодного разу не з'явилася. На контакт із сином не виходить. Батько ОСОБА_3 на даний час знаходиться за кордоном, на заробітках, вихованням та опікою сина займається бабуся ОСОБА_1 .
Відповідно до інформаційної довідки № 166 від 25.03.2026, виданої Ліцеєм № 10 Олександрійської міської ради, адміністрація Ліцею № 10 Олександрійської міської ради повідомляє, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , учень 3-Б класу, навчається в закладі з 01.09.2023. За роки освітнього процесу ОСОБА_2 , мати учня, жодного разу не зверталася до закладу та педагогічного колективу, не виявляла зацікавленості в навчальних успіхах і досягненнях свого сина ОСОБА_11 . Не брала участі у шкільних заходах та батьківських зборах, у батьківських групах класу не перебуває. Вихованням, навчанням дитини займається бабуся, ОСОБА_1 , яка регулярно взаємодіє з педагогічними працівниками, надає необхідну інформацію, створює всі належні умови для навчання та розвитку дитини. ОСОБА_12 перебуває в батьківських групах класу, підтримує постійний зв'язок із класним керівником.
Згідно з випискою № 83 із медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , соматично здоровий, на прийом до сімейного лікаря неодноразово відвідував з бабусею. Дотримується всіх рекомендацій лікаря.
Відповідно до довідки-розрахунку Новоукраїнського відділу державної виконавчої служби в Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) з часу подання виконавчого листа на стягнення аліментів існує заборгованість ОСОБА_2 за аліментами станом на 01.04.2024 в розмірі 99 709,40 грн.
Відповідно до довідки-розрахунку Новоукраїнського відділу державної виконавчої служби в Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) з часу подання виконавчого листа на стягнення аліментів існує заборгованість ОСОБА_2 за аліментами станом на лютий 2026 року в розмірі 135 976,40 грн.
Згідно з скріншотами про банківські операції, ОСОБА_13 здійснює перекази грошових коштів в різних сумах на ім'я ОСОБА_1 на картку "ПриватБанк".
На підставі договору на невизначений термін, укладеного 23.02.2026 у м. Лодзь, ОСОБА_13 працевлаштувався на посаду брукувальника до роботодавця ОСОБА_14 .
Відповідно до висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Олександрійської міської ради від 20.08.2025 № 326/9/10/3 зазначено, що вважається недоцільним позбавити ОСОБА_3 та ОСОБА_2 батьківських прав відносно дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
У висновку зазначено, що під час розгляду даного питання на засідання комісії було встановлено, що малолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , наказом служби у справах дітей від 27.11.2024 року тимчасово влаштований до родини бабусі ОСОБА_15 , у зв'язку з тим, що мати дитини ОСОБА_2 не виконує належним чином свої батьківські обов'язки, вихованням та утриманням дитини не займається, має заборгованість по аліментам, дитиною не цікавиться, місце знаходження даної громадянки невідоме, шлюб між батьками розірвано, батько дитини ОСОБА_3 засобами електронного зв'язку надав погодження на тимчасове влаштування сина в родину бабусі у зв'язку з тим, що перебуває за межами України, однак з дитиною систематично спілкується та підтримує матеріально. Заслухавши бабусю дитини та її представника відомо, що батьки дитини не виконують свої обов'язки. Мати дитини ОСОБА_2 повністю самоусунулася від виконання батьківських обов'язків, з дитиною не спілкується з березня 2019 р., не надає матеріальної допомоги на утримання, за інформацією довідки Новоукраїнського відділу ДВС у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) має борг по сплаті аліментів станом на 01.04.2024 становить 99709,40 грн. Батько дитини ОСОБА_3 три роки знаходиться за кордоном на заробітках, присилає кошти на утримання сина, посильно приймає участь в житті дитини, з сином та своєю матір'ю постійно спілкується засобами зв'язку. На засідання комісії батько дитини не з'явися, але на електронну адресу служби у справах дітей надійшла заява від батька дитини ОСОБА_3 про те, що він кохає та спілкується зі своїм сином за допомогою засобів зв'язку, незважаючи на те, що знаходиться та працює за кордоном, здійснює його виховання та в повному обсязі утримує, надаючи матеріальну допомогу, має намір найближчим часом після закінчення контракту по роботі повернутися в Україну та в повному обсязі виконувати свої батьківські обов'язки. Мати дитини ОСОБА_2 на засідання комісії теж не з'явилася, хоча була запрошена на зсідання комісії належним чином, однак у відповідь було отримано листа від ОСОБА_16 , яка проживає за вказаною адресою та яка повідомила про те, що ОСОБА_2 за цією адресою не проживає ще з грудня 2016 року та місце проживання й знаходження їй невідомі. За інформацією навчального закладу Ліцея №10 Олександрійської міської ради Кіровоградської області від 22.02.2024 та від 17.04.2025, в якому навчається ОСОБА_6 відомо, що дитина проживає з бабусею, мати дитини ОСОБА_2 не цікавиться успішністю та поведінкою сина, на батьківські збори жодного разу не з'явилася. Батько дитини ОСОБА_3 знаходиться за кордоном на заробітках, займається навчанням та вихованням дитини. За інформацією навчального закладу Ліцея № 10 Олександрійської міської ради Кіровоградської області від 17.04.2025 батько дитини ОСОБА_3 знаходиться за кордоном на заробітках, мати дитини ОСОБА_2 не цікавиться успішністю та поведінкою сина, на батьківські збори жодного разу не з'явилася, навчанням та вихованням дитини займається бабуся ОСОБА_1 .. Враховуючи вищезазначене, керуючись ч. 2 ст. 164 СК України, комісія з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Олександрійської міської ради вважає за недоцільне щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 та ОСОБА_2 відносно малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Також відповідно до висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Олександрійської міської ради від 21.11.2025 № 433/9/10/3 зазначено, що вважається недоцільним позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
У висновку зазначено, що під час розгляду даного питання на засідання комісії було встановлено, що на виконання ухвали Олександрійського міськрайонного суду від 01.07.2025 року (справа 398/2750/25) органом опіки та піклування Олександрійської міської ради вже розглядалося питання про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 та ОСОБА_2 відносно малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та було надано висновок щодо недоцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , врахувавши отриману електронною поштою заяву батька дитини ОСОБА_3 про те, що він «кохає» та спілкується зі своїм сином за допомогою засобів зв'язку, незважаючи на те, що знаходиться та працює за кордоном, здійснює його виховання та в повному обсязі утримує, надаючи матеріальну допомогу, має намір найближчим часом після закінчення контракту по роботі повернутися в Україну та в повному обсязі виконувати свої батьківські обов'язки. Мати дитини ОСОБА_2 на засідання комісії не з'явилася, та місце проживання й знаходження її невідомі. Оскільки ОСОБА_2 не була присутня на засіданні комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Олександрійської міської ради, і членам комісії невідома адреса проживання матері дитини, це унеможливлює отримати пояснення щодо виконання нею батьківських обов'язків та не дозволяє всебічне й об'єктивне з'ясування обставин справи. Враховуючи вищезазначене, беручи до уваги що неможливо заслухати ОСОБА_2 , керуючись ст. 164-166 СК України, орган опіки та піклування виконавчого комітету Олександрійської міської ради вважає за недоцільне щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
В судовому засіданні малолітній ОСОБА_4 повідомив, що живе з бабусею, маму не пам'ятає, вона йому не телефонує, не піклується про нього, не забезпечує коштами, з батьком часто спілкується по телефону, батько піклується про нього, купує йому необхідні речі і подарунки, хотів би жити з батьком.
Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні повідомила, що перебуває у дружніх стосунках з ОСОБА_1 , оскільки її дитина вчиться в одному класі та дружить з онуком ОСОБА_18 , ОСОБА_9 . Зазначила, що бабуся постійно самостійно виховує онука, водить його до школи, на прогулянки, вони разом проживають. Свідку відомо, що батько ОСОБА_9 спілкується з ним засобами зв'язку, допомагає матеріально, мати хлопчика не проживає в Україні, свідок намагалася контактувати з нею через соціальні мережі, щоб відновити спілкування матері з ОСОБА_9 , однак налагодити зв'язок з нею не вдалося.
Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні пояснила, що вона працює секретарем квартального комітету за адресою місця проживання ОСОБА_1 , зазначила, що їй відомо, що ОСОБА_1 проживає разом зі своїм онуком ОСОБА_7 , самостійно займається його вихованням, водить його до школи, проводить з ним час, матері дитини вона ніколи не бачила, дитиною займається бабуся.
