Новоархангельський районний суд Кіровоградської області
26100 смт. Новоархангельськ Кіровоградської області, вул. Слави 26
15.05.2026 394/102/26
2/394/185/26
про залишення заяви без руху
Новоархангельський районний суд Кіровоградської області в складі
головуючого судді Краснопольської Л.П.
за участю секретаря судового засідання Довгої С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Новоархангельськ цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування Підвисоцької сільської ради Голованівського району Кіровоградської області до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав,-
У провадженні Новоархангельського районного суду Кіровоградської області перебуває зазначена справа.
судове засідання не з'явилися.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.11 ст. 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Згідно п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав», особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років і тільки з підстав, передбачених статтею 164 СК України.
Відповідно до ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.
Враховуючи, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, особи можуть бути позбавлені батьківських прав виключно з підстав, передбачених статтею 164 СК України.
Згідно п.15 Постанови Пленуму ВСУ від 30.03.2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
У позовній заяві відповідачем є фізична особа, однак всупереч вимог п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивачем не зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси, про наявність або відсутність електронного кабінету у відповідача. В разі, якщо такі відомості не відомо позивачу, про це також потрібно вказати в позовній заяві.
Відсутність вказаних індивідуальних даних особи, яку позивач залучила у якості відповідача у справі, унеможливлює належне виконання судом вимог ст.ст. 128-129 ЦПК України щодо його виклику та повідомлення про розгляд цивільної справи та вирішення питання підсудності даного спору Новоархангельському районному суду Кіровоградської області з дотриманням вимог ч. 1 ст. 27 ЦПК України, а тому вказана обставина потребує уточнення.
Крім того, п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України передбачає, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
У позовній заяві не зазначено жодних відомостей щодо батька дітей, не додано документів які встановлюють його особу.
Варто зазначити, що відповідно до копії свідоцтв про народження дітей: серії НОМЕР_1 від 10.06.2020 року, серії НОМЕР_2 від 05.07.2018 року, НОМЕР_3 від 13.09.2016 року, серії НОМЕР_4 від 10.07.2013 року, серії НОМЕР_5 від 27.12.2011 року, серії НОМЕР_6 від 17.09.2009 року, серії НОМЕР_7 від 17.04.2008 року, в графі батьки зазначено: батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_1 . Відсутність ОСОБА_2 серед відповідачів робить неможливим встановлення належного відповідача у цій справі.
До позовної заяви надано висновок Органу опіки та піклування Підвисоцької сільської ради, при цьому суд звертає увагу на те, що згідно з роз'ясненнями, наданими у постанові Пленуму Верховного Суду України від 19.12.2008 року за № 20 «Про внесення змін до постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року за № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення і поновлення батьківських прав» - висновок органу опіки та піклування має бути оформлений на бланку державних адміністрацій районів, районів міст Києва та Севастополя, виконавчих органів міських чи районних у містах, сільських селищних рад, підписаний головою (заступником голови) та скріплений печаткою.
Також до висновку органу опіки та піклування повинні бути додані документи, які підтверджують викладені у ньому обставини.
Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Верховного суду від 30 березня 2017 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» заборонену законодавством поведінку батьків можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.
При цьому, у позові відсутні будь-які дані з приводу того, чи вживалися до відповідача будь-які заходи впливу (оскільки позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу) та реагування, що б могло вказати на винну поведінку відповідача.
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.
Зверненню до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має передувати виважена та ґрунтовна підготовка, збір необхідної доказової бази. Збір означеної доказової бази є вихідною та початковою задачею, яка передує всім іншим етапам процесу позбавлення батьківських прав. Такий етап можна назвати підготовчим й основним. Далі процес позбавлення батьківських прав можна умовно поділити на 3 етапи: 1 етап - етап звернення з відповідною заявою про надання висновку про доцільність позбавлення конкретної особи батьківських прав. Така заява подається до відповідної Служби у справах дітей органу місцевого самоврядування відповідного району в місті або місцевої державної адміністрації в районі відповідної області за місцем реєстрації матері або батька, стосовно яких вирішується питання про позбавлення батьківських прав згідно з вимогами, визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 р. № 866, якою затверджено Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини; 2 етап - судовий етап; 3 етап - виконання судового рішення про позбавлення батьківських прав.
