15 травня 2026 року
м. Київ
справа №240/4897/24
адміністративне провадження №К/990/20721/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Кашпур О.В.,
суддів - Соколова В.М., Уханенка С.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі Кашпур О.В., Соколова В.М., Уханенка С.А. від участі у розгляді справи №240/4897/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 , яка полягає у невиплаті грошового забезпечення та додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за час лікування за період з 22 липня 2022 року по 22 вересня 2022 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 скласти, оформити належним чином та надати до військової частини НОМЕР_2 відомість доплати грошового забезпечення та додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, за час лікування у період з 22 липня 2022 року по 22 вересня 2022 року включно;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 на підставі наданої військовою частиною НОМЕР_1 відомості виплатити йому грошового забезпечення та додаткову винагороду, передбачену Постановою №168, за час лікування за період з 22 липня 2022 року по 22 вересня 2022 року включно.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2024 позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» та грошового забезпечення у період з 16 липня 2022 року по 22 вересня 2022 року.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 скласти, оформити належним чином та надати до військової частини НОМЕР_2 відомість доплати ОСОБА_1 грошового забезпечення та додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168, за час лікування у період з 16 липня 2022 року по 22 вересня 2022 року включно.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_2 на підставі наданих військовою частиною НОМЕР_1 відомостей виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення та додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168, за час лікування у період з 16 липня 2022 року по 22 вересня 2022 року включно, враховуючи виплачені суми.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2025 року рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2024 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 01 квітня 2026 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2025 року у справі №240/4897/24 залишено без змін.
24 квітня 2026 року до Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2025 року за нововиявленими обставинами.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2026 року заяву ОСОБА_1 про перегляд постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2025 року за нововиявленими обставинами залишено без руху.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2026 року заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2025 року у справі №240/4897/24 повернуто без розгляду особі, яка її подала.
07 травня 2026 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2026 року у справі №240/4897/24. Скаржник просить скасувати оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції та направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції
14 травня 2026 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі Кашпур О.В., Соколова В.М., Уханенка С.А. від участі у розгляді справи №240/4897/24.
У вищезазначеній заяві скаржник зазначає, що у цій справі наявні об'єктивні сумніви у безсторонності складу суду виникають з огляду на те, що:
- судді вже здійснювали оцінку аналогічних доводів скаржника;
- суддями фактично вже сформовано правову позицію у межах цієї ж справи;
- повторний розгляд процесуально пов'язаних питань тим самим складом суду створює обґрунтовані сумніви щодо дотримання принципу impartial tribunal.
При цьому скаржник не ставить під сумнів професійну доброчесність суддів, однак наполягає на необхідності дотримання об'єктивного критерію безсторонності суду.
З урахуванням зазначеного, скаржник заявляє відвід колегії суддів у складі Кашпур О.В., Соколова В.М., Уханенка С.А. на підставі пункту 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України.
Вирішуючи питання про обґрунтованість заяви про відвід, Верховний Суд виходить з такого.
Підстави для відводу судді встановлені статтями 36 та 37 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Зокрема, положення статті 36 КАС України передбачають випадки, коли суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), а саме:
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, яка встановлює недопустимість повторної участі суддів в розгляді адміністративної справи.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Метою запровадження інституту відводу судді (суддів) є гарантування безсторонності суду, зокрема, запобігання упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У зв'язку із цим Верховний Суд звертає увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручання, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб'єктивної.
Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції «неупередженість» («безсторонність») судді», а тому під час з'ясування основних критеріїв неупередженості суд вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (зокрема, справи «Білух проти України», заява №33949/02) обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:
1) «об'єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність; вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
2) «суб'єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Таким чином, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
Особа, яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи. Водночас відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Проаналізувавши аргументи, якими скаржник обґрунтовує заявлений відвід колегії суддів у складі Кашпур О.В., Соколова В.М., Уханенка С.А. від участі у розгляді справи №240/4897/24, Суд вважає, що вони фактично зводяться до незгоди з постановленими у цій справі постановою Верховного суду 01 квітня 2025 року та ухвалами Верховного Суду від 30 квітня 2025 року, 07 травня 2025 року, 27 серпня 2025 року, 28 серпня 2025 року, 29 вересня 2025 року, 06 жовтня 2025 року про повернення касаційних скарг та від 20 квітня 2026 року про відмову у відкритті провадження.
Проте, згідно з положеннями частини четвертої статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відтак, наведені скаржником доводи, в обґрунтування поданої заяви про відвід не є чинником, що може свідчити про упередженість та необ'єктивність визначеного судді Верховного Суду.
З огляду на наведене, Верховний Суд вважає необґрунтованим заявлений ОСОБА_1 відвід колегії суддів у складі Кашпур О.В., Соколова В.М., Уханенка С.А. від участі у розгляду справи №240/4897/24.
Відповідно до частини третьої статті 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Згідно з частиною четвертою статті 40 КАС України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Враховуючи необґрунтованість заявленого ОСОБА_1 відводу колегії суддів у складі Кашпур О.В., Соколова В.М., Уханенка С.А. питання про відвід судді відповідно до частини четвертої статті 40 КАС України підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України.
Керуючись статтями 31, 36, 37, 40, 248 КАС України, Суд
Заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі Кашпур О.В., Соколова В.М., Уханенка С.А. від участі у розгляді справи №240/4897/24 - визнати необґрунтованою.
Передати заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі Кашпур О.В., Соколова В.М., Уханенка С.А. від участі у розгляді справи №240/4897/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, в порядку, передбаченому КАС України, для розгляду заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач О.В. Кашпур
Судді: В.М. Соколов
С.А. Уханенко