Справа № 758/4012/26 Слідчий суддя в суді першої інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/3712/2026 Суддя-доповідач: ОСОБА_2
22 квітня 2026 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі: ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 16 березня 2026 року в кримінальному провадженні № 12025100070001203 від 14.05.2025 про накладення арешту на майно, -
Прокурор Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на майно.
Просив накласти арешт на майно вилучене 12.03.2026 в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_8 , а саме: мобільний телефон iPhone 16 pro, imei НОМЕР_1 ; чорнові записи; печатка ТОВ «БЛУ СКАЙ ТЕК»; ноутбук марки Apple сірого кольору.
В обґрунтування клопотання зазначив, що слідчим відділом Подільського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025100070001203 від 14.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України.
Досудове розслідування в рамках даного кримінального провадження здійснюється за фактом привласнення бюджетних коштів групою осіб за попередньою змовою з ознаками організованості зі складу службових осіб Ритуальна служба СКП Спецкомбінат ПКПО (код ЄДРПОУ 03358475), ТОВ «ДОРБАУ» (код ЄДРПОУ 42800568), ФОП ОСОБА_9 (код ЄДРПОУ 3275315898), ТОВ «КП «ШЛЯХБУД ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 41891921), ФОП ОСОБА_10 та ТОВ «БЛУ СКАЙ ТЕК» (код ЄДРПОУ 41425254) під час здійснення робіт з «Капітального ремонту об'єктів благоустрою на ділянках для почесних поховань Міського кладовища по вул. Стеценка, 18 в м. Києві», «Капітальний ремонт об'єктів благоустрою на ділянках для почесних поховань Лісового кладовища по вул. Крайня, 3 в м. Києві» та «Реконструкція кремаційного обладнання з повною заміною кремаційних печей ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства «Київський крематорій» на вул. Байковій, 16 у Голосіївському районі м. Києва», шляхом ремонту та здійснення уяви технічного нагляду на об'єктах та підписання актів виконаних робіт до яких вносяться завідомо неправдиві відомості про об'єми робіт та вартість матеріалів за завищеними цінами в результаті чого завдано збитків громаді міста Києва в особливо великих розмірах.
Встановлено, що упродовж 2024-2026 років службові особи Спеціалізованого комунального підприємства «Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування» (код ЄДРПОУ 03358475), які виконували функції замовника робіт з капітального ремонту об'єктів благоустрою на ділянках для почесних поховань Міського кладовища по вул. Стеценка, 18 у м. Києві, діючи за попередньою змовою з представниками підрядної організації та технічного нагляду, вчинили заволодіння бюджетними коштами в особливо великих розмірах.
Згідно з договором генерального підряду №129 від 11.12.2024, укладеним між СКП «Спецкомбінат ПКПО» (код ЄДРПОУ 03358475) та ТОВ «ДОРБАУ» (код ЄДРПОУ 42800568), передбачалося виконання капітального ремонту об'єктів благоустрою на суму 175 000 000 грн. Оплата за договором здійснена у розмірі 107 253 361,98 грн, роботи наразі тривають, строк завершення - до 31.12.2026.
У межах процедури закупівлі UA-2025-02-03-005416-a між Ритуальною службою СКП «Спецкомбінат ПКПО» (код ЄДРПОУ 03358475) як замовником та ФОП ОСОБА_9 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) як виконавцем технічного нагляду, укладено договір №22 від 30.01.2025 на суму 1 042 917,33 грн. Предметом договору є здійснення технічного нагляду за виконанням вищевказаних робіт. Оплата за договором здійснена у розмірі 696 611,46 грн.
При цьому ФОП ОСОБА_9 фактично є власником ТОВ «ДОРБАУ» та особисто контролює діяльність підрядника, що свідчить про наявність конфлікту інтересів та ознаки змови з метою заволодіння бюджетними коштами.
У процесі виконання робіт сторони підписали виконавчі документи (форми КБ-2в, КБ-3), які містили завідомо неправдиві відомості щодо обсягів і вартості робіт, а також використаних матеріалів. Частина зазначених у документах матеріалів фактично не постачалася або не відповідала технічним вимогам договору.
