вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
про забезпечення позову
15.05.2026м. ДніпроСправа № 904/2508/26
За заявою ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 ; тел. НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 )
про вжиття заходів до забезпечення позову
У справі
за позовом позивача-1: ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 ; тел. НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 )
позивача-2: ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ; ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_2 ; тел. НОМЕР_4 ; АДРЕСА_2 )
до відповідача: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Шепарда-10" (ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_3; тел. НОМЕР_5; ідентифікаційний код 32702551; вул. Алана Шепарда, буд. 10, м. Дніпро, 49000)
про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів від 03.02.2026, оформлене протоколом від 03.02.2026; визнання недійсним та скасування рішення засідання правління від 05.02.2026, оформлене протоколом від 05.02.2026, скасування реєстраційної дії від 09.02.2026
Суддя Євстигнеєва Н.М.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Шепарда-10", в якому просить:
визнати недійсним та скасувати рішення загальних зборів ОСББ "Шепарда-10" від 03.02.2026, оформленого Протоколом загальних зборів від 03.02.2026;
визнати недійсним та скасувати рішення засідання правління ОСББ "Шепарда-10" від 05.02.2026, оформленого Протоколом засідання правління від 05.02.2026;
скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань реєстраційну дію від 09.02.2026 № 1002241070008038350 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", проведену приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кулініч А.С. щодо ОСББ "Шепарда-10".
В обґрунтування заявлених вимог позивачі зазначають, що рішення загальних зборів ОСББ прийняті на зборах 03.02.2026 є недійсними та підлягають скасуванню як такі, що проведені з порушенням: процедури скликання загальних зборів; процедури обрання нового виконавчого органу - правління та обрання нової ревізійної комісії; до складу членів правління обрано особу, що не є власником квартири чи житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_3 ; обрано нового голову правління за наявності повноважень у старого; порушено процедуру прийняття рішень загальних зборів, а саме проведено не шляхом поіменного голосування, а тільки шляхом письмового опитування.
Крім того протокол загальних зборів ОСББ містить такі порушення:
не вказано ініціатора загальних зборів;
вказана невірна загальна кількість власників квартир ОСББ (89 осіб замість 94 особи);
вказана невірна площа квартир АДРЕСА_4 (131,1 кв.м. замість 130 кв.м.), АДРЕСА_5 (125 кв.м. замість 130,6 кв.м.), АДРЕСА_6 (115 кв.м. замість 112,6 кв.м.), АДРЕСА_7 (132,73 кв.м. замість 130,8 кв.м.), АДРЕСА_8 (75,1 кв.м. замість 74,5 кв.м.);
вказана невірно власників квартир АДРЕСА_9 ( ОСОБА_3 , ОСОБА_4 замість ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ), АДРЕСА_14 ( ОСОБА_8 замість та ОСОБА_9 ), АДРЕСА_15 ( ОСОБА_10 замість Дніпровська міська рада), АДРЕСА_16 ( ОСОБА_11 замість ОСОБА_12 ), АДРЕСА_17 ( ОСОБА_13 замість ОСОБА_14 );
обрання нового складу членів правління без припинення повноважень діючого складу членів правління;
обрання нового складу членів ревізійної комісії без припинення повноважень діючого складу ревізійної комісії;
вказана невірна інформація про одноголосне прийняття рішень за порядком денним;
до складу членів правління обрано не власників квартири, житлового приміщення ( ОСОБА_15 (власником квартири АДРЕСА_10 ОСОБА_16 ), ОСОБА_17 (власником квартири АДРЕСА_16 є ОСОБА_12 ) (власником квартири АДРЕСА_12 є ОСОБА_18 ), ОСОБА_19 (власником квартири АДРЕСА_3 є ОСОБА_20 );
Вимога про визнання недійсним та скасування рішення засідання правління ОСББ від 05.02.2026 мотивовано тим, що: засідання правління проведено за участі членів правління, що не є власниками квартири, житлового приміщення ( ОСОБА_15 , ОСОБА_17 , ОСОБА_19 ) обрано головою правління ОСББ особу, що не є власником жодної квартири, житлового приміщення - ОСОБА_5 та простроченим числом.
Вимога про скасування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань реєстраційну дію від 09.02.2026 № 1002241070008038350 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", є похідною від вимоги про визнання рішень недійсними.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.05.2025 справу №904/2508/26 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.
14 травня 2026 року до господарського суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам, нотаріусам та іншим суб'єктам державної реєстрації приймати рішення про державну реєстрацію змін до відомостей про керівника ОСББ "Шепарда-10", що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань до набрання рішенням суду законної сили у даній справі.
