Номер провадження: 33/813/725/26
Номер справи місцевого суду: 517/1258/25
Головуючий у першій інстанції Тростенюк В. А.
Доповідач Коновалова В. А.
Іменем України
11.05.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Коновалової В.А.,
з участю секретаря судового засідання - Юцикова Д.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Одеса в залі суду
апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
на постанову Захарівського районного суду Одеської області від 12 січня 2026 року, у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Короткий зміст постанови суду першої інстанції
Захарівський районний суд Одеської області постановою від 12 січня 2026 року визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосував до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком 1 (один) рік та стягнув на користь держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , просить скасувати постанову Захарівського районного суду Одеської області від 12 січня 2026 року по справі № 517/1258/25 та ухвалити нову постанову, якою провадження відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
(1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга вмотивована тим, що у працівників поліції були відсутні законні підстави для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , а тому всі подальші вимоги були не законними. Посилається, що працівниками поліції не було здійснено зупинку транспортного засобу, відсутній відеозапис який би беззаперечно підтверджував факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, з долученого до матеріалів справи відеозапису не можливо встанови хто перебуває за кермом. Апелянт зазначає, що судом не надано оцінки суперечностям у матеріалах справи, а саме, що в протоколі стверджується, що ОСОБА_1 відмовився їхати в лікарню, направлення згідно якого від був доставлений в лікарню, проте, згідно відеозапису поліцейські не забезпечили доставку водія до медичного закладу.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, та його захисник, будучи повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, судові повістки-повідомлення отримали 27.04.2026 року в особистих кабінетах Електронного суду, що підтверджується довідками, до судового засідання 11.05.2026 року не з'явилися.
29.04.2026 року від захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - Петрушко І.С. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в обґрунтування якого зазначено, що захисник Петрушко І.С. не зможе взяти участь у судовому засіданні 11.05.2026 року об 11:00, оскільки в цей самий день о 12:25 адвокат зобов'язана брати участь у судовому засіданні в Київському апеляційному суді під час розгляду апеляційної скарги у справі № 757/19706/26-к.
Разом з тим, згідно ч. 2 ст. 268 КУпАП, положення ст. 130 КУпАП не входить до переліку правопорушень при розгляді справ про яке передбачена обов'язкова участь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
16.04.2026 року захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - Петрушко І.С. вже зверталася до суду із заявою про відкладення судового засідання, призначеного на 20.04.2026 року, та яке відкладено саме з підстав надходження відповідної заяви.
При цьому апеляційний суд звертає увагу на те, що ОСОБА_1 та його захисник Петрушко І.С. не були позбавлені можливості скористатися правом участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції, проте відповідного клопотання до апеляційного суду не надходило.
Суд вважає, що на стадії апеляційного перегляду оскарженого рішення, судом були створені всі можливі та необхідні умови для реалізації права учасників на доступ до правосуддя. Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
У своїх рішеннях Європейський Суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного в своїй сукупності, подане клопотання про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає необхідним зазначити таке.
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП).
Згідно з положеннями ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, але не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильнезастосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статей 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху України передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Пунктом 2.9. (а) Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
На підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, до суду надано протокол серії ЕПР1 № 511796 від 13 листопада 2025 року.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 511796 від 13 листопада 2025 року, 13 листопада 2025 року о 12 год. 46 хв. водій ОСОБА_1 по вул. Героїв України в с. Новопавлівка Роздільнянського району Одеської області, керуючи автомобілем ВАЗ «2101», державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння, зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосування газоаналізатора Alcotest Drager 6820 на нагрудну боді камеру. Відповідно до тесту № 313, проведеному 13.11.2025 року в 12:49 год. газоаналізатором Alcotest Drager 6820 водій дійсно керував транспортним засобом в стан алкогольного сп'яніння результат огляду позитивний 0,40 проміле. Від проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі відмовився на нагрудну боді камеру DSJ 0000000_00000/3, чим порушив п. 2.9а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Технічний засіб відеозапису нагрудна бодікамера DSJ 0000000_00000/3,
Приймаючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції виходив з того, що вина ОСОБА_1 , у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю доведена матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 511796 від 13 листопада 2025 року, з якого вбачаються дані про особу, дату, час, місце та обставини скоєного ним правопорушення; тестом Drager № 313 від 13 листопада 2025 року, результат тесту 0,40%; письмовим поясненням гр. ОСОБА_1 від 13 листопада 2025 року; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 13.11.2025 року; диском із записом вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП; копіями постанов про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6143697, № 6143756 від 13.11.2025 року відносно ОСОБА_1 за ч.ч. 1, 2, ст. 126 КУпАП; довідкою Відділення поліції № 2 Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області від 11 грудня 2025 року № 292577-2025.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, надав належну правову оцінку доказам, обґрунтовано визнав їх належними та допустимими для використання в процесі доказування.
Об'єктивна сторона правопорушення, полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані сп'яніння, передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані сп'яніння, і так само ухиленні осіб, які керують транспортними засобами, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.
Суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП може бути будь-яка особа, що досягла шістнадцятирічного віку (ст. 12 КУпАП) та керує транспортним засобом.
Проведення огляду на стан сп'яніння здійснюється в порядку встановленому ст. 266 КУпАП, відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція) та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 року № 1103 (далі - Порядок).
Відповідно до ч. ч. 2, 4, 6 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстави для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, й проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Положеннями п. 2 - 4 розділу І Інструкції № 1452/735 встановлено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Згідно п. 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВС України та Міністерством охорони здоров'я України, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
З аналізу вказаних норм права вбачається, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Отже, підстави вважати чи перебувають у стані сп'яніння особи відноситься до виключних повноважень працівників поліції, цьому кореспондує обов'язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд.
Проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння фіксувалось працівниками поліції у відповідності до ч. 2 ст. 266 КУпАП за допомогою технічних засобів відеозапису, відеозаписи долучено до матеріалів справи про адміністративне правопорушення.
З долученого до матеріалів справи відеозапису, убачається, що ОСОБА_1 не заперечував факту керування транспортним засобом. Зокрема, відеозаписом зафіксовано, що вдень по вулиці о 12:46 годині їде транспортний засіб ВАЗ «2101» з увімкненим світлом фар, працівниками поліції здійснені дії для зупинки транспортного засобу, автомобіль зупинився біля будинку та водій вийшовши з транспортного засобу направився в бік будинку, коли до нього підійшли працівники поліції. Водій пояснив, що він «привіз ключі» (запис з нагрудної бодікамери 12:47 година), працівниками поліції висунуто вимогу водію, у відповідності до ст. 32 Закону України «Про національну поліцію», пред'явити документи на транспортний засіб та водійське посвідчення, а тому доводи апеляційної скарги, що на відеозаписі не зафіксовано факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом є безпідставними, оскільки, як вбачається з відеозапису долученого до матеріалів справи, ОСОБА_1 не заперечувався факт керування транспортним засобом.
Під час спілкування з працівниками поліції виявлено у водія ознаки алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота), на запитання працівника поліції ОСОБА_1 повідомив, що вчора вживав алкоголь - водку, у зв'язку з чим поліцейськими висловлено на його адресу вимогу пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу (алкотестеру) або в медичному закладі, на що ОСОБА_1 погодився. Як свідчить відеозапис, перед початком проходження огляду працівник поліції використовував новий (запакований) мундштук, роз'яснив, що може надати для огляду Свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки газоаналізатора «Drager Alcotest 6820», ксерокопія якого долучена до матеріалів справи. Працівник поліції роз'яснив водію як проходити огляд за допомогою технічного приладу «Драгер». За результатами огляду, прилад зафіксував 0,40 проміле, про що працівником поліції було повідомлено ОСОБА_1 та який не висловлював заперечень щодо отриманих результатів, не вказував, що такі результати є хибними чи б то сумнівними (запис з нагрудної бодікамери 12:53 година).
За результатами проведеного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки, ОСОБА_1 добровільно, без застосування будь-якого тиску чи б то неправомірного впливу на нього зі сторони поліцейських, підписав протокол про адміністративне правопорушення, чек драгера та акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів.
Як убачається з матеріалів справи, на виконання вимог пункту 10 Інструкції, пункту 5 Порядку, працівниками поліції долучено до матеріалів справи акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого убачається, що огляд ОСОБА_1 проведений у зв'язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, поліцейськими проведено огляд за допомогою Drager Alcotest 6820, тест № 313, результат - 0,40 проміле, з результатами згоден ОСОБА_1 (міститься підпис водія), також зазначено про джерела відеофіксації нагрудна бодікамера № 0000000_000003,
Результати проходження ОСОБА_1 огляду на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу безпосередньо зафіксовані у чекі-роздруківці, з якої убачається, що за результат проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння складає 0,40 проміле, при максимально допустимій нормі 0,2 проміле (а.с. 5).
