Справа №: 398/4612/25
провадження №: 2/398/373/26
Іменем України
"07" травня 2026 р. м. Олександрія
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді Москалик В. В.,
з участю секретаря судового засідання Ситник І. О.,
позивача за зустрічним позовом (відповідача за первісним позовом) - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справуза позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України»про захист прав споживачів,
ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ за період з листопада 2018 року по грудень 2019 року в розмірі 25 554,68 грн. Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідач в період з листопада 2018 року по грудень 2019 року спожив природний газ за об'єктом, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на загальну суму 25 554,68 грн, вартість якого не оплачена споживачем. Постановою НКРЕКП від 04.07.2017 № 880 було ухвалено рішення про видачу ТОВ «ГК «Нафтогаз України» ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу на тер України. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.10.2018 № 867 затверджено «Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу» на ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» з 01.11.2018 було покладено спеціальні обов'язки з постачання природного газу. 01.08.2020 завершено дію спеціальних обов'язків, покладених на суб'єктів ринку природного газу щодо постачання природного газу побутовим споживачам на умовах та в порядку, визначених Положенням. Тобто, побутовий споживач природного газу має можливість обрати будь-якого діючого постачальника, у тому числі і за ціновим критерієм. Позивач як суб'єкт ринку газу з 01.11.2018 до 31.07.2020 здійснював діяльність з постачання природного газу фізичним та юридичним особам, які використовують природний газ для власних потреб виключно на території Кіровоградської області, а з 01.08.2020 здійснює постачання природного газу фізичним та юридичним особам на території України. За Правилами постачання природного газу, що затверджені постановою НКРЕКП № 2496 від 30.09.2015, та ст. ст. 6, 7, 9 Закону України "Про житлово-комунальнікомунальні послуги" позивач зобов'язаний постачати природний газ споживачам, які використовують природний газ для власних потреб, а споживачі зобов'язані здійснювати оплату за отриманий природний газ, згідно особового рахунку і встановлених тарифів (в редакції, що діяла на момент виникнення договірних відносин між сторонами і до 01.08.2020). Постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, які є однаковими для всіх побутових споживачів України. Постановою НКРЕКП № 2500 від 30.09.2015 «Про затвердження типового договору постачання природного газу побутовим споживачам» визначено, що договір між постачальником природного газу та споживачем є публічним договором приєднання, відповідно укладається шляхом заявочного принципу і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору. Зазначає, що з умовами Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам можна ознайомитись в мережі Інтернет на офіційному вебсайті НКРЕКП за посиланням: https://www.nerc.gov.ua/acts/pro-zatverdzhennva-tipovogo-dogovoru-postachannya-prirodnogo-gazu-pobutovim spozhivacham?id= 18034, на офіційному вебсайті Товариства за посиланням: https://gas.ua/uk/legalBasis, а також на офіційному вебсайті Верховної Ради України за посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z 1386-15#Text. Також, відповідна редакція договору була заздалегідь оприлюднена та розміщена в друкованому виданні газети «Діалог» № 38 (1449) від 20.09.2018. Відповідно до п. 2 розділу III Правил на письмову вимогу побутового споживача постачальник зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дати отримання такого письмового звернення безкоштовно надати побутовому споживачу підписану уповноваженою особою постачальника письмову форму договору постачання природного газу побутовим споживачам. Однак, споживач не скористався таким правом та не звернувся до Товариства із заявою про надання йому підписаної уповноваженою особою постачальника письмової форми Договору. Відповідно до вимог Правил, акцептуванням публічного договору постачання природного газу побутовим споживачам є повернення споживачем постачальнику підписаної заяви- приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачем, та/або сплата/часткова сплата споживачем вартості спожитого природного газу, та/або факт фактичного споживання природного газу (визначається за даними Оператора ГРМ, яким на момент виникнення між сторонами договірних правовідносин був AT «Кіровоградгаз», та вноситься до особового рахунку споживача). За договором постачання природного газу постачальник зобов'язаний поставити побутовому споживачу природний газ у необхідних для нього об'ємах (обсягах), а побутовий споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором. Відповідач акцептував договір, фактично споживаючи природний газ та частково сплативши вартість спожитого природного газу. Відповідно до норм чинного законодавства, споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувались ними. Відсутність договору надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Накази про встановлення роздрібної ціни на газ для побутових споживачів: «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» опубліковані на офіційному сайті постачальника за посиланням https://gas.ua/gas-prices-for-home. Визначення об'ємів (обсягів) споживання природного газу проводиться Оператором ГРМ (до 31.12.2022 AT «Кіровоградгаз», а з 01.01.2023 КФ ТОВ «Газорозподільні мережі України") згідно з Кодексом газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494. Отже, об'єм (обсяг) спожитого відповідачем природного газу передається Оператором ГРМ в інформаційну платформу оператора газотранспортної системи “Оператор ГТС України») - Iplatforma, та в подальшому імпортується постачальником у білінгову систему Газоліна» та використовується останнім для розрахунку вартості спожитого природного газу. Витяг з білінгової системи «Газоліна» - «Фінансовий стан» у вигляді роздруківки по особовому рахунку відповідача додається до позовної заяви. Позивачу в період з листопада 2018 р. до грудня 2019 р. було поставлено природний газ на загальну суму 25 554.68 грн, вартість якого не сплачена відповідачем, про що свідчить виписка з особового рахунку - фінансового стану. З 20.01.2020 до теперішнього часу газопостачання на об'єкт боржника припинено. Борг не оплачено. Оскільки відповідач не в повному обсязі сплачував нараховані суми за спожитий природний газ, це свідчить про неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань, а тому порушує право позивача на одержання плати за поставлений природний газ у встановлений договором строк. Враховуючи викладене, просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 25.08.2025 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цій справі в порядку спрощеного позовного провадження.
