П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
14 травня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/19847/25
Перша інстанція суддя Танцюра К.О.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Яковлєва О.В.,
суддів Крусяна А.В., Шевчук О.А.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2025 року, у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АКВАФРОСТ» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «АКВАФРОСТ» звернулось до суду з позовом у якому заявлено вимоги Одеській митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA500110/2025/000074/1 від 04 червня 2025 року.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2025 року задоволено позов.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що є помилковим висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, так як подані позивачем документи для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів не містили всіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості, містили розбіжності, а тому заявлена позивачем митна вартість не підтверджена документально, внаслідок чого митним органом правомірно прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару.
В свою чергу, позивачем подано відзив на апеляційну скаргу у якому зазначено, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення про задоволення позову.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 27 червня 2023 року між Компанією Global Floro AS (Алесунд, Норвегія, Постачальник) та ТОВ «Аквафрост» (Одеса, Україна, Покупець) був укладений контракт № 27/06/23-7, відповідно до умов якого постачальник поставляє товар, який вказується в додатках до цього Контракту (п.1.1. Контракту).
З метою здійснення митного оформлення товару, декларантом було подано митну декларацію № 25UA500110004492U7 від 04 червня 2025 року.
Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією (МД) № 25UA500110004492U7 від 04 червня 2025 року позивачем надані документи зазначені в графі 44 МД.
Одеською митницею (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) прийнято рішення про коригування митної вартості № UA500110/2025/000074/1 від 04 червня 2025 року (а.с. 63-64).
Не погоджуючись з прийнятим рішенням про коригування митної вартості, товариство звернулось до суду з даним адміністративним позовом.
За наслідком з'ясування обставин справи, судом першої інстанції зроблено висновок про задоволення позовних вимог, так як товариством належним чином підтверджено заявлену митну вартість товарів для здійснення їх митного оформлення за заявленим методом, з чим не погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.
Так, згідно п. 24 ч. 1 ст. 4 МК України, митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 318 МК України, митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.
Згідно ч. 1 ст. 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч. 1 ст. 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Згідно ч. 2 ст. 57 МК України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Згідно ч. 3 ст. 57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та главою 9.
Згідно ч. 1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Згідно ч. 2 ст. 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до ч. 1 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МК України, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу.
Згідно ч. 12 ст. 264 МК України, у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.
Колегією суддів встановлено, що предметом спору у даній справі є перевірка правомірності прийнятого митним органом рішення про коригування митної вартості ввезених ТОВ «АКВАФРОСТ» товарів № UA500110/2025/000074/1 від 04 червня 2025 року.
При цьому, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
В даному випадку, фактичною підставою для прийняття оскаржуваного рішення митного органу стала наявність розбіжностей у поданих товариством документах, а також їхня недостатність для здійснення митного оформлення товару за визначеним ним методом.
Зокрема, як вбачається із зібраних матеріалів у справі, для митного оформлення ввезеного товариством товару митному органу було надано зовнішньоекономічний контракт № 27/06/23-7 від 27 червня 2023 року, укладений між компанією Global Floro AS та ТОВ «Аквафрост».
Згідно умов контракту, сума, умови та валюта платежу за товар повинні вказуватись в інвойсі, тоді як платежі за товар можуть здійснюватися у вигляді попередньої оплати, або з відстрочкою платежу.
Крім того, для митного оформлення ввезеного товариством товару митному органу було надано рахунок-фактури (Invoice) від 03 червня 2025 року № 10012412, відповідно до якого вартість товарів становить 82 300,00 дол. США.
У якості умови оплати товару визначено "Net pr. 14 days", що передбачає обов'язок сплати повної суми за товар протягом 14 календарних днів із дати виставлення рахунку.
В свою чергу, документів, що підтверджують фактичну оплату товару (передоплату у встановлений 14-денний строк), як і документів, з яких вбачається зміна умов оплати товару після відправлення товару, позивачем не надано,
Тому, з урахуванням неможливості підтвердження дотримання умов оплати, визначених в інвойсі, колегія суддів наявними розбіжності у наданих позивачем документах, а тому митним органом, відповідно до положень ч. 3 ст. 53 МК України, обґрунтовано витребувано додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості.
Проте, згідно наявної відповіді декларанта на запит митного органу, документів та пояснень щодо зазначених розбіжностей не надано.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає необґрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що зазначені розбіжності не є підставою для коригування митної вартості ввезеного товариством товару.
Аналогічний висновок щодо того, що розбіжність в умовах та доказах оплати товару, які не підтверджені документально, є підставою для коригування митної вартості товару викладено у постанові Верховного Суду від 11 грудня 2024 року (справа № 380/26554/23).
Щодо підтвердження витрат на транспортування, судом першої інстанції встановлено, що доставка товару здійснювалась за правилами Інкотермс на умовах FCA Klaipeda.
В підтвердження вартості доставки при проведення процедури розмитнення надано наступні документи: рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги № 21/4989 від 29 травня 2025 року; документ що підтверджує вартість перевезення № 29 від 29 травня 2025 року; договір про перевезення вантажів у внутрішньому та/або міжнародному сполученні № 22/11/2024 від 22 листопада 2024 року; заявка на перевезення 20 від 21 травня 2025 року.
Згідно вказаних документів, перевізником товару зазначено ФОП ОСОБА_1 в графі 16 та в графі 23 СМR 2903 від 27 травня 2025 року також зазначений перевізник ФОП ОСОБА_1 .
При цьому, зазначення в сертифікаті від 30 травня 2025 року 25LTLU9000L9NS01466, супровідному документі Т1 від 27 травня 2025 року 25LTLU900007ЕЕD8K4 та графі 21 СМR 2903 від 27 травня 2025 року, відомості про експедитора UAВ VPA LOGISTICS, у якого знаходився товар перед передачею перевізнику позивача, не свідчить про наявність суттєвих розбіжностей у цій частині.
В свою чергу, колегія суддів зазначає, визнана судом помилковість частини висновків митного органу, за умови підтвердження решти висновків митного органу щодо неможливості підтвердження митної вартості ввезених товарів, не є підставою для скасування оскаржуваного рішення митного органу про коригування митної вартості товарів.
Між тим, згідно ч. 1 ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Згідно ч. 2 ст. 57 МК України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Відповідно до ч. 2 ст. 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
В свою чергу, згідно ч. 8 ст. 57 МК України, у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 64 МК України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).
Згідно ч. 2 ст. 64 МК України, митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
Між тим, як зазначено в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару, визначаючи митну вартість ввезеного товару за резервним методом, митним органом зазначено митну декларацію по якій раніше була визначена митна вартість товару, враховуючи ідентичність (аналогічність) товару, умови поставки, обсягів партії, як факторів, які можуть вплинути на митну вартість.
В свою чергу, порушень у виборі методу визначення митної вартості товарів, з урахуванням обставин даної справи, судом не встановлено
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції допущено невірне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права при вирішенні справи, що є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про залишення позову без задоволення.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Задовольнити апеляційну скаргу Одеської митниці.
Скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2025 року, з ухваленням у справі нового рішення про відмов у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквафрост» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення.
Судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Одеську митницю.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач О.В. Яковлєв
Судді А.В. Крусян О.А. Шевчук