Справа № 756/19571/25
Провадження № 2/756/2934/25
Іменем України
(заочне)
15 травня 2026 року місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі головуючої судді Примак-Березовської О.С. розглянув у порядку спрощеного (письмового) позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
І. Стислий виклад позиції позивача
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за Договором про надання банківських послуг від 18 вересня 2023 року у розмірі 26 337,20 грн, а також 2 422,40 грн витрат зі сплати судового збору.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 18 вересня 2023 року між АТ «Акцент-Банк» та ОСОБА_1 на підставі Анкети-заяви укладено договір про надання банківських послуг, за умовами якого банк відкрив відповідачу банківський рахунок № НОМЕР_1 , та видав платіжні картки № НОМЕР_2 , строк дії 12/31, № НОМЕР_3 , строк дії 12/31, та надав у користування кредитні кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту 17 000 грн.
Стверджує, що відповідач не виконав свої зобов'язання за кредитним договором, що призвело до утворення заборгованості, яка у відповідності до розрахунку позивача становить 26 337,20 грн.
ІІ. Процесуальні дії у справі
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного (письмового) провадження без повідомлення сторін.
Представник позивача подав заяву про розгляд справи без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Ухвалою суду, яка направлялась у встановленому порядку сторонам, відповідачу надано строк для подання відзиву на позов. Однак, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву та будь-яких інших клопотань чи заяв по суті справи.
На підставі частини 5 статті 279 та статті 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами без участі сторін та ухвалити заочне рішення.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин
Суть спору сторін зводиться до неналежного виконання зобов'язання за договором кредиту, у вигляді кредитного ліміту та договору банківського рахунку.
Оцінюючи правову природу предмета спору, усі належні та допустимі докази, які містяться у матеріалах справи, з огляду на вимоги законодавства та усталену судову практику у подібній категорії спорів, суд убачає достатньо підстав для задоволення позову, з огляду на таке.
18 вересня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «Акцент-Банк» з метою отримання кредитного ліміту, у зв'язку з чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг у вигляді відкриття рахунку та встановлення кредитного ліміту на суму, зазначеному у мобільному додатку.
Підписуючи Анкету-заяву разом з умовами і правилами обслуговування в АТ «Акцент-Банк» (далі - умови Договору), таблицею обчислення вартості кредиту і паспортом споживчого кредиту, відповідач визнав укладення відповідного Договору, погодився з його умовами, підтвердив, що отримав примірники вказаних документів у мобільному додатку та просив відкрити кредитний ліміт на його поточний картковий рахунок.
Також відповідач просив вважати його власноручний підпис або його аналог, у тому числі електронний підпис обов'язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті ним в Банку та визнав, що такий є аналогом його власноручного підпису.
Після підписання Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг банк відкрив відповідачу банківський рахунок № НОМЕР_1 , відповідно за яким йому видано банківські картки № НОМЕР_2 , строк дії 12/31 та № НОМЕР_3 , строк дії 12/31.
На підставі укладеного Договору відповідач отримав кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка в сумі 17 000 грн. Пільговий період за користування кредитним лімітом становить 62 дні. Пільгова процентна ставка за користування кредитом становить 0,000001 %, базова - 3,4 % на місяць. При невиконанні зобов'язання щодо повернення кредиту застосовується процентна ставка - 6,8 % на місяць. Повернення кредиту повинно здійснюватися шляхом сплати щомісячного обов'язкового платежу у розмірі не менше 4 % від заборгованості.
Згідно з підпунктом 2.1.1.2.15 пункту 2 Витягу з умов та правил надання банківських послуг при порушенні Клієнтом строків платежів за будь-яким з грошових зобов'язань, передбачених цим Договором, більше ніж на 30 днів Клієнт зобов'язаний сплатити Банку штраф у відповідності до встановлених тарифів з урахуванням нарахованих та прострочених відсотків і комісій. Штраф враховується на окремому рахунку і підлягає сплаті згідно пункту 2.1.1.4.9. цих правил.
Відповідно до підпунктом 2.1.1..47 пункту 2 Витягу з умов та правил надання банківських послуг кошти, отримані від Позичальника для погашення заборгованості за Кредитом, при реалізації Банком права на стягнення неустойки, насамперед, направляються для погашення овердрафту, прострочених відсотків по кредиту, далі - простроченого тіла кредиту, далі - відсотків до сплати по кредиту, далі - тіла кредиту до оплати, штрафів згідно розділів 2.1.1.7.6, 2.1.1.12.8 цих Умов.
