Єдиний унікальний номер 205/16242/25
Номер провадження 2-др/205/30/26
15 травня 2026 року місто Дніпро
Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі
головуючого судді Дорошенко Г.В.,
за участю секретаря судового засідання Копич В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» адвоката Андрущенка Михайла Валерійовича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Заочним рішенням Новокодацького районного суду міста Дніпра від 27.03.2026 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» заборгованість за Договором надання грошових коштів у позику №6034571124 від 14.11.2024 року в розмірі 31702 грн, з яких: 13100 грн - заборгованість за тілом кредиту; 18602 грн - заборгованість за процентам, а також понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422 гривні 40 копійок.
06.04.2026 представник позивача ТОВ «Іннова-Нова» адвокат Андрущенко М.В. звернувся через систему «Електронний суд» до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просив відшкодувати ТОВ «Іннова-Нова» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн. В обґрунтування заяви посилався на те, що в провадженні суду перебувала цивільна справа за позовом ТОВ «Іннова-Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позивачем у позові було зазначено, що він планує понести під час розгляду справи в суді витрати на правову допомогу у орієнтованому розмірі 5000 грн, докази понесення яких будуть подані протягом п'яти днів з дня прийняття рішення по суті справи. Так, представник позивача адвокат Андрущенко М.В. зазначає, що під час розгляду справи, ним були вчинені дії зі складання позовної заяви, супроводі процесу розгляду справи в суді з питань, пов'язаних із правами та інтересами позивача на суму 5000 грн, що підтверджується договором про надання правової допомоги та актом виконаних робіт. Заочним рішенням суду від 27.03.2026 позовну заяву ТОВ «Іннова-Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором було задоволено. Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд ухвалити додаткове рішення, яким просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Іннова-Нова» судові витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до наказу в.о. голови суду №84-В/2026 від 26.03.2026 року суддя Дорошенко Г.В. у період з 13.04.2026 року по 26.04.2026 року включно перебувала у відпустці.
Згідно з наказом в.о. голови суду №85-В/2026 від 26.03.2026 року судді Дорошенко Г.В. 27.04.2026 року було надано відпочинок за раніше відпрацьований час.
06.05.2026 від представника позивача ТОВ «Іннова-Нова» адвокат Андрущенко М.В. надійшло клопотання про долучення доказів.
Порядок вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог визначений ст. 246 ЦПК України, відповідно до якої суд, за результатами вирішення питання про судові витрати, ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому ст. 270 ЦК України.
Відповідно до ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження такої заяви. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.
Сторони у судове засідання не викликалися.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, встановив наступне.
Відповідно до ч.4 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч.1, ч.2 ст.137 ЦПК України).
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (ч.8 ст.141 ЦПК України).
Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати (п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України).
Згідно з частинами 1-3 статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 83 ЦПК України).
Заява про ухвалення додаткового рішення є заявою з процесуальних питань. Тому, подання учасником справи заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу потрібно здійснювати із дотриманням вимог ЦПК України, встановлених для подання клопотань (заяв) з процесуальних питань та доказів.
Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлено, - він встановлюється судом (ч.3 ст.182 ЦПК України).
Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення з процесуальних питань визначені у ст.183 ЦПК України.
Будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення) (п.6 ч.1 ст.183 ЦПК України).
Згідно з ч.4 ст.183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Такі висновки викладені в постанові Верховного Суду від 31 січня 2024 року у справі №750/14000/21.
Крім того, письмові документи, що охоплюють обсяг отриманої правової допомоги та її вартість в розумінні ст.76 та ч.3 ст.137 ЦПК України є доказами, порядок подачі яких регулюється цим кодексом, зокрема, ч.9 ст.83 ЦПК України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
Відповідно до розділу 1 «Підсистема «Електронний суд» глави ІІІ «Порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС» Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21, а саме:
- в пункті 24 зазначається - підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи;
- в пункті 29 вказано, що у разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов'язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів. У випадку, коли інший учасник справи відповідно до внесених ідентифікаційних даних про нього має зареєстрований Електронний кабінет, функціонал Електронного суду в автоматичному режимі надає суду та учаснику справи доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи поданих до суду документів.
В іншому випадку засобами Електронного суду користувача інформують про відсутність в іншого учасника справи зареєстрованого Електронного кабінету.
Отже, надсилання процесуальних документів до суду в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», розміщеного за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua, з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з обов'язковим використанням власного електронного підпису.
Таким чином, законодавцем надано сторонам та учасникам справи альтернативне право звернення до суду з позовними та іншими заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами в електронній формі (з обов'язковою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та підписанням вказаних документів власним електронним підписом) або в паперовій формі (з обов'язковим скріпленням вказаних документів власноручним підписом учасника справи (його представника)).
Аналогічний висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 лютого 2021 року в справі № 9901/335/20 (провадження № 11-361заі20) та від 01 липня 2021 року у справі №9901/76/21 (провадження №11-137заі21).