Заява про вжиття заходів до забезпечення позову обґрунтована тим, що після прийняття спірних рішень позивачі звернулися на офіційну електронну пошту Міністерства юстиції України зі скаргою щодо проведення державної реєстрації без законних підстав.
За результатами розгляду такої скарги, її задоволено та визнано вчиненою з порушенням Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" та скасовано реєстраційну дію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 09.02.2026 року № 1002241070008038350 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", проведену приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кулініч А.С. щодо ОСББ "Шепарда-10". Тобто, наразі жодні перешкоди у повторному внесенні відомостей про нового голову правління ОСББ "Шепарда-10" - проведення реєстраційної дії з державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у відповідача відсутні.
Позивачі вважають, що у разі не забезпечення позову виконання рішення суду та ефективність захисту прав позивача буде ускладненою.
Дослідивши заяву про забезпечення позову та додані матеріали, суд дійшов висновку про її задоволення з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Частиною першою статті 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно з частиною першою статті 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Так, відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача (аналогічний висновок міститься у п. 8.8 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20). Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
За умовами ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії (п. 2); забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання (п. 4); іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (п. 10).
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України).
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову (аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №910/12404/21).
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №910/9498/19, від 17.09.2020 у справі №910/72/20, від 15.01.2021 у справі №914/1939/20, від 16.02.2021 у справі №910/16866/20, від 15.04.2021 у справі №910/16370/20, від 24.06.2022 у справі №904/3783/21, від 26.09.2022 у справі №911/3208/21).
Якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (постанова Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18).
З урахуванням вимог, передбачених статтями 73, 74,76 ГПК, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується вжиття певного виду забезпечення позову (постанови Верховного Суду від 05.07.2023 у справі №910/2795/20, від 17.12.2020 у справі №910/11857/20).
Виходячи з приписів статей 13, 15, 74 ГПК (змагальність сторін та пропорційність у господарському судочинстві, обов'язок доказування і подання доказів), господарський суд також має здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав та чи спроможний позивач захистити їх в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, якщо захід забезпечення позову не буде вжито судом.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18).
Під час вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову потрібно враховувати, що такими заходами не повинні обмежуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов'язані із предметом спору.
Як вказувалось вище, звертаючись із заявою про забезпечення позову ОСОБА_1 просить вжити заходів до забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам, нотаріусам та іншим суб'єктам державної реєстрації приймати рішення про державну реєстрацію змін до відомостей про керівника Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Шепарда-10" в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
ОСОБА_1 зазначає, що на загальних зборах ОСББ, рішення яких оскаржуються, зокрема обрано головою правління ОСББ "Шепарда-10" особу, що не є власником жодної квартири, житлового приміщення за адресою АДРЕСА_13 - ОСОБА_5 та простроченим числом.
25.02.2026 представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернувся на офіційну електронну пошту Міністерства юстиції України зі скаргою щодо проведення державної реєстрації без законних підстав. Скаргу, задоволено та визнано вчиненою з порушенням Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" та скасовано реєстраційну дію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 09.02.2026 № 1002241070008038350 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", проведену приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кулініч А.С.
Наразі жодні перешкоди у повторному внесенні відомостей про нового голову правління ОСББ "Шепарда-10" (про зміну керівника) - проведення реєстраційної дії з державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у відповідача відсутні.
Державна реєстрація змін до відомостей про позивача - зміни голови правління ОСББ "Шепарда-10" за оскаржуваними рішенням загальних зборів ОСББ від 03.02.2026, оформленого Протоколом загальних зборів від 03.02.2026 та рішення засідання правління ОСББ "Шепарда-10" від 05.02.2026, оформленого Протоколом засідання правління ОСББ від 05.02.2026, призведе до ускладнення виконання рішення суду по цій справі у разі задоволення позову, та завдасть істотної шкоди правам позивача.
Згідно п.4 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується - забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Заборона вчинення реєстраційних дій є одним із заходів забезпечення позову, що передбачений, зокрема, Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".
Пункт 2 частини 1 статті 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" визначає наявність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії підставою для відмови у державній реєстрації.
Водночас, постановляючи ухвалу про заборону вчиняти певні дії, суд має визначити, які саме дії забороняється вчиняти, а також визначити коло осіб яким судом заборонено вчиняти певні дії з метою забезпечення позову. Відсутність вказівки у судовому рішенні на чітко окреслене вичерпне коло реєстраційних дій, що забороняються вчиняти, створює умови для потенційного обмеження прав та законних інтересів юридичної особи, ризик втручання в її господарську діяльність (такі висновки викладено у постановах Верховного Суду від 19.12.2024 у справі № 910/8594/24, від 16.12.2025 у справі № 910/7726/25).
