Ухвала від 04.05.2026 по справі 757/24175/26-к

печерський районний суд міста києва

757/24175/26-к

1-кс-27268/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2026 року

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисника підозрюваної адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Печерського районного суду м. Києва клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах ГСУ Національної поліції України ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 42021112030000305 від 24.11.2021,

УСТАНОВИВ:

У провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах ГСУ Національної поліції України ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 42021112030000305 від 24.11.2021.

Клопотання обґрунтовує тим, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42021112030000305 від 24.11.2021 за підозрою ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 190, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України та за фактами вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України.

Суть підозри сторона обвинувачення обґрунтовує наступним.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно з п. «г» статті 5 Земельного кодексу України, земельне законодавство базується на принципі забезпечення раціонального використання та охорони земель.

Частиною другою статті 78 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Незважаючи на вимоги зазначених правових актів, в невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше липня 2022 року ОСОБА_7 , діючи умисно, з корисливих мотивів, вирішив організувати злочинну групу, з метою вчинення корисливих злочинів проти власності. З метою досягнення злочинного результату, ОСОБА_7 запропонував увійти до організованої групи ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та іншим невстановленим досудовим розслідуванням особам, із якими мав довірливі відносини, які свідомо нехтували загальноприйнятими нормами моралі та принципами, усталеними в суспільстві, за своїми морально-вольовими якостями були схильні до незаконного заволодіння чужим майном, були охочими збагатитися злочинним шляхом та погодились на участь у злочинній групі.

При цьому ОСОБА_7 розробив і довів до відома учасників організованої групи детальний план протиправної діяльності, яким визначив конкретні ролі та функції кожного співучасника, направлені на успішне виконання цього плану, спрямованого на систематичне вчинення злочинів, пов'язаних із заволодінням чужим майном шляхом обману (шахрайство).

ОСОБА_7 , обіймаючи посаду інженера - землевпорядника ПП «КАДАСТР» (ЄДРПОУ 32903999), основним видом господарської діяльності якого є діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах, діючи спільно із директором ПП «КАДАСТР» ОСОБА_4 , розробив злочинний план незаконного заволодіння об'єктами нерухомого майна - земельними ділянками, розташованими на території Київської області. Так, маючи доступ до Національної кадастрової системи, ОСОБА_7 спільно із ОСОБА_4 отримували із зазначеної Системи інформацію про земельні ділянки, відомості про належність яких не були внесені до неї, через неналежне документальне оформлення власниками після їх отримання внаслідок паювання земель, переданих у колективну власність.

У подальшому ОСОБА_7 , продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, спрямованого на незаконне заволодіння чужим майном, підібравши конкретну земельну ділянку як предмет вчинення злочину, залучав учасників організованої групи ( ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та іншим невстановленим досудовим розслідуванням особи) які, діючи за заздалегідь розробленим злочинним планом, використовуючи отримані від ОСОБА_7 завідомо підроблені Державні акти про прав власності на землю, удавали себе власниками зазначених земельних ділянок, з метою їх відчуження на користь інших осіб.

При цьому ОСОБА_7 , за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, отримував у володіння підроблені Державні акти про прав власності на землю, в яких містилися недостовірні відомості про належність конкретної земельної ділянки одному із учасників організованої групи, з метою його подальшого використання при відчуженні учасниками організованої групи земельної ділянки на користь інших осіб.

У свою чергу ОСОБА_4 , обіймаючи посаду директора ПП «КАДАСТР» (ЄДРПОУ 32903999) та будучи уповноваженою на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), реалізовуючи злочинний умисел учасників організованої групи, усвідомлюючи що відповідно до частини третьої статті 28 Закону України «Про землеустрій» розробники документації із землеустрою несуть відповідно до закону відповідальність за достовірність, якість і безпеку заходів, передбачених цією документацією, нехтуючи зазначеною правовою нормою, розуміючи що учасник організованої групи, зазначений в наданому ОСОБА_7 підробленому Державному акті на право власності на землю, не є власником конкретної земельної ділянки та не уповноважений звертатись із заявою про розробку зазначеної документації, здійснювала її розробку та вносила відомості про це до Державного земельного кадастру, з метою подальшої реєстрації зазначених відомостей державним кадастровим реєстратором та присвоєння земельній ділянці кадастрового номеру в порядку ч. 9 ст. 24 Закону України «Про державний земельний кадастр».