07.10.2025 до суду від ОСОБА_1 надійшов зустрічний позов до ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про захист прав споживача, в якому просить визнати дії ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» щодо припинення газопостачання належного йому будинку по АДРЕСА_2 неправомірними і зобов'язати ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» власними коштами відновити газопостачання належного йому будинку по АДРЕСА_1 та зобов'язати ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» сплатити збитки, завдані ОСОБА_1 у сумі 102 585 грн, зобов'язати ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» виключити з особового рахунку побутового споживача ОСОБА_1 по об'єкту АДРЕСА_1 , дані про наявність у нього обов'язку сплатити заборгованість в сумі 25 554,68 грн, нараховану на оплату послуг постачання природного газу і зобов'язати ТОВ «ГК «Нафтогаз України» звернутись до АТ «Кіровоградгаз», який був Оператором ГРМ про виключення бази даних присвоєного ОСОБА_1 ЕІС-код 56ХМ20G40369993N. В обгрунтування зазначено, що на підставі договору міни від 02.04.1997 серія ААЕ № 855542 він став власником жилого будинку АДРЕСА_1 з надвірними будівлями, які примикають до нього). Для покращання і безпечнішого користування належним йому домоволодінням, власними коштами ОСОБА_1 змінив пічне водяне опалення на газове та з 1998 року за робочим паспортом, що розробило будівельно-монтажне управління по експлуатації державного підприємства по постачанню та газифікації «Кіровоградгаз», був приєднаний вуличної (локальної) мережі, яка була збудована коштами жителів цієї ж вулиці і належала вуличному кооперапиву, і почав користуватися природним газом для власних потреб: опалення, приготування їжі та підігрів води за договором № 100901 про купівлю-продаж природного газу населенню від 30.12.1998 з пролонгованою дією між ОСОБА_1 та Дочірньою компанією «Торговий дім «Газ України» НАК «Нафтогаз України». Добросовісно за Договором № 100901 щомісяця сплачував за природний газ з 50 % знижкою, на яку мав право спочатку як міліціонер (до 2006 р.), потім як міліціонер на пенсії. Однак ВАТ «Кіровоградгаз» як газопостачальна організація постійно намагалися отримати більше. Тому вимушений був доводити у судах своє право 50 % знижки при оплаті за спожитий газ. Є два рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської обл., що набрали законної сили: рішення від 04.11.2005 у справі № 2-1936/2005 за позовом ОСОБА_1 до Олександрійського управління по експлуатації газового господарства ВАТ «Кіровоградгаз», яким було зобов'язано ВАТ «Кіровоградгаз» в особі Олександрійського УГГ поновити газопостачання належного ОСОБА_1 будинку та стягнуто 1000 грн моральної шкоди та рішення від 22.09.2011 у справі N9 2-978/2011 з позовом ОСОБА_1 до ВАТ «Кіровоградгаз» в особі Олександрійського УГГ, яким було зобов'язано ВАТ «Кіровоградгаз» в особі Олександрійського УГГ здійснити перерахунок оплати за спожитий газ за період з 22 травня 2008 до часу ухвалення рішення. Отже, враховуючи вище зазначене на підставі договору № 100901 від 30.12.1998, що має пролонговану дію, відповідач був споживачем природного газу, який використовував для власних потреб і власними коштами був приєднаний до місцевої (локальної) газотранспортної мережі задовго (з 1998 р.) до того, як ТОВ «ГК «Нафтогаз України» стало постачальником зі спеціальними обов'язками. Без жодних належних доказів щодо правових відносин між сторонами як постачальником природного газу і побутовим споживачем, не може бути і права грошової вимоги. Однак 20 січня 2020 року до домоволодіння відповідача, що знаходиться в АДРЕСА_1 , за його відсутністю, без належного попередження, було здійснено несанкціоноване проникнення та припинення постачання газу з пошкодженням належної йому газової труби, що з'єднувала належне йому житло з місцевої (локальної) газорозподільної мережі. В результаті чого була створена загроза його життю і здоров'ю і членам його сім'ї - його дружині, що проживає разом зі ним, а їх житло стало непридатним для проживання (особливо у зимовий/опалювальний період) через відсутність тепла, можливості приготування їжі та підігріву води (опалення будинку, приготування їжі та підігрів води здійснювалося виключно газовими приладами). Отже він і члени його сім'ї були позбавлені права користування належним йому житлом/приватним будинком та побутовими газовими приладами: котлом для опалення, водонагрівальною колонкою, плитою. Зазначає, що понесли матеріальні збитки щодо організації належних житлових умов для проживання в належному йому будинку: зіпсовано газовий котел (вартістю 1340 грн), що був в робочому стані на момент перерізання/знищення належної відповідачу газопровідної труби; придбання: твердопаливного котла (21 000 грн), палива (дрова вартістю за три останні роки загальною вартістю 36 248 грн), електричної духовки (вартістю 3500 грн), електричного чайника (вартістю 989 грн), електричної настільної індукційної плити (вартістю 1100 грн), електричного бойлера для нагрівання води (вартістю 3 500 грн), електричної пилки для заготівлі дров (вартістю 3 948 грн), а отже і збільшення плати за електричну енергію, додаткові витрати на ліки. Загальна сума втрат становить 102 585,00 грн. Впродовж майже п'яти років він і члени його сім'ї не можуть користуватися природним газом, що йшов на задоволення власних потреб, у тому числі для обігріву належного відповідачу житлового будинку. До того ж на його телефон без його згоди постійно здійснюються дзвінки та надсилаються повідомлення про сплату якогось боргу. Вважає припинення газопостачання, що було здійснене працівниками Олександрійського УЕГГ ВАТ «Кіровоградгаз» на вимогу ТОВ «ГК «Нафтогаз», безпідставним та незаконним. Зазначає, що в нього відсутні договірні взаємовідносини з ТОВ «ГК «Нафтогаз України», а отже і про відсутні з його боку будь-які зобов'язання перед позивачем, в тому числі грошової заборгованості. Вважає, що в його випадку - здійснення постачальником ТОВ «ГК «НаФтогаз України» нарахувань та обліковування заборгованості без укладення індивідуального договору про надання житлово-комунальних послуг постачання природного газу, та без наявності первинних документів, на підставі яких сформовано бухгалтерські документи для обліку заборгованості та виставлення рахунку до сплати за надану послугу. На підставі викладених загально відомих фактів, повністю заперечує позовні вимоги ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» з вимогами в частині стягнути борг в сумі 25554,68 грн. з ОСОБА_1 та судового збору 3028,00грн.
Ухвалою суду від 09.10.2025 зустрічну позовну заяву про захист прав споживачів прийнято до спільного розгляду та об'єднано в одне провадження з первісним позовом, постановлено продовжувати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
07.11.2025 ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України»направило відзив на зустрічний позов, відповідно якого зазначено, що відповідно до вимог Закону України "Про ринок природного газу", який введено в дію 01.10.2015, відбулося відокремлення функцій з постачання від функцій з розподілу природного газу. Так, відповідно до пп. 17 п. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу" оператор газорозподільної системи - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподіл: - на користь третіх осіб (замовників). Підпунктом 35 п. 1 ст.1 Закону України "Про ринок природного газу" передбачено, що розподіл природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов'язана з переміщенням природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки споживачам, але що не включає постачання природного газу. Натомість пп. 27 та 28 п. 1 ст. 1 цього ж Закону визначають, що постачальник природного газу (далі - постачальник) - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із постачання природного газу; постачання природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і полягає в реалізації природного газу безпосередньо споживачам на підставі укладених з ними договорів. До 31.12.2022 оператором газорозподільної системи (Оператором ГРМ) на території Кіровоградської області на підставі постанови НКРЕКП № 849 від 29.06.2017 "Про видачу ліцензії на розподіл природного газу ВАТ «КІРОВОГРАДГАЗ» було визначено ВАТ «Кіровоградгаз» (код ЄДРПОУ 03365222). Постановою НКРЕКП від 26.12.2022 № 1840 зупинено дію ліцензії з розподілу природного газу, виданої ВАТ "Кіровоградгаз". Натомість, постановою НКРЕКП від 26.12.2022 № 1839 ТОВ "Газорозподільні мережі України" (код ЄДРПОУ 44907200) видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу в межах території Кіровоградської області. Постачальником природного газу, з 01.11.2018 є ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг № 880 від 04.07.2017. До 31.10.2018 постачання природного газу для забезпечення потреб побутових споживачів (населення) на території Кіровоградської області здійснювало ДП «Центргаз» ВАТ «Кіровоградгаз ». Зазначає, що відповідно до ст. 39 Закону України «Про ринок природного газу» Оператор ГРМ не може провадити діяльність з видобутку, транспортування або постачання природного газу. Відповідно до постанови КМУ від 19.10.2018 № 867 «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу» (далі - Положення) на ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» з 01.11.2018 було покладено спеціальні обов'язки з постачання природного газу на території Кіровоградської обл. Починаючи з 01.08.2020 завершено дію спеціальних обов'язків, покладених на суб'єктів ринку природного газу щодо постачання природного газу побутовим споживачам на умовах та в порядку, визначених Положенням. Тобто, побутовий споживач природного газу має можливість обрати для себе будь-якого діючого постачальника, у тому числі і за ціновим критерієм. Постановою НКРЕКП № 2500 від 30.09.2015 «Про затвердження Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам» визначено, що договір між Постачальником природного газу та Споживачем є публічним договором приєднання, відповідно до ст.ст. 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України. Відповідно укладається шляхом заявочного принципу і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору. Відповідно до п. 2 розділу III Правил на письмову вимогу побутового споживача постачальник зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дати отримання такого письмового звернення безкоштовно надати побутовому споживачу підписану уповноваженою особою постачальника письмову форму договору постачання природного газу побутовим споживачам. Однак, Споживач не скористався таким правом та не звернувся до Товариства із заявою про надання йому підписаної уповноваженою особою постачальника письмової форми Договору. Відповідно до вимог Правил (в редакції, яка діяла на момент виникнення між сторонами договірних відносин) акцептуванням публічного договору постачання природного газу побутовим споживачам є:
1. повернення Споживачем Постачальнику підписаної заяви-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачем;
2. сплата/часткова сплата Споживачем вартості спожитого природного газу;
3. факт фактичного споживання природного газу (визначається за даними Оператора ЕРМ, яким на момент виникнення між сторонами договірних правовідносин являвся АТ «Кіровоградгаз», та вноситься до особового рахунку Споживача).
