Справа № 758/743/26
12 травня 2026 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Мельниченко К.Б., розглянувши цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправним та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справах про адміністративні правопорушення, -
До Подільського районного суду міста Києва надійшов позов ОСОБА_1 (надалі за текстом - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі за текстом - відповідач), про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем було порушено порядок прийняття Постанови № 4А-4553 від 12.02.2025 року по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі за текстом - спірна постанова), з огляду на що, просить суд визнати протиправною та скасувати спірну постанову.
Ухвалою Суду від 23.01.2026 позовну заяву залишено без руху.
10.03.2026 року на виконання Ухвали суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків, разом з клопотанням про поновлення пропущеного процесуального строку.
Ухвалою суду від 12.03.2026 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.
07.04.2026 року до суду від відповідача надійшов відзив, щодо якого, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 159 КАС України, заявами по суті справи є, зокрема, позовна заява, відзив на позовну заяву (відзив).
У відповідності до ч. 3, п. 2 ч. 4 ст. 162 КАС України, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. До відзиву додаються документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 167 КАС України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Однак, відзив не містить доказів, що підтверджують надіслання (надання) позивачу.
Якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду (абз. 1 ч. 2 ст. 167 КАС України).
Крім цього, суд враховує, що частиною 6 статті 18 КАС України встановлено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку.
Так, відповідача зареєстровано, як юридичну особу за законодавством України, а відтак, зобов'язаний в обов'язковому порядку зареєструвати свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.
Втім, з відомостей наявних в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, вбачається, що у відповідача відсутній зареєстрований електронний кабінет.
Суд повертає письмову заяву (клопотання, заперечення) її заявнику без розгляду також у разі, якщо її подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його (абз. 2 ч. 2 ст. 167 КАС України).
Враховуючи викладене, суд доходить до висновку про залишення відзиву відповідача та доданих до нього доказів без розгляду.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
В судове засідання 12.05.2026 року сторони не з'явились. Представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі та участі позивача.
Відповідач явку уповноваженого представника до суду не забезпечив, про день час та місце слухання справи повідомлений своєчасно та належним чином, будь-яких заяв або клопотань не подавав.
Згідно ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Враховуючи вище наведену норму, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників процесу за наявним у матеріалах справи доказами.
До позовної заяви була додана заява про поноалення процесуального строку, в якій позивач просить суд поновити строк на оскарження спірної постанови, виходячи з того, що копію оскаржуваної постанови від 12.02.2025 року позивач поштою не отримував, про час та місце розгляду справи повідомлений не був, що позбавило його можливості вчасно дізнатися про наявність стягнення. Тільки після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження через Автоматизовану систему виконавчого провадження (АСВП) після 04.12.2025 року, позивач ознайомився з текстом постанови та звернутися за професійною правничою допомогою.
Позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (ч. 1 ст. 122 КАС України).
Згідно з ч. 1 та ч. 6 ст. 121 КУпАП суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Враховуючи встановлені обставини та обгрунтування заяви про поновлення строку, суд доходить до висновку про її задоволення.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, суд встановив наступне.
Спірною постановою, встановлено, що позивач 16.01.2025 року не з'явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_1 у строк та місце, зазначені в повістці, тим самим порушив вимоги ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та постановлено накласти на громадянина України - позивача штраф у сумі 25 500,00 грн.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.
Згідно ст. 235 КУпАП Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Так, судом встановлено, що відповідачем було прийнято спірну постанову у зв'язку з порушенням позивачем ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Частиною 3 статті 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, що вчинене в особливий період.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов'язані, серед іншого, з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;
За змістом ч. 2 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Однак, в матеріалах справи відсутні вказані в спірній постанові документи - повістка/розпорядження/виклик, а також докази їх направлення/вручення позивачу.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Проте, в матеріалах справи відсутні докази, що позивач вчинив порушення передбачене ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Враховуючи вищевикладене, суд, вважає, що позов підлягає задоволенню, оскільки, на думку суду, у нього відсутній склад адміністративного правопорушення.
Згідно з п. ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема, відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
А тому, суд приходить до висновку про необхідність скасувати спірну постанову, а провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності позивача - закрити.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, враховуючи задоволення позову, за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 5-7, 77, 90, 139, 241-246, 286 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправним та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справах про адміністративні правопорушення - задовольнити;
Скасувати Постанову № 4А-4553 від 12.02.2025 року по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а справу про адміністративне правопорушення - закрити;
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок;
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 );
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 );
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Строк апеляційного оскарження може бути поновлено у відповідності до ч. 2 ст. 354 Цивільного процесуального кодексу України. Оскарження рішення суду не зупиняє його виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Суддя В.В. Гребенюк