13 травня 2026 року Справа №160/12319/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, перевіривши матеріали позовної заяви приватного акціонерного товариства «Новопавлівський гранітний кар'єр» в особі представника Івженко Марини Олександрівни до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування розрахунків, зобов'язання вчинити певні дії,-
08.05.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 08.05.2026 року через систему «Електронний суд» позовна заява приватного акціонерного товариства «Новопавлівський гранітний кар'єр» в особі представника Івженко Марини Олександрівни до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій представник позивача просить суд:
- визнати протиправним, скасувати та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити коригування розрахунку Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 05.04.2024 року №8113/Р у частині нарахування сум за минулі періоди по ОСОБА_1 у сумі 60 483,33 грн., що передували даті фактичного надіслання відповідних розрахунків приватному акціонерному товариству «Новопавлівський гранітний кар'єр», та виключити з обліку заборгованість приватного акціонерного товариства «Новопавлівський гранітний кар'єр» сумі 60 483,33 грн.;
- визнати протиправним, скасувати та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити коригування розрахунку Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 09.12.2024 року №15628/Р у частині нарахування сум за минулі періоди по ОСОБА_2 у сумі 79 038,35 грн., що передували даті фактичного надіслання відповідних розрахунків приватному акціонерному товариству «Новопавлівський гранітний кар'єр», та виключити з обліку заборгованість приватного акціонерного товариства «Новопавлівський гранітний кар'єр» сумі 79 038,35 грн.;
- визнати протиправним, скасувати та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити коригування розрахунку Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 08.12.2025 року №15292/Р у частині нарахування сум за минулі періоди ОСОБА_3 у сумі 105 566,27 грн., що передували даті фактичного надіслання відповідних розрахунків приватному акціонерному товариству «Новопавлівський гранітний кар'єр», та виключити з обліку заборгованість приватного акціонерного товариства «Новопавлівський гранітний кар'єр» сумі 105 566,27 грн.;
- визнати протиправним, скасувати та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити коригування розрахунку Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 02.07.2025 року №11291/Р у частині нарахування сум за минулі періоди ОСОБА_4 у сумі 63 745,06 грн., що передували даті фактичного надіслання відповідних розрахунків приватному акціонерному товариству «Новопавлівський гранітний кар'єр», та виключити з обліку заборгованість приватного акціонерного товариства «Новопавлівський гранітний кар'єр» сумі 63 745,06 грн.
Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що 21.05.2024 року ПрАТ «Новопавлівський гранітний кар'єр» отримало від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів «а» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та відповідно до пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за квітень 2024 року від 05.04.2024 року 8113/Р. Згідно означеного розрахунку: «…Сума до відшкодування у квітні 2024 року по Списку 2 складає 129 094,22 грн. (в т.ч. щомісячно за Списком №2 складає 68 049,60 грн., разова з дати призначення складає 61 044, грн.)… ». Відповідно до Додатку 6 разова виплата з дати призначення у сумі 61 044,62 грн. призначена працівнику ОСОБА_1 , дата з якої призначено пенсію - 27.02.2023 року; місячний розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсій - 4627,14 грн. Перша справа, працівник позивача ОСОБА_1 , позивач своєчасно надає довідку №78 від 30.05.2022 року для звернення за призначенням пенсії на пільгових умовах. Однак, Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області відмовило у призначенні пенсії, чим змусило ОСОБА_1 захищати свої права у судовому порядку через неправомірність такої відмови. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.08.2023 року у справі №160/7923/23 (суддя Маковська О.В.) дії відповідача визнано протиправними, рішення ПФУ скасовано та зобов'язано призначити ОСОБА_1 пенсію з дати первинного звернення - 27.02.2023 року. При цьому судом у зазначеному рішенні було констатовано: «… З матеріалів справи вбачається, що спору щодо пільгового стажу за Списком №2 між сторонами не існує». Незважаючи на встановлені судом обставини, лише у квітні 2024 року позивач отримав розрахунок фактичних витрат №8113/Р від 05.04.2024 року на загальну суму 129 094,22 грн., з яких щомісячний платіж за Списком №2 становить 68 049,60 грн., а 61 044,62 грн. - разова виплата, нарахована з дати первинного звернення працівника. 21.12.2024 року ПрАТ «Новопавлівський гранітний кар'єр» отримало від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів «а» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та відповідно до пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за грудень 2024 року від 09.12.2024 року №15628/Р. Згідно означеного розрахунку: «…Сума до відшкодування у грудні 2024 року становить: за Списком №2 - 171 886,20 грн. (в т.