Отже, застосування судами такого заходу забезпечення позову як заборона вчиняти певні дії здійснюється шляхом визначення конкретних реєстраційних дій, які забороняється вчиняти, з вказівкою на документ (рішення загальних зборів) який є підставою для вчинення таких дій та є предметом оскарження, з метою фіксації наявного стану керівних органів / органів управління юридичної особи до вирішення спору. У такому разі така заборона не створює невиправданих перешкод у здійсненні статутної та економічної діяльності юридичної особи, однак запобігає розширенню пред'явлених позовних вимог, кола учасників справи, сприяє забезпеченню принципу ефективного захисту прав у судовому процесі.
У зв'язку з викладеним суд дійшов висновку, що заявлений позивачем такий захід забезпечення позову як заборона державним реєстраторам проводити державну реєстрацію змін до відомостей про керівника ОСББ "Шепарда-10", що містяться у Єдиному державному
реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, до набрання рішенням суду законної сили у даній справі, є обґрунтованим.
Застосування зазначеного заходу пов'язується з обставинами, на які позивач послався в обґрунтування заяви про вжиття заходів до забезпечення позову. Невжиття зазначеного заходу забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист та поновлення порушених прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду (у випадку задоволення позову).
Вказані обставини підтверджують відповідність та адекватність обраного позивачем заходу забезпечення позову щодо заборони вчиняти реєстраційні дії на підставі рішення загальних зборів ОСББ.
З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає обраний позивачем спосіб захисту цілком ефективним та обґрунтованим, оскільки у повній мірі захистить його права (у разі задоволення позову) та звільнить від необхідності подання додаткових позовів у випадку реєстрації змін до ЄДР.
Водночас, у разі відмови у позові ОСББ "Шепарда-10" не втратить можливості зареєструвати за собою прийняті в подальшому зміни.
За таких обставин, вжиття заходів до забезпечення позову це реальна гарантія виконання судового рішення та ефективного захисту і поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (у випадку задоволення позовних вимог), виходячи з розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову і забезпечення збалансованості інтересів сторін.
Правова позиція щодо забезпечення позовів у корпоративних справах в аналогічний спосіб також викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 05.03.2018 у справі №910/9474/17 та від 18.02.2019 №922/3010/18.
З урахуванням вимог статті 74 та статті 136 Господарського процесуального кодексу України, позивач надав суду письмові докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язує необхідність застосування заходів до забезпечення позову в господарському процесі. При цьому, заявником доведено, що існує реальна загроза ефективного захисту, що істотно ускладнить відновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів заявника.
За викладеного, заява про вжиття заходів до забезпечення доказів підлягає задоволенню.
Частиною 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
У частині 1 статті 141 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
У даному випадку суд не вбачає підстав задля застосовування зустрічного забезпечення з огляду на те, що відповідні заходи не призведуть до негативних наслідків для відповідача чи інших осіб, та спрямовані на те, щоб не допустити перехід права власності до третіх осіб, що унеможливить виконання можливого рішення у даній справі та призведе до необхідності звернення до суду з іншими позовами, більше того, такі заходи носять тимчасовий характер, що є адекватною мірою та балансом інтересів сторін у такій ситуації.
Аналогічні позиції щодо такого питання викладені у постановах Верховного Суду у справі № 916/870/18 від 15.01.2019 та № 916/73/19 від 27.06.2019.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає заявлені позивачем заходи забезпечення позову обґрунтованими, адекватними та співмірними із позовними вимогами та такими, що забезпечують збалансованість інтересів сторін.
Керуючись статтями 136, 137, 140, 141, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів до забезпечення позову задовольнити.
Заборонити державним реєстраторам, нотаріусам та іншим суб'єктам державної реєстрації проводити державну реєстрацію змін до відомостей про керівника Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Шепарда-10" (ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_3; тел. НОМЕР_5; ідентифікаційний код 32702551; вул. Алана Шепарда, буд. 10, м. Дніпро, 49000), що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань до набрання рішенням суду законної сили у даній справі.
Стягувач: ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 ; тел. НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 )
Боржник: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Шепарда-10" (ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_3; тел. НОМЕР_5; ідентифікаційний код 32702551; вул. Алана Шепарда, буд. 10, м. Дніпро, 49000)
Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом, набирає законної сили з дати її прийняття - 15.05.2026 та підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому Закону України "Про виконавче провадження".
Строк пред'явлення ухвали до примусового виконання становить три роки - до 16.05.2029.
Ухвала про забезпечення позову підлягає виконанню незалежно від пред'явлення до примусового виконання.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя Н.М. Євстигнеєва