14 травня 2026року м. Київ
Унікальний номер справи № 752/12647/22
Головуючий у першій інстанції - Ольшевська І.О.
Апеляційне провадження № 22-ц/824/8686/2026
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Левенця Б.Б., перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 03 червня 2024 року у справі за позовом Дніпровської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним заповіту, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом, визнання квартири відумерлою спадщиною, витребування квартири, -
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 03 червня 2024 року позов Дніпровської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним заповіту, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом, визнання квартири відумерлою спадщиною, витребування квартири - задоволено.
Визнано недійсним заповіт від 21 листопада 2002 року, складений від імені ОСОБА_3 , та посвідчений секретарем Середівської сільської ради Згурівського району 21 листопада 2002 року за № 28, згідно з яким спадкоємцем зазначеного в заповіті майна є ОСОБА_2 .
Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 04 серпня 2007 року № 8-3696, видане Другою київською державною нотаріальною конторою на ім'я ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_3 , на квартиру АДРЕСА_1 .
Визнано однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 27,8 кв м, житловою площею 14, 9 кв м відумерлою спадщиною після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та передати цю квартиру територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради.
Витребувано від ОСОБА_1 на користь територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради квартиру АДРЕСА_1 .
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Київської міської прокуратури сплачену суму судового збору в розмірі 7 794, 00 грн.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Київської міської прокуратури сплачену суму судового збору в розмірі 7 794, 00 грн.
Повний текст рішення суду складено та підписано 13 червня 2024 року (т. 1 а.с. 183-194).
Не погодившись з рішенням районного суду, 21 лютого 2026 року ОСОБА_1 подала безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу засобами поштового зв'язку (т. 2 а.с 1-16).
Ухвалою Київського апеляційного суду від 02 березня 2026 року витребувано матеріали цивільної справи з суду першої інстанції (т. 2 а.с. 18).
01 травня2026 року матеріали справи отримано Київським апеляційним судом та 11 травня 2026 року передано судді-доповідачу.
Проте, апеляційнепровадження не може бути відкрито апеляційним судом у зв'язку з наступним.
Згідно з частиною першою ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
За змістом пункту 1 частини другої ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до частини першої ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просила поновити строк на подання апеляційної скарги і вказала, що про розгляд справи її не повідомляли, а війна та проблеми із здоров'ям є об'єктивними обставинами, що заважали їй оскаржити рішення суду, беручи до уваги, що про існування оскаржуваного рішення їй стало відомо 26 січня 2026 року і лише тоді вона отримала можливість ознайомитися з його текстом.
Так, враховуючи, що оскаржуване рішення ухвалено 03 червня 2024 року, а апеляційну скаргу подано 21 лютого 2026 року, апелянтом пропущено строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Однак, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що в матеріалах справи міститься клопотання про відкладення розгляду справи, подане від імені ОСОБА_1 , до суду першої інстанції, що свідчить про обізнаність останньої про розгляд справи судом першої інстанції.
Разом з тим, вперше з апеляційною скаргою на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 03 червня 2024 року ОСОБА_1 звернулась лише 24 липня 2024 року, де вказала, що повний текст рішення вона отримала 24 червня 2024 року (т. 1 а.с. 198-205).
Окрім цього, 07 грудня 2024 року апелянт ОСОБА_1 подала на виконання ухвали Київського апеляційного суду від 04 вересня 2024 року (т. 1 а.с. 211-212) про залишення без руху її апеляційної скарги з підстав недотримання вимог ст. 354 ЦПК України клопотання про усунення недоліків від 06 грудня 2024 року (т. 1 а.с. 221-223).
Ухвалою Київського апеляційного суду від 13 грудня 2024 року ОСОБА_1 поновлено строк на апеляційне оскарження рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 03 червня 2024 року, апеляційну скаргу - залишено без руху з підстав невиконання вимог п. 2 частини другої статті та п. 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України (т. 1 а.с. 225-226)
Ухвалою Київського апеляційного суду від 29 квітня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 03 червня 2024 року визнано неподаною та повернуто апелянту (т. 1 а.с. 248-249).