Натомість, у своєму зустрічному позові споживач наводить лише дві можливі підстави для акцептування договору, не зазначаючи при цьому третю підставу для приєднання до умов договору через факт фактичного споживання природного газу. Факт постачання ТОВ «ГК «Нафтогаз України» та отримання споживачем природного газу є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно з ст.ст. 11, 202, 509, 526, 527 ЦК України і згідно статті 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами. Таким чином, відповідно до норм чинного законодавства, споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. У зустрічному позові споживач стверджує, що між ним та ДК "Торговий дім "Газ України" укладено договір купівлі-продажу природного газу населенням № 100901 від 30.12.1998, який по цей день не розірваний та щорічно пролонгується. На підставі рішення спостережної ради НАК "Нафтогаз України" від 26.12.2000 юридичну особу ДК "Торговий дім "Газ України" було реорганізовано, а Кіровоградську філію та її дільниці, ліквідовано. Після реорганізації ДК «Торговий дім «Газ України» припинив своє існування як самостійна юридична особа, а всі його справи, включаючи майно та борги, були передані правонаступнику - ДП «Газ України» НАК «Нафтогаз України». Основним видом діяльності ДП «Газ України» НАК «Нафтогаз України» є, оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами. Оптовий продаж природного газу населеннюне здійснюється. Оптовий продаж природного газу здійснюється лише для підприємств та організацій, а для населення передбачена роздрібна торгівля через постачальників газу. Отже, з 01.11.2018 Товариство стало діючим постачальником природного газу для потреб Споживача. Щодо визначення об'ємів (обсягів) споживання природного газу та нарахування Товариством вартості за поставлений/розподілений Споживачу природний газ, зазначає, що визначення об'ємів (обсягів) споживання природного газу проводиться Оператором ГРМ (до 31.12.2022 AT «Кіровоградгаз», а з 01.01.2023 Кропивницька філія ТОВ «Газорозподільні мережі України»), згідно вимог Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП № 2494 від 30.09.2015, а не Товариством. Так, відповідно до пункту 4 глави 4 розділу IX Кодексу ГРМ: побутовий споживач, який за умовами договору розподілу природного газу розраховується за лічильником газу, зобов'язаний щомісяця станом на 01 число місяця знімати фактичні показання лічильника газу та протягом п'яти діб (до 05 числа включно) надавати їх Оператору ГРМ у спосіб, визначений договором розподілу природного газу. У разі неотримання Оператором ГРМ до 06 числа місяця, що настає за розрахунковим, показань лічильника газу та за умови, що лічильник газу не оснащений засобами дистанційної передачі даних, фактичний об'єм розподілу та споживання природного газу по об'єкту споживача за розрахунковий період визначається Оператором ГРМ на рівні планового місячного об'єму споживання на відповідний період, що розраховується, виходячи з групи споживання побутового споживача, з урахуванням вимог цього Кодексу. Якщо за підсумками наступного місяця споживач своєчасно надасть покази лічильника газу, формування об'єму розподілу та споживання природного газу за період зазначеного місяця здійснюється з урахуванням наданих показань. Якщо споживачем природного газу порушуються вимоги Кодексу ГРМ, в частині передачі Оператору ГРМ (Кропивницька філія ТОВ «Газорозподільні мережі України») щомісяця з 01 по 05 число фактичних показників лічильника газу станом на 01 число місяця, об'єм розподілу та споживання природного газу за розрахунковий період буде визначатися Оператором ГРМ (Кропивницька філія ТОВ «Газорозподільні мережі України») відповідно до вимог Кодексу ГРМ на рівні планового місячного об'єму споживання на відповідний період, що і буде вказано в рахунках на оплату послуг з газопостачання. Отже, Постачальник проводить нарахування вартості спожитого Споживачем природного газу виключно на підставі даних Оператора ГРМ про об'єм (обсяг) розподіленого/спожитого Споживачем природного газу. Вартість природного газу визначається шляхом множення об'ємів природного газу, що визначені Оператором ГРМ на ціну природного газу, визначену відповідно до встановленого тарифу. Станом на дату подання відзив на зустрічний позов будь-яких коригувань Оператором ГРМ (Кропивницька філія ТОВ «Газорозподільні мережі України») на інформаційній платформі Оператора ГТС - Iplatforma за період з листопада 2018 р. по грудень 2019 р. (включно), не здійснено, а тому нарахування Товариством вартості спожитого природного газу в сумі 25 554,68 грн, є правильними. Щодо ініціювання Товариством процедури з відключення побутового споживача від послуги з постачання природного газу,зазначає, що споживач у своєму зустрічному позові стверджує, що 20.01.2020 до його дом газифікований об'єкт, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за його відсутності та без належного попередження, було здійснен несанкціоноване проникнення та припинення постачання газу з пошкодженням належної йому газової труби. Однак, зазначене вище не відповідає дійсності,оскільки відповідно до абз. 1 пункту 4.9 розділу IV Договору передбачено, що 4 - Споживач не здійснив оплату за цим Договором протягом десяти днів після встановленого строку, Постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання при Споживачу у порядку, визначеному Правилами постачання, крім випадку отримання на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи повідомлення його споживача змінити постачальника.» Так, через несплату Споживачем вартості спожитого природного газу, Товариство направило на адресу Споживача вимогу про сплату заборгованості за спожитий газ № 119/101-2907 від 08.08.2019 в сумі 18 545,35 грн, яка залишилась незадоволеною споживачем. Тому Товариство було змушене направити на адресу споживача повідомлення про припинення (обмеження) газопостачання від 23.10.2019 з вимогою самостійно припинити споживання природного газу шляхом перекриття запірного пристрою перед газових та допустити представника Оператора ГРМ за пред'явленням службового посвідчення на об'єкт для пломбування запірних пристроїв. Також, Споживача було повідомлено про те, що у разі невиконання даної вимоги у встановлений строк, за умови існуючої заборгованості, газопостачання буде примусовому порядку. В порушення вищевикладеного, споживач проігнорував дане повідомлення, споживання природного газу самостійно не припинив, заборгованість за спожитий природний газ не сплатив, тому, відповідно до абз. 2 п. 17 розділу III Правил Товариство на адресу Оператора ГРМ - ВАТ «Кіровоградгаз» заяву (повідомлення) № 208100901 від 23.10.2019 про необхідність здійснення ним заходів з припинення/обмеження розподілу природного газу за об'єктом споживача, копію якої надіслав споживачу. В заяві (повідомленні) зазначено підстави припинення, дату та час, коли необхідно припинити розподіл природного газу на об'єкт споживача. Оскільки споживач відмовив представникам Оператора ГРМ у доступі для розподілу природного газу, про що свідчить відповідний акт про порушення 16.01.2020, газопостачання на об'єкт споживача було припинено в примусовому порядку. З огляду на вищезазначене, ТОВ «ГК «Нафтогаз України» правомірно та в установленому Правилами та Договором порядку, вчинило дії з припинення природного газу на об'єкт Споживача. Щодо присвоєного споживачу Оператором ГРМ - ВАТ "Кіровоградгаз" ЕІС-коду 56ХМ2G40369993N об'єкта, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , зазначає, що відповідно до п. 1 розділу III Правил визначено, що підставами для постачання природного газу побутовому споживачу є: наявність у побутового споживача договору розподілу природного газу, укладеного з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого підключений об'єкт споживача, та присвоєння споживачу Оператором ГРМ персонального ЕІС-коду як суб'єкту ринку природного газу; наявність у побутового споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу побутовим споживачам та дотримання його умов; включення споживача до Реєстру споживачів постачальника у відповідному розрахунковому періоді. Пунктом 2 глави 4 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, що затверджений постановою НКРЕКП 30.09.2015 № 2494 встановлено, що визначення персоніфікованого ЕІС-коду для кожного суб'єкта ринку природного газу, у тому числі для споживачів, підключених до газорозподільних систем, здійснюється у порядку, встановленому Кодексом газотранспортної системи. Згідно з п. 5 