Справа № 545/1528/26
Провадження № 3/545/341/26
13.05.2026 суддя Полтавського районного суду Полтавської області Путря О.Г., розглянувши матеріали, які надійшли з УПП в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , інші дані суду не відомі,
за ч.5 ст.126 КУпАП,-
31.03.2026 року о 17-15 год. в с.Супрунівка вул.Київська, 4в, Полтавського району, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mercedes-Benz 180C, д.н.з. НОМЕР_2 , будучи особою позбавленою права керування транспортними засобами постановою Оржицького районного суду Полтавської області від 24.06.2025 по справі №543/569/25. Правопорушення вчинено повторно протягом року. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги ст.15 ЗУ «Про дорожній рух», 2.1.а ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 КУпАП.
ОСОБА_1 було відомо про розгляд Полтавським районним судом Полтавської області 14.04.2026 року даного адміністративного матеріалу, про що свідчить його особистий підпис в протоколі в графі «підпис особи …, яка ознайомлена з місцем та часом розгляду справи», проте у судове засідання не з'явився (а.с. 1).
У судове засідання 13.05.2026 року ОСОБА_1 також не з'явився, будучи належним чином повідомленим про місце, день та час слухання справи шляхом направлення повістки за адресою місця проживання, яку повідомив останній працівникам поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, та оголошенням на веб-порталі «Судова влада України», заяв чи клопотань від нього не надходило (а.с. 15-21).
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної в п.п.66-69 рішення у справі «Смірнова проти України», «…сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти повагу до інших учасників процесу та суду, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи протягом розумного строку…».
Разом з тим, керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» № 28249/95від 19.06.2001 року, в п.53 якого зазначено, що «…право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави ...», тобто уникнення зловживання суб'єктами такими правами.
Згідно ст.268 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 126 КУпАП при розгляді адміністративного матеріалу, не є обов'язковою, а тому вважаю за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних доказів.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов таких висновків.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог ст.ст.252,280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 5 статті 126 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Частини друга-четверта ст. 126 КУпАП передбачають відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі,яка немає права керування таким транспортним засобом; керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами; керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Тобто, для наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП необхідна наявність будь-якого з порушень, передбачених ч.2-4 цієї статті та кваліфікуючої ознаки повторності його вчинення протягом року.
Порядок дорожнього руху на всій території України встановлюється Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, порушення яких є підставою для відповідальності згідно із законодавством (п.п.1.1,1.9 Правил дорожнього руху).
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до п.2.1 (а) Правил дорожнього руху України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Вина ОСОБА_1 підтверджується матеріалами справи в їх сукупності, а саме: протоколом серії ЕПР1 №628740 від 31.03.2026 року (а.с.1), копією постанови Оржицького районного суду Полтавської області від 24.06.2025 по справі №543/569/25, якою ОСОБА_1 визнано винним за ч.1 ст.130, ч.5 ст.126 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу 40800 грн з позбавлення права керування транспортними засобами строком на 5 років (а.с. 4-5), постановою серії ЕНА №4829564 від 27.05.2026 року, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в сумі 3400 грн. (а.с.3), відео-зйомкою подій, оглянутою судом (а.с. 10), довідкою відділу АП УПП в Полтавській області від 01.04.2026 року, згідно якої ОСОБА_1 згідно інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі МВС, посвідчення водія не отримував (а.с. 9).
Таким чином, дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч. 5 ст. 126 КУпАП, як повторне протягом року керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Адміністративний протокол, складений відносно ОСОБА_1 , відповідає вимогам ст.256 КУпАП, оформлений компетентним органом в межах повноважень наданих особі, яка його склала, в якому, зазначено дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, та інші відомості, необхідні для вирішення справи та який повністю узгоджується з іншими письмовими доказами, наявними в матеріалах справи.
Наведені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
У рішенні по справі О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення та особу ОСОБА_1 , обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, необхідно визнати його винним у вчиненні правопорушеня, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накласти на нього стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортним засобом.
Як вбачається з матеріалів про адміністративне правопорушення, власником транспортного засобу Mercedes-Benz 180C, д.н.з. НОМЕР_2 , є ОСОБА_2 . У зв'язку з чим, суд не застосовує до правопорушника додаткове покарання у виді оплатного вилучення транспортного засобу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП правопорушник зобов'язаний сплатити судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення.
Керуючись ст. ст. 283-285, 287-289, 294 КУпАП, суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40 800 (сорок тисяч вісімсот) грн на користь держави, з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п'ять років.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665,60 грн. (одержувач ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача : Казначейство України ( ЕАП ), рахунок отримувача : UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1,300-2, 300-3 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Копія платіжного документу подається до суду.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
- витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Полтавський районний суд Полтавської області.
Суддя: О. Г. Путря