14 травня 2026 року справа № 580/2543/26
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гайдаш В.А., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якому позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_1 ) щодо невнесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про виключення з військового обліку військовозобов'язаних ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_1 ) внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів актуальні відомості про виключення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , з військового обліку військовозобов'язаних відповідно до ч. 4 ст. 28 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу", який діяв станом на момент виключення.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що 24.07.2012 року, настав юридичний факт досягнення ним граничного віку перебування в запасі та військовому резерві у зв'язку з досягненням 45-річного віку. Після досягнення граничного віку перебування на військовому обліку, позивач перестає бути військовозобов'язаним, а тому на нього не поширюються закони про військовий обов'язок та військову службу. Зокрема, позивач не може бути призваний під час мобілізації, він не зобов'язаний проходити ВЛК, оновлювати облікові дані і йому не можна вручити повістку. Рішення про виключення з військового обліку, є остаточним особа не повинна знову ставати на військовий облік, окрім випадку, коли вона робить це добровільно, та якщо заяву на взяття її на військовий облік особа до ТЦК та СП не подавала. При цьому, обов'язку самостійно оновити персональні дані для виключених із військового обліку осіб, нормативно-правовими актами не встановлено.
Ухвалою суду від 19.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі на підставі даного позову, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що оскільки за чинними нормами статті 28 Закону №2232-XII, ОСОБА_1 не досяг граничного віку перебування у запасі та є військовозобов'язаним, тому його на законних підставах поновили на військовому обліку військовозобов'язаних.Правомірність такого «поновлення» на військовому обліку (аналогічні предмет та підстава позову до цієї ситуації) підтверджена постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.02.2020 у справі № 820/3113/17, адміністративне провадження №К/9901/18247/18. При цьому наявність заяви про взяття (повторне взяття) військовозобов'язаного не вимагається. Також просив суд у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Розглянувши подані докази, всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують обставини справи, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з 20.06.1989 перебував на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 та 28.06.1990 був знятий з військового обліку, про що внесено відомості до його військового квитка НОМЕР_3 . Також позивач перебував на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 з 03.08.2021 та з 19.01.2026 ОСОБА_1 було взято на облік до ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Відповідно до сформованої в «Резерв+» інформації, позивач перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 , як військовозобов'язаний.
06.02.2026 року позивач звернувся до відповідача із заявою щодо неправомірного не виключення запису та виправлення недостовірних відомостей внесених до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Листом від 13.02.2026 №1/1339 відповідач повідомив про те, що відповідно до ч. 4 ст. 28 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», граничний вік перебування в запасі другого розряду є граничним віком перебування в запасі. Оскільки за чинними нормами статті 28 цього Закону ОСОБА_1 не досяг граничного віку перебування у запасі та є військовозобов'язаним, тому ІНФОРМАЦІЯ_6 на законних підставах поновив позивача на військовому обліку військовозобов'язаних. Правомірність такого «поновлення» на військовому обліку підтверджена постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.02.2020 у справі № 820/3113/17, адміністративне провадження №К/9901/18247/18. При цьому наявність заяви про взяття (повторне взяття) військовозобов'язаного не вимагається.
Не погоджуючись з діями відповідача позивач звернувся до суду із цим позовом.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов'язані та резервісти) визначені в Законі України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» від 16.03.2017 року №1951-VIII (далі - Закон №1951-VIII).
Згідно зі статті 1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
За частиною 1 статті 2 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» основними завданнями Реєстру є:
1) ідентифікація призовників, військовозобов'язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України;
2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період;
3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов'язку.
Частиною 1 статті 3 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» встановлено, що основними засадами ведення Реєстру є:
1) обов'язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
2) повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
3) захищеність Реєстру та внесених до нього відомостей - держава гарантує захист бази даних Реєстру від несанкціонованого доступу та зловживання доступом, незаконного використання відомостей Реєстру, порушення цілісності бази даних Реєстру та його апаратного чи програмного забезпечення, а також гарантує дотримання законодавства щодо захисту персональних даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів, наявних у Реєстрі.
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» передбачено, що держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядниками Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України, Служба безпеки України, Служба зовнішньої розвідки України та розвідувальний орган Міністерства оборони України (далі - розпорядник Реєстру). Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.
Частиною 1 статті 6 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» встановлено, що до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
За пунктом 2 частиною 1 статті 9 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» що призовник, військовозобов'язаний та резервіст має право, зокрема, звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 року №2232-XII (далі - Закон №2232-ХІІ).