Однак позивачем у позовній заяві не зазначено, а до позову не долучено належних доказів щодо винної поведінки матері та попередження матері про необхідність змінити ставлення до виховання дитини.
Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.
У постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 461/7387/16-ц зроблено висновок, що зверненню до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має передувати виважена та ґрунтовна підготовка, збір необхідної доказової бази, адже більшість чинників, які є підставою для прийняття позитивних рішень у вказаних категоріях справи, мають оцінювальний характер, залежать від конкретних обставин справи та особистості учасників цих правовідносин».
У цьому контексті суд звертає увагу на позицію ВСС України, викладену в ухвалі від 01 листопада 2017 року у справі № 211/559/16-ц, відповідно до якої позбавлення батьківських прав є передчасним без попередження батьків про необхідність змінити ставлення до виховання дитини.
Крім того, суд звертає увагу на те, що Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до частин першої та другої статті 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав.
Відповідно до статті 6 Європейської конвенції про здійснення прав дітей від 25 січня 1996 року під час розгляду справи, що стосується дитини, перед прийняттям рішення судовий орган надає можливість дитині висловлювати її думки і приділяє їм належну увагу.
З цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою під час будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що стосується дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства. Закріплення цього права підкреслює, що дитина є особистістю, з думкою якої потрібно рахуватися, особливо при вирішенні питань, які безпосередньо її стосуються.
З огляду на викладене, задля забезпечення можливості дитини висловити свою думку в судовому засіданні щодо заявленого спору, позивачу слід надати суду відомості про адресу місця реєстрації та проживання дітей з метою повідомлення про дату, час і місце судового засідання. Також позивач може самостійно забезпечити явку дітей в судове засідання для опитування судом з метою забезпечення можливості дитини висловити свою думку.
Враховуючи вимоги процесуального законодавства позивач зобов'язаний подати усі докази по справі разом із позовною заявою. Процесуальним законодавством встановлено чіткі рамки подачі доказів до суду, після чого суд не вправі приймати подані докази, оскільки буде порушено вимоги принципу змагальності.
В подані позовній заяві не зазначено відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору, як цього вимагає п.6 ч.3 ст.175 ЦПК України.
Разом з ти позивачем не надано підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав (п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України).
Слід зазначити, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Відтак в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Відповідно до ч. 11 ст. 187 ЦПК України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Згідно з ч. 13 ст. 187 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
З огляду на вищезазначене, позовну заяву слід залишити без руху з наданням позивачу п'ятиденного строку для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. , 175-177, 185, 187 ЦПК України, суд -
Позовну заяву Органу опіки та піклування Підвисоцької сільської ради Голованівського району Кіровоградської області до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав - залишити без руху.
Запропонувати позивачу виправити вказані недоліки, надавши 5 (п'ять) днів з дня вручення копії ухвали про залишення заяви без руху для усунення зазначених недоліків, а саме: - зазначити ідентифікуючі дані відповідача;
- визначитися із колом осіб, що мають брати участь у справі (зокрема, щодо батька дітей);
- додати висновок органу опіки відповідно до вимог законодавства;
- долучити докази щодо винної поведінки матері та її попередження;
- подати суду всі докази в необхідній кількості;
- зазначити відомості щодо досудового урегулювання спору;
- надати до суду позовну заяву у новій редакції, з врахуванням даної ухвали, та її копію для вручення відповідачу.
Роз'яснити позивачу, що у випадку якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, суд продовжує розгляд справи. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява залишається без розгляду.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Суддя: