27 квітня 2026 року Справа № 160/1569/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Озерянської С.І.
за участі секретаря судового засідання Буснюк В.В.
за участі:
представника позивача Довженка О.В.
представника відповідача Сліпця С.С.
представника третьої особи Михайлюк Т.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу № 160/1569/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Атол» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа: Дніпровська міська рада про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
23.01.2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Атол» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.08.2025 року №0476670710, прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податковим органом було допущено порушення порядку проведення податкової перевірки. Також, зазначає, що відповідач безпідставно дійшов висновку про порушення позивачем податкового законодавства. Вважає, що прийняте на підставі висновків акту перевірки податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області є протиправним та підлягає скасуванню.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.02.2026 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
27.02.2026 року відповідач надав суду відзив на позовну заяву, у якому просить суд відмовити у задоволенні позову з наступних підстав. Так, з боку відповідача відсутні жодні порушення процедури проведення перевірки, а її висновки підтверджуються наявними доказами та ґрунтуються на нормах податкового законодавства. Вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте відповідно до вимог чинного законодавства.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.03.2026 року клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору до участі у справі № 160/1569/26 задоволено та залучено до участі в адміністративній справі № 160/1569/26 Дніпровську міську раду в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
31.03.2026 року Дніпровською міською радою надано пояснення в яких вона просить відмовити ТОВ «Атол» в задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.04.2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Представник позивача у судовому засіданні 27.04.2026 року підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні 27.04.2026 року заперечував проти задоволення позову та просив відмовити в його задоволенні.
Представник третьої особи у судовому засіданні 27.04.2026 року заперечувала проти задоволення позову та просила відмовити в його задоволенні.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив та зазначає наступне.
Так, Товариство з обмеженою відповідальністю «Атол» зареєстроване Департаментом адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради 19.10.1999 року в якості юридичної особи за місцем реєстрації: 49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Артюшенка, буд. 1 та перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.
Основним видом діяльності ТОВ «Атол» за КВЕД 41.20 є будівництво житлових і нежитлових будівель.
04.06.2025 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області винесено наказ №3739-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Атол»».
03.06.2025 року було оформлено повідомлення №419 про проведення на підставі наказу №3739-п від 04.06.2025 року з 14.07.2025 року документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Атол» у приміщенні ГУ ДПС у Дніпропетровській області.
З 14.07.2025 року по 18.07.2025 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Атол».
За результатами перевірки відповідачем складено акт від 25.07.2025 року №3277/04-36-07-10/30557935 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Атол» з питань повноти нарахування плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельну ділянку, що перебуває у користуванні ТОВ «Атол» на підставі укладеного договору оренди земельної ділянки площею 0,9951 га, яка знаходиться за адресою м. Дніпро, Амур-Нижньодніпровський район, вул. Артюшенка, буд. 1 (кадастровий номер 1210100000:214:0004) за період з 01.01.2021 року по 31.12.2024 рік.
Документальною позаплановою невиїзною перевіркою було встановлено порушення ТОВ «Атол» п.п.16.14 п. 16.1 статті 16, пп. 271.1.1 п. 271.1 статті 271, п. 286.2 статті 286, п. 288.1, 288.4, 288.5, 288.7 статті 288, п. 289.1 статті 289 Податкового кодексу України внаслідок чого встановлено порушення задекларованих показників плати за землю (орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) за земельну ділянку, розташовану за адресою м. Дніпро, вул. Артюшенко, буд. 1, площею 0,9951 га (код КВЦПЗ:03.03- для будівництва та обслуговування будівель, закладів охорони здоров'я та соціальної допомоги; кадастровий номер 1210100000:214:0004) за період з 01.01.2021 року по 01.11.2024 року на загальну суму 1 953 031,05 грн., в тому числі: за період з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року на суму 149 039,46 грн.; за період з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року на суму 536 773,35 грн.; за період з 01.01.2023 року по 31.12.2023 року на суму 617 682,93 грн.; за період з 01.01.2024 року по 31.12.2024 року на суму 649 535,31 грн.
20.08.2025 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення №0476670710, яким на підставі акту від 26.07.2025 року №3277/04-36-07-10/30557935 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем орендна плата з юридичних осіб на суму 2 349 918,73 грн., з яких 1 953 031.05 грн. за податковим зобов'язанням та 396 887,68 грн. за штрафними санкціями.