Згідно з частинами першою, третьої статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до частин першої, третьої статті 33 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Частиною п'ятою статті 33 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" визначено, що військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (частина перша статті 34 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу").
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Порядок №1487).
Відповідно до пункту 2 Порядку №1487 військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно з абзацом 2 пунктом 3 Порядку №1487 для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Пунктом 16 Порядку №1487 визначено, що військовий облік поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, з урахуванням обсягу та деталізації - на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний. Персонально-якісний військовий облік передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного військового обліку покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, органи СБУ, відповідні підрозділи розвідувальних органів.
За пунктами 20, 23 Порядку №1487 військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів. Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Призовники, військовозобов'язані та резервісти, які не актуалізували інформацію про себе в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, особисто у семиденний строк з дня внесення змін до персональних даних прибувають із паспортом громадянина України та військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу, який організовує та веде військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, для взяття їх на військовий облік, зняття з військового обліку або внесення змін до їх облікових даних.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №559 затверджено Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Порядок №559).
Згідно з пунктом 3 Порядку №559 відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів. У разі коли відомості, зазначені у графах 1-5, 13 та 14 військово-облікового документа на бланку, не відповідають відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, він вважається недійсним (крім військово-облікових документів військовозобов'язаних та резервістів СБУ, розвідувальних органів). Відповідність відомостей, зазначених у військово-обліковому документі на бланку, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, перевіряється через: електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки або його відділ (орган СБУ, розвідувальний орган).
Відповідно до пункту 4 Порядку № 559 у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін: у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку; в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.
Зміни вносяться протягом п'яти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.08.2024 року №932 затверджено Порядок реалізації експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Порядок №932).
Пунктом 17-1 Порядку №932 встановлено, що стосовно громадян України чоловічої статі віком від 16 до 60 років ДМС одноразово формує перелік відомостей, зазначених у підпунктах 1 - 11 пункту 5 цього Порядку, та передає їх Міноборони для внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів в установленому законодавством порядку з використанням засобів захисту інформації, що мають сертифікат відповідності або позитивний експертний висновок за результатами державної експертизи у сфері захисту інформації, з дотриманням вимог законодавства про захист персональних даних.
Подальше внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів і взяття на військовий облік громадян України чоловічої статі віком від 25 до 60 років, які на такому обліку не перебувають, здійснюється шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного демографічного реєстру, відомчої інформаційної системи ДМС, інших інформаційних систем, реєстрів та баз (банків) даних відповідно до статті 14 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів та Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів з використанням засобів системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів Трембіта.
На підставі відомостей, отриманих Міноборони відповідно до абзацу першого і другого цього пункту, здійснюється автоматичне взяття зазначених осіб на військовий облік.
Взяття на військовий облік громадян України, зазначених в абзаці першому і другому цього пункту, здійснюється за зареєстрованим/задекларованим їх місцем проживання, а у разі, коли місце проживання не зареєстровано/не задекларовано, - територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, визначеними Генеральним штабом Збройних Сил.
Взяття на військовий облік зазначених осіб проводиться без направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.
Військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов'язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов'язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11.08.2025 року у справі №640/21967/22.
Позивач в позові зазначає, що станом на 01 січня 2013 року його було автоматично виключено з військового обліку у зв'язку із досягненням граничного віку перебування у запасі другого розряду рядового складу, в той же час позивачем не надано доказів на підтвердження даних обставин.
Крім того суд зазначає, що з долученої до матеріалів справи копії військового квитка серії НОМЕР_4 вбачається, що позивач знятий з обліку 28.06.1990 року. Інших відомостей про виключення/зняття позивача з військового обліку військовий квиток не містить.
Відповідно до пункту «а» частини 1 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється а) у запас, якщо військовослужбовці не досягли граничного віку перебування в запасі і за станом здоров'я придатні до військової служби або під час дії воєнного стану визнані військово-лікарськими комісіями тимчасово непридатними за станом здоров'я до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців.
Згідно частин 1-4 статті 27 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" у запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров'я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі. Вони перебувають на військовому обліку в районних (міських) військових комісаріатах та відповідних органах інших військових формувань.
Запас військовозобов'язаних поділяється на першу і другу категорії.
До запасу першої категорії належать військовозобов'язані, які проходили військову службу та здобули під час її проходження військово-облікову спеціальність.
До запасу другої категорії належать військовозобов'язані, які не здобули військово-облікової спеціальності під час проходження військової служби або не проходили військової служби, а також військовозобов'язані-жінки.
За частинами 1, 2 статті 28 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" в редакції, чинній станом на 01.01.2012 року запас військовозобов'язаних поділяється на два розряди, що встановлюються залежно від віку військовозобов'язаних.
Військовозобов'язані, які перебувають у запасі та мають військові звання рядового, сержантського і старшинського складу, поділяються на розряди за віком: 1) перший розряд - до 35 років; 2) другий розряд: рядовий склад - до 40 років; сержантський і старшинський склад: сержанти і старшини - до 45 років; прапорщики і мічмани - до 50 років.
Частина 4 статті 28 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" мала наступний вигляд:1) Граничний вік перебування в запасі другого розряду є граничним віком перебування в запасі та у військовому резерві (в редакції до 20.07.2023 року); 2) Граничний вік перебування в запасі другого розряду є граничним віком перебування в запасі (в редакції з 21.07.2023 року).
Перебування в запасі раніше обмежувалося віком 40 років (до 31.03.2014 року, до набрання чинності Законом №1169-VII), а також віком 50 років (до 12.07.2014 року, до набрання чинності Законом №1604-VII). З 13.07.2014 року в зв'язку з набранням чинності Законом №1604-VII перебування у запасі ІІ розряду обмежено віком 60 років.
Згідно з пунктом 4 частини 6 статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" виключенню з військового обліку у районних (міських) військових комісаріатах (військовозобов'язаних Служби безпеки України у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних Служби зовнішньої розвідки України у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які досягли граничного віку перебування в запасі.
Суд зауважує, що в даній справі оцінює виключно правомірність перебування позивача на обліку наразі, а не правомірність виключення/зняття з військового обліку.
Слід констатувати, що граничний вік перебування в запасі законодавцем неодноразово продовжувався.
Позивач станом на дату звернення до суду досяг віку 58 років, тобто згідно чинного законодавства ще не досяг граничного віку перебування в запасі (60 років). Як наслідок, позивач повинен перебувати на військовому обліку.
Також слід враховувати, що Порядок №932, в т.ч. пункт 17-1 Порядку №932, є чинним нормативно-правовим актом, який підлягає застосуванню в спірних правовідносинах.
Щодо дії законодавства у часі суд зауважує, що у зв'язку із внесенням змін до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" було підвищено граничний вік перебування військовозобов'язаних в запасі. Метою таких змін було розширення кола осіб, щодо яких діє військовий обов'язок, і які мають досвід проходження військової служби та можуть бути використані для доукомплектування Збройних Сил України, тобто збільшення мобілізаційного ресурсу держави.
Від часу опублікування (набрання чинності) змін до цього Закону він поширює свою дію наперед на всій території України і розповсюджується на усіх осіб, що не досягли граничного віку перебування у запасі.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19.09.2018 року у справі №814/4386/15.
З набранням чинності вказаних змін до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" позивач є таким, що підпадає під його дію як особа, яка не досягла встановленого законом граничного віку перебування у запасі військовозобов'язаних другого розряду.
У Рішенні від 09 лютого 1999 року №1-рп/99 (справа №1-7/99 про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) Конституційний Суд України дійшов висновку про те, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Відтак, правильним є застосування для врегулювання спірних правовідносин норм закону, чинних станом на вказаний час.
Безпідставними є доводи позивача про те, що на спірні правовідносини не поширюються приписи Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" зі змінами, які внесено Законом №1604-VII.
Відповідно до приписів статті 28 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", чинних станом на час виникнення спірних правовідносин, позивач не досяг граничного віку перебування в запасі та є військовозобов'язаним.
Крім того, суд наголошує, що згідно запису у військовому квитку серії НОМЕР_4 позивач був знятий, а не виключений з військового обліку.
Враховуючи зазначене, у суду відсутні підстави для визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у невнесенні відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про виключення з військового обліку військовозобов'язаного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ).
Також, відсутні підстави для визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання відповідача внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів актуальні відомості про виключення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , з військового обліку військовозобов'язаних відповідно до ч. 4 ст. 28 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу", який діяв станом на момент виключення.
За вказаних обставин, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України в разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Апеляційна скарга подається до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Віталіна ГАЙДАШ