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ, ЕІС-код (Energy Identification Code) - код енергетичної ідентифікації суб'єкта ринку природного газу та/або точки комерційного обліку, визначений за правилами Європейської мережі операторів газотранспортних систем (ENTSOG), з метою уніфікації та однозначної ідентифікації суб'єктів ринку природного газу та точок комерційного обліку, розміщених на об'єктах газової інфраструктури, у тому числі для участі у регіональних (міжнародних) газових ринках, та для забезпечення спрощення процедур зміни постачальників природного газу та електронного обміну даними між суб'єктами ринку природного газу. Пунктом 4 глави 2 розділу IV Кодексу газотранспортної системи, що затверджений постановою НКРЕКП 30.09.2015 № 2493 (далі - Кодекс ГТС) визначено, що Оператор газотранспортної системи відповідає за організацію правильного та коректного розподілу ЕІС- кодів суб'єктам ринку природного газу України. За заявою оператора газорозподільної системи оператор газотранспортної системи протягом двох робочих днів з моменту надання заяви відповідно до вимог цієї глави присвоює кожному оператору газорозподільної системи унікальний ЕІС-код і код групи (позиції з 04 по 05 ЕІС-кодів). Оператор газорозподільної системи присвоює ЕІС-коди всім споживачам, що приєднані до газорозподільної системи відповідного оператора та відповідних ЕІС-кодів їх точок комерційного обліку (за необхідності). Оператор газорозподільної системи після присвоєння ЕІС-кодів споживачам, що приєднані до газорозподільної системи відповідного оператора та відповідних ЕІС-кодів їх точок комерційного обліку (за необхідності), передає їх оператору газотранспортної системи протягом 5 робочих днів з моменту присвоєння за формою оператора газотранспортної системи. Отже, вимоги норм Кодексу ГТС, Кодексу ГРМ та Правил щодо необхідності наявності у побутового споживача присвоєного Оператором ГРМ персонального ЕІС-коду жодним чином не порушують права осіб, які через релігійні чи інші переконання відмовляються від присвоєння їм Оператором ГРМ персонального ЕІС-коду як суб'єкта ринку природного газу. Зазначає, що ЕІС-код присвоює виключно Оператор ГРМ. Функції Оператора ГРМ з 01.01.2023 виконує Кропивницька філія ТОВ «Газорозподільні мережі України». Щодо вимоги споживача про стягнення з Товариства збитків в сумі 102 585,00 грн, зазначає, що за приписами ст. 22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Загальними умовами відповідальності за завдану шкоду є:наявність шкоди (майнова шкода). За відсутності цього не виникають і саміделікатні зобов'язання. Наявність шкоди і її розміри доводить потерпілий; протиправність дій особи, яка завдала шкоди; причинний зв'язок між протиправними діями та збитками; вина особи, яка завдала шкоди. Закон виходить із презумпції вини, тому порушникповинен довести відсутність своєї вини. За загальним правилом, шкода, заподіяна правомірними діями, відшкодуванню не підлягає. Для виникнення деліктних зобов'язань необхідний безпосередній причинний зв'язокміж цими явищами, тобто протиправні дії повинні породжувати шкідливий результат; вина того, хто завдав шкоду. Якщо потерпілий довів наявність шкоди, то той, хто завдав її повинен довести протилежне - відсутність своєї вини. Також, обов'язковим для доведення в суді є підтвердження розміру завданої шкоди та встановлення її з розумним ступенем достовірності. Якщо точний розмір збитків неможливо встановити, суд може визначити його самостійно, виходячи з принципів справедливості та співмірності, а також враховуючи реальну вартість втраченого майна чи втратина відновлення порушеного права. Лише за наявності та доведеності всіх елементів суд, може постановитирішення про відшкодування шкоди. Позивач жодним чином не доводить в зустрічному позовні наявність заподіяної йому відповідачем шкоди, які негативні наслідки мають місце, у чому саме полягають, моральні втрати, чим обґрунтовано розмір їх відшкодування. З позовних вимог позивача не вбачається, яке саме право чи який охоронюваний законом інтерес позивача порушено відповідачем, а також не доведено незаконність дій Товариства при здійсненні ним нарахування вартості спожитого природного газу та ініціювання Товариством процедури з припинення постачання природного газу на об'єкт споживача. В процесі здійсняння ліцензійної діяльності ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» діє виключно в рамках чинного законодавства та нараховує вартість спожитого природного газу на підставі даних Оператора ГРМ. Споживач з 01.11.2018 є споживачем Товариства та споживав природний газ, а тому зобов'язаний своєчасно оплачувати постачальнику
вартість спожитого природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.
11.11.2025 відповідач за первісним позовом ОСОБА_1 направив до суду відповідь на відзив, відповідно якої зазначив, що ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» і як відповідач за зустрічним позовом про захист прав споживачів і як позивач за первинним позовом про стягнення заборгованості постійно намагається підміняти поняття належних і допустимих доказів, що мають суттєвий вплив на вирішення справи. Підпунктами 27 і 28 пункту 1 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» визначено: постачальник природного газу (далі - постачальник) - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із постачання природного газу; постачання природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і полягає в реалізації природного газу безпосередньо споживачам на підставі укладених з ними договорів. У Законі України «Про ліцензування видів господарської діяльності» вказано, що у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: 1-1) видача ліцензії - надання суб'єкту господарювання права на провадження виду господарської діяльності або частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, шляхом прийняття органом ліцензування рішення про видачу ліцензії, про що робиться запис у ліцензійному реєстрі (відповідно до ст. 1 ). Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 21.08.2018 № 886 затверджено Порядок формування, ведення і користування відомостями ліцензійного реєстру Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі Порядок № 886). Згодом і Постановою Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2020 р. № 755 затверджено Порядок формування і ведення ліцензійного реєстру. Згідно підпунктів 2 і 3 пункту 2 Порядку № 886 Ліцензійний реєстр формується та ведеться Управлінням ліцензування щодо суб'єктів господарювання, у тому числі з 2) постачання природного газу (постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом); 3) розподілу природного газу (розподіл природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ); пп. 3-6 Порядку № 886 встановлено, що лцензійний реєстр формується окремо за кожним видом господарської діяльності. До ліцензійного реєстру вносяться: відомості про суб'єкта господарювання - ліцензіата (для юридичної особи - повне найменування, місцезнаходження, посада, прізвище, ім'я, по батькові керівника, ідентифікаційний код або для фізичної особи-підприємця - прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), дані про місце проживання, серія, номер паспорта, ким і коли виданий, реєстраційний номер облікової картки платника податків; номери телефону, факсу; електронна адреса; веб-сайт); відомості про орган ліцензування, який видав ліцензію (найменування, місцезнаходження, ідентифікаційний код); вид господарської діяльності; дата і номер рішення (постанови) про видачу (переоформлення, розширення, звуження) ліцензії; дата набуття права на провадження ліцензованої діяльності; підстави, дата і номер розпорядження про необхідність усунення порушень ліцензійних умов; підстави, дата і номер рішення про анулювання ліцензії; підстави, дата і номер рішення про визнання ліцензії недійсною. Відомості до ліцензійного реєстру вносяться не пізніше наступного робочого дня після: прийняття НКРЕКП рішення про видачу (переоформлення, розширення, звуження) ліцензії, анулювання чи визнання ліцензії недійсною, розпорядження про необхідність усунення порушень ліцензійних умов; надходження повідомлення від ліцензіата про внесення змін до документів, що додавалися ним до заяви про видачу ліцензії. Отже, витяг з ліцензійного реєстру є доказом того, що суб'єкту господарювання надано право на провадження виду господарської діяльності або частини виду господарської діяльності. ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» стверджує, що здійснює свою діяльність на підставі ліцензії. Однак, як вбачається з матеріалів справи, первинний позивач не надало ні до первинного позову, ні до відзиву на зустрічний позов витягу з ліцензійного реєстру. Разом з тим, як доказ того, що ТОВ «ГК «Нафтогаз України» є постачальником природного газу з 01.11.2018 і має ліцензію, надало роздруківку постанови НКРЕКП № 880 від 04.07.2017, що містить лише загальну інформацію про суб'єктів господарювання, що звернулися до НКРЕКП - Регулятора про видачу ліцензії за тим чи іншим від господарської діяльності (якої саме - не зазначено). Отже ТОВ «Газопостачальна компанія намагається підмінити витяг з ліцензійного реєстру на просту роздруківку, яка не може бути належним доказом, що ТОВ «Газопостачальна компанія» є постачальником природного газу. Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, фізичних осіб - підприємців та відокремлені підрозділи юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, з Єдиного державного реєстру. Частиною 2 ст. 9 Законі України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», встановлено перелік відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, у тому числі: 9) інформація про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника її засновника, якщо засновник юридична особа; 45) відомості про ліцензування виду господарської діяльності суб'єкта господарювання: вид господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, який має право провадити ліцензіат; дата і номер рішення органу ліцензування про видачу ліцензії на право провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню; відомості про місця провадження ліцензіатом виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню (у тому числі дата внесення відомостей про місця провадження виду господарської діяльності). До первинної заяви ТОВ «ГК «Нафтогаз України» додало неналежну копію витягу з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських організацій станом на 25.07.2023. Щодо наявності між сторонами договірних правовідносин у відзиві на зустрічну позовну заяву немає жодного коментаря / заперечення щодо норм Закону України «Про житлово-комунальні послуги», на які посилався ОСОБА_1 в зустрічній позовній заяві про захист прав споживачів, а саме щодо обов'язку виконавців готувати та укладати із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором.
Згідно з п. 3.1 Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам для забезпечення безперервного постачання природного газу Споживачу Постачальник зобов'язується здійснювати своєчасну закупівлю природного газу в обсягах, які за належних умов забезпечать задоволення попиту на споживання природного газу Споживачем. Пунктом 1.3 Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам (що доданий до матеріалів справи первісним позивачем - сканкопія газети «Діалог» №3 8 (1449), затвердженим постановою НКРЕКП № 2500 від 30.09.2015 і чинним на момент покладання спеціальних обов'язків на ТОВ «Газопостачальної компанії «Нафтогаз Україна» з 01.11.2018, встановлено, що фактом згоди Споживача до умов цього Договору є отримання Постачальником підписаної Споживачем заяви-приєднання до умов договору постачання природнього газу побутовим споживачем (далі - заява-приєднання), за формою, встановленою у додатку 1 до цього Договору, та/або сплати Споживачем рахунок (квитанція) Постачальника за поставлений природний газ, а щодо постачальника, на якого в установленому чинним законодавством порядку покладені спеціальні обов'язки з постачання природного газу побутовим споживачам, - за споживання природного газу відповідно до вимог Правил постачання та за умови, що у Споживача відсутній інший діючий постачальник (для забезпечення приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам усіх діючих побутових споживачів, об'єкти яких знаходяться в межах закріпленої території постачальника зі спеціальними обов'язками, останній в установленому порядку надсилає кожному побутовому споживачу заяву-приєднання разом з супровідним листом за формою, встановленою у додатку 2 до цього Договору). Отже, основними документами, що підтверджують право грошової вимоги у ТОВ « ГК «Нафтогаз України» є договір (заява-приєднання) та сплата рахунку (квитанції) постачальника, які відсутні в матеріалах справи, бо ніколи не надсилалися згідно з вимогами Типового договору постачання природного газу. Тобто, постачальник порушив порядок постачання природного газу. Згідно з п. 8.3. Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам Постачальник відшкодовує Споживачу збитки, понесені Споживачем у зв'язку з припиненням постачання газу Споживачу Оператором ГРМ на виконання неправомірного доручення Постачальника, в обсягах передбачених правилами постачання. Згідно з розділом II Правил постачання природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП № 2496 від 30.09.2015, п.1 підставою постачання природного газу є наявність у споживача, об'єкт якого підключений до ГРС, договору розподілу, укладеного в установленому порядку та присвоєння споживачу Оператором ГРМ персоніфікованого ЕІС-коду; наявність у споживача договору транспортування природного газу з оператором ГТС. Пунктом 3 та 4 встановлено, що укладання договору договір укладається на весь очікуваний обсяг споживання природного газу. Споживач має право укладати договір постачання з будь- яким постачальником. Для укладання договору постачання природного газу споживач надає визначеній перелік документів, у тому числі і копію документів на право укладання договору, які посвідчують статус юридичної особи чи фізичної особи - підприємця Отже постачальник - ТОВ «ГК «Нафтогаз України» має бути суб'єктом ринку природного газу і повинен мати договір на купівлю природного газу з оптовим продавцем, договір з Оператором ГТС на транспортування газу газотранспортною системою до точки балансової належності, договір з Оператором ГРМ на розподіл природного газу місцевими (локальними) мережами трубопроводами КВЕД-20Ю 3522, мати свій код ЕІС. ОСОБА_1 самостійно намагався отримати копії зазначених документів за заявою від 15.01.2020, однак належної відповіді від ТОВ «ГК «Нафтогаз України» не отримав. Натомість продовжує маніпулювати, у тому числі ст.9 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» щодо обов'язку споживача сплатити борг, якщо вони фактично користувалися ним до укладання відповідного договору. При цьому не надає жодного доказу постачання ОСОБА_1 природного газу за період з 01.11.2018 до 20.01.2020 в обсязі 3261,00 куб.м на загальну суму 25 554,68 грн. Згідно з постановою Верховного Суду у справі № 161/16891/15-ц від 30.01.2018 висловлено правові позицію, щодо доказів, які підтверджують наявність заборгованості: « ... доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення...». Щодо доданих відповідачем за зустрічним позовом до відзиву на позовну заяву доказів, а саме: копії вимоги № 119/101-2907 від 08.08.2019, яку начебто отримав ОСОБА_1 рекомендованим листом 04.11.2019, що не відповідає дійсності, оскільки підписане ним рекомендоване повідомлення містило копію заяви (повідомлення) про припинення газопостачання № 208100901 від 23.10.2019, дата відправлення якої 24.10.2019 послідовно збігається з датою формування заяви (повідомлення), копію якої теж додано до відзиву на зустрічну заяву про захист прав споживачів; акт про порушення від 16.01.2020, доданий відповідачем за зустрічним позовом до відзиву на позовну заяву, не відповідає дійсним обставинам, що відбулися саме 16.01.2020. А саме у той день до домоволодіння ОСОБА_1 прибула група людей, що назвалася працівниками Олександрійського управління експлуатації газового господарства з невідомою метою. Не маючи при собі наказу про створення комісії з метою чи то припинення газопостачання, чи то зняття показників лічильника газу; без акта розмежування балансової приналежності щодо вуличної газорозподільної мережі і зовнішньої газопровідної труби, яка з'єднувала газові прилади будинку з місцевою (локальною) газорозподільною мережею, що проходить по АДРЕСА_1 ; без документів, що підтверджують право власності, господарського віддання, користування, оренди тощо на місцеву (локальну) газорозподільну мережу, що знаходиться в місті Олександрії, у тому числі і по АДРЕСА_1 , намагалися проникнути до домоволодіння ОСОБА_1 , що захищено ст. 41 Конституції України. Також зазначає, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за номером 102 викликали слідчооперативну групу для складання усної заяви про злочин - заява про правопорушення від 16.01.2020.
02.02.2026 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про уточнення розміру нанесеної матеріальної та моральної шкоди. Так, щодо розміру матеріальної шкоди у сумі 102 585 грн зазначено, що квитанцій щодо придбання твердопаливного котла та його встановлення / приєднання до опалювальної системи будинку, придбання електричного одонагрівач, придбання електродуховки, електрочайника, - не збереглися, тому за наявними документами, доданими до зустрічного позову, а саме: апарат опалювальний газовий побутовий Вулкан-1б вартістю 1340 грн; придбання дров для опалення домоволодіння та їх доставка; квитанція № 2791 Державного господарського підприємства «Ліси України» філія Чорноліське господарство» від 31.05.2023 на суму 9 408 грн, платіжний документ відділення № 260 AT «Укрсиббанк» від 24.06.2024 на суму 10 200 грн, платіжний документ відділення № 60 AT «Укрсиббанк» від 02.06.2025 на суму 10 424 грн, квитанція про оплату перевезення вантажу (дров) від 01.06.2023 на суму 4 848 грн, всього: 9408+10200+11424+4848 = 35 880 грн. Квитанція від 21.04.2022 про придбання плити електричної СгипИеІт ЄІ-А2 вартістю 1100 грн, квитанція від 19.02.2023 про придбання електропили ланцюгової йпірго-М ОБЕ-22Б вартістю 3948 грн. Всього: 1100+3948=5 048 грн. Загальний підсумок понесених непередбачуваних додаткових витрат для відновлення житлових умов для проживання в належному ОСОБА_1 будинку становить: 1340+35880+5048=42 268 грн, яку позивач за зустрічним позовом просить стягнути з ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України». Щодо розміру моральної шкоди, зазначає, що в зустрічній позовній заяві про захист прав споживачів позивач вказав про наслідки неправомірного відключення належного мені житлового будинку від газопостачання 20.01.2020 - посеред зими і опалювального сезону. Однак не визначив розмір моральної шкоди. Пунктом 4 ч. 1 ст.13 Закону України «Про ринок природного газу» встановлено, що захист прав споживачів природного газу - фізичних осіб регулюється цим Законом, Законом заїни "Про захист прав споживачів" та іншими нормативно-правовими актами. дно частині 2 ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів» При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Згідно зі ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода у тому числі полягає у душевних стражданнях, их фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів і у зв'язку зі знищенням чи пошкодженням її майна. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом, характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступені вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. Тлумачення статті 23 ЦК України свідчить, що вона є нормою, яка має поширюватися на будь-які цивільно-правові відносини, в яких тій чи іншій особі було завдано моральної шкоди. Тобто можливість стягнення компенсації моральної шкоди ставиться в залежність не від того, що це передбачено нормою закону або положеннями договору, а від порушення цивільного права особи (ухвала Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 216/3521/16-ц (провадження № 61-28299св18), постанови Верховного Суду від 16.06.2022 у справі № 569/2050/19 (провадження N2 61-13787/св20), від 01.03.2023 у справі № 496/1691/19). Враховуючи зазначене вище, позивач арифметичними діями розраховує розмір завданої моральної шкоди в грошовому еквіваленті: опалювальна площі належного мені житлового будинку становить 85,12 кв. м (за даними AT «Оператор газорозподільної системи «Кіровоградгаз»). Для опалення (згідно постанови № 409) 4 куб.м на 1 кв.м опалювальної площі. Опалювальний сезон з жовтня по квітень місяці становить 7 місяців. Отже 85,12 х 4 х 7 = 2383,36 куб.м природного газу необхідно для опалення будинку х 6,18 = 14 881,44 грн вартість недопоставленого природного газу за опалювальний сезон. Для приготування їжі та підігріву води 10,5 куб. м людино-місяць. ОСОБА_1 проживає разом з дружиною - 2 людини. У році 12 місяців. Отже 10,5 х 2 х 12 = 252 куб. м природного газу для приготування їжі та підігріву води. Загальний об'єм недопоставленого природного газу за 5 років: (2383,36 + 252) х 5 = 1317 куб.м. Вартість природного газу на 01.01.2020, у тому числі і на 20.01.2020 - дату відключення 5,86849 грн. (вартість вказана ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України»). 13 176,8 х 5,86849 = 77 327,919032 грн. Отже за п'ять років об'єм недопоставленого природного газу відповідачем за зустрічним позовом ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» становить 13 176,8 куб.м на суму 77 327,919032 грн.
У письмових поясненнях від 07.05.2026 та від 02.04.2026 до зустрічного позову про захист прав споживачів, ОСОБА_1 , посилаючись на ст.ст. 3, 11-13 Закону України "Про ринок природного газу", ч. 3 ст. 12, 16, 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", пп. 3.1, 4.3, 11.3, 12.2, 13.3, 14.3, 15.3, 16.3, 17.3, 24.3 Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2469, пп. 6.2, 11.8 Типового договору, ст.ст. 6, 627, 638, 640 ЦК України, ч. 4 ст. 19 ст. 21 Закону України "Про захист прав споживачів", зазначив, що ТОВ "ГК "Нафтогаз України" свавільно вніс його до реєстру споживачів, некоректно замовляв та відбирав/купував з 01.11.2018 до 01.08.2020 природний газ у АТ "НАК "Нафтогаз України" начебто для постачааня для потреб ОСОБА_1 як побутового споживача за адресою його домоволодіння, рахунки на оплату вартості спожитого газу, на думку позивача, сфальшовані, Товариством порушені вимоги Закону України "Про захист персональних даних", ТОВ "ГК "Нафтогаз України" позбавило його права вибору форми оплати за природний газ, права на знижку 50 % в оплаті за природний газ, право на інформацію про стан рахунку, зокрема щодо наявності спірного боргу за Законом України "Про особливості доступу до інформації у сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення", права на подачу заяви про реструктуризацію, на досудове врегулювання спору ціни на природний газ, на безперебійне постачання природного газу, який використовувався у тому числі на вироблення тепла для обігріву його житлового будинку в опалювальний період (іншого джерела тепла у нього не було), право на захист персональних даних. Також зазначаючи, що про припинення існування ДК "ТД "Газ України" - постачальника за укладеним 30.12.1998 з ОСОБА_1 договором купівлі-продажу природного газу населенню № 100901 з пролонгованою дією, дізнався в суді з відзиву ТОВ "ГК "Нафтогаз України" на зустрічний позов про захист прав споживачів, а також посилаючись на недотримання обов'язкової письмової форми договору на постачання природного газу - відсутність підписаної ОСОБА_1 відповідної заяви-приєднання, що свідчить про відсутність правочину в цілому та відсутність у ТОВ "ГК "Нафтогаз України" права матеріальної вимоги щодо стягнення спірної заборгованості за спожитий газ, та без належних доказів фактичного споживання природного газу, поставленого ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», просить задовольнити позовні вимоги за зустрічним позовом в повному обсязі, з уточненнями в частині розміру відшкодування збитків та моральної шкоди, а саме: визнати дії ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» щодо припинення газопостачання належного ОСОБА_1 будинку по АДРЕСА_2 неправомірними і зобов'язати ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» власними коштами відновити газопостачання належного йому будинку по АДРЕСА_1 і зобов'язати ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» сплатити збитки, завдані ОСОБА_1 у сумі 42 268 грн і моральної шкоди в сумі 77 327,919032 грн, зобов'язати ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» виключити з особового рахунку побутового споживача ОСОБА_1 по об'єкту АДРЕСА_1 , заборгованість у сумі 25 554,68 грн, нараховану на оплату послуг постачання природного газу і зобов'язати ТОВ «ГК «Нафтогаз України» звернутися до АТ «Кіровоградгаз», який був Оператором ГРМ, про виключення бази даних присвоєного ОСОБА_1 ЕІС-код 56ХМ20G40369993N.
У судовому засіданні 07.05.2026 ОСОБА_1 підтримав свої вимоги за зустрічним позовом, просив їх задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених в зустрічній позовній заяві, а також наданих письмових поясненнях, відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України»у зв'язку з їх необгрунтованістю та недоведеністю, оскільки ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України»не надало належних та достовірних доказів того, що має ліцензію суб'єкта господарювання на постачання природного газу, що вказана компанія має договірні відносини з ОСОБА_1 на постачання природного газу, оскільки ОСОБА_1 взагалі не був проінформований про необхідність укладення відповідного договору з ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», не підписував заяву-приєднання до договору і мав право самостійно обрати постачальника природного газу з метою укладення договору на постачання, дані Кіровоградгаз про нараховані обсяги нібито спожитого природного газу за спірний період недостовірні, оскільки ОСОБА_1 не повідомляв показники лічильника і не отримував рахунки на оплату природного газу, не мав інформації щодо реквізитів, на які необхідно здійснювати оплату, не отримував будь-яких письмових вимог про сплату заборгованості, зазначив, що має пільги як пенсіонер МВС - 50 % знижку з оплати комунальних послуг, про наявність заборгованості дізнався лише тоді, як отримав попередження про відключення від газопостачання. 16.01.2020 представники Кіровоградгаз намагалися відключити будинок Пірок від газопостачання, однак не надали жодних документів в підтвердження своїх повноважень та підстав для такого відключення, склали акт про порушення, де Пірки зазначили свої заперечення, іншого акта, крім вказаного, їм не було надано, важали, що цей акт мав розглядатися на комісії, однак вже 20.01.2020, коли Пірок не було вдома, було здійснено припинення постачання газу до будинку з пошкодженням газової труби, при цьому це відбувалося серед зими, у зв'язку з чим Пірки були вимушені купувати дрова та обладнання для обігріву, тобто нести додаткові витрати.
Суд, заслухавши позивача за зустрічним прозовом, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення первісного позову та відмову у задоволенні зустрічного позову, з огляду на таке.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідіуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).
Враховуючи наведене, обов'язок по укладанню договору про надання житлово-комунальних послуг покладено законодавцем як на споживача, так і на виконавця.
Згідно з ч. 1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Відповідно до п. 2 розділу ІІІ Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496, постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого Регулятором, які є однаковими для всіх побутових споживачів України.
Постановою НКРЕКПвід 30.09.2015 № 2500 затверджеий Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам.
Відповідно до пунктів 1.1, 2 Типового договору, договір постачання природного газу побутовим споживачам є публічним і регламентує порядок та умови постачання природного газу споживачу як товарної продукції постачальником. Умови цього договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок природнього газу» та Правил постачання природного газу та є однаковими для всіх побутових споживачів України і не можуть бути змінені згідно з частиною 2 статті 633 ЦК України.
Відповідно до п. 1.3 Типового договору в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України на невизначений строк шляхом приєднання Споживача до умов цього Договору. Фактом згоди Споживача про приєднання до умов цього Договору є отримання Постачальником поданої Споживачем заяви-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам (далі - заява-приєднання) за формою, встановленою у додатку 1 до цього Договору, та/або сплачений Споживачем рахунок (квитанція) Постачальника за поставлений природний газ, а щодо постачальника, на якого в установленому чинним законодавством порядку покладені спеціальні обов'язки з постачання природного газу побутовим споживачам, - факт споживання природного газу відповідно до вимог Правил постачання та за умови, що у Споживача відсутній інший діючий постачальник (для забезпечення приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам усіх діючих побутових споживачів, об'єкти яких знаходяться в межах закріпленої території постачальника із спеціальними обов'язками, останній в установленому порядку надсилає кожному побутовому споживачу заяву-приєднання разом із супровідним листом за формою, встановленою у додатку 2 до цього Договору).
Відповідно до п. 5 розділу І Правил постачання природного газу ЕІС-код (Energy Identification Code) це персональний код ідентифікації споживача як суб'єкта ринку природного газу або його точки комерційного обліку (за необхідності), присвоєний в установленому порядку Оператором ГРМ (по споживачах, які підключені до газорозподільної системи) або Оператором ГТС (по споживачах, які підключені до газотранспортної системи); об'єкт побутового споживача це територіально відокремлена газифікована споруда (житловий будинок, квартира, майстерня, літня кухня тощо), що належить споживачеві на правах власності або користування.
Відповідно до п. 1.4 Типового договору ЕІС-код - персональний код ідентифікації Споживача як суб'єкта ринку природного газу, присвоєний йому в установленому порядку Оператором ГРМ, до газових мереж якого підключений об'єкт Споживача.
Відповідно до постанови НКРЕКП № 880 від 04.07.2017 ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» отримало ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу на території України.
ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» як суб'єкт ринку газу з 01.11.2018 здійснює діяльність з постачання природного газу фізичним та юридичним особам які використовують його (природний газ) для власних потреб та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 867 від 19.10.2018 «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу» є постачальником на якого покладені спеціальні обов'язки.
Відповідно до п. 4.3. Типового договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.
Згідно з пп. 1 п. 4.4. розділу IV Типового договору об'єм (обсяг) постачання та споживання природного газу Споживачем за розрахунковий період визначається за даними Оператора ГРМ (Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кіровоградгаз») за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних Оператора газотранспортної системи та доведені Споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.
Редакція Типового договору була оприлюднена в друкованому виданні газети «Діалог» № 38 (1449) від 20.09.2018.
Отже, ОСОБА_1 акцептував запропонований ТОВ «ГК «Нафтогаз України» договір постачання природного газу побутовим споживачам, фактично споживаючи природний газ, який поставляв ТОВ «ГК «Нафтогаз України», що підтверджується відомостями про споживання природного газу, наданими Оператором ГРМ за період листопад 2018 року -грудень 2019 року в загальному розмірі 3 261 куб.м.
Також ОСОБА_1 зазначав про факт споживання природного газу, поставленого ТОВ «ГК «Нафтогаз України» в спірний період в письмових поясненнях від 07.05.2026 та в судовому засіданні 07.05.2026, наголошуючи, що припинення постачання газу до його будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , здійснювалося серед зими, було порушено його право на безперебійне постачання природного газу, який використовувався у тому числі на вироблення тепла для обігріву його житлового будинку в опалювальний період (іншого джерела тепла у нього не було).
Ціни на природний газ для побутових споживачів ТОВ «ГК «Нафтогаз України» опубліковані в мережі Інтернет на офіційному сайті постачальника за електронною адресою: https://gas.ua/gas-prices-for-home.
Згідно з роздруківки з особового рахунку № НОМЕР_1 , що відкритий на ім'я споживача ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено, що за період з листопада 2018 року до грудня 2019 року (включно) заборгованість за спожитий природний газ за вказаною адресою становить 25 554,68 грн.
ОСОБА_1 є власником жилого будинку АДРЕСА_1 , на підставі нотаріально посвідченого договору міни від 02.04.1997, серія ААЕ № 855542.
З урахуванням викладеного, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, встановлено, що за період з листопада 2018 року до грудня 2019 року (включно) ТОВ «ГК «Нафтогаз України» поставив ОСОБА_1 як споживачу за адресою АДРЕСА_1 , а останній спожив природний газ на загальну суму 25 554,68 грн, вартість якого ним не сплачена.