ч. щомісячно за Списком №2 - 86 449,83 грн., сума фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за період з дати призначення (перерахунку) пенсії до дати формування розрахунку - 85 436,37 грн.).». Відповідно до Додатку 6 разова виплата з дати призначення у сумі 79 038,35 грн. призначена працівнику ОСОБА_2 , дата з якої призначено пенсію - 23.10.2023 року; місячний розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсій - 5947,06 грн. Друга справа, обставини призначення пенсії працівнику ОСОБА_2 .. Так, позивач надає ОСОБА_2 довідки №17 вих. номер 185 від 10.10.2023 року, №20 вих. номер 203 від 08.11.2023 року, №223 від 30.11.2023 року, відповідно до яких працівник отримує рішення про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах, та ОСОБА_2 змушений захищати свої права у судовому порядку. Згодом судом у справі №160/8616/24 рішення ПФУ були визнані протиправними та скасовані, як прояв надмірного формалізму. У серпні 2025 року Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомляє розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів «а» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та відповідно до пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за липень 2025 року від 02.07.2025 №11291/Р. Відповідно до Додатку 6 разова виплата з дати призначення у сумі 63 745,06 грн. призначена працівнику ОСОБА_4 , дата з якої призначено пенсію - 16.06.2024 року; місячний розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсій - 5099,60 грн. Третя справа, призначення пенсії на пільгових умовах працівнику ОСОБА_4 виявляє ідентичний алгоритм дій відповідача. Так, за результатами розгляду заяв працівника та довідок, зокрема №125 від 10.05.2024 року, №141 від 29.05.2025 року та №270 від 25.11.2024 року, відповідачем у особі територіальних управлінь Волинської та Хмельницької областей було прийнято низку рішень про відмову у призначені пенсії на пільгових умовах, ігноруючи роз'яснення позивача, лист №271 від 25.11.2024 року. Така суперечлива поведінка відповідача призвела до того, що право на пенсію було фактично реалізовано лише у червні 2025 року, що спричинило нарахування позивачу разової суми фактичних витрат у розмірі 63 745,06 грн. за період у 12 місяців адміністративних спорів. 26.12.2025 року ПрАТ «Новопавлівський гранітний кар'єр» отримало від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів «а» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та відповідно до пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з грудня 2025 року від 08.12.2025 року №15292/Р. Згідно означеного розрахунку: «…Сума до відшкодування у грудні 2024 року по Списку №2 становить 199 670,08 грн. (в т.ч. місячний розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсій складає 85 392,08 грн., сума фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за період з дати призначення (перерахунку) пенсії до дати формування розрахунку 114 278,33 грн.).». Відповідно до Додатку 6 разові виплати: з дати призначення у сумі 105 566,27 грн. призначена працівнику ОСОБА_3 , дата з якої призначено пенсію - 06.08.2024 року; місячний розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсій - 6665,08 грн.; з дати призначення у сумі 8712,06 грн. призначена працівнику ОСОБА_5 , дата з якої призначено пенсію - 21.10.2025 року; місячний розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсій - 6430,08 грн. Четверта справа, працівник позивача ОСОБА_3 , в якій позивач тричі надавав працівнику фактично ідентичні за змістом довідки про пільговий характер роботи за Списком №2 (довідки №13 від 11.08.2023 року вих. №153; від 23.09.2025 року №260; від 17.10.2025 року №282), які містили повну інформацію про стаж, результати атестації робочих місць та характер виконуваних робіт у шкідливих умовах кар'єру. Проте відповідач двічі приймав рішення про відмову у призначенні пенсії, щоразу змінюючи або доповнюючи формальні претензії до оформлення документів, зокрема щодо повноважень підписантів кадрової служби та інтерпретації назв професій за застарілими класифікаторами. Лише після третього подання тієї самої довідки відповідач, без зміни фактичних обставин чи нормативної бази, визнав право ОСОБА_3 на пенсійне забезпечення. Аналіз документів, ознайомлення з рішеннями виявили закономірність: відповідач систематично ігнорував належним чином оформлені довідки підприємства, по декілька разів відмовляючи працівникам за ідентичними документами, що призвело до виникнення величезних сум заборгованості для позивача. Таким чином, спеціалісти ПФУ, маючи в розпорядженні належні пакети документів, відмовляли у призначенні пенсії, чим спровокували тривалі адміністративні та судові конфлікти, та створили умови для накопичення та фінансового навантаження на позивача. Підтвердженням відсутності безспірності нарахувань є повідомлення відповідача від 14.01.2026 року №2821/Р. У даному документі відповідач самостійно зазначає про «зняття» (коригування) суми у розмірі 39 206,94 грн. за попередній період: «…Сума до відшкодування у січні 2026 року по Списку №2 становить 45 708,64 грн. (у т.ч. щомісячно за Списком №2 складає 83 365,88 грн., разова з дати призначення 1549,70 грн., то по перерахунку за попередній рік знято 39 206,94 грн.).». Вказаний факт не лише свідчить про допущення відповідачем помилок при формуванні розрахунків, а й підтверджує неможливість позивача перевірити правомірність таких дій. У повідомленні відсутня будь-яка деталізація: не вказано прізвищ працівників, періодів або підстав для такого коригування (зняття по перерахунку). Також, «разова з дати призначення 1549,70 грн.» стосується працівників Позивача ОСОБА_3 (сума - 1533 грн.), котрому призначення пільгової пенсії відбулось з 06.08.2024 року, було внесено до Списку №2 у грудні 2025 р., та знов відкориговане у січні 2026 року. Водночас, ці розрахунки та коригування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсій за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не є безумовними, якщо органом Пенсійного фонду допущено помилки в проведенні обрахунку або включено будь-які додаткові суми до стягнення. Таким чином, наведені обставини у своїй сукупності переконливо свідчать про відсутність безспірності, визначеності та належного документального підтвердження спірних нарахувань, а також про їх формування з істотними порушеннями вимог законодавства та принципів належного адміністрування. Самостійне коригування відповідачем раніше визначених сум без належної деталізації та обґрунтування, відсутність прозорого механізму їх формування, а також ненадання позивачу інформації щодо призначення, перерахунку чи відмови у призначенні пенсій фактично позбавили його можливості здійснювати ефективний контроль за правомірністю та обсягом відповідних зобов'язань. За таких умов покладення на позивача обов'язку відшкодування як поточних, так і особливо ретроспективних (разових) сум, що виникли внаслідок тривалих процедур оскарження та протиправних дій відповідача, призводить до непропорційного втручання у його майнові інтереси та створює фінансово непомірний тягар.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.05.2026 року, зазначена вище справа була розподілена та 11.05.2026 року передана судді Пруднику С.В.
Відповідно до п. п. 3 та 6 ч. 1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Позовна заява подана до суду з порушенням норм ст. ст. 160, 161 КАС України та підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Так, згідно з пунктами 4, 5, 9 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Отже, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.
За приписами частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Разом з тим, відповідно до частини другої статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю;
7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;
8) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;
8-1) заборону політичної партії та передачу майна, коштів та інших активів політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави;
10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів;
11) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання;
12) затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, або особою без громадянства;
13) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;
14) звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації;
15) зобов'язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.
Отже, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.
У поданій до суду позовній заяві представник позивача просить суд:
- визнати протиправним, скасувати та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити коригування розрахунку Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 05.04.2024 року №8113/Р у частині нарахування сум за минулі періоди по ОСОБА_1 у сумі 60 483,33 грн., що передували даті фактичного надіслання відповідних розрахунків приватному акціонерному товариству «Новопавлівський гранітний кар'єр», та виключити з обліку заборгованість приватного акціонерного товариства «Новопавлівський гранітний кар'єр» сумі 60 483,33 грн.;
- визнати протиправним, скасувати та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити коригування розрахунку Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 09.12.2024 року №15628/Р у частині нарахування сум за минулі періоди по ОСОБА_2 у сумі 79 038,35 грн., що передували даті фактичного надіслання відповідних розрахунків приватному акціонерному товариству «Новопавлівський гранітний кар'єр», та виключити з обліку заборгованість приватного акціонерного товариства «Новопавлівський гранітний кар'єр» сумі 79 038,35 грн.;
- визнати протиправним, скасувати та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити коригування розрахунку Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 08.12.2025 року №15292/Р у частині нарахування сум за минулі періоди ОСОБА_3 у сумі 105 566,27 грн., що передували даті фактичного надіслання відповідних розрахунків приватному акціонерному товариству «Новопавлівський гранітний кар'єр», та виключити з обліку заборгованість приватного акціонерного товариства «Новопавлівський гранітний кар'єр» сумі 105 566,27 грн.;
- визнати протиправним, скасувати та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити коригування розрахунку Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 02.07.2025 року №11291/Р у частині нарахування сум за минулі періоди ОСОБА_4 у сумі 63 745,06 грн., що передували даті фактичного надіслання відповідних розрахунків приватному акціонерному товариству «Новопавлівський гранітний кар'єр», та виключити з обліку заборгованість приватного акціонерного товариства «Новопавлівський гранітний кар'єр» сумі 63 745,06 грн.