При цьому, у разі направлення сторонами (учасниками) справи позовних та інших заяв, скарг та інших визначених законом процесуальних документів в електронній формі (з обов'язковою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та підписанням вказаних документів власним електронним підписом), така сторона (учасник) справи відповідно до частини 1 статті 177 ЦПК України та пункту 29 розділу 1 «Підсистема «Електронний суд»» глави ІІІ «Порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС» Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21, зобов'язана надати або доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів листом з описом вкладення або доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи поданих до суду документів.
Суд враховує, що до заяви про ухвалення додаткового рішення долучено докази понесення витрат на правничу допомогу, однак представником позивача не надано доказів їх надіслання (надання) відповідачу, тобто представником позивача не виконано вимоги ч.9 ст.83 ЦПК України.
Порушення позивачем приписів ч. 9 ст. 83 ЦПК України, а саме: ненаправлення відповідачам доказів, які підтверджують факт понесення ним витрат на правову допомогу, позбавляє іншу сторону (відповідача) можливості підготувати та подати до суду відповідні заперечення проти таких вимог, що в свою чергу, порушує принципи диспозитивності та змагальності сторін.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зроблено такі висновки: «із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства. … саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Відтак, оскільки склад і розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, підлягає доведенню, порушення заявником свого процесуального обов'язку та ненаправлення іншій стороні всіх копій доказів на підтвердження дійсності понесення на правничу допомогу витрат призводить до порушення принципу змагальності, неможливості іншим учасникам судового розгляду ознайомитись із їхнім змістом, позбавляє можливості надати свої заперечення щодо обсягів витрат, а також правильності їх обрахунку. При цьому, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.02.2021 р. у справі № 910/14138/18.
До заяви про ухвалення додаткового рішення долучені документи, що підтверджують факт виконання попереднім представником робіт, а саме: договір №06-05/2025 про надання правової допомоги від 06.05.2025 року, акт №3146113979 приймання-передачі наданих послуг від 01.04.2026 року за договором №06-05/2025 про надання правничої допомоги від 06.05.2025 року, заявка №3146113979 від 12.09.2025 до договору №06-05/2025 про надання правничої допомоги від 06.05.2025 року та платіжна інструкція №1 від 02.04.2026 на суму 5000 грн.
Разом з тим, в порушення вимог ч. 9 ст. 83 ЦПК України до заяви не було додано доказів направлення вказаних документів відповідачеві.
Судом встановлено, що представник позивача адвокат Андрущенко М.В. не дотримався визначеного процесуального порядку пред'явлення доказів (документів) до відшкодування витрат на правничу допомогу.
Верховний Суд у постанові від 21 вересня 2022 року у справі №725/1301/21 зазначив, що, встановивши порушення позивачем установленого процесуальним законом порядку пред'явлення до відшкодування витрат на правничу допомогу, а саме ненаправлення позивачем на адреси інших учасників справи (відповідачів) документів, які підтверджують понесені витрати на правничу допомогу, що позбавило відповідачів можливості подати до суду клопотання про неспівмірність розміру таких витрат відповідно до частини шостої статті 137 ЦПК України, суд обґрунтовано повернув без розгляду клопотання позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
З матеріалів заяви про ухвалення додаткового рішення, вбачається, що копія заяви та докази понесених судових витрат відповідачу ОСОБА_1 не направлялися, відповідних доказів до заяви додано не було.
Верховний Суд у постанові від 12.04.2023 провадження № 61-11044св22, зробив висновок про те, що до заяви про ухвалення додаткового рішення підлягають застосування правила ч. 4 ст. 183 ЦПК України. Суд мав оцінювати заяву про ухвалення додаткового рішення на її відповідність вимогам статті 183 ЦПК України та у разі недотримання таких процесуальних вимог застосувати відповідні процесуальні наслідки, передбачені у частині четвертій статті 183 ЦПК України, що відповідає наведеним правовим висновкам Верховного Суду у постанові від 21.09.2022 у справі №725/1301/21 (провадження № 61-20691св21) та сталій судовій практиці Верховного Суду під час вирішення питання про прийняття до розгляду заяв про ухвалення додаткового рішення, поданих до суду касаційної інстанції.
Аналогічна практика вирішення заяв про ухвалення додаткового рішення, до яких заявники не додали докази надіслання (ненадання) іншим учасникам такої заяви з доданими до неї додатками, сформована Верховним Судом і в ухвалах від 25.02.2021 у справі № 906/977/19, від 01.09.2022 у справі № 759/13013/14-ц (провадження № 61-14029св21), від 16.01.2023 у справі № 640/23065/14 (провадження № 61-1456ск21), від 02.02.2023 у справі № 466/1403/20 (провадження № 61-10035св22), від 27.03.2023 у справі № 756/820/20 (провадження № 61-8952св22) на стадії касаційного розгляду справи.
Враховуючи правові висновки Верховного Суду, положення ст. 183 ЦПК України та відсутність доказів направлення заяви про ухвалення додаткового рішення, суд доходить висновку про повернення заяви заявнику без розгляду.
Керуючись ст. 83, 141, 183, 247, 270, 352-355 ЦПК України, суд,
Заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» адвоката Андрущенка Михайла Валерійовича, про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, повернути без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя Г.В. Дорошенко
.