з питань закриття провадження у справі
15 травня 2026 рокусправа № 851/2/26
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брильовського Р.М. розглянувши клопотання Харківського окружного адміністративного суду про закриття провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Харківського окружного адміністративного суду ( 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, ЄДРПОУ 34390710) про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії, -
встановив:
На розгляд Другого апеляційного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Харківського окружного адміністративного суду, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, у якій просить суд визнати протиправними дії Харківського окружного адміністративного суду які полягають у надісланні виконавчого листа № 160/14015/25 від 02.02.2026 безпосередньо до Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі, в обхід ДСА України як стягувача без попередньої перевірки факту добровільного виконання боржником ухвали суду.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2026 справу № 851/2/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Харківського окружного адміністративного суду про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії передано до Львівського окружного адміністративного суду.
7 квітня 2026 року адміністративна справа №851/2/26 надійшла до Львівського окружного адміністративного суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого - суддю Брильовського Р.М.
Ухвалою судді від 13.04.2026 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.
Ухвалою судді від 28.04.2026 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11.11.2025 року у справі №160/14015/25 (суддя Спірідонов М.О.) до нього було застосовано захід процесуального примусу у вигляді штрафу в розмірі 908 грн 40 коп на користь Державного бюджету України через Державну судову адміністрацію України. На виконання зазначеної ухвали 19.01.2026 позивач добровільно сплатив штраф, про що того ж дня повідомив Харківський окружний адміністративний суд. 2.02.2026 року Харківський окружний адміністративний суд видав виконавчий лист №160/14015/25 та направив його безпосередньо до Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі, минаючи Державну судову адміністрацію України як стягувача. Саме незаконне направлення судом виконавчого листа №160/14015/25 від 2.02.2026 стало юридичним фактом, внаслідок якого 27.02.2026 Хаджибейський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відкрив виконавче провадження ВП№80363177 та вжив дії з метою виконання виконавчого листа. 27.02.2026 відділ виніс постанову про арешт коштів боржника. На підставі цієї постанови відомості про позивача внесено до Єдиного реєстру боржників, накладено арешт на банківський рахунок, а відповідну інформацію розіслано до банків, Державної податкової служби України та Пенсійного фонду України. Відповідач порушив порядок надсилання виконавчого листа на виконання та не перевірив факт добровільного виконання виконавчого документу до надсилання його на виконання. Харківський окружний адміністративний суд, направляючи виконавчий лист безпосередньо до органу ДВС, фактично підмінив стягувача, позбавивши ДСА України можливості самостійно вирішити питання про доцільність пред'явлення виконавчого документа до виконання з урахуванням факту добровільної сплати. Вказує, що протиправні дії Відповідача нанесли позивачу значної шкоди. Просив позов задовольнити.
Відповідач у встановлений судом строк подав відзив на позов, в якому просив закрити провадження у справі. В обґрунтування зазначив, що ОСОБА_1 просить суд визнати протиправними дії Харківського окружного адміністративного суду які полягають в надісланні виконавчого листа № 160/14015/25 від 02.02.2026 безпосередньо до Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі, в обхід ДСА України як стягувача без попередньої перевірки факту добровільного виконання боржником ухвали суду. Отже, предметом даного позову є процесуальні дії суду, вчинені у межах виконання судового рішення у справі № 160/14015/25. Згідно з усталеною практикою Верховного Суду України, дії судів та суддів, пов'язані з розглядом справ, виконанням рішень (дій суду щодо видачі та направлення виконавчого листа) є процесуальними діями, а не управлінськими функціями, які можна оскаржити в порядку КАС України. Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.10.2019 у справі № 200/1281/24 суди та судді не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їхніх дій чи бездіяльності під час розгляду інших судових справ, про оскарження їх рішень, ухвалених за наслідками розгляду цих справ, а також про зобов'язання судів та суддів до вчинення певних процесуальних дій. Вчинення (невчинення) суддею (судом) процесуальних дій під час розгляду конкретної справи, а також ухвалені у ній рішення можуть бути оскаржені до суду вищої інстанції у порядку, передбаченому процесуальним законом для тієї справи, під час розгляду якої вони відповідно були вчинені (мали бути вчинені) чи ухвалені. Законодавством передбачено спеціальну процедуру для вирішення подібних ситуацій - визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню (стаття 374 КАС України), а не через окремий адміністративний позов проти суду. Як зазначено у Постанові Касаційного адміністративного суду ВС від 08.04.2025 у справі № 260/9470/23, вирішення питань, пов'язаних із виконанням судового рішення, є завершальною стадією судочинства. Отже, будь-які суперечки щодо виконавчого документа мають вирішуватися виключно за правилами того судочинства, у якому цей документ видано, а не шляхом ініціювання нового адміністративного процесу проти суду. Оскільки оскаржувані дії суду є процесуальними, а не управлінськими, цей спір не має ознак справи адміністративної юрисдикції. Просив закрити провадження у справі.
Всебічно дослідивши та об'єктивно оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, суд встановив наступне.