Однак, вдруге із апеляційною скаргою ОСОБА_1 до Київського апеляційного суду звернулася 21 лютого 2026 року (т. 2 а.с 1-16), тобто, з пропуском строку, передбаченого процесуальним законом, понад тридцять днів.
Проте, в апеляційній скарзі скаржниця не навела обставин, які б перешкоджали їй звернутися до суду з апеляційною скаргою у строк, передбачений ст. 354 ЦПК України, натомість, повторно апеляційну скаргу подано лише 21 лютого 2026 року.
Згідно з частиною третьою ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею в заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому ст. 358 цього Кодексу.
Крім того, згідно з пунктом 3 частини четвертої ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додається документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Апелянт вказала в апеляційній скарзі, що вона є пенсіонеркою та особою з інвалідністю ІІ групи, на підтвердження чого додала до скарги копію довідки № 270 від 12 грудня 2022 року, виданої ЛКК КНП «Ізяславський центр ПМСД», у зв'язку із чим, як вона зазначила, є звільненою від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на підставі пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» (т. 1 а.с. 12-13).
Однак, документами, що підтверджують встановлену особі інвалідність, є: індивідуальна програма реабілітації особи/дитини з інвалідністю; виписка з акта огляду медико-соціальною експертною комісією; посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни або медичний висновок про дитину з інвалідністю до 18 років.
Водночас, окрім них особа може підтвердити наявність інвалідності за допомогою:
- посвідчення особи, яка одержує державну соціальну допомогу відповідно до Законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» та «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю»;
- пенсійного посвідчення, до якого, окрім іншого, заносяться відомості про групу, підгрупу, причину інвалідності із зазначенням у відповідних випадках нозологічних форм захворювань та строк, на який встановлено інвалідність;
- довідки для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу;
- висновку лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу.
Таким чином, матеріали скарги не містять документів, якими підтверджується встановлення ОСОБА_1 інвалідності ІІ групи, а тому судовий збір за подання апеляційної скарги підлягає сплаті.
Водночас, колегія апеляційного суду звертає увагу скаржниці, що вона не позбавлена можливості подати до суду документ, що підтверджує саме встановлення їй інвалідності ІІ групи.
Відповідно до частини першої ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пп. 6 пункту 1 частини другої ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення суду сплачується 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
За змістом статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2022 року - 2 481, 00 грн.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
За нормою абзацу другого вказаної частини статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Отже, за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду передбачена сплата судового збору у розмірі у розмірі 19 660, 50 грн (2 481, 00 грн х 3 (вимоги немайнового характеру) + (543 000, 00 грн х 1,5% х 150 %).
Таким чином, апелянту за подання апеляційної скарги слід сплатити судовий збір у розмірі 19 660, 50 грн на реквізити Київського апеляційного суду:
Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Соломян.р-н/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783
Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО): 899998
Рахунок отримувача: UA548999980313101206080026010
Код класифікації доходів бюджету: 22030101
Призначення платежу*;101; реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ позивача), Київський апеляційний суд (назва суду, де розглядається).
Відповідно до частини другої ст. 9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Оригінал квитанції (платіжного доручення, квитанції платіжного термінала, чека банкомата або іншого документа за операціями з використанням електронних платіжних засобів у паперовій або електронній формі), який містить усі обов'язкові реквізити касового документа, або документи, які підтверджують право апелянта бути звільненим від сплати судового збору відповідно до положень Закону України «Про судовий збір» має бути направлено до Київського апеляційного суду.
Відповідно до частини другої ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 356 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 185 цього Кодексу.
З огляду на викладене, апелянту на виконання вимог цієї ухвали слід направити до Київського апеляційного суду заяву, в якій вказати інші поважні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, оригінал квитанції про сплату судового збору або належні документи, що підтверджують наявність у апелянта підстав для звільнення від сплати судового збору.
За таких обставин, скарга підлягає залишенню без руху для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст.ст. 185, 356, 357 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 03 червня 2024 року - залишити без руху та надати строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії даної ухвали.
Попередити апелянта, що у разі невиконання вказаних вимог суду та неподання доказів їх виконання до Київського апеляційного суду у встановлений строк, може бути відмовлено у відкритті апеляційного провадження або повернуто апеляційну скаргу скаржнику без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя _________________ Б.Б. Левенець