Також з'ясовано, що уповноважена особа замовника з проведення публічних закупівель - ОСОБА_11 , діючи у змові з ОСОБА_9 , організував подання тендерної пропозиції та супровід участі ТОВ «ДОРБАУ» у закупівельній процедурі (ідентифікатор закупівлі UA-2024-11-05-015824-a), чим створив умови для подальшого укладення договору.
Виконувач обов'язків директора СКП «Спецкомбінат ПКПО» ОСОБА_12 , зловживаючи службовим становищем, забезпечив підписання виконавчих документів без перевірки фактичного стану виконання робіт, діючи за попередньою змовою з іншими учасниками схеми.
Враховуючи вищевикладене, з метою реалізації схеми незаконного заволодіння бюджетними коштами, ОСОБА_9 організував взаємодію з посадовими особами іншого комунального підприємства - СКП «Київський крематорій». До реалізації протиправної схеми залучено ОСОБА_13 (радника директора Ритуальної служби СКП «Київський крематорій») та ОСОБА_14 (інженера - уповноважену особу Ритуальної служби СКП «Київський крематорій»), які сприяли підробці документів і здійсненню незаконних виплат бюджетних коштів.
Додатково встановлено, що у межах процедури закупівлі UA-2025-06-20-011401-a замовником виступила Ритуальна служба СКП «Спецкомбінат ПКПО» (код ЄДРПОУ 03358475), а підрядником - ТОВ «КП «Шляхбуд Інвест» (код ЄДРПОУ 41891921). Предметом закупівлі є «Капітальний ремонт об'єктів благоустрою на ділянках для почесних поховань Лісового кладовища по вул. Крайня, 3 в м. Києві» з очікуваною вартістю 304 101 014,00 грн. За результатами проведеної закупівлі укладено договір генерального підряду №83 від 22.07.2025 на суму 298 531 792,28 грн. Оплата за договором здійснена у розмірі 48426 254,55 грн.
З'ясовано, що фактичним власником ТОВ «КП «Шляхбуд Інвест» є ОСОБА_9 , який одночасно контролює діяльність іншого підрядника - ТОВ «ДОРБАУ» (код ЄДРПОУ 42800568). Директором ТОВ «КП «Шляхбуд Інвест» є ОСОБА_15 , який виконує роль номінального власника та підписанта договорів. Зазначені підприємства входять до групи підконтрольних ОСОБА_9 суб'єктів господарювання, що використовуються для участі у тендерних процедурах, привласнення бюджетних коштів та їх подальшої легалізації.
У межах процедури закупівлі UA-2025-07-14-000063-a між Ритуальною службою СКП «Спецкомбінат ПКПО» (код ЄДРПОУ 03358475) як замовником та ФОП ОСОБА_10 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) як виконавцем технічного нагляду, укладено договір №89 від 11.08.2025 на суму 9 499 000,00 грн. Предметом договору є здійснення технічного нагляду за виконанням вищевказаних робіт. Оплата за договором здійснена у розмірі 1 411 338,68 грн.
При цьому ФОП ОСОБА_10 фактично є підпорядкованою особою ОСОБА_9 який є власником ТОВ «КП «ШЛЯХБУД ІНВЕСТ», ТОВ «ДОРБАУ» та особисто контролює діяльність підрядників, що свідчить про наявність конфлікту інтересів та ознаки змови з метою заволодіння бюджетними коштами.
Додатково встановлено, що в.о. директора СКП «Спецкомбінат ПКПО» ОСОБА_12 , діючи за попередньою змовою з представниками підрядних організацій, підписав договори та забезпечив затвердження виконавчої документації, які містять недостовірні відомості щодо обсягів та вартості виконаних робіт.
Додатково встановлено, що у межах процедури закупівлі UA-2025-10-22-008280-a замовником виступила Ритуальна служба Спеціалізоване комунальне підприємство «Київський крематорій» (код ЄДРПОУ 05416768), а підрядником - ТОВ «БЛУ СКАЙ ТЕК» (код ЄДРПОУ 41425254). Предметом закупівлі є «Реконструкція кремаційного обладнання з повною заміною кремаційних печей ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства «Київський крематорій» на вул. Байковій, 16 у Голосіївському районі м. Києва» з вартістю договору 156 900 000,00 грн. За результатами проведеної закупівлі укладено договір підряду № 22Б від 21.11.2025 на суму 156 900 000,00 грн. Оплата за договором здійснена у розмірі 82 740 600 грн.
З'ясовано, що фактичним власником ТОВ «БЛУ СКАЙ ТЕК» є ОСОБА_9 , який одночасно контролює діяльність інших підрядників - ТОВ «ДОРБАУ» (код ЄДРПОУ 42800568) та ТОВ «КП «Шляхбуд Інвест» (код ЄДРПОУ 41891921). Директором ТОВ «БЛУ СКАЙ ТЕК» є ОСОБА_8 , який виконує роль номінального власника та підписанта договорів. Зазначені підприємства входять до групи підконтрольних ОСОБА_9 суб'єктів господарювання, що використовуються для участі у тендерних процедурах, привласнення бюджетних коштів та їх подальшої легалізації.
Також встановлено, що у межах процедури закупівлі UA-2025-10-03-012300-a між Ритуальною службою Спеціалізованого комунального підприємства «Київський крематорій» (код ЄДРПОУ 05416768) як замовником та ФОП ОСОБА_9 (код НОМЕР_2 ) як виконавцем технічного нагляду, укладено договір № 21Б від 12.11.2025 на суму 5 360 000,00 грн. Предметом договору є здійснення технічного нагляду за виконанням вищевказаних робіт.
При цьому ФОП ОСОБА_9 фактично є власником ТОВ «БЛУ СКАЙ ТЕК» та особисто контролює діяльність підрядника, що свідчить про наявність конфлікту інтересів та ознаки змови з метою заволодіння бюджетними коштами.
В ході досудового розслідування, 12.03.2026, на виконання ухвали Подільського районного суду м. Києва від 12.02.2026 у справі № 758/2199 /26, за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_8 , проведено обшук, в результаті якого виявлено та вилучено низку речей, щодо яких внесено вказане клопотання.
12.03.2026 слідчим Подільського УП ГУНП в м. Києві на підставі ст. 100 КПК України вилучене майно визнане речовим доказом у кримінальному провадженні.
Прокурор вказував, що речі самостійно та в сукупності з іншими фактичними даними мають значення для встановлення істини у кримінальному провадженні і можуть бути використані як докази під час судового розгляду.
Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 16 березня 2026 року клопотання прокурора задоволено.
Накладено арешт на майно, що було виявлено та вилучено 12.03.2026 в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_8 , а саме: мобільний телефон iPhone 16 pro, imei НОМЕР_1 ; чорнові записи; печатка ТОВ «БЛУ СКАЙ ТЕК»; ноутбук марки Apple сірого кольору.
Задовольняючи клопотання слідчий суддя дійшов до висновку про наявність достатнього обґрунтування стороною обвинувачення відповідності вилучених речей критеріям, викладеним у ст. 98 КПК України, зокрема, що вони могли зберегти на собі сліди вчинення кримінального правопорушення або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі, чи є вони знаряддям кримінально протиправних дій, речами, набутими кримінально протиправним шляхом. Накладення арешту на зазначене вилучене майно може вплинути на досягнення дієвості кримінального провадження, що згідно зі ст. 131 КПК України є загальною метою забезпечення заходу кримінального провадження.
Не погоджуючись із ухвалою слідчого судді, адвокат ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_8 , 01.04.2026 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 16 березня 2025 року та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначив, що ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_16 від 12.02.2026 по справі №758/2199/26, клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_17 в рамках кримінального провадження № 12025100070001203 від 14.05.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України, про надання дозволу на проведення обшуку задоволено частково.
