Справа №348/1290/26
15 травня 2026 року м.Надвірна
Суддя Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області Міськевич О.Я., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Василівської районної державної адміністрації Запорізької області, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання права власності, -
ОСОБА_1 звернувся до Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області із позовом до Василівської районної державної адміністрації Запорізької області, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання права власності.
Суддя, перевіривши матеріали справи, дійшов таких висновків.
Відповідно до ст.4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Однак при зверненні до суду з відповідним позовом позивач повинен дотримуватися вимог закону щодо підсудності розгляду цивільних справ, передбачених главою 2 розділу І ЦПК України.
Підсудністю у цивільному судочинстві розуміється розмежування компетенції між окремими ланками судової системи і між судами однієї ланки щодо розгляду і вирішення підвідомчих їм цивільних справ.
Відповідно до норм ЦПК України існує загальна підсудність справ за місцезнаходженням відповідача (ст. 27 ЦПК України), альтернативна підсудність за вибором позивача (ст. 28 ЦПК України) та виключна підсудність (ст. 30 ЦПК).
Тлумачення ст.ст.27, 28 ЦПК України свідчить, що підсудність за вибором позивача (альтернативна підсудність) - це такий вид підсудності, за умовами якої позивачеві надається право за своїм вибором пред'явити позов в один з декількох визначених у законі судів.
Разом з тим, за загальним правилом норми альтернативної підсудності не позбавляють позивача права звернутися із позовом за правилами загальної підсудності (ст.27 ЦПК України), оскільки позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої ст. 30 цього Кодексу (ч. 16 ст. 28 ЦПК України).
Відповідно до ст.30 ЦПК України для окремих видів позовів встановлено виключну підсудність, а тому позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою. При цьому, у разі конкуренції правил підсудності мають застосовуватися правила виключної підсудності.
Як вбачається із позовної заяви, позивачем заявлено вимогу про визнання права власності на нерухоме майно, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
Отже, у даному випадку позов стосується нерухомого майна, а саме, визнання права власності на нерухоме майно.
Відповідно до п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року № 2, перелік позовів, для яких установлена виключна підсудність, розширеному тлумаченню не підлягає. Правила виключної підсудності діють також у випадку пред'явлення кількох позовних вимог, пов'язаних між собою, якщо на одну з них поширюється виключна підсудність.
Згідно п. 41 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» № 3 від 01.03.2013, якою роз'яснено схожі за своєю суттю правовідносини, перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об'єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності.
Згідно п. 42 цієї ж Постанови, виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна, наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Слід дійти висновку, що за правилами чинного ЦПК України виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном, а тому за правилами ч.1 ст.30 ЦПК України, повинен пред'являтися за місцем знаходження вказаного нерухомого майна, що відповідає правовій позиції викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18.
Таким чином, на позови про право власності на майно поширюються правила виключної підсудності і вони пред'являються за місцем знаходження майна або основної його частини.
Позивач просить визнати за ним право власності на 1/5 частину квартири АДРЕСА_2 , що визначає підсудність спору Токмацькому районному суду Запорізької області.
Разом з тим, згідно із розпорядженням голови Верховного Суду від 14.09.2022 №49/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ судів Запорізької області» територіальну підсудність судових справ Токмацького районного суду Запорізької області визначено Хортицькому районному суду м.Запоріжжя.
Позивач ОСОБА_1 , місце реєстрації якого: АДРЕСА_3 , як внутрішньо переміщена особа на даний час зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 .
Однак, у даному випадку не може бути прийнято до уваги положення ч.17 ст.28 ЦПК України, на яке посилається представник позивача у позовній заяві, оскільки у разі конкуренції правил підсудності мають застосовуватися правила виключної підсудності.
Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою ЦПК України підсудністю з підстави, передбаченої п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Згідно зі ст.32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Враховуючи наведене, виключну підсудність позовних вимог, суддя дійшов висновку, що дану справу необхідно передати за підсудністю на розгляд Хортицького районного суду м.Запоріжжя.
Підстав для розгляду даної справи Надвірнянським районним судом Івано-Франківської області не встановлено.
Керуючись ст.ст.27, 28, 30, 31, 258, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя, -
Справу за позовом ОСОБА_1 до Василівської районної державної адміністрації Запорізької області, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання права власності - передати за підсудністю на розгляд Хортицького районного суду м.Запоріжжя.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Міськевич О.Я.