Незгода позивача з прийнятим податковим повідомленням-рішенням №0476670710 від 20.08.2025 року стала підставою для звернення з даним позовом до адміністративного суду.
Отже, правомірність та обґрунтованість податкового повідомлення-рішення №0476670710 від 20.08.2025 року є спором переданим на вирішення до адміністративного суду.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
У відповідності до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.
Підпунктом 62.1.3 пункту 62.1 ст. 62 Податкового кодексу України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок, відповідно до вимог цього Кодексу, а також, перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого, покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно підпункту 75.1.2 пункту 75.2 статті 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів.
Стаття 79 Податкового кодексу України визначає особливості проведення документальної невиїзної перевірки.
Відповідно пунктів 79.1-79.3, 79.5 статті 79 Податкового кодексу України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
У разі надіслання (вручення) відповідно до статті 42 цього Кодексу платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної статтею 200 цього Кодексу) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу.
Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.
За наявності письмового звернення платника податків замість документальної невиїзної перевірки може проводитися документальна виїзна перевірка.
Статтею 42 Податкового кодексу України встановлено порядок листування платників податків та контролюючих органів.
Відповідно пунктів 42.1 та 42.2 статті 42 Податкового кодексу України, податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.
Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Згідно з пунктом 42.4 цієї статті, платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Для осіб, які є фінансовими агентами, листування з контролюючим органом в електронній формі є обов'язковим у випадках, визначених цим Кодексом.
Листування контролюючих органів з платниками податків, зазначеними в абзаці першому цього пункту, які подали заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, а також з фінансовими агентами у випадках, визначених цим Кодексом, здійснюється засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" шляхом надіслання документа в електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет.
Документ, надісланий контролюючим органом в електронний кабінет, вважається врученим платнику податків або фінансовому агенту, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та є доступним в електронному кабінеті.
Датою вручення платнику податків або фінансовому агенту документа є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки документа платнику податків/фінансовому агенту. У разі якщо доставка документа відбулася після 18 години, датою вручення документа платнику податків/фінансовому агенту вважається наступний робочий день. Якщо доставка відбулася у вихідний чи святковий день, датою вручення документа платнику податків/фінансовому агенту вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.
У разі неотримання контролюючим органом квитанції про доставку документа в електронний кабінет протягом двох робочих днів з дня його надіслання такий документ у паперовій формі на третій робочий день з дня відправлення з електронного кабінету надсилається за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків/фінансового агента рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручається платнику податків/фінансовому агенту (його представнику).
При цьому строк доставки документа в електронний кабінет, визначений абзацом п'ятим цього пункту, не зараховується до строку надіслання документів, визначеного цим Кодексом.
Платник податків (крім фінансового агента у частині листування з контролюючим органом з питань, визначених статтею 39-3 цього Кодексу) один раз протягом року може надіслати до контролюючого органу через електронний кабінет заяву про відмову отримувати документи через електронний кабінет. Датою завершення листування платника податків через електронний кабінет є дата, зазначена у квитанції про доставку контролюючому органу заяви про відмову отримувати документи через електронний кабінет.
Відповідно пункту 42.5. статті 42 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
На вимогу платника податків, який отримав документ в електронній формі, контролюючий орган надає такому платнику податків відповідний документ у паперовій формі протягом трьох робочих днів з дня надходження відповідної вимоги (у паперовій або електронній формі) платника податків.
В даному випадку, відповідачем на податкову адресу позивача- м. Дніпро, вул. Артюшенка, буд. 1, поштовим відправленням №4910700135528 з рекомендованим повідомленням про вручення направлено повідомлення про проведення перевірки №919 від 03.06.2025 року та наказ про призначення перевірки від 04.06.2025 року №3739-п, яке було отримано позивачем 12.06.2025 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та фіскальним чеком Укрпошти від 04.06.2025 року.
Отже, відповідачем було дотримано вимоги статті 79 та 42 Податкового кодексу України та направлено наказ про призначення перевірки та повідомлення про її проведення на податкову адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення 04.06.2025 року.
Свою чергу, перевірку розпочато 14.07.2025 року, тобто не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу, що надало посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
Встановлені судом обставини справи свідчать про відсутність зі сторони відповідача порушень процедури призначення та проведення перевірки.