Надано дозвіл прокурорам, що входить до групи прокурорів та слідчим, що входять до групи слідчих у кримінальному провадженні №12025100070001203, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.05.2025, на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , з метою вилучення речей та документів, пов?язаних із підготовкою та безпосереднім вчиненням кримінального правопорушення, зокрема: документів по фінансово-господарських взаємовідносинах Ритуальної служби спеціалізоване комунальне підприємство «Спеціалізований комбінат підприємств комунально- побутового обслуговування» виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрацій), Ритуальна служба спеціалізоване комунальне підприємство «Київський крематорій» виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрацій), ФОП ОСОБА_9 , ТОВ «КП «Шляхбуд Інвест»» (код ЄДРПОУ 41891921), ТОВ «ДОРБАУ» (код СДРПОУ 42800568), «Спецкомбінат ПКПО» (код ЄДРПОУ 03358475), ФОП ОСОБА_10 , ТОВ «БЛУ СКАЙ ТЕК» (код ЄДРПОУ 41425254) та ТОВ «ФОРВЕЛ ЛТД» (код ЄДРПОУ 42137396). У задоволенні решти вимог клопотання відмовлено.
Зокрема відмовлено, у відшуканні та вилученні електронно- обчислювальної техніки, яка використовувалась задля вчинення кримінального правопорушення (виготовлення документів в електронному вигляді, мобільних засобів зв?язку, які використовувалися використовуються з метою координації злочинних намірів та контролю за учасниками (співучасниками) злочинної схеми, комп?ютерної техніки та електронних носіїв інформації з документами та реквізитами підприємствами пов'язаними з укладенням та виконанням договорів між вказаними суб?єктами господарювання, зовнішні носії інформації, які містять відомості про фінансово-господарські операції між вказаними суб'єктами господарювання, оскільки з клопотання та доданих до нього матеріалів кримінального провадження слідчий суддя позбавлений можливості встановити, що вищевказана техніка та електронні носії інформації, зовнішні носії інформації, могли використовуватись та використовувались для здійснення протиправних дій.
Не зважаючи на вказане слідчий, який проводив обшук, здійснив вилучення особистого мобільного телефону ОСОБА_8 , марки Iphone 16 Pro IMEI НОМЕР_1 , чорнових записів, печатки ТОВ «БЛУ СКАЙ ТЕК», ноутбук марки Apple сірого кольору проігнорувавши при цьому ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 12 лютого 2026, якою слідчим суддею було чітко визначено, як межі так і мету обшуку - вилучення речей та документів, пов'язаних із підготовкою та безпосереднім вчиненням кримінального правопорушення.
Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.
При цьому у клопотанні органу досудового розслідування про арешт майна не вказано, що стосовно власника майна ОСОБА_8 , здійснюється кримінальне провадження, а належне йому майно є знаряддям вчинення кримінально правопорушення, зберегло на собі його сліди та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у тому числі є предметом, який був об?єктом кримінально-протиправних дій, грошима, цінностями чи іншими речами, набутими кримінально протиправним шляхом, або отримано ОСОБА_8 внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи представника власника майна, в підтримку поданої апеляційної скарги, з наведених в ній підстав, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та зазначав, що оскаржувана ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга представника власника майна не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
З матеріалів судового провадження вбачається, що слідчим відділом Подільського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025100070001203 від 14.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України.
12.03.2026, на виконання ухвали Подільського районного суду м. Києва від 12.02.2026 у справі № 758/2199 /26, за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_8 , проведено обшук, в результаті якого виявлено та вилучено низку речей, щодо яких внесено вказане клопотання.
12.03.2026 слідчим Подільського УП ГУНП в м. Києві на підставі ст. 100 КПК України вилучене майно визнане речовим доказом у кримінальному провадженні.
Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 16 березня 2026 року клопотання прокурора задоволено.
Накладено арешт на майно, що було виявлено та вилучено 12.03.2026 в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_8 , а саме: мобільний телефон iPhone 16 pro, imei НОМЕР_1 ; чорнові записи; печатка ТОВ «БЛУ СКАЙ ТЕК»; ноутбук марки Apple сірого кольору.
Задовольняючи клопотання слідчий суддя дійшов до висновку про наявність достатнього обґрунтування стороною обвинувачення відповідності вилучених речей критеріям, викладеним у ст. 98 КПК України, зокрема, що вони могли зберегти на собі сліди вчинення кримінального правопорушення або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі, чи є вони знаряддям кримінально протиправних дій, речами, набутими кримінально протиправним шляхом. Накладення арешту на зазначене вилучене майно може вплинути на досягнення дієвості кримінального провадження, що згідно зі ст. 131 КПК України є загальною метою забезпечення заходу кримінального провадження.