Надаючи правову клопотанню відповідача про закриття провадження у справі, суд зважає на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфер і публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Пунктами 1, 2, 7 ч. 1 ст. 4 КАС України визначено, що адміністративна справа це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Суд встановив, що спір виник щодо правомірності направлення Харківським окружним адміністративним судом виконавчого листа №160/14015/25 від 02.02.2026 до Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
Також суд встановив, що Меламед В.Б. є представником позивача у адміністративній справі № 160/14015/25. У межах провадження у справі №160/14015/25 ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11.11.2025 року у справі № 160/14015/25 до позивача було застосовано захід процесуального примусу у вигляді штрафу в розмірі 908 грн 40 коп на користь Державного бюджету України та стягувачем визначено Державну судову адміністрацію України.
ОСОБА_1 в позовній заяві зазначає, що незважаючи на добровільне виконання ухвали суду у справі №160/14015/25 про сплату штрафу в розмірі 908 грн 40 коп з оригіналом квитанції про сплату штрафу, який мав бути відображений в АСДС через інформаційну взаємодію з платіжними системами, відповідальний працівник суду не виконав обов'язкову перевірку факту добровільного виконання та не проставив відмітку про виконання на виконавчому документі та видав і надіслав виконавчий лист, незважаючи на те, що зобов'язання за ним вже було погашено.
Отже, предметом оскарження є дії Харківського окружного адміністративного суду, вчинені за наслідками розгляду справи №160/14015/25, а саме при виконанні ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 11.11.2025 року у справі № 160/14015/25 про залишення позовної заяви без розгляду та застосування до ОСОБА_1 заходів процесуального примусу за зловживання процесуальними правами.
Верховний Суд у постанові від 31 січня 2023 року у справі №640/13808/21 вказав, що «оскарження дій суддів (судів) щодо розгляду та вирішення справ, а також оскарження судових рішень поза порядком, передбаченим процесуальним законом, не допускається. Суди та судді не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їхніх дій чи бездіяльності під час розгляду інших судових справ, а також про оскарження їх рішень, ухвалених за наслідками розгляду цих справ. Усі процесуальні порушення, що їх допустили суди після отримання позовної заяви та визначення складу суду для її розгляду, можуть бути усунуті лише у межах відповідної судової справи, в якій такі порушення були допущені. Оскарження вчинення (невчинення) судом (суддею) у відповідній справі процесуальних дій і ухвалених у ній рішень не може відбуватися шляхом ініціювання нового судового процесу проти суду (судді). Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією, яка міститься, зокрема, в постановах Верховного Суду від 06 липня 2021 року у справі № 240/533/21, від 26 травня 2021 року у справі № 460/9271/20, від 27 листопада 2019 року у справі № 320/3328/19, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 у справі № 1340/4052/18».
Суд погоджується з твердженням відповідача про те, що суди та судді при розгляді ними адміністративних справ не є суб'єктами владних повноважень, які здійснюють владні управлінські функції, і не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв'язку з розглядом судових справ.
Суд наголошує, що вчинення відповідачем процесуальних дій щодо направлення судом виконавчого листа №160/14015/25 від 02.02.2026 до Хаджибейського відділу державної виконавчої служби, належать до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України в межах провадження відповідної справи. Отже, предметом вказаного позову є процесуальні дії відповідача, вчинені у межах виконання судового рішення у справі № 160/14015/25.
Суд вважає, що відносини, які склалися між сторонами, виникли з приводу незадоволення діями відповідача щодо направлення судом виконавчого листа №160/14015/25, виданого судом 2.02.2026 у справі № 160/14015/25 до Хаджибейського відділу державної виконавчої служби.
Заявлені позовні вимоги не стосуються захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єкта владних повноважень.
У таких відносинах відповідач не реалізує владних управлінських функцій. Оскільки відповідач в спірних правовідносинах не здійснює владних управлінських функцій, а в основі цього спору правовідносини з приводу виконання ухвали суду у справі № 160/14015/25 під час розгляду цієї справи, відповідно належать до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України в межах провадження відповідної справи.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
У постанові від 10 червня 2021 року у справі № 380/1854/20 Верховний Суд зазначив, що вжите в пункті 1 частини першої статті 238 КАС України формулювання «не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства» треба розуміти і трактувати так, що не підлягають розгляду не тільки справи, спори в яких виникають поза сферою адміністративних публічно-правових відносин, але й ті, які можна розглядати за правилами адміністративного судочинства, однак щодо них на рівні імперативного законодавчого положення встановлено вимогу, яка обмежує таке звернення і відтермінує судовий захист порушеного права до події, з настанням якої виникають відповідні підстави для цього.
Суд вважає за необхідне вказати, у цій справі поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду. А тому зазначені вище вимоги не можуть бути вирішені в судах жодної юрисдикції.
Таку правову позицію висловлено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 березня 2018 року у справі № 800/559/17, від 03 квітня 2018 року № 9901/152/18 та від 30 травня 2018 року у справі № 9901/497/18.
Оскільки спір у цій справі не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів, суд дійшов до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі згідно з положеннями статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 238, 239, 248, 256, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ухвалив:
Заяву Харківського окружного адміністративного суду про закриття провадження у справі задовольнити.
Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Харківського окружного адміністративного суду про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
СуддяБрильовський Роман Михайлович