Втім, яке саме рішення (лист або розрахунок із зазначенням дати та номеру), слід визнати протиправним та скасувати, представник позивача не вказує.
У зв'язку з чим, суду не можливо встановити наявність порушених прав позивача та обставини, які йому передували, які відносини виникли у зв'язку із такими порушеннями, які права були порушені та обрані позивачем способи захисту.
Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Вимоги позовної заяви повинні бути викладені чітко і зрозуміло, з урахуванням правил, встановлених процесуальним законодавством, і узгоджуватись з наданими суду повноваженнями за наслідками розгляду справи, та мають бути спрямовані на захист конкретних прав, свобод та інтересів позивача з зазначенням способу їх захисту, який не допускає неоднозначного, довільного тлумачення змісту позовних вимог і дозволить суду максимально якісно здійснити правосуддя.
З огляду на викладене, позивачу необхідно уточнити зміст позовної заяви відповідно до вимог чинного законодавства.
Крім того, відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист.
Право звернення до суду є невід'ємним особистим правом, яке реалізовується особою в порядку, встановленому КАС України. Способом реалізації цього права є звернення зацікавленої особи з позовом до суду.
У свою чергу, звернення до суду з позовом є підставою для виникнення процесуальних відносин, пов'язаних з вирішенням спору по суті. Звернення до суду і судове провадження повинно здійснюватися у відповідності до вимог чинного законодавства, зокрема, процесуальних норм щодо порядку провадження в адміністративних справах.
Крім цього, законодавець встановлює певні обмеження такого права, зокрема, шляхом встановлення строку звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відтак, на переконання судді для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Також суддя наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись. Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Суддя зазначає, що позивач оскаржує розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій від 05.04.2024 року №8113/Р; від 09.12.2024 року №15628/Р; від 02.07.2025 року №11291/Р.
Отримавши спірні розрахунки позивач є таким що повинен був дізнався про порушення своїх прав, а тому приходить до переконання, що саме з дня отримання вказаних розрахунків, позивач вважається таким, що повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.
Проте, до адміністративного суду із вказаним позовом, позивач звернувся лише 08.05.2026 року тобто з пропуском шестимісячного строку, встановленого ст. 122 КАС України в частині позовних вимог щодо оскарження розрахунків від 05.04.2024 року №8113/Р; від 09.12.2024 року №15628/Р; від 02.07.2025 року №11291/Р.
Також, суддя зауважує, що учасники справи зобов'язанні діяти вчасно та в належний спосіб, у зв'язку з чим, будь-які зволікання останніх не свідчать про намір добросовісної реалізації права на звернення до суду.
Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Проте, разом з позовною заявою позивачем не надано до суду вмотивованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із даною позовною заявою в частині вимог про визнання протиправними та скасування розрахунків від 05.04.2024 року №8113/Р; від 09.12.2024 року №15628/Р; від 02.07.2025 року №11291/Р, не надано будь-яких доказів поважності причин його пропуску, що не відповідає положенням ч. 6 ст. 161 КАС України.
Статтею 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно із ст. 166 КАС України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.
Вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення викладені в ст.167 КАС України.
До позовної заяви не додано належним чином оформленої заяви про поновлення строку звернення до суду.
З огляду на наведене, позивачу необхідно надати суду заяву щодо поновлення строку звернення з цим позовом до суду із належним обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку та надати суду підтверджуючі відповідні обставини докази.
Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.
З огляду на викладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду вмотивованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із позовною заявою, вказавши обґрунтовані підстави для поновлення такого строку, якщо вони є, та надати суду докази поважності причин його пропуску.
Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим КАС України, а тому вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву приватного акціонерного товариства «Новопавлівський гранітний кар'єр» в особі представника Івженко Марини Олександрівни до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування розрахунків, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду:
- позовної заяви із доказами направлення іншим учасникам справи, у відповідності до вимог ст. 160 КАС України з максимально чітко і зрозуміло сформованими позовними вимогами виходячи із приписів ст. 5 КАС України;
- вмотивованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із даною позовною заявою в частині вимог про визнання протиправними та скасування розрахунків від 05.04.2024 року №8113/Р; від 09.12.2024 року №15628/Р; від 02.07.2025 року №11291/Р із доками поважності причин його пропуску.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали про залишення позовної заяви з руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С. В. Прудник