При цьому, судом не приймаються посилання позивача на порушення порядку проведення перевірки враховуючи дату повідомлення про проведення перевірки 03.06.2025 року в той час як наказ про призначення перевірки датовано 04.06.2025 року, оскільки така технічна помилка в повідомленні не призводить до порушень прав позивача та не зумовила жодних негативних наслідків. Так, вказане повідомлення від 03.06.2025 року містить посилання на наказ про призначення перевірки від 04.06.2025 року та було направлено разом з наказом поштовим відправленням 04.06.2025 року. Повідомлення містить ту ж інформацію що і наказ про призначення перевірки, зокрема про початок перевірки з 14.07.2025 року.
Також судом вважаються необґрунтованими посилання позивача на неточний індекс його поштової адреси на поштовій кореспонденції 49023, замість 49021, оскільки таке зазначення не призвело до неможливості вручення поштової кореспонденції і така, направлена 04.06.2025 року кореспонденція, була отримана позивачем 12.06.2025 року.
Щодо дати акту перевірки, вказаної у оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні суд зазначає наступне.
Згідно з абзацом 1 пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
В даному випадку, за результатами перевірки відповідачем складено акт від 25.07.2025 року №3277/04-36-07-10/30557935 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Атол» з питань повноти нарахування плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельну ділянку, що перебуває у користуванні ТОВ «Атол» на підставі укладеного договору оренди земельної ділянки площею 0,9951 га, яка знаходиться за адресою м. Дніпро, Амур-Нижньодніпровський район, вул. Артюшенка, буд. 1 (кадастровий номер 1210100000:214:0004) за період з 01.01.2021 року по 31.12.2024 рік.
В оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні зазначено посилання на акт перевірки з датою 26.07.2025 року.
Зі змісту оскаржуваного податкового повідомлення-рішення вбачається, що окрім помилкової дати « 26» замість вірної « 25» воно містить всі належні реквізити акту перевірки, порушення встановлені при перевірці та суми і періоди зазначені в акті перевірки від 25.07.2025 року №3277/04-36-07-10/30557935.
На переконання суду, помилка в цифрі дати акту перевірки, зазначеної в податковому повідомленні-рішенні не свідчить про протиправність такого податкового повідомлення-рішення та не може бути виключною підставою для його скасування.
Щодо встановлених при проведенні перевірки порушень зі сторони позивача суд встановив та зазначає наступне.
Так, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем орендна плата з юридичних осіб на суму 2 349 918,73 грн., з яких 1 953 031.05 грн. за податковим зобов'язанням та 396 887,68 грн. за штрафними санкціями, оскільки про при проведенні перевірки було встановлено порушення ТОВ «Атол» задекларованих показників плати за землю (орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) за земельну ділянку, розташовану за адресою м. Дніпро, вул. Артюшенко, буд. 1, площею 0,9951 га (код КВЦПЗ:03.03- для будівництва та обслуговування будівель, закладів охорони здоров'я та соціальної допомоги; кадастровий номер 1210100000:214:0004) за період з 01.01.2021 року по 01.11.2024 року на загальну суму 1 953 031,05 грн.
Підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Згідно з підпунктом 14.1.125 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XII, глави І розділу XIV цього Кодексу- капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Згідно Закону України «Про оренду землі» (далі Закон №161-XIV), у статті 13 якого закріплено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї зі сторін може бути посвідчений нотаріально.
Справляння плати за землю, в тому числі й орендної плати, здійснюється відповідно до положень розділу ХІІ Податкового кодексу України.
Відповідно до підпунктів 269.1.1 та 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.
Особливості нарахування та сплати орендної плати за земельну ділянку як однієї із форм плати за землю врегульовано приписами статті 288 Податкового кодексу України.
За приписами пункту 288.1 статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.
Відповідно до підпунків 288.5.1, 288.5.2 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки; для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
Відповідно до пункту 288.7 статті 288 Податкового кодексу України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.
Диспозиція статті 288 Податкового кодексу України чітко розрізняє розмір орендної плати (яка визначається договором) та річну суму платежу (яка, в свою чергу, не може бути меншою від затвердженого законодавцем розміру).
Відповідно до пункту 271.1 статті 271 Податкового кодексу України базою оподаткування земельним податком є, зокрема, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.