Всі докази наявні в матеріалах справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення, чек драгера, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відеозаписи містять однакові відомості щодо місця та часу проведення огляду та узгоджуються між собою.
Відеозйомка працівниками поліції проводилась на законних підставах у відповідності до вимог ст. 40 Закону України «Про національну поліцію». Наданий відеозапис сумнівів щодо його достовірності та допустимості не викликає і повністю відтворює обставини вчиненого ОСОБА_1 правопорушення.
Відеозаписи, долучені до матеріалів справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає належними та допустимими доказами, які містять інформативний, позбавлений упередження характер, є послідовними і містять відомості про обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.
Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 511796 від 13 листопада 2025 року, в графі 14 пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності по суті порушення зазначено «Дійсно керував транспортним засобом».
Крім того, ОСОБА_1 надано пояснення від 13.11.2025 року на окремому аркуші, згідно яких ОСОБА_1 13.11.2025 року по вул. Героїв України в с. Новопавлівка зупинений працівниками поліції де було йому у законному порядку запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на що він погодився. Результат огляду показав 0,40 проміле із результатом пристрою згоден. Але сьогодні будь-які спиртні напої не вживав. Транспортним засобом ВАЗ «2101», державний номерний знак НОМЕР_1 , дійсно керував в даному селі. Пояснення записані зі слів ОСОБА_1 , ним прочитані та підписані.
Таким чином, зазначеними вище доказами, які містяться в матеріалах справи, спростовуються доводи апеляційної скарги про відсутність доказів факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
Доводи апеляційної скарги відносно того, що не було підстав для зупинки транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 також спростовуються наявним в матеріалах справи доказами.
До протоколу про адміністративне правопорушення працівниками поліції долучено копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА № 6143697 від 13.11.2025 року, згідно якої вбачається, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого положеннями ч. 2 ст. 126 КУпАП, а саме керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом. Також долучено копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА № 6143756 від 13.11.2025 року, згідно якої вбачається, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого положеннями ч. 1 ст. 126 КУпАП, а саме керування транспортним засобом особою, яка не пред'явила посвідчення водія, реєстраційного документу на транспортний засіб, а також поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Отже, причиною зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_2 було порушення Правил дорожнього руху.
Щодо доводів апеляційної скарги щодо суперечностей у матеріалах справи, апеляційний суд зазначає наступне.
Направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції складено у відповідності, до п. 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВС України та Міністерством охорони здоров'я України, № 1452/735 від 09.11.2015. Разом із тим, ОСОБА_1 погодився із результатом проходження огляду на місці за допомогою Drager Alcotest, а тому не було підстав для доставлення водія до медичного закладу, що підтверджується відеозаписом.
Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 511796 від 13 листопада 2025 року, відносно ОСОБА_1 складено за порушення п. 2.9а Правил дорожнього руху, яким передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Так, в протоколі зазначено, що водій перебуває в стані алкогольного сп'яніння, з результатом огляду - позитивний 0,40 проміле. Зазначення в протоколі, що водій від проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі відмовився, не свідчать про невідповідність зазначеного протоколу вимогам ст. 256 КУпАП, та не є підставою для визнання його неналежним та недопустимим доказом.
Враховуючи викладене, обставини правопорушення, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується зібраними по справі доказами, доказів, які б спростовували факт вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, як матеріали справи про адміністративне правопорушення, так і апеляційна скарга не містять, тому апеляційний суд вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги, а висновок суду першої інстанції, викладений у оскаржуваній постанові законним та обґрунтованим.
При цьому апеляційний суд бере до уваги, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2007 у справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
ОСОБА_1 реалізуючи своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги та вважає, що наявними у справі доказами підтверджена вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому висновок Пересипського районного суду міста Одеси від 27 лютого 2026 року є законним та обґрунтованим, отже відсутні підстави для скасування або зміни постанови суду.
Обраний судом першої інстанції вид адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, відповідає обставинам справи, вимогам ст. ст. 23, 33 КУпАП.
Відповідності до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова Захарівського районного суду Одеської області від 12 січня 2026 року без змін.
Керуючись ст.ст. 251, 280, 283, 294 КУпАП суд,
Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Постанову Захарівського районного суду Одеської області від 12 січня 2026 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя В.А. Коновалова