З висновками слідчого судді колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні прокурора доводи про накладення арешту на майно перевірялись судом першої інстанції. При цьому були, досліджені матеріали судового провадження, а також з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);
4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
При винесенні ухвали слідчим суддею, у відповідності до вимог ст. 173 КПК України, були враховані наведені в клопотанні прокурора правові підстави для арешту майна, можливість використання майна, як доказу у кримінальному провадженні, а також обставини кримінального провадження № 12025100070001203 від 14.05.2025, та відношення до нього вказаного майна, а тому слідчий суддя обґрунтовано задовольнив вказане клопотання прокурора про арешт майна, з урахуванням наявних для цього підстав, передбачених ст. 170 КПК України.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, всупереч твердженням апелянта обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на вище зазначене майно, з тих підстав, що зазначене в клопотанні майно, підпадає під ознаки речових доказів, а також постановою слідчого від 12.03.2026 вищевказане майно визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні, оскільки майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.
Крім того, ст. 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.
З огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
З огляду на наведене та враховуючи, що в засіданні суду першої інстанції ретельно перевірено відношення майна до матеріалів кримінального провадження, а також встановлено мету арешту майна відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, а саме збереження речових доказів, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вилучене майно, з підстав того, що воно відповідає критеріям речових доказів, визначених ст. 98 КПК України.
Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на майно.
Підстав сумніватися в співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження колегія суддів не вбачає. Обставини кримінального провадження на час прийняття рішення вимагали вжиття такого методу державного регулювання, як накладення арешту.
Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, колегією суддів не встановлено.
Твердження апелянта про необґрунтованість накладення арешту на майно є такими, що не відповідають матеріалам провадження. Крім того, слідчим суддею суду першої інстанції накладено арешт на майно відповідно до вимог ст. ст. 132, 170, 173 КПК України на підставі належно досліджених доводів органу досудового розслідування.
Доводи апелянта, що слідчий, який проводив обшук, здійснив вилучення особистого мобільного телефону ОСОБА_8 , марки Iphone 16 Pro IMEI НОМЕР_1 , чорнових записів, печатки ТОВ «БЛУ СКАЙ ТЕК», ноутбук марки Apple сірого кольору проігнорувавши при цьому ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 12 лютого 2026, якою слідчим суддею було чітко визначено, як межі так і мету обшуку - вилучення речей та документів, пов'язаних із підготовкою та безпосереднім вчиненням кримінального правопорушення, колегія суддів не бере до уваги, оскільки предметом даного апеляційного розгляду є ухвала про накладення арешту на майно, а не ухвала про надання дозволу на обшук.
Разом з цим, слід зауважити, що постановляючи ухвалу про арешт майна, слідчий суддя обґрунтовує своє рішення, враховуючи надані стороною обвинувачення доводи та докази, а процесуальні порушення під час вилучення такого майна можуть бути підставою для визнання дій слідчого незаконними, проте не скасовують висновків слідчого судді про необхідність накладення арешту на майно.
Також колегія суддів не вважає безумовною підставою для скасування оскаржуваної ухвали доводи апелянта, що суд обмежив орган досудового розслідування чіткими та конкретизованими діями, а саме виявлення та вилучення інформації з мобільного телефону, натомість, в порушення вимог ухвали слідчого судді вилучено мобільний телефон, що суперечить самій ухвалі і відповідно закону.
Так, згідно ч. 7 ст. 236 КПК України вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
А тому, як вбачається із вищевказаних положень КПК України, чинне законодавство не містить заборони на вилучення майна без ухвали слідчого судді.
При цьому у відповідності до положень ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.
Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об'єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.
Отже, зважаючи на викладене, в сукупності з обставинами провадження, колегія суддів об'єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт, діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, арешт застосував правомірно, а тому доводи апелянта стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.
В сукупності з обставинами провадження, колегія суддів об'єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт, діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, арешт застосував правомірно, а тому доводи апелянта стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.
Всі інші зазначені в апеляційній скарзі обставини не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали суду.
При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку. У відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
На підставі вищевикладеного колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу представника власника майна, слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без зміни.
Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 376, 407, 418, 422 КПК України, суд,
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 16 березня 2026 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
______________ _____________ ____________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4