Згідно із пунктом 271.2 статті 271 Податкового кодексу України рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Пунктом 286.1 статті 286 Податкового кодексу України передбачено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 289.1 статті 289 Податкового кодексу України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.
Для визначення розміру орендної плати за землі державної та комунальної власності базою для обрахунку є нормативна грошова оцінка земельних ділянок, порядок проведення якої встановлено Законом України.
Відповідно до частини 5 статті 5 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Згідно з абзацом 3 частини 1 статті 13 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема, у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
За змістом частини 1 статті 15 Закону України «Про оцінку земель» підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
Частиною 2 статті 18 Закону України «Про оцінку земель» передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення, проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років.
Відповідно до частини 2 статті 20 Закону України «Про оцінку земель» дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Частина 1 статті 23 Закону України «Про оцінку земель» встановлює, що технічна документація з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації.
Згідно частини 3 статті 23 Закону України «Про оцінку земель» витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.
Відповідно до пункту 4 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 (далі - Порядок №1051 ведення Державного земельного кадастру здійснює Держгеокадастр та його територіальні органи.
Підпунктом 14 пункту 24 вказаного Порядку визначено, що до Державного земельного кадастру вносяться відомості про значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яке розраховується за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі відомостей про земельну ділянку, зазначених у цьому пункті, та відомостей про нормативну грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку; дату проведення нормативної грошової оцінки земель.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2011 №1386 затверджений Порядок подання інформації про платників податків, об'єкти оподаткування та об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, для забезпечення ведення їх обліку, а також обчислення та справляння податків і зборів (далі - Порядок №1386 (тут і далі в редакції на дату виникнення спірних правовідносин)), пунктом 4 якого передбачено, що Держгеокадастр та Мін'юст подають щомісяця до 10 числа, а також на запит територіального органу ДФС за місцезнаходженням земельної ділянки або ДФС інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю та єдиного податку, в тому числі: Держгеокадастр - про земельні ділянки, зокрема про кадастровий номер земельної ділянки, дату реєстрації у Державному земельному кадастрі, дату державної реєстрації земельної ділянки (відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою чи договору оренди), площу відповідно до правовстановлюючих документів, цільове призначення та місце розташування земельної ділянки, дату та значення нормативної грошової оцінки, частку кожного із співвласників земельної ділянки (у разі коли земельна ділянка перебуває у спільній частковій власності), а також про землевласників або землекористувачів, зокрема найменування та місцезнаходження або прізвище, ім'я, по батькові та місце проживання землевласника або землекористувача.
Частиною 1 статті 15 Закону України «Про Державний земельний кадастр» передбачено, що до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив'язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об'єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку.
Відповідно до частини 1 статті 38 Закону України «Про Державний земельний кадастр» відомості з Державного земельного кадастру надаються державними кадастровими реєстраторами у формі: витягів з Державного земельного кадастру про об'єкт Державного земельного кадастру; довідок, що містять узагальнену інформацію про землі (території), за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру; викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану); копій документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру.
Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу на те, що витяг з технічної документації про грошову оцінку землі носить інформаційний характер та є документом, який оформлюється за результатом проведення нормативної грошової оцінки і відображає дані стосовно окремої земельної ділянки. Тобто, витяг складається на основі розрахованих у встановленому порядку показників (коефіцієнтів), які визначені у технічній документації, що затверджується рішенням відповідної сільської, селищної або міської ради (постанова Верховного Суду від 20.01.2021 у справі №160/2185/20).
У постанові від 12.07.2021 у справі №640/9862/20 Верховний Суд, оцінивши правову природу та порядок формування витягів про нормативну грошову оцінку конкретної земельної ділянки, дійшов висновку, що видача цього документа є способом відображення вартісного показника грошової оцінки цієї земельної ділянки на підставі існуючої у Державному земельному кадастрі інформації щодо неї та із використанням законодавчо встановлених показників.
Про можливість використання податковим органом лише інформації, відображеної в державному земельному кадастрі, Верховний Суд також вказував у постановах від 13.05.2021 (справа №826/13362/17), від 18.11.2021 (справа №160/7381/19).