Згідно з ч. ч. 1-5 ст. 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; зобов'язані поважати дитину; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язання виховувати дитину, піклуватись про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до ч. 1 ст. 164 СК України, яка містить вичерпний перелік підстав для позбавлення батьківських прав відносно дитини, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з полового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини. Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на батьків.
Згідно зі ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав: 1) втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов'язків щодо її виховання; 2) перестає бути законним представником дитини; 3) втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім'ям з дітьми; 4) не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; 5) не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов'язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності; 6) втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною. Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.
Відповідно до ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоровя, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла 14 років.
Законодавчо передбачено можливість позбавлення батька / матері судом батьківських прав, якщо він / вона ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони свідомо не піклуються про фізичний і духовний розвиток дітей, їх навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток, як складову частину виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти, хоча мають реальну можливість для цього.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дітей лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Згідно з ч. 3 ст. 9 Конвенції про права дитини, ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка не проживає з одним чи обома батьками, має право підтримувати на регулярній основі особисті і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить інтересам дитини.
Із системного тлумачення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ст. ст. 7, 141 СК України, випливає, що при вирішенні спору щодо позбавлення батьків батьківських прав, суд має враховувати передусім інтереси дитини. Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом тільки в інтересах дитини.
При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьком / матір'ю обов'язків по вихованню, а також встановити, що вони ухиляється від їх виконання свідомо, тобто, що вони систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжують не виконувати свої батьківські обов'язки.
Згідно з ч. 5 ст. 19 СК України орган опіки та піклування подає до суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Орган опіки та піклування двічі на вимогу суду надавав висновок про недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у зв'язку з тим, що місце проживання й знаходження матері дитини ОСОБА_2 невідомі, що унеможливлює отримати пояснення від матері дитини щодо виконання нею батьківських обов'язків та не дозволяє всебічне та об'єктивне з'ясування обставин справи.
Позбавлення батьківських прав відноситься до крайньої міри відповідальності, а це означає, що застосовується ця міра судом тоді, коли всі інші засоби впливу виявилися безрезультатними.
У спірних правовідносинах, які стосуються вкрай чутливої сфери та долі дитини, інтереси якої превалюють над формальним тлумаченням норм права, питання про застосування крайнього заходу впливу на батьків - позбавлення батьківських прав - слід вирішувати у контексті кожної конкретної справи без формального та уніфікованого підходу лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, що мають значення для вирішення спору, та вивчення і дослідження усіх доказів як у сукупності, так і кожного доказу окремо.
Необґрунтоване (за відсутності застосування гнучких заходів впливу для спонукання батька до належного виконання своїх батьківських обов'язків) позбавлення батьківських прав (прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті кровної спорідненості з нею, не може вважатися таким, що відповідає інтересам дитини (постанова Верховного Суду від 23.10.2024 у справі № 464/2040/23).
Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом вирішення сімейних питань, на який суд може йти лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості матері або батька як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров'я та психічного розвитку.
Обставини свідомого, умисного ухилення відповідачки від виконання своїх обов'язків щодо виховання дітей або інші обставини, які могли б бути підставою позбавлення її батьківських прав, не доведені. Гостра соціальна необхідність в застосуванні такого крайного заходу впливу відсутня.
Матеріали справи не містять достатніх відомостей для застосування такої виключної міри як позбавлення відповідачки ОСОБА_2 батьківських прав.
На думку суду, з метою захисту як найкращих інтересів дитини доцільним буде збереження зв'язку малолітньої дитини ОСОБА_4 із матір'ю ОСОБА_2 .
Аналізуючи наведені докази та даючи їм оцінку у співвідношенні із діючим законодавством, з урахуванням обставин справи та ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч.ч. 7, 8 ст.7, ст. 164 СК України, піклуючись при цьому про інтереси дітей, суд дійшов висновку про відсутність достатніх підстав для застосування до відповідачки крайнього заходу впливу у виді позбавлення її батьківських прав, оскільки докази, подані позивачем, беззаперечно не підтверджують факт свідомого нехтування відповідачкою її батьківськими обов'язками, а тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 141 ЦПК судові витрати у зв'язку з відмовою в задоволенні позову покладаються на позивачку.
Керуючись ст. ст. 4, 10-13, 76-83, 200, 206, 223, 258, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківський прав - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 15.05.2026.
Суддя Вікторія МОСКАЛИК