Підпунктом 2.1.1.12.2 пункту 2 Витягу з умов та правил надання банківських послуг визначено, що за користування Кредитом протягом Пільгового періоду Клієнт сплачує Банку відсотки в розмірі 0,000001% від суми операцій за рахунок Кредиту. В разі непогашення Клієнтом боргових зобов'язань в повному обсязі за Кредитом до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому були здійснені трати, за користування Кредитом, Клієнт сплачує Банку відсотки в розмірі, зазначеному в Тарифах, що діють на дату нарахування. У разі якщо, в дату нарахування відсотків за Кредитом, Клієнт використав всю суму кредиту, сторони узгодили про збільшення розміру Кредиту на розмір боргових зобов'язань за Кредитом, що мала місце на дату нарахування відсотків. Узгоджена сторонами умова про збільшення розміру кредиту діє до тих пір, поки термін прострочення за будь-якою заборгованістю за Кредитом не перевищує 90 днів. Згідно з статтею 212 Цивільного кодексу України, у разі, якщо будь-яка прострочена заборгованість за Кредитом є більшою ніж 90 днів - починаючи з 91-го дня вся (загальна) заборгованість за Кредитом є простроченою.
Згідно з розрахунком за Договором від 18 вересня 2023 року, відповідач отримав кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту у розмірі 17 000 грн на картковий рахунок № НОМЕР_1 , що підтверджує факт користування цією карткою та наявністю заборгованості в сумі 26 337,20 грн.
IV. Мотивована оцінка суду та норми права, які ним застосовані
Відповідно до частини 1 статті 2 Цивільно процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини 4 статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до вимог статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (частина 2 статті 509 ЦК України).
Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор (статті 510 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов1язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За приписами частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідальність за порушення грошового зобов'язання визначена статтею 625 ЦК України. Частинами 1 і 2 цієї Статті визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з частиною 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частини 1 статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Згідно зі статтею 1069 ЦК України якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.
Вимогами статей 1055 та 1067 ЦК України передбачено, що договір кредиту та банківського рахунка укладаються у письмовій формі.
При цьому, відповідно до частини 3 статті 207 ЦК України використання при вчиненні правочинів електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Також частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Згідно з вимогами статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Враховуючи зазначені вимоги чинного законодавства та керуючись завданнями і основними засадами цивільного судочинства, у тому числі щодо змагальності сторін, суд вважає, що позивач довів ті обставини, на які посилається як на підставу свої вимог.
Зокрема, суд вважає належними, допустимими і достатніми доказами, які містяться у матеріалах справи, щодо наявної кредитної заборгованості відповідача перед позивачем за вказаним договором.
Спростувань цим доказам відповідач суду не надав і таких не встановлено судом.
При цьому суд, виходячи з вимог статті 204 ЦК України презюмує правомірність правочину сторін, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом і не вбачається підстав для визнання такого недійсним.
Також суд звертає увагу, що виписка з рахунку заборгованості є первинним бухгалтерським документом відповідно до положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором (постанови у справах № 910/10254/18, № 910/16143/18, №554/4300/16-ц, № 381/1647/21, № 298/825/15-ц).
Суд зауважує і щодо висновків Верховного Суду у справах № 561/77/19, 524/5556/19, №234/7159/20, у частині укладення кредитного договору сторін у електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі, Закону України «Про електронну комерцію».
За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі, у зв'язку з чим з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню судові витрати згідно вимог статей 141, 142 ЦПК України.
На підставі викладеного, статей 1, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», статті 18 Закону України «Про споживче кредитування», статей 3, 11, 12, 14, 15, 16, 204, 207, 509, 510, 516, 526, 610-612, 625, 627-629, 638, 1046-1048, 1050, 1054, 1055, 1069, 1077-1081 ЦК України та керуючись статтями 2, 10-13, 76-82, 141-142, 259, 263-265, 273, 274, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, суддя -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість у розмірі 26 337 (двадцять шість тисяч триста тридцять сім) грн 20 коп. та 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. судового збору.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Акціонерне товариство «Акцент-Банк» (код ЄДРПОУ - 14360080, адреса місцезнаходження: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11)
Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_4 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 )
Заочне рішення може бути переглянуте Оболонським районним судом міста Києва за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його складення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення складено 15 травня 2026 року.
СУДДЯ Ольга ПРИМАК-БЕРЕЗОВСЬКА