Суд відхиляє доводи ОСОБА_1 на те, що він не отримував від ТОВ «ГК «Нафтогаз України» рахунки на оплату вартості поставленого природного газу, а також вимогу від 08.08.2019 № 119/101-2907 про сплату заборгованості, оскільки згідно з законодавством про житлово-комунальні послуги споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати надані житлово-комунальні послуги та укласти договір про надання житлово-комунальних послуг, а отже, ОСОБА_1 , споживаючи природний газ, не здійснював оплату поставленого природного газу, вважаючи, що відсутні будь-які договірні відносини з постачальником, не вживаючи будь-яких заходів для припинення такого постачання та самостійного обрання постачальника.
При цьому суд не приймає до уваги посилання ОСОБА_1 на договір про купівлю-продаж природного газу населенню від 30.12.1998 № 100901, укладений з ДК "Торговий дім "Газ України", оскільки ВАТ "Кіровоградгаз" в грудні 2016 року зверталося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожитий природний газ, наявність судового спору свідчить про обізнаність ОСОБА_1 про те, що ДК "Торговий дім "Газ України" вже давно не є постачальником природного газу.
Крім того, є необгрунтованими доводи ОСОБА_1 щодо неврахування його права на отримання 50 % пільги на оплату комунальних послуг як пенсіонера МВС, оскільки такі пільги були встановлені до 07.11.2015 - втрати чинності Законом України "Про міліцію" у зв'язку із набранням чинності Законом України "Про Національну поліцію", який не містить норм, які б передбачали цю пільгу не тільки для колишніх працівників міліції, але й длятих осіб, які виходять на пенсію на підставі нового закону, тому чинним законодавством такі пільги не передбачені. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 22.08.2019 у справі № 638/9240/16-а, від 20.12.2018 у справі № 227/1458/16-а, від 27.09.2018 у справі № 638/6025/16-а.
З урахуванням викладеного, позов ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ за період з листопада 2018 року по грудень 2019 року в розмірі 25 554,68 грн підлягає задоволенню в повному обсязі.
Щодо зустрічного позову суд зазначає таке.
Встановлено, що 23.10.2019 Оператору ГРМ ВАТ "Кіровоградгаз" та ОСОБА_1 була направлена заява (повідомлення) про припинення газопостачання від 23.10.2019 № 208100901, щодо здійснення заходів з припинення газопостачання на обєкт побутового А, м. Олександрія, 28000. Підстава для припинення газопостачання - заборгованість споживача за спожитий природний газ в сумі 19 320,84 грн на показники лічильника 81952 куб.м. Заходи з припинення газопостачанння на обєкт побутового споживача здійснити не пізніше 04.11.2019.
ОСОБА_1 отримав вказане повідомлення 04.11.2019, що не заперечується ОСОБА_1 та про що свідчить його підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, наявному в матеріалах справи.
Відповідно до акта № 1887/1 про порушення (відмова в доступі для припинення розподілу природного газу) від 16.01.2020, на об'єкті за адресою: АДРЕСА_1 , споживач ОСОБА_1 відмовив в доступі до об'єкта споживача із фіксацією відеозйомки.
Відповідно до акта про порушення від 16.01.2020 за участю ОСОБА_1 , ОСОБА_2 встановлено порушення Кодексу газорозподільних систем: не надано доступу до здійснення припинення газопостачання шляхом пломбування крану вводу, що здійснюється відповідно до г.VІ р. 7 п. 3 Кодексу ГРС. За виявленими порушеннями споживачу необхідно: надати доступ до припинення газопостачання, вирішити питання з постачальником щодо розрахунків за спожитий газ, компенсувати витрати Оператора ГРМ. За фактом недопуску газопостачання буде припинено механічним способом. Здійснювалася відеозйомка. В акті наявні зауваження споживача: зауваження до акта не є ...його легітимності, оскільки він складений з порушенням - відсутність номеру по порядку. Наказ Оператора про створення комісії у складі, зазначеному в акті, не надано для ознайомлення. Для виконання вимоги доступу до належного їм крану без правовстановлюючих документів на газорозподільну мережу по АДРЕСА_1 , не надано. Не надано від представника органу місцевого самоврядування належних документів - рішення Олександрійської міської ради щодо участі заступника начальника УЖКГ Бондаренка В.І.
За актом про припинення газопостачання № 2159 від 20.01.2020, особовий рахунок НОМЕР_2 , проведено припинення газопостачання за адресою: АДРЕСА_1 , згідно з актом про порушення про ненадання доступу до припинення газопостачання шляхом пломбування крана вводу, доступу до газових приладів не надано, проводилась відеофіксація, абонент - відсутній.
Згідно з листом ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" № 119/101-1238 від 08.04.2020, адресованого НКРЕКП у Кіровоградській області, зазначено, що негайне відновлення газопостачання на об'єкт за адресою: АДРЕСА_1 не може бути виконане, оскільки відповідно до п. 20 розділу ІІІ Правил відновлення газопостачання споживачу здійснюється за умови оплати простроченої заборгованості.
Відповідно до пп. 17, 19, 20 Правил постачання природного газу в редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин, якщо побутовий споживач не здійснив оплату за спожитий природний газ протягом десяти днів після строку, визначеного договором постачання природного газу, постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання природного газу споживачу шляхом направлення споживачу письмового повідомлення (з відміткою про вручення) з вимогою самостійно припинити споживання природного газу за рахунок перекриття запірного пристрою перед газовим приладом та допустити представника постачальника за пред'явленням службового посвідчення на об'єкт для пломбування запірних пристроїв, що має здійснюватися з дотриманням техніки безпеки. При цьому в повідомленні про припинення споживання природного газу постачальник має зазначити підстави та дату припинення газоспоживання, яка не може бути раніше ніж через три дні після дати отримання повідомлення.
Припинення газопостачання не звільняє побутового споживача від обов'язку сплатити заборгованість за фактично спожитий природний газ.
Відновлення газопостачання споживачу здійснюється за умови оплати простроченої заборгованості за природний газ за договором або складання між постачальником та споживачем графіка погашення заборгованості та відшкодування витрат постачальника на припинення та відновлення газопостачання.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що припинення постачання природного газу споживачу було здійснено відповідно до наведених вимог законодавства, за наявності підстав такого припинення - несплати ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ за період з листопада 2018 року по грудень 2019 року в сумі 25 554,68 грн, а тому відсутні правові підстави для задоволення вимог ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» щодо припинення газопостачання, зобов'язання ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» власними коштами відновити газопостачання належного ОСОБА_1 будинку по АДРЕСА_1 та сплатити завдані збитки в сумі 42 268,00 грн і моральну шкоду в сумі 77 327,92 грн, а також зобов'язання виключити з особового рахунку побутового споживача ОСОБА_1 по об'єкту АДРЕСА_1 заборгованості за постачання природного газу в сумі 25 554,68 грн.
Також не підлягають задоволенню вимоги ОСОБА_1 щодо зобов'язання ТОВ «ГК «Нафтогаз України» звернутися до АТ «Кіровоградгаз», який був Оператором ГРМ, про виключення бази даних присвоєного ОСОБА_1 ЕІС-код 56ХМ20G40369993N у зв'язку з відсутністю правових підстав такої вимоги за зустрічним позовом.
Зважаючи на те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" в повному обсязі, відповідно до ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" підлягають стягненню понесені позивачем за первісним позовом судові витрати, а саме витрати зі сплати судового збору в сумі 3 028,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 40121452, р/р НОМЕР_3 в АТ «Ощадбанк» м. Києва, МФО 300465) заборгованість за спожитий природний газ за період з 01.11.2018 до 31.12.2019 за об'єктом, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в розмірі 25 554 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят чотири) грн 68 коп.
Відмовити в задоволенні зустрічного позову.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 40121452, р/р НОМЕР_4 в АБ «Укргазбанк» м. Києва, МФО 320478) витрати зі сплати судового збору в сумі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 18.05.2026.
Суддя Вікторія МОСКАЛИК