Згодом ОСОБА_7 , усвідомлюючи, що відомості про належність конкретної земельної ділянки внесені до Державного земельного кадастру, земельній ділянці присвоєний кадастровий номер, залучав до вчинення злочину учасника організованої групи - приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_9 , з метою вчинення останнім передбачених Законом України «Про нотаріат» повноважень щодо посвідчення правочинів, прав та фактів, що мають юридичне значення. ОСОБА_9 , будучи приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу (свідоцтво про право заняття нотаріальною діяльністю № 4775), діючи із корисливих спонукань, переслідуючи мету незаконного збагачення шляхом шахрайського заволодіння чужим нерухомим майном в особливо великих розмірах, зловживаючи наданими йому як приватному нотаріусу повноваженнями, передбаченими ч. 1 ст. 3 та п. 1 ч. 1 ст. 34, ст. 55 Закону України «Про нотаріат», вчиняв дії щодо нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу земельних ділянок та реєстрацію речових прав на нерухоме майно, усвідомлюючи що об'єкти нерухомого майна насправді не належать особі, яка здійснює їх відчуження на користь інших осіб, в тому числі, при необхідності, здійснюючи нотаріальне посвідчення правочинів в порушення вимог ст. ст. 43, 45 Закону України «Про нотаріат», ст. 1, ст. 2 глави 3 ст. 1 глави 6 ст. 4 глави 9 розділу 1 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого Наказом міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012, а саме за відсутності особи, що є стороною правочину.

Після пошуку осіб, зацікавлених у набутті конкретної земельної ділянки, відомості про належність якої учаснику організованої групи містилися в Державному земельному кадастрі та наявному в ОСОБА_7 підробленому Державному акті на право власності на землю, останній забезпечував прибуття учасників організованої групи до приміщення нотаріальної контори, за адресою АДРЕСА_1 , де здійснювалося укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки між учасником організованої групи та її набувачем. Правочин посвідчувався приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_9 та здійснювалась реєстрація речового права на нерухоме майно, в порядку, передбаченому Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». При цьому, у виключних випадках, з метою конспірації та недопущення викриття протиправної діяльності працівниками правоохоронних органів, нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу набутих злочинним шляхом земельних ділянок здійснювався іншими приватними нотаріусами, які не були обізнані із злочинним умислом учасників організованої групи та вчиняли посвідчення правочинів та реєстрацію речових прав на нерухоме майно в порядку, передбаченому Законом України «Про нотаріат».

Кошти, отримані внаслідок відчуження набутих внаслідок вчинення кримінальних правопорушень земельних ділянок, ОСОБА_7 розподіляв між учасниками організованої групи у визначених ним частинах.

Створена ОСОБА_7 на тривалий період часу організована група характеризувалась стабільністю і згуртованістю свого складу, тривалістю злочинної діяльності, розробкою і узгодженням планів і методів вчинення злочинів, наявністю загальних правил поведінки, домовленістю та готовністю до постійного вчинення злочинів всіма членами організованої групи, розподілом грошових коштів отриманих від злочинної діяльності між всіма її учасниками.

Ієрархічна побудова організованої групи базувалась на лідерських якостях ОСОБА_7 . Дисципліна в організованій групі забезпечувалась стійкими правилами поведінки, розподілом функцій між учасниками, а також за рахунок свідомого і невідкладного виконання вказівок ОСОБА_7 , як її організатора та керівника.

Організована злочинна група характеризувалась корисливою направленістю дій її учасників, єдністю їх намірів щодо отримання майнової вигоди шляхом шахрайства, тотожністю способу вчинення злочинів, своєю стійкістю, чіткою розробкою планів вчинення злочинів, детальною підготовкою до вчинення злочинів, розподілом ролей між співучасниками, а в кінцевому результаті раніше обумовленим розподілом незаконного доходу.

Всі члени організованої групи були обізнані щодо протиправних цілей угрупування, виявляли бажання і сприяли досягненню визначеної мети вчинення злочинів у межах відведеної кожному з учасників групи спеціальної ролі.

Кримінальні правопорушення вчинялись з прямим умислом, тобто учасники організованої групи усвідомлювали суспільно небезпечний характер своїх діянь, передбачали суспільне небезпечні наслідки та бажали їх настання, переслідуючи корисливі мотиви та мету власного збагачення за рахунок чужого майна.