Зміст наведених норм у сукупності свідчить, що нарахування орендної плати повинно здійснюватися на підставі саме актуальних даних державного земельного кадастру. Для цього законодавець відповідним чином врегулював порядок обміну необхідною для цього інформацією між, зокрема, Держгеокадастром (його територіальними органами) і податковими органами.
Отже, нормативна грошова оцінка земель встановлюється шляхом затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка здійснюється відповідною сільською, селищною, міською радою.
У разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності змінюється також розмір орендної плати. Зазначене відповідає приписам частини 2 статті 632 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Нормативне регулювання визначення розміру орендної плати за оренду земельних ділянок державної або комунальної власності відбувається за імперативно встановленою формулою множення нормативної грошової оцінки на коефіцієнт, який погоджується сторонами в договорі, але у законодавчо встановлених межах. Розмір нормативної грошової оцінки згідно з наведеними вище законодавчими нормами встановлюється відповідним органом місцевого самоврядування.
Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у пунктах 101, 102, 108 постанови від 05.06.2024 у справі №914/2848/22.
Врахувавши особливості правовідносин з оренди земель державної та комунальної власності, які характеризуються наявністю імперативних елементів, у пунктах 118-122 наведеної постанови Велика Палата Верховного Суду здійснила системний аналіз Законів №161-XIV, №1378-IV та Податкового кодексу України та дійшла висновку, що зміна нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності призводить до зміни розміру орендної плати. При цьому технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що орендується, затверджує орган місцевого самоврядування відповідним рішенням без узгодження з орендарем земельної ділянки. Натомість в орендаря земельної ділянки державної або комунальної власності з моменту введення в дію нормативної грошової оцінки земельної ділянки виникає обов'язок сплачувати орендну плату відповідно до зміненої нормативної грошової оцінки.
З огляду на це, Велика Палата Верховного Суду конкретизувала свій висновок щодо застосування у сукупності статей 5, 13 Закону №1378-IV, статті 21 Закону №161-XIV та пункту 271.2 статті 271 ПК України, зроблений у постанові від 09.11.2021 у справі №635/4233/19, про те, що зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.
Натомість, Велика Палата Верховного Суду виснувала, що з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної або комунальної власності автоматично змінюються і права та обов'язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, визначеної у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки. У таких правовідносинах відсутній обов'язок сторін вносити зміни до договору оренди шляхом укладення додаткової угоди, оскільки обов'язок сплачувати орендну плату відповідно до зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки виникає в орендаря з моменту початку застосування такої нормативної грошової оцінки.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.02.2025 у справі №925/457/23 (провадження №12-33гс24) сформулювала висновок, що обов'язок сплачувати орендну плату відповідно до зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки виник з моменту початку застосування такої оцінки відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України.
З урахуванням викладеного, невнесення сторонами змін до умов договору оренди землі в частині актуалізації нормативної грошової оцінки земельної ділянки не свідчить про порушення прав з боку орендаря.
В даному випадку, судом встановлено, що 21.11.2019 року між ТОВ «Атол» та Дніпровською міською радою укладено договір оренди землі, відповідно якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку по фактичному розміщенню будівель та споруд, яка розташована по вул. Артюшенка,1 (Амур-Нижньодніпровський район), цільове призначення земельної ділянки 03.03 (для будівництва та обслуговування будівель закладів охорони здоров'я та соціальної допомоги) з кадастровим номером 1210100000:01:214:0004.
Відповідно пункту 9 договору оренди, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі. Розмір орендної плати встановлюється рішенням Дніпровської міської ради відповідно вимог Податкового кодексу України.
Підпунктами 10.1 та 10.2 пункту 10 договору оренди встановлено, що обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження.
У разі затвердження міською радою нової технічної документації нормативної грошової оцінки земель міста Дніпра, зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки проводиться без внесення змін та доповнень до цього договору. Зазначені зміни відображаються у Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.
Зміна цільового призначення земельної ділянки функціонального використання потребує внесення відповідних змін до цього договору до розрахунку розміру орендної плати за земельну ділянку комунальної власності оцінка якої проведена.
Згідно Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 03.10.2019 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:01:214:0004 становить 11 411 990,46 грн.
Розмір орендної плати становить 342 359,72 грн., що складає 3% нормативної грошової оцінки, яку зазначено у розрахунку розміру орендної плати, який є невід'ємною частиною договору оренди.
У спірний період (2021-2024 роки) додаткових угод до договору оренди від 21.11.2019 року не укладалось, що підтверджується представниками сторін.
Враховуючи коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель за 2022 та 2021 роки, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:01:214:0004 за 2022 рік становить 18 017 970,10 грн., за 2021 рік становить 16 379 972,80 грн.
Також, судом встановлено, що податковим органом було отримано витяги з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:01:214:0004 на 2023 рік, яка складає 20 720 665,61 грн.; на 2024 рік яка складає 21 785 363,84 грн., які було надано суду та долучено до матеріалів справи.
При проведенні перевірки податковим органом було встановлено, що позивачем при поданні податкових декларації з орендної плати за землю нормативна грошова оцінка земельної ділянки зазначена у розмірі: за 2021 рік-11 411 990,66 грн., за 2022 рік - 1 261,50 грн., за 2023 рік - 1 318,84 грн., за 2024 рік - 1 386,10 грн.
В поданій звітності з орендної плати за землю за 2021 рік позивач зазначив категорію земельної ділянки 03.03 та ставку орендної плати у розмірі 3%.
В той же час податкова звітність за 2022-2024 року містить інформацію про категорію земельної ділянки 02.04. та ставку орендної плати 0,03%.
При цьому, як було встановлено судом, відповідно умов договору оренди, цільове призначення земельної ділянки 03.03 (для будівництва та обслуговування будівель закладів охорони здоров'я та соціальної допомоги) з кадастровим номером 1210100000:01:214:0004. А відповідно наведених судом пунктів 9 та 10 договору оренди, зміна цільового призначення земельної ділянки функціонального використання потребує внесення відповідних змін до цього договору та до розрахунку розміру орендної плати за земельну ділянку комунальної власності оцінка якої проведена.
Також, відповідно пункту 13.1 договору оренди, до договору оренди землі від 21.11.2019 року, у разі зміни розміру орендної плати у зв'язку зі змінами в законодавстві або прийняттям міською радою відповідного рішення, зміни щодо орендної плати відображаються у розрахунку розміру орендної плати за земельну ділянку комунальної власності, грошова оцінка якої проведена, а у разі зменшення розміру орендної плати, і в цьому договорі.
Матеріалами справи, зокрема договором, розрахунком, листами Дніпровської міської ради, підтверджено ставку орендної плати на рівні 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:01:214:0004 та цільовим призначенням земельної ділянки 03.03 (для будівництва та обслуговування будівель закладів охорони здоров'я та соціальної допомоги).
Оскільки, додаткової угоди до договору оренди укладено не було, суд погоджується з висновками відповідача про заниження ТОВ «Атол» податкових зобов'язань, зазначених у податкових деклараціях з орендної плати за землю на 2021-2024 роки у зв'язку з необґрунтованим застосуванням 0,03% від грошової одиниці площі земельної ділянки без укладання додаткових угод до договору оренди землі від 21.11.2019 року.
При цьому, судом не враховуються посилання позивача на зміну ним виду використання земельної ділянки шляхом внесення змін до Державного земельного кадастру, оскільки такі дії не змінюють умов укладеного договору оренди землі. В свою чергу, зміна умов договору оренди землі здійснюється за згодою сторін такого договору, або в судовому порядку, чого в даному випадку зроблено не було.
Зважаючи на встановлені судом обставини справи, суд вважає підтвердженими допущені позивачем порушення п.п.16.14 п. 16.1 статті 16, пп. 271.1.1 п. 271.1 статті 271, п. 286.2 статті 286, п. 288.1, 288.4, 288.5, 288.7 статті 288, п. 289.1 статті 289 Податкового кодексу України, що призвело до порушення задекларованих показників плати за землю (орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) за земельну ділянку, розташовану за адресою м. Дніпро, вул. Артюшенко, буд. 1, площею 0,9951 га за період 2021-2024 роки на загальну суму 1 953 031,05 грн., що свідчить про правомірність винесеного податкового повідомлення-рішення №0476670710 від 20.08.2025 року та відсутність підстав для його скасування.
Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог та відсутність підстав для задоволенні позовної заяви ТОВ «Атол».
Керуючись статтями 243, 245-247, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Атол» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа: Дніпровська міська рада про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складено 07 травня 2026 року.
Суддя С.І. Озерянська