Провадження № 11-сс/4823/206/26 Слідчий суддя ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
15 травня 2026 рокум. Чернігів
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
за участі учасників судового розгляду:
прокурора ОСОБА_6 ,
представника особи, що подала скаргу - адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріалисудового провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Деснянськогорайонного суду м. Чернігова від 04 травня 2026 року,
встановила:
Вищевказаною ухвалою слідчого судді місцевого суду відмовлено узадоволенні скарги ОСОБА_8 на бездіяльність прокурора Чернігівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за її заявою від 23.04.2026 про неправомірні дії щодо проведення мобілізаційних заходів відносно її сина ОСОБА_9 .
Мотивуючи судове рішення, слідчий суддя вказавпро відсутність у заяві ОСОБА_8 необхідних обставин, передбачених ст. 214 КПК України, які б достовірно свідчили про наявність ознак кримінально караного протиправного діяння, тому й підстав для внесення відповідних відомостей до ЄРДР не вбачається. Зміст повідомлення про вчинення кримінального правопорушення зводиться до незгоди заявника із діями працівників ТЦК та СП під час мобілізації її сина та проходження ним військово-лікарської комісії та її суб'єктивної оцінки таких дій. На думку слідчого судді викладені нею обставини не свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення.
В апеляційній ОСОБА_10 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою зобов'язати прокурора Чернігівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону внести відомості за її заявою від 23.04.2026 до ЄРДР.
В обґрунтування вимог, посилаючись на положення Постанови Кабінету Міністрів (далі - КМУ)від 30.12.2022 № 1487 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» та «Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», затвердженийпостановою КМУ № 560 від 16.05.2024, вказує, що затримання та доставлення ОСОБА_9 працівниками поліції до приміщення ТЦК означало б вчинення ним адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 210, 210-1 КУпАП або кримінального правопорушення, передбаченого ст. ст. 336, 337 КК України. ОСОБА_9 жодної повістки не вручалося, провадження у справах про адміністративні правопорушення не розглядалося та про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень не повідомлялося, тому вважає, що викладені у заяві обставини свідчать про недотримання вимог законодавства, зважаючи на те, що ОСОБА_9 після цього був позбавлений волі та свободи пересування. Також вважає, що поза належною увагою слідчого судді залишились наведені в заяві відомості про проходження ОСОБА_9 ВЛК у не процедурний спосіб та проігноровано, що останній перебуває на замісній лікувальній терапії із застосуванням метадону і за станом здоров'я є непридатним до проходження служби.
Дослідивши матеріали судового провадження, вислухавши представника апелянта, який підтримав вимоги поданої апеляційної скарги та просив її задовольнити, прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи рішення слідчого судді законним та обґрунтованим,перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів приходить до такого висновку.
З матеріалів вбачається, що ОСОБА_8 23.04.2026 направила до спеціалізованої прокуратури заяву про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 146, ч. 5 ст. 426-1 Кримінального кодексу України (далі - КК), зміст якої зводиться до її незгоди з діями працівників ТЦК та СП під час мобілізації її сина ОСОБА_9 , які, перевищуючи свої службові обов'язки та повноваження, спільно з лікарями ВЛК, сфальсифікували медичну документацію (висновок ВЛК) та наказ про його призов на військову службу.
Вказана заява отримана Чернігівською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Центрального регіону та 24.04.2025 на адресу заявниці надіслано лист про те, що у поданій нею заяві не наведено конкретних обставин вчинення відносно ОСОБА_9 кримінальних правопорушень та повідомлено, що слідчими П'ятого слідчого відділу (з дислокацією у м. Чернігові) ТУ ДБР, розташованого у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62026100150000925 від 05.03.2026 за фактом самовільного залишення військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_9 місця служби за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК.
Висновок, викладений в оскаржуваній ухвалі слідчого судді щодо підстав залишення без задоволення скарги щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, відповідає фактичним обставинам провадження та ґрунтується на вимогах закону.
З таким висновком погоджується і колегія суддів, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 214 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь - якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР.
Відповідно до ч. 5 ст. 214 КПК передбачено, що до ЄРДР, серед іншого, вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Положення ст. 214 КПК перебувають у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому відомості, які вказують на ознаки складу злочину, кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення до ЄРДР.
До ЄРДР вносяться не будь-які заяви, які надходять до органів досудового розслідування, а лише відомості про кримінальне правопорушення, коли такі відомості викладені особою в заяві чи повідомленні про кримінальне правопорушення.
Відповідно до висновку, зробленого у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 (п. 36 цієї постанови) у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Згідно ч. 1 ст. 11 КК кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Проте, як правильно вказав слідчий суддя, у заяві про вчинення кримінального правопорушення не зазначено обставин, які могли б об'єктивно свідчити про наявність ознак кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_9 був мобілізований, набув статусу військовослужбовця, що підтверджує проходження ним ВЛК і наразі самовільно залишив військову частину, через що відносно нього проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за ч. 5 ст. 407 КК.
Самих лише припущень та суб'єктивних оцінок дій працівників ТЦК та лікарів ВЛК заявником недостатньо для висновку про наявність кримінального правопорушення, тим більше, такі припущення не можуть бути підставою для початку досудового розслідування, про що заявниці було належним чином повідомлено.
Будь-яких істотних порушень вимог КПК, які б перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді ухвалити законне та обґрунтоване рішення, колегія суддів не вбачає.
З огляду на наведене, рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин у провадженні, а тому підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
постановила:
Апеляційну скаргу- залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 04 травня 2026 року про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_8 бездіяльність посадових осіб Чернігівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за її заявою від 23.04.2026- залишити без змін.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4