Добровільно зорганізувавшись таким чином у стійке об'єднання, реалізуючи спільний злочинний умисел, направлений на незаконне збагачення, учасники організованої групи спільно розробили план злочинної діяльності, яким визначили функції та ролі кожного, за яким їх дії були направлені на виконання цього плану, відомого та схваленого всіма його учасниками, та досягнення єдиного злочинного результату.

В залежності від наявності особистих якостей учасників організованої групи, керівником організованої групи детально розподілені функції та ролі кожного з її членів під час вчинення злочинів.

Для досягнення злочинної мети членами організованої групи заздалегідь був розроблений план злочинної діяльності, згідно якого розподілялись ролі кожного учасника.

У ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_7 , будучи організатором вчинення кримінальних правопорушень:

- утворив та здійснював загальне керівництво організованою групою, залучив до участі в ній інших її учасників;

- розробив злочинний план, спрямований на незаконне заволодіння чужим майном - земельними ділянками на території Київської області;

- планував вчинення злочинів та розподіляв функції між учасниками групи, спрямовані на досягнення розробленого ним плану, відомого всім учасникам групи;

- забезпечував фінансування кримінально протиправної діяльності організованої групи;

- координував дії учасників організованої групи під час підготовки та вчинення кримінальних правопорушень, пов'язаних із незаконним заволодінням чужим майном;

- маючи доступ до Національної кадастрової системи, спільно із ОСОБА_4 отримував із зазначеної Системи інформацію про земельні ділянки, відомості про належність яких не були внесені до неї, через неналежне документальне оформлення власниками після їх отримання внаслідок паювання земель, переданих у колективну власність;

- за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, отримував підроблені державні акти на право власності на землю, в яких містилися недостовірні відомості про належність конкретної земельної ділянки учаснику організованої групи, які в подальшому використовувалися при укладенні правочину щодо відчуження ділянки на користь інших осіб;

- спільно із ОСОБА_4 , без передбачених Законом на те підстав, здійснював розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), внаслідок чого державним кадастровим реєстратором зазначеній ділянці в подальшому присвоювався кадастровий номер;

- здійснював пошук осіб, зацікавлених у набутті конкретної земельної ділянки, набутої учасниками організованої групи в результаті вчинення кримінального правопорушення;

- доставляв учасників організованої групи до приміщення нотаріальної контори, за адресою АДРЕСА_1 чи іншого приміщення, де здійснювалося укладання договорів купівлі - продажу земельних ділянок, здобутих в результаті вчинення злочинів, нотаріальне посвідчення зазначених правочинів та здійснювалася державна реєстрація прав;

- за необхідності, здійснював переведення коштів, отриманих внаслідок вчинення злочинів, у готівкову форму, шляхом їх зняття в банкоматах;

- здійснював розподіл коштів, отриманих внаслідок вчинення злочинів між учасниками організованої групи;

- організовував та особисто вчиняв дії, з метою запобігання встановлення та викриття злочинних дій створеної ним організованої групи.

ОСОБА_4 , діючи як активний виконавець злочинів у складі організованої групи:

- виконувала вказівки ОСОБА_7 щодо обсягу та послідовності дій, достатніх для досягнення злочинного результату - незаконного заволодіння чужим майном;

- маючи доступ до Національної кадастрової системи, спільно із ОСОБА_7 отримувала із зазначеної Системи інформацію про земельні ділянки, відомості про належність яких не були внесені до неї, через неналежне документальне оформлення власниками після їх отримання внаслідок паювання земель, переданих у колективну власність;

- реалізовуючи злочинний умисел учасників організованої групи, усвідомлюючи що відповідно до частини третьої статті 28 Закону України «Про землеустрій» розробники документації із землеустрою несуть відповідно до закону відповідальність за достовірність, якість і безпеку заходів, передбачених цією документацією, нехтуючи зазначеною правовою нормою, розуміючи що учасник організованої групи, зазначений в наданому ОСОБА_7 підробленому Державному акті на право власності на землю, не є власником конкретної земельної ділянки та не уповноважений звертатись із заявою про розробку зазначеної документації, здійснювала її розробку та, з використанням кваліфікованого електронного підпису, вносила в електронному вигляді до Державного земельного кадастру, з метою подальших відкриття державним кадастровим реєстратором поземельної книги та присвоєння земельній ділянці кадастрового номеру в порядку ч. 9 ст. 24 Закону України «Про державний земельний кадастр»;

- отримувала кошти, набуті внаслідок вчинення кримінальних правопорушень, які були розподілені ОСОБА_7 між учасниками організованої групи;

- вчиняла дії, з метою запобігання встановлення та викриття злочинних дій учасників групи.

ОСОБА_9 , діючи як активний виконавець злочинів у складі організованої групи:

- виконував вказівки ОСОБА_7 щодо обсягу та послідовності дій, достатніх для досягнення злочинного результату - незаконного заволодіння чужим майном;

- діючи із корисливих спонукань, переслідуючи мету незаконного збагачення шляхом шахрайського заволодіння чужим нерухомим майном в особливо великих розмірах, зловживаючи наданими йому як приватному нотаріусу повноваженнями, передбаченими ч. 1 ст. 3 та п. 1 ч. 1 ст. 34, ст. 55 Закону України «Про нотаріат», вчиняв дії щодо нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу земельних ділянок та реєстрацію речових прав на нерухоме майно, усвідомлюючи що об'єкти нерухомого майна насправді не належать особі, яка здійснює їх відчуження на користь інших осіб, в тому числі здійснюючи нотаріальне посвідчення правочинів в порушення вимог ст. ст. 43, 45 Закону України «Про нотаріат», ст. 1, ст. 2 глави 3 ст. 1 глави 6 ст. 4 глави 9 розділу 1 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого Наказом міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.20212, а саме за відсутності особи - сторони правочину;

- отримував кошти, набуті внаслідок вчинення кримінальних правопорушень, які були розподілені ОСОБА_7 між учасниками організованої групи;

- вчиняв дії, з метою запобігання встановлення та викриття злочинних дій учасників групи.

ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , діючи як активні виконавці злочинів у складі організованої групи:

- виконували вказівки ОСОБА_7 щодо обсягу та послідовності дій, достатніх для досягнення злочинного результату - незаконного заволодіння чужим майном;

- усвідомлюючи відсутність правових підстав, не маючи у власності земельних ділянок, отриманих внаслідок паювання земель, переданих у колективну власність, прибували до приміщень нотаріальних контор, де, діючи з корисливих мотивів за вказівками ОСОБА_7 , удавали себе власниками земельних ділянок та укладали договори купівлі - продажу, з метою відчуження їх на користь інших осіб;

- отримували кошти, набуті внаслідок вчинення кримінальних правопорушень, які були розподілені ОСОБА_7 між учасниками організованої групи;

- вчиняли дії, з метою запобігання встановлення та викриття злочинних дій учасників групи.

Так, ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та інші невстановлені досудовим розслідуванням особи, діючи у складі організованої групи, вчинили низку незаконних заволодінь чужим майном (шахрайств), а саме:

1. у період часу із 04.07.2022 до 12.12.2022 шляхом використання завідомо підроблених документів, незаконно заволоділи земельною ділянкою з кадастровим номером 3224287200:02:002:0880, площею 4,4662 Га, розташованою на території Торчицької сільської ради Білоцерківського району Київської області, вартістю 350 994 гривні;

2. у період часу із 11.07.2022 до 12.12.2022 шляхом використання завідомо підроблених документів, незаконно заволоділи земельною ділянкою з кадастровим номером 3224287200:01:002:0025, площею 4,7521 Га, розташованою на території Торчицької сільської ради Білоцерківського району Київської області, вартістю 344 123 гривні;

3. у період часу із 11.07.2022 до 13.12.2022 шляхом використання завідомо підроблених документів, незаконно заволоділи земельною ділянкою з кадастровим номером 3224287000:01:001:0047, площею 2,9742 Га, розташованою на території Сухоярської сільської ради Білоцерківського району Київської області, вартістю 302 806 гривень;

4. у період часу із 22.02.2023 до 31.03.2023 шляхом використання завідомо підроблених документів, незаконно заволоділи майном, належним ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - земельною ділянкою з кадастровим номером 3220283000:09:068:0034, площею 7,8802 Га, розташованою на території Лехнівського старостинського округу (колишня Лехнівська сільська рада) Броварського району (колишній Баришівський район) Київської області, вартістю 968 965 гривень;

5. у період часу із 11.07.2023 до 06.10.2023 шляхом використання завідомо підроблених документів, незаконно заволоділи майном, належним ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - земельною ділянкою із кадастровим номером 3224281600:01:002:0001, площею 5,9646 Га, розташованою на території Василиської сільської ради Білоцерківського району Київської області, вартістю 762 500 гривень та майном, належним ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - земельною ділянкою із кадастровим номером 3224281600:01:002:0002, площею 5,94 Га, розташованою на території Василиської сільської ради Білоцерківського району Київської області, вартістю 762 500 гривень;

6. у період часу із 18.12.2024 до 21.03.2025 шляхом використання завідомо підроблених документів, незаконно заволоділи земельною ділянкою із кадастровим номером 3221484000:07:010:0001, площею 7,8416 Га, розташованою на території Крушинської сільської ради Фастівського району Київської області, вартістю 2 541 172 гривень;

7. у період часу із 18.12.2024 до 21.03.2025 шляхом використання завідомо підроблених документів, незаконно заволоділи майном, належним ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_5 - земельною ділянкою із кадастровим номером 3221484000:07:010:0009, площею 7,4852 Га, розташованою на території Крушинської сільської ради Фастівського району Київської області, вартістю 2 439 659 гривень;

8. у період часу із 07.01.2025 до 14.03.2025 шляхом використання завідомо підроблених документів, незаконно заволоділи майном, належним ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_6 - земельною ділянкою із кадастровим номером 3221484000:06:021:0027, площею 7,1193 Га, розташованою на території Крушинської сільської ради Фастівського району Київської області, вартістю 2 201 195 гривень.

30.04.2026 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці с. Косівка Володарського району Київської області, українці, громадянці України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимій, повідомлено про підозру в:

- заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайстві), вчиненому повторно, у особливо великих розмірах, організованою групою, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України (у редакції до внесення змін на підставі Закону України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо усунення суперечностей у караності кримінальних правопорушень» № 3233-IX від 13.07.2023);

- заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайстві), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, у особливо великих розмірах, організованою групою, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190 КК України;

- використанні завідомо підробленого документа, вчиненому організованою групою, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 (у редакції до внесення змін на підставі Закону України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо усунення суперечностей у караності кримінальних правопорушень» № 3233-IX від 13.07.2023), ч. 5 ст. 190, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України.

Обґрунтовуючи клопотання слідчий вважає наявними підстави для застосування до підозрюваної ОСОБА_4 , яка підозрюється у вчиненні особливо тяжких злочинів, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з метою запобігання спробам останньої вчинити дії, передбачені пунктами 1, 2, 3, 4, 5 частини першої статті 177 КПК України, а саме:

- існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Вказаний ризик обґрунтовується тим, що підозрюваній повідомлено про підозру у вчиненні особливо тяжких злочинів, в складі організованої групи, за які передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна. Повідомлення про підозру підтверджується матеріалами кримінального провадження, тому остання усвідомлюючи невідворотність покарання у разі визнання її винною, яке пов'язане із позбавленням волі за вчинення вказаних кримінальних правопорушень, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, у тому числі на території, яка тимчасово не підконтрольна владі України. Також, враховуючи сталість організованої групи і зв'язки її учасників в кримінальному середовищі, підозрювана перебуваючи на волі зможе вжити заходів конспірації з метою уникнення від кримінальної відповідальності. Крім того встановлено, що ОСОБА_4 має паспорт громадянки України для виїзду за кордон, 26.02.2026 перетинала державний кордон України в напрямку виїзду, після перебування протягом тривалого часу за межами України, повернулася до місця проживання, а тому може виїхати за межі України, з метою переховування від органів досудового розслідування для уникнення кримінальної відповідальності за інкриміновані діяння;

- існує ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України - знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Вказаний ризик обґрунтовується тим, що на даний час у даному кримінальному провадженні не встановленні всі обставини, які підлягають доказуванню, зокрема не встановлено всіх учасників організованої групи, всіх епізодів вчинення організованою групою злочинів, місця перебування інших речей, предметів та документів, які можуть бути визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, а тому для уникнення покарання за скоєння особливо тяжких злочинів підозрювана, входячи до складу організованої групи, може самостійно, або за допомогою інших учасників знищити, сховати або спотворити речі і документи, які можуть мати значення речових доказів у кримінальному провадженні та які на даний час не відшукані органом досудового розслідування. Враховуючи, що учасники організованої вчиняли інкриміновані їм кримінальні правопорушення із використанням завідомо підроблених документів, ризик спотворення ними документів є цілком імовірним;

- існує ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших підозрюваних, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні. Вказаний ризик обґрунтовується тим, що перебуваючи на волі, підозрювана з метою уникнення кримінальної відповідальності, для себе, своїх спільників, може вчинити дії направлені на примушення до зміни наданих раніше свідчень допитаними особами. При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України), ті ж самі дії підозрюваний може вчинити і з потерпілими. Окрім того, враховуючи що ОСОБА_4 є учасником організованої групи та дружиною організатора ОСОБА_7 , організована група діяла тривалий час, існує ймовірність здійснення незаконного впливу нею на потерпілих, свідків, інших підозрюваних, експертів у кримінальному провадженні;

- існує ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Вказаний ризик може бути виражений у створенні підозрюваною штучних доказів та підбурення осіб, які не були свідками кримінальних правопорушень до дачі завідомо неправдивих свідчень на підтвердження висунутих ним у подальшому захисних версій. Також, зазначений ризик може бути реалізований підозрюваною шляхом зловживання процесуальними правами, що може виразитись у неявці для проведення слідчих дій у справі чи затягуванні з отриманням та ознайомленням з процесуальними документами, вручення яких чи надання для ознайомлення є обов'язковим під час проведення досудового розслідування. Окрім цього, перебуваючи на волі підозрювана зможе попередити інших учасників організованої групи, які наразі не встановлені органом досудового розслідування, надавши їм відповідні настанови та поради, щодо подальших спільних дій, а також обговорити з ними спільну версію своєї невинуватості у злочинах, таким чином перешкоджати провадженню іншим чином;

- існує ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення. Вказаний ризик обґрунтовується тим, що підозрювана може і надалі вчиняти кримінальні правопорушення, так як тривалість вчинення вищевказаних злочинів вказує на систематичний характер неправомірних дій підозрюваної, необхідності в отриманні джерела доходів, для забезпечення її життєдіяльності, що може стати підставою для продовження вчинення аналогічних та інших кримінальних правопорушень. Разом з цим, на думку сторони обвинувачення на даний час існує наявність ризику, який обґрунтовується запровадженням відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 за № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» правового режиму воєнного стану в Україні, який на сьогоднішній день продовжений.

Обставини, встановлені під час досудового розслідування, на думку слідчого, виправдовують тримання підозрюваної під вартою, оскільки інші запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання з викладених у ньому підстав, просив його задовольнити, зазначивши при цьому, що інші, більш м'які запобіжні заходи, не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Захисник заперечувала щодо задоволення клопотання, з огляду на те, що ризики, зазначені у клопотанні та на які посилався прокурор в судовому засіданні, стороною обвинувачення не доведено, підозра необґрунтована. Просила врахувати, що підозрювана має міцні соціальні зв'язки, постійне місце проживання, позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні малолітню доньку, тому просила відмовити у задоволенні клопотання та застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби.

Підозрювана підтримала думку захисника.

Вивчивши клопотання, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя дійшов такого висновку.

30.04.2026 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці с. Косівка Володарського району Київської області, українці, громадянці України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимій, повідомлено про підозру в:

- заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайстві), вчиненому повторно, у особливо великих розмірах, організованою групою, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України (у редакції до внесення змін на підставі Закону України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо усунення суперечностей у караності кримінальних правопорушень» № 3233-IX від 13.07.2023);

- заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайстві), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, у особливо великих розмірах, організованою групою, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190 КК України;

- використанні завідомо підробленого документа, вчиненому організованою групою, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 (у редакції до внесення змін на підставі Закону України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо усунення суперечностей у караності кримінальних правопорушень» № 3233-IX від 13.07.2023), ч. 5 ст. 190, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України.

Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

У даному випадку слід брати до уваги те, що відповідно до статті 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та який застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Частиною другою статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Ураховуючи, що відповідно до частини п'ятої статті 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя бере до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.

Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя встановив, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, підтверджується долученими до матеріалів клопотання доказами, зібраними у ході досудового розслідування, а саме:

- показаннями потерпілих ОСОБА_18 ОСОБА_19 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , що містяться у протоколах їх допитів, відповідно до яких встановлено, що у різний період часу вчинені незаконні заволодіння належними їм об'єктами нерухомості - земельними ділянками, розташованими на території Київської області;

- показаннями свідків ОСОБА_20 , ОСОБА_21 ОСОБА_22 та інших, в яких містяться показання про причетність учасників організованої групи до вчинення інкримінованих їм кримінальних правопорушень;

- матеріалами тимчасового доступу до документів, що перебувають у володінні операторів мобільного зв'язку, протоколом огляду зазначених матеріалів, згідно яких підтверджуються факти перебування ОСОБА_7 в місцях укладання правочинів, набутих учасниками організованої групи злочинним шляхом, наявність з'єднання учасників організованої групи між собою під час підготовки та вчинення кримінальних правопорушень;

- матеріалами тимчасового доступу до документів, які перебувають у володінні ДП «ЦЕНТР ДЕРЖАВНОГО ЗЕМЕЛЬНОГО КАДАСТРУ», протоколом огляду отриманих документів, в ході якого отримана технічна документація, розроблена ОСОБА_23 та іншими, залученими до злочинної діяльності інженерами - землевпорядниками, щодо об'єктів незаконного заволодіння майном, а також документи з відомостями, вчиненими для відкриття поземельних книг та присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам;

- матеріалами тимчасового доступу до документів, які перебувають у володінні АТ КБ «ПРИВАТБАНК», протоколом огляду отриманих документів, відповідно до яких встановлений факт переведення в готівкову форму ОСОБА_7 грошових коштів, отриманих від відчуження набутої внаслідок вчинення злочину земельної ділянки з кадастровим номером 3220283000:09:068:0034, з метою розподілу коштів між учасниками організованої групи;

- матеріалами тимчасових доступів до документів, які перебували у володінні приватних нотаріусів ОСОБА_9 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , в ході яких вилучені оригінали документів укладення правочинів щодо земельних ділянок, які є предметом кримінальних правопорушень, що розслідуються у провадженні;

- висновком експерта № СЕ-19/111-25/62708-ПЧ від 28.11.2025 за результатом проведення почеркознавчої експертизи, відповідно до якого встановлені факти виконання підписів під час укладання правочинів щодо відчуження земельних ділянок з кадастровими номерами 3224287200:02:002:0880, 3224287200:01:002:0025, 3224287000:01:001:0047 залученою до злочинної діяльності ОСОБА_20 від імені ОСОБА_12 ;

- висновком експерта № СЕ-19/111-26/9823-ПЧ від 16.04.2026 за результатом проведення почеркознавчої експертизи, відповідно до якого встановлений факт виконання підписів в договорі купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 3220283000:09:068:0034 учасником організованої групи ОСОБА_12 ;

- висновком експерта № СЕ-19/111-26/13432-ПЧ від 17.03.2026 за результатом проведення почеркознавчої експертизи, відповідно до якого встановлений факт виконання підписів в договорі купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 3224287200:01:002:0025 учасником організованої групи ОСОБА_10 ;

- висновком експерта № СЕ-19/111-26/8490-ПЧ від 24.02.2026 за результатом проведення почеркознавчої експертизи, відповідно до якого встановлений факт виконання підписів в договорі купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 3224281600:01:002:0002 учасником організованої групи ОСОБА_14 ;

- висновком експерта № СЕ-19/111-26/10680-ПЧ від 06.03.2026 за результатом проведення почеркознавчої експертизи, відповідно до якого встановлений факт виконання підписів в договорі купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 3224287000:01:001:0047 учасником організованої групи ОСОБА_11 ;

- інформаційними довідками щодо дотримання вимог земельного законодавства під час внесення до ДЗК відомостей про земельні ділянки, відповідно до яких встановлені порушення вимог законодавства України при розробці технічної документації інженерами-землевпорядниками та присвоєння земельним ділянкам кадастрових номерів;

- висновками за результатом проведення оціночно-земельних експертиз, за результатами проведення яких встановлені ринкові вартості земельних ділянок, що стали предметами кримінальних правопорушень в кримінальному провадженні, на час заволодіння ними;

- документами, отриманими в ГУ Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, районних державних адміністраціях, які містять відомості, що використані учасниками організованої групи Державні акти на право власності на землю містять недостовірні відомості та є підробленими документами.

- іншими матеріалами досудового розслідування в сукупності.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які наведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані, у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, інкримінованих її стороною обвинувачення.

Відповідно до положень статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

Згідно зі статтею 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

Відповідно до частини четвертої статті 194 КПК України у разі, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1, 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Вирішуючи питання про застосування підозрюваній запобіжного заходу, слідчий суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК України, а й вимоги пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клоот проти Бельгії» (Cloot v. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.

Разом з тим, клопотання не містить переконливого обґрунтування припущень слідчого у клопотанні та прокурора в судовому засіданні про наявність у підозрюваної наміру перешкоджати ходу досудового розслідування у такий спосіб, що застосування більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченими статтею 177 КПК України. Водночас доводи, які зазначені у клопотанні слідчого про застосування запобіжного заходу щодо можливості переховування підозрюваної від органів досудового слідства та суду, не знайшли свого підтвердження, а відтак є непропорційними легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів.

Долучені до клопотання докази містять дані виключно щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого діяння, однак не містять обґрунтованих доказів щодо наявності ризиків вказаних у клопотанні, передбачених статтею 177 КПК України, які б передбачали застосування до підозрюваної виняткового запобіжного заходу.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини, яке згідно з частиною п'ятою статті 9 КПК України є джерелом законодавства, у справі «Бойченко проти Молдови» № 41088/05, рішення від 11.07.2006: «одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню у справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу» (аналогічні справи - «Беччієв проти Молдови» та «Сарбан проти Молдови»).

Дане твердження кореспондується з рішенням Конституційного Суду України від 08.07.2003 № 14-рп / 2003, згідно з яким тяжкість злочину законом не визначається як обов'язкова підстава для застосування будь-якого виду запобіжного заходу, а не тільки взяття під варту.

У рішеннях ЄСПЛ «Летельє проти Франції» від 26.06.1991, «Мамедова проти росії» від 01.06.2006, а також у правових позицій, викладених у пункті 80 рішення у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 та у рішенні у справі «Тодоров проти України» від 12.01.2012, визначено принцип призначення альтернативного запобіжного заходу, згідно з яким: «для тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою».

Відповідно до правової позиції, викладеної у листі ВССУ від 04.04.2013 № 511-550/0/4-13, тяжкість обвинувачення не може слугувати єдиним обґрунтуванням застосування тримання під вартою, тому судам, окрім кваліфікації, слід визначати ризики (стаття 177 КПК України), інакше судові рішення щодо застосування, продовження тримання під вартою не відповідають вимогам практики ЄСПЛ і нормам КПК України.

За вказаних обставин, проаналізувавши всі надані учасниками провадження докази, дані про особу підозрюваної, слідчий суддя не знаходить підстав для задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Разом з цим, зважаючи на необхідність дотримання цілей кримінального провадження, принципів публічності, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, слідчий суддя, з метою забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків, у зв'язку з тим, що в ході розгляду клопотання доведено обґрунтованість підозри та наявність існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, дійшов висновку про наявність підстав для застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , з 22:00 по 06:00 наступної доби, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та / або необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги, у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні.

Питання доведеності вини підозрюваної у вчиненні інкримінованих злочинів і правильності кваліфікації її дій слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалися, оскільки це є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.

Керуючись статтею 29 Конституції України, статтями 2, 8, 9, 176-178, 181, 183, 184, 193, 194, 196, 202, 205, 309, 532, 534 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання відмовити.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , з 22:00 по 06:00 наступної доби, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та / або необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги, у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, а саме до 29.06.2026 включно.

Зобов'язати підозрювану ОСОБА_4 виконувати процесуальні обов'язки, визначені частиною п'ятою статті 194 КПК України, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першим викликом;

- не відлучатися за межі Київської області без дозволу слідчого, прокурора, або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними, свідками у даному кримінальному провадженні з приводу обставин кримінального правопорушення, письмовий перелік яких зобов'язати слідчого/прокурора надати підозрюваній ОСОБА_4 під підпис;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Зобов'язати слідчого/прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо підозрюваної ОСОБА_4 до виконання органу Національної поліції за її місцем проживання.

Контроль за виконанням ухвали слідчого судді покладається на слідчого у